Ухвала

від 12.03.2020 по справі 552/1915/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1915/18 Номер провадження 11-сс/814/186/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

12 березня 2020 року м. Полтава

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справПолтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 17.02.2020 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, а саме: паливно-мастильні матеріали: дизельне пальне в кількості 1963 л., яке міститься в резервуарі №1; дизельне пальне в кількості 8493 л., яке міститься в резервуарі №2; дизельне пальне в кількості 11005 л., яке міститься в резервуарі №3; - дизельне пальне в кількості 4835 л., яке міститься в резервуарі №4; бензин «А-92» в кількості 2404 л., який міститься в резервуарі №5; дизельне пальне в кількості 17093 л., яке міститься в резервуарі №6.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017170000000115 від 29.03.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.204, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.212 КК України.

В клопотанні зазначено, що ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» здійснює реалізацію компонентів дизельного палива, суміші ациклічних вуглеводнів стабілізованої, тощо. Фактично ж ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» здійснює переробку нафтопродуктів та виготовляє дизельне паливо та бензин, які є підакцизною групою товарів. У подальшому, незаконно виготовлені паливно-мастильні матеріали поставляються замовникам такого виробництва з метою подальшої їх реалізації, зокрема ПП «ТД «Еко-Альянс». Реалізація ПММ за готівку не відображається ні в бухгалтерському, ні в податковому обліках підприємств. З метою маскування незаконного виробництва ПММ, надання легального вигляду фінансово-господарським взаємовідносинам між ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» та ПП «ТД «Еко-Альянс», відображення в податковій звітності відповідних податкових зобов`язань та отримання безготівкових коштів, необхідних для розрахунку з постачальниками, службові особи підприємств відображають по бухгалтерському та податковому обліках проведення безтоварних операцій (вчинення удаваних правочинів) по реалізації суміші ациклічних, парафінових вуглеводнів та абсорбенту.

Встановлено, що ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» здійснює постачання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів в адресу ПП «НВФ Коломак 14» (код 39508069), яке в подальшому здійснює їх незаконне зберігання з метою збуту та збут, використовуючи при цьому автозаправну станцію розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 37/А.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що майно не є тимчасовим вилученим, а клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, щодо походження та власності вказаного майна.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Ухвалити нову ухвалу, якою накласти арешт на паливно-мастильні матеріали. Вказав, що паливно-мастильні матеріали відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що є підставою згідно ч. 3 ст. 170КПК України для накладення арешту. Але слідчим суддею не було враховано при прийнятті рішення вказані норми КПК України щодо можливості арешту майна та ризики, а тому ухвалу про відмову у накладенні арешту на майно вважає незаконною.

Інші учасники судового провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення адвоката ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив вказані обставини та дійшов правильного висновку про те, що законних підстав для накладення арешту немає.

Клопотання про накладення арешту на майно заступник начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_10 мотивував тим, що ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» здійснює постачання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів в адресу ПП «НВФ Коломак 14» (код 39508069), яке в подальшому здійснює їх незаконне зберігання з метою збуту та збут, використовуючи при цьому автозаправну станцію розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 37/А.

Проте, всупереч вимогам ч. 2 ст.171 КПК України, до клопотання не додав оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими він обґрунтовує такі доводи.

11.02.2020 в ході обшуку нежитлових будівель, споруд та об`єктів, розташованих за вказаною адресою, згідно протоколу обшуку, виявлено та вилучено наступні паливно-мастильні матеріали: дизельне пальне в кількості 1963 л., яке міститься в резервуарі №1; - дизельне пальне в кількості 8493 л., яке міститься в резервуарі №2; дизельне пальне в кількості 11005 л., яке міститься в резервуарі №3; дизельне пальне в кількості 4835 л., яке міститься в резервуарі №4; бензин «А-92» в кількості 2404 л., який міститься в резервуарі №5; - дизельне пальне в кількості 17093 л., яке міститься в резервуарі №6.

12.02.2020 слідчим винесено постанову, якою паливно-мастильні матеріали, вилучені в ході проведення вищевказаного обшуку нежитлових будівель, споруд та об`єктів, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42017170000000115 від 29.03.2017, так як вказані паливно-мастильні матеріали являлись об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, мають істотне значення та можуть бути використані в ході досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.100 КПК України, відповідно до яких речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Але в клопотанні не зазначена сума речових доказів, чи ринкова ціна вилучених нафтопродуктів, з огляду на що не можливо встановити суму вказаних речових доказів.

Таким чином, майно не є тимчасово вилученим, слідчий, в порушення вимог ст. 171 КПК України, не вказав походження та право власності на майно, що належить арештувати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено законних підстав для накладення арешту, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування немає.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора укримінальному провадженні- прокуроравідділу прокуратуриПолтавської області ОСОБА_9 , -залишити беззадоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2020 року про відмову в накладенні арешту, - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4