Постанова

від 20.02.2020 по справі 926/1868/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Справа №926/1868/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Хабіб М.І.

секретар судового засідання Гураль К.О.

за участі представників: позивача Булат В.П., відповідача адвокат Соф`як В.В., керівник Чорний С.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький цегельний завод №3» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2019 року у справі №926/1868/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «МАГІСТР» до Приватного акціонерного товариства «Чернівецький цегельний завод №3» про стягнення 141 812,20 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «МАГІСТР» подало до Господарського суду Чернівецької області позов до Публічного акціонерного товариства Чернівецький цегельний завод №3 . Позивач просив суд стягнути з відповідача 105 830 грн. боргу, 35 982,20 грн. пені та 2127,18 грн. судового збору (а.с.4-7).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15 червня 2011 року в частині оплати вартості послуг щодо зберігання та обслуговування рахунків цінних паперів акціонерів. Позивач вважає, що сума основної заборгованості за договором становить 105 830,00 грн за період з травня 2016 року до червня 2019 року, а пеня, яка нарахована згідно з умовами договору - 35982,20 грн. Правовою підставою позовних вимог називає ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 612, 611 Цивільного кодексу України.

Господарський суду Чернівецької області рішенням від 24 жовтня 2019 року у справі №926/1868/19 позовні вимоги задовольнив частково - стягнув з Публічного акціонерного товариства Чернівецький цегельний завод №3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «МАГІСТР» 105830 грн. основного боргу, 14669 грн. пені та 1807,50 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Суд дійшов висновку, що укладений сторонами 15 червня 2011 року договір №Е-04 є пролонгованим та чинним у період за який позивачем заявлено стягнення заборгованості (з травня 2016 по червень 2019). Суд зазначив, що сторони узгодили можливість дострокового розірвання договору, що з урахуванням специфіки існуючих між сторонами правовідносин, можливо лише з дотриманням певної послідовності дій, вчинення яких відповідачем в межах даної справи не доведено. А відтак, з огляду на недотримання сторонами умов щодо розірвання договору, суд дійшов висновку, що договір №Е-04 від 15 червня 2011 року є пролонгованим та чинним у період за який позивачем заявлено стягнення заборгованості (з травня 2016 по червень 2019). Відповідно до цього, визнано обґрунтованою суму заборгованості в розмірі 105830 грн. основного боргу. Щодо стягнення пені, місцевий господарський суд з урахуванням положень п.7.4 договору та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України визнав обґрунтованою суму пені в розмірі 14 669 грн., а в решті суми 21313,20 грн. відмовив за необґрунтованістю.

Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2019 року у справі №926/1868/19 подало Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький цегельний завод №3 , яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства Чернівецький цегельний завод №3 .

Вважає, що оскаржуване рішення останнє ухвалено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи. Суд першої інстанції не мав підстав для висновку, що Договір про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15 червня 2011 року пролонгований до 15 червня 2020 року. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Заперечує наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем в період з травня 2016 року до червня 2019 року і надання послуг позивачем відповідачу протягом червня 2016 року по червень 2019 року а також стверджує про помилково визначені суми заборгованості через непогодження та завищення тарифів.

Просить скасувати рішення місцевого господарського суду у справі №926/1868/19 та винести нове рішення, яким відмовити за безпідставністю в задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Магістр подало відзив на апеляційну скаргу. Заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власникам, укладеного між емітентом та депозитарною установою є специфічним, оскільки правовідносини зачіпають права третіх осіб - акціонерів. Відтак сторони договору зобов`язані, навіть при процедурі розірвання договору, забезпечити збереження прав третіх осіб шляхом здійснення неперервного обліку цінних паперів їх власників. В якості доказів існування договірних відносин між сторонами у зазначений період є доданий до позовної заяв витяг з журналу розпоряджень від ПАТ Національний депозитарій України за 2016 - 2019 роки на предмет формування та надання облікових реєстрів власників, рахунки в цінних паперах яких обслуговуються відповідно до договору, а також витяг з переліку власників цінних паперів ПАТ Чернівецький цегельний завод , що обслуговуються позивачем як депозитарною установою. Також про продовження виконання договору позивачем (після дати припинення дії договору за версією відповідача - 15.06.2017) свідчать неодноразові звернення акціонерів до депозитарної установи - ТОВ НВП Магістр або його відокремленого підрозділу, в зв`язку з оформленням спадщини, відкриттям рахунків в цінних паперах, переводу прав власності на цінні папери, отримання виписок про стан рахунків в цінних паперах тощо. Крім цього зазначає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі про встановлення судом першої інстанції перевищення тарифів зберігача максимального розміру, встановленого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не відповідає дійсності, оскільки ні держава, ні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не встановлювали вказані обмеження. Таким чином вважає, що доводи відповідача про нібито відсутність підстав для сплати, не погодження величини абонентської плати як плати за послуги, перевищення нормативних розмірів тарифів депозитарної установи вважає безпідставними.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд, розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.

Обставини справи:

15.06.2011 Приватне акціонерне товариство Чернівецький цегельний завод №3 (емітент) і Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Магіст (зберігач цінних паперів) уклали договір про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 за умовами п.1.1. якого емітент доручає та сплачує, а зберігач зобов`язується відкрити рахунки, здійснити зарахування де матеріалізованого випуску на рахунки в цінних паперах акціонерів, зберігати належні власникам цінні папери дематеріалізованого випуску на їх рахунках у цінних паперах до звернення акціонерів до зберігача, після чого надавати їм послуги щодо зберігання та обслуговування рахунків цінних паперів акціонерів, відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 999 (Положення), внутрішнього положення Зберігача, чинного законодавства України. (а.с.14-15),

Пунктами 3.1., 3.3. договору обумовлено обов`язки емітента щодо оплати послуг зберігача з відкриття рахунків та зарахування цінних паперів та щодо оплати послуг зберігача за зберігання (обслуговування) цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунках у цінних паперах власників.

У відповідності до п. п. 8.1. 8.2. договору, він набуває чинності з моменту підписання та діє протягом трьох років. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний термін, якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.

Сторонами також у п. п. 9.1. договору погоджено, що договір може бути розірваний за умови відсутності цінних паперів на рахунку в цінних паперах акціонерів або наявності укладених зберігачем договорів про відкриття рахунків у цінних паперах з кожним власником, а також за умов відсутності заборгованості по сплаті послуг зберігача, з наступним закриттям рахунку в цінних паперах. Договір вважається розірваним з дати закриття рахунку у цінних паперах.

Відповідач листом від 12.11.2015 повідомив позивача про розірвання договору та про укладення договору про відкриття рахунків в цінних паперах з іншою фінансовою компанією. В даному листі зазначає, що дата припинення дії договору -08.12.2015. У зв`язку з розірванням договору, відповідач просив позивача підготувати обліковий реєстр власників, рахунки в цінних паперах яких обслуговуються відповідно до договору від 25.06.2011, станом на 11.12.2015 (а.с.79).

Надалі, листом від 08.06.2016, відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання Договору з 08 липня 2016 року та про те, що з 08.07.2016 оплата рахунків за договором, здійснюватися не буде (а.с.80-81).

У листі від 15.02.2017 відповідач повідомив позивача про проведення 15.02.2017 засідання наглядової ради товариства, на якому прийнято рішення про обрання нової депозитарної установи, з якою товариство планує укласти угоду про відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів (в якості нової депозитарної установи обрано ПАТ Кредобанк), у зв`язку з чим відповідач просив позивача підготувати та скласти обліковий реєстр власників акцій, рахунки в цінних паперах, які обслуговуються депозитарною установою, для передачі новій депозитарній установі. Датою розірвання договору відповідач визначив 28.02.2017 (а.с.82).

Відтак, ураховуючи вищенаведені обставини справи, договір від 15.06.2011 автоматично було пролонговано до 15.06.2017 з урахуванням пункту 8.2. договору, що підтверджується листом від 15.02.2017 і з якого вбачається, що відповідач не заперечував існування договірних відносин з позивачем щонайменше до 28.02.2017, проте вирішив в односторонньому порядку розірвати такий договір.

22.12.2016 позивачем було виставлено відповідачу претензію за вих. №1/12 (а.с.38) , згідно якої позивач просив відповідача погасити заборгованість за надані Чернівецькою філією Буковина-зберігач ТОВ НВП Магістр послуги згідно договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 у сумі 19 945, 00 грн. (п.3.3. договору) та пені у розмірі 5584,60 грн. (п.7.4 договору). При цьому, зазначено, що відповідачем не виконано попередню претензію від 01.12.2015 в частині повернення актів, і повторно виставлено вимогу про повернення надісланих відповідачу актів здачі-прийому робіт з вересня 2015 року по грудень 2016 року, підписаних керівником та завірених печаткою ПАТ Чернівецький цегельний завод №3 .

15.02.2017 відповідач повідомив позивача листом №16 (а.с.82) про дострокове розірвання договору з 08.07.2016, де зазначено, про проведення 15.02.2017 засідання наглядової ради товариства, на якому прийнято рішення про обрання нової депозитарної установи, з якою товариство планує укласти угоду про відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів (в якості нової депозитарної установи обрано ПАТ Кредобанк ), у зв`язку з чим відповідач просив позивача підготувати та скласти обліковий реєстр власників акцій, рахунки в цінних паперах, які обслуговуються депозитарною установою, для передачі новій депозитарній установі. Датою розірвання договору відповідач визначив 28.02.2017.

Позивач у листі від 27.02.2017 №3/02 (а.с.39) зазначив, що рішення генерального директора ПАТ Чернівецький цегельний завод №3 від 15.02.2017 про розірвання 28.02.2017 договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 суперечить Господарському кодексу України, а також Законам України Про акціонерні товариства , Про депозитарну систему України в частині правил обліку цінних паперів акціонерних товариств. Також вказано на те, що вказане рішення унеможливлює неперервність процедури обліку цінних паперів акціонерів товариства в депозитарній системі України, про що буде поінформовано НКЦПФР. Щодо заборгованості по абонентській платі то товариству, як системному порушнику умов договору, була направлена претензія (вих. №1/12 від 22.12.2016) і вказано, що така буде доповнена станом на дату розірвання договору.

02.07.2019 позивачем виставлено відповідачу претензію за №1/07 (а.с.40), в якій вказано, що замовником були порушені умови укладеного договору, а саме, останній платіж у повному обсязі був здійснений як помісячна абонентська плата за надані послуги в квітні 2016 року. Помісячна оплата за виконанні роботи з травня 2016 по липень 2019 не була здійснена в порушення умов договору. Крім цього, позивач посилається в претензії на п.7.4. договору, де передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг підрядника, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму заборгованості, яка на час складання претензії становить 35%. Відповідно до цього загальна сума заборгованості як вказує позивач становить 141 588,00 грн. Також зазначено про те, що в червні 2019 емітентом було пройдено процедуру публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ Чернівецький цегельний завод №3 , що передбачає закриття рахунків власників цінних паперів емітента у сумі 12 750,00 грн.

16.07.2019 позивачем повторно виставлено відповідачу претензію №3/07 на суму 141 588,00 грн. (а.с.91), яка залишилась незадоволеною з боку відповідача.

Ураховуючи наведене відповідачем виконувались обов`язки сторони договору, зокрема, по сплаті за надані депозитарні послуги, лише частину періоду дії договору. А саме починаючи з липня 2011 року по квітень 2016 року позивач сплачував обумовлену договором місячну абонентську плату у розмірі 2785 грн. про що свідчать підписані відповідачем акти прийому-передачі виконаних робіт (а.с.23-33). Однак, починаючи з травня 2016 року відповідач припинив здійснювати оплату наданих послуг згідно договору, відповідно до чого за період з травня 2016 року по червень 2019 року у відповідача утворилась заборгованість з надання депозитарних послуг перед позивачем на суму 105 830 грн. У зв`язку із заборгованістю, позивачем на підставі п.7.4. договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 35 982,20 грн.

Предметом розгляду у справі є стягнення 105 830 грн основного боргу за період з травня 2016 року по червень 2019 року і 35 982,20 грн пені, нарахованої на підставі п.7.4. договору.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно розділу 9 договору №Е-04 від 15.06.2011 сторони погодили між собою умови розірвання договору та закриття рахунку у цінних паперах, зокрема, те, що договір може бути достроково розірваним в разі надання однією із сторін іншій стороні письмового повідомлення про розірвання цього договору. При цьому розірвання договору наступає не раніше ніж через один місяць з дня отримання стороною зазначеного письмового повідомлення. В разі надання емітентом зберігачу розпорядження про закриття рахунку у цінних паперах; договір може бути розірваний за умови відсутності цінних паперів на рахунках у цінних паперах акціонерів або наявності укладених зберігачем договорів про відкриття рахунків у цінних паперах з кожним власником, а також за умови відсутності заборгованості по сплаті послуг зберігача, з наступним закриттям рахунку в цінних паперах. Договір вважається розірваним з дати закриття рахунку у цінних паперах.

Судова колегія зазначає, що договір про відкриття рахунків у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 був укладений сторонами у зв`язку з прийняттям законодавчих актів про безумовне існування акцій товариств виключно в бездокументарній формі (п.2 ст. 20 Закону України Про акціонерні товариства), де сторони керувались діючим на той час нормативним актами регулятора на ринку цінних паперів - державної (з 2011 національної) комісії з цінних паперів та фондового ринку: Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у без документарну форму існування, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.06.2000 №98, Положенням про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 №999. Станом на дату подання позовної заяви вказані нормативні акти втратили чинність, проте діють аналогічні: Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у без документарній формі, затверджене рішенням НКЦПФР від 22.01.2014 №47 та Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 №735.

Відповідно до Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22.01.2014 № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 241/25018, оплата послуг депозитарної установи з відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, депозитарний облік цінних паперів на цих рахунках та проведення операцій, зазначених у пункті 6 цього розділу, здійснюються емітентом відповідно до договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власникам, укладеного між емітентом та депозитарною установою. Емітент та/або депозитарна установа мають право розірвати договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів, що був між ними укладений.

У випадку розірвання емітентом договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів в односторонньому порядку (у тому числі за рішенням суду) емітент повинен у порядку та строки, визначені договором, письмово повідомити депозитарну установу, з якою укладений цей договір (далі - попередня депозитарна установа), про розірвання договору. Таке повідомлення повинно містити інформацію щодо реквізитів нової депозитарної установи (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження), про визначену його уповноваженим органом дату припинення дії договору та дату обліку, на яку попередня депозитарна установа має скласти обліковий реєстр власників (далі - обліковий реєстр), рахунки в цінних паперах яких обслуговуються нею відповідно до договору з емітентом (далі - дата обліку).

Депозитарна установа припиняє виконання операцій за рахунками власників, які обслуговуються відповідно до договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів та включені до облікового реєстру після дати обліку.

У випадку розірвання депозитарною установою договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів в односторонньому порядку (у тому числі за рішенням суду) депозитарна установа повинна у порядку та строки, визначені договором, письмово повідомити емітента про розірвання договору із зазначенням дати припинення дії договору. У цьому випадку емітент повинен до дати припинення дії договору обрати нову депозитарну установу, укласти з нею договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів і визначити дату обліку, про що не пізніше 1 робочого дня з дня укладання цього договору повідомити попередню депозитарну установу.

Усі дії щодо передання обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів від попередньої депозитарної установи до нової депозитарної установи мають бути завершені до дати припинення дії договору між емітентом і попередньою депозитарною установою. У разі необхідності дата припинення дії договору і дата обліку можуть бути перенесені за згодою між попередньою депозитарною установою та емітентом.

Емітент після укладання договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів з новою депозитарною установою повинен: письмово повідомити власників про обрання нової депозитарної установи із зазначенням її реквізитів (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження, телефони контактної особи); забезпечити передання облікового реєстру від попередньої депозитарної установи до нової депозитарної установи; забезпечити відкриття рахунків у цінних паперах власникам, зазначеним в обліковому реєстрі, та зарахування на них належних власникам прав на цінні папери у новій депозитарній установі.

Ураховуючи наведене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами узгоджено можливість дострокового розірвання договору, що з урахуванням специфіки існуючих між сторонами правовідносин можливе лише з дотриманням певної послідовності дій, вчинення яких відповідачем у межах цієї справи не доведено, ні суду першої ні апеляційної інстанцій, зокрема, не надано суду доказів відсутності цінних паперів на рахунках акціонерів або наявність укладених зберігачем договорів про відкриття рахунків у цінних паперах з кожним власником, доказів відсутності заборгованості зі сплати послуг зберігача, а власне договір може вважатися розірваним виключно з дати закриття рахунку у цінних паперах.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд, усі дії щодо передання обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів від попередньої депозитарної установи до нової депозитарної установи мають бути завершені до дати припинення дії договору між емітентом і попередньою депозитарною установою , вчинення чого, відповідачем також не доведено ні суду першої ні апеляційної інстанції.

Отже, сторонами не дотримано умов щодо розірвання договору, а відтак правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що договір про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 є пролонгованим та чинним у період за який позивачем заявлено заборгованість, а саме з травня 2016 року по червень 2019 року.

Крім цього, в якості доказів існування договірних відносин між сторонами у справі в спірний період свідчать, зокрема: витяг в журналу розпоряджень від ПАТ Національний депозитарій України за 2016-2019 роки на предмет формування на надання облікових реєстрів власників, рахунки в цінних паперах яких обслуговуються відповідно до договору, а також витяг з переліку власників цінних паперів ПрАТ Чернівецький цегельний завод №3 , що обслуговуються позивачем як депозитарною установо, складений на червень 2019 в якому в графі стан рахунку наведені різні записи, як обслуговується на підставі договору з депонентом , так і обслуговується на підставі договору з емітентом . Також про продовження виконання договору позивачем свідчать неодноразові звернення акціонерів до депозитарної установи - ТОВ НВП Магістр або його відокремленого підрозділу в зв`язку з оформленням спадщини, відкриття рахунків в цінних паперах, переводу прав власності на цінні папери, отримання виписок про стан рахунків в цінних паперах (а.с.16-17)

Відповідно до вимог п. п. 4.1., 4.2. договору, емітент оплачує послуги зберігача згідно з цим договором та відповідно до встановлених тарифів зберігача. Плата вноситься емітентом щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним. З наданої позивачем інформації , встановлений відповідачу тариф абонентської плати в розмірі 2785 грн. (а.с.18).

Відповідач стверджує, що у договорі про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 тарифи на послуги не зазначені і при цьому стверджує, що немає жодного документа, який би свідчив про встановлення тарифів саме для зазначеного договору та їх погодження сторонами. Таким чином вважає, що позивачем не доведено необхідність сплати відповідачем абонентської плати у розмірі 2785 грн. на яку позивач посилається у своєму позові та не доведено існування заборгованості, в зв`язку з чим вважає, що дана вимога не може бути задоволена.

Проте, у матеріалах справи є докази, що відповідачем за період з дати укладення договору 15.06.2011 по квітень 2016 року перераховувались кошти на користь позивача щомісячно в розмірі 2785 грн. з цільовим призначенням абонентська плата за договором №Е-04 від 15.06.2011 , що свідчить про те, що сторонами погоджено умову договору щодо ціни - вартості абонентської плати.

Крім цього, у матеріалах справи містяться рахунки за договором, акти виконаних робіт та докази їх направлення відповідачу, складання яких не передбачено договором, при цьому слід зазначити, що обов`язок відповідача зі щомісячної сплати вартості послуг позивача виникає незалежно від направлення актів, рахунків про надані послуги, що у сукупності підтверджують надання позивачем відповідачу послуг з ведення рахунку в цінних паперах, обслуговування операцій за рахунком та зберігання цінних паперів та прийняття відповідачем цих послуг, а також оплату їх вартості згідно з єдиним, існуючим між сторонами договором №Е-04 від 15.06.2011.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Статтею 644 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений - протягом нормального необхідного для цього часу.

Ураховуючи вищенаведені норми права та обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем прийнято пропозицію укласти договір з умовою щомісячної оплати послуг зберігача у розмірі 2785 грн. та можливістю в подальшому зміни тарифу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням визначено правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено,що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів, ні суду першої ні апеляційної інстанцій, які б свідчили про оплату ним заборгованості перед позивачем в сумі 105 830,00 грн. за надані послуги згідно договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 за період з травня 2016 року по червень 2019 року, відповідно до чого місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено обставинами справи, відповідач за надані позивачем послуги згідно договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Е-04 від 15.06.2011 за період з травня 2016 року по червень 2019 в сумі 105 830,00 грн. не оплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг зберігача, емітент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України нарахованої на суму заборгованості.

Згідно розрахунку позивача, який наведений в позовній заяві сума пені складає 35 982,20 грн. (а.с.6).

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що з урахуванням шестимісячного обмеження строку нарахування пені встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованою сумою пені визначено в розмірі 14 669 грн., яка і задоволена до стягнення, в решті стягненні суми пені відмовлено за необґрунтованістю.

Судова колегія апеляційного суду перевірила нарахування пені і встановила, що обґрунтованою є сума пені в розмірі 14 949,01 грн, тобто на 280,01 грн більше, ніж задоволено до стягнення судом першої інстанції.

Проте у частині нарахування пені позивач рішення не оскаржував.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2019 року у справі №926/1868/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький Чернівецький цегельний завод №3 без задоволення.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький Чернівецький цегельний завод №3 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи №926/1868/19 підлягають поверненню Господарському суду Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 16 березня 2020 року.

Головуючий суддя В.М.Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя М.І. Хабіб