Рішення

від 20.02.2020 по справі 295/440/20

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/440/20

Категорія 82

2/295/701/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

представника ГУ НП в Житомирській

області Стасюк І.Я.,

прокурора Житомирської місцевої

прокуратури Толкачової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирської місцевої прокуратурипро скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирської місцевої прокуратурипро скасування арешту майна. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 11 липня 2016 р. слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/9239/16-к накладено арешт на майно, а саме: магазин № НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 26.05.2005 р., реєстраційний № 7699, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 26.05.2005 р. за № 619109, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видано та зареєстровано Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 30.05.2005 р. за № 7369885, р. № 5910871, земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 763408, виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради 12.02.2007 р., акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю за № 010720900097. Магазин, літ. А , загальною площею 232,9 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. 12.05.2004 р., р.№. 1308, договору про поділ, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. 15.03.2005 року, р.№.862, зареєстровано Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 22.03.2005 р. за № 10245299.

Постановою прокурора Житомирської місцевої прокуратури від 02.09.2016 року кримінальне провадження № 12014060020003615 від 09.07.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Таким чином, закриття кримінального провадження зумовлює наслідки пов`язані із припиненням відповідних процесуальних правовідносин, та є підставою для скасування усіх процесуальних заходів, які були вжиті в даному кримінальному провадженні, в тому числі арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому происв проводити судове засідання без участі позивача та його представника, наполягав на задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції у Житомирській області - Стасюк І.Я. та прокурор Житомирської місцевої прокуратури - Толкачова Г.В. заперечували проти задоволення позовної заяви, так як вважають, що позивач самостійно міг звернутися до Державного реєстратора.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про задоволення позову.

Судом встановлено.

11 липня 2016 р. слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/9239/16-к накладено арешт на майно, а саме: магазин № НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0408 га по АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 26.05.2005 р., реєстраційний № 7699, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 26.05.2005 року за № 619109, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видано та зареєстровано Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 30.05.2005 р. за № 7369885, р. № 5910871, земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 763408, виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради 12.02.2007 р., акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю за № 010720900097;

магазин, літ. А , загальною площею 232,9 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. 12.05.2004 року, р.№. 1308, договору про поділ, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. 15.03.2005 року, реєстраційний № 862, зареєстровано Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 22.03.2005 р. за № 10245299.

Постановою прокурора Житомирської місцевої прокуратури від 02.09.2016 року кримінальне провадження № 12014060020003615 від 09.07.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Таким чином, закриття кримінального провадження зумовлює наслідки пов`язані із припиненням відповідних процесуальних правовідносин, та є підставою для скасування усіх процесуальних заходів, які були вжиті в даному кримінальному провадженні, в тому числі арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися я і розпоряджатися своєю власністю, Право приватної власності насувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людина і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті І Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Відповідно до частин 1,2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику про виключення майна з опису від 27.08,1976 №6 (в редакції від 30.06.1978 року №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 р. Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред 'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Зі змісту ч. 2ст. 170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 статті 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частина 11 ст. 170 КПК України визначає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Суд вважає, що арешт та заборона відчуження майна, шо були накладені ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2016 р. у справі № 295/9239/16-ц підлягають скасуванню, оскільки порушують право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Керуючись ст. ст. 388, 577 ЦК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 264, 265,268, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирської місцевої прокуратурипро скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт та заборону відчуження, що накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2016 р. у справі №295/9239/16-к на:

- приміщення магазину № 218, загальною площею 401,5 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0408 га, кадастровий номер: 1810136600:08:003:0004, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 26.05.2005 р., реєстраційний № 7699, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 26.05.2005 р. за № 619109 та державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 763408, виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради 12.02.2007 р., акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю за № 010720900097;

- магазин, літ. А , загальною площею 232,9 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. 12.05.2004 р., реєстраційний № 1308, договору про поділ, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. 15.03.2005 р., реєстраційний № 862, зареєстрованого Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 22.03.2005 р. за № 10245299.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивачк: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Житомирській області (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625).

Відповідач: Житомирська місцева прокуратура (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Л. Качинського, 2).

Суддя І.Г. Перекупка