Постанова

від 19.03.2020 по справі 585/1515/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м.Суми

Справа №585/1515/19

Номер провадження 22-ц/816/614/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Орлова І. В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Шульги В.О., в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області, повний текст судового рішення виготовлено 26 грудня 2019 року -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, без реального виділу.

Свої вимоги мотивує тим, у період з 22 вересня 2007 року по 02 січня 2019 року вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину ОСОБА_3 , 2008 року народження, на утримання якої з ОСОБА_2 стягуються аліменти. У 2008 році, тобто у період шлюбу, за договором купівлі-продажу вони придбали будинок з надвірними спорудами та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а у 2009 році - легковий автомобіль Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказує, що оскільки неповнолітня дочка залишається проживати з нею після розлучення, а ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки не сплачує, то є підстави для поділу спільного майна з відступом від начал рівності часток подружжя у праві спільної власності.

Посилаючись на вказані обставини, уточнивши позовні вимоги, просить поділити спільне сумісне майно подружжя без реального виділу; визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 3/4 частини автомобіля Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою від 16 грудня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя без реального виділення в частині вимог про визнання за позивачем права власності на ѕ частини автомобіля Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 закрито.

Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 16 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 про поділ житлового будинку задовольнив частково.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 4000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що спірне майно, яке було придбане під час шлюбу, є спільною сумісною власністю, за наявності обставин, передбачених частинами 2, 3 статті 70 СК України, частку одного з подружжя може бути збільшено. Такою обставиною є несплата відповідачем аліментів на утримання їх спільної дитини. Правові висновки в аналогічних спірних правовідносинах викладені в Постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №456/828/17, та від 20 листопада 2019 року у справі №585/3273/17, які суд першої інстанції не врахував.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає про безпідставність викладених в апеляційній скарзі вимог позивача, оскільки остання не надала доказів на їх підтвердження.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 4000 грн сторонами не оскаржується та відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб (а. с. 9).

У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_5 , 2008 року народження (а. с. 10).

Згідно договору купівлі-продажу від 07 лютого 2008 року, ОСОБА_2 придбав будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

24 серпня 2008 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2008 року, зареєстрував право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС від 16 січня 2019 року, за ОСОБА_2 зареєстрований легковий автомобіль Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 19).

Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 02 січня 2019 року розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

Роменський міськрайонний суд Сумської області видав судовий наказ від 17 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , 2008 року народження, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 11 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).

У довідці про неотримання аліментів №169 від 03 квітня 2019 року вказано, що ОСОБА_1 за період січень-березень отримала аліменти в сумі 00,00 грн (а.с. 22).

Згідно відповідей на запити ОСОБА_1 , ПП Роменекс-Л повідомило, що ринкова вартість легкового автомобіля Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 17 квітня 2019 року складає 53 400 грн; ринкова вартість житлового будинку літ. А з прибудовою літ а , загальною площею 52,3 кв.м, жилою площею 21,8 кв. м та господарських будівель і споруд: сараї літ. Б , б1 , б2 , літня кухня літ. В , гараж Г , погріб літ. п/г вбиральня літ. У , огорожа літ. № , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 106 800 грн (а.с. 23-26).

З довідки Роменського МРВ ДВС №246 від 25 червня 2019 року вбачається, що заборгованість по виконавчому документу №2-п/585/10/19 від 12 лютого 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , станом на 25 червня 2019 року - відсутня (а. с. 51).

Роменський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 16 грудня 2019 року закрив провадження у справі в частині вимог позивача про визнання за нею права власності на 3/4 частини легкового автомобіля Renault 19, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з відмовою позивача від вказаних вимог (а.с.73-74).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з презумпції рівності часток подружжя, передбачених частинами 2, 3 статті 70 СК України, не встановивши підстав для відступу від засад рівності часток подружжя на майно, що є у спільній сумісній власності.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для відступу від засад рівності часток подружжя у спільному сумісному майні, так як суд дійшов їх правильно встановивши обставини, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

Суд першої інстанції правильно встановив, що спірне майно придбане у період шлюбу сторін, а тому є їхньою спільною сумісною власністю. Суд також дійшов обгрунтованого висновку, що частки сторін є рівними, оскільки підстави для відступу від засади рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України відсутні.

Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що судом не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у справах №456/828/17 та №585/3273/17, оскільки ці правові висновки викладено у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, у порівнянні зі справою, яка переглядається.

Так, у справі №456/828/17 суди встановили, що відповідач не виконував рішення суду про стягнення з нього аліментів на двох неповнолітніх дітей, що призвело до утворення значної заборгованості.

В той же час з матеріалів даної справи вбачається, що аліменти з відповідача на утримання дитини стягнуті судовим наказом, починаючи з 11 січня 2019 року. Виконавче провадження про стягнення аліментів відкрите 22 лютого 2019 року. Заборгованість зі сплати аліментів, яка утворилась з січня по березень 2019 року, станом на 25 червня 2019 року - відсутня, що підтверджується довідкою Роменського МРВ ДВС №246 від 25 червня 2019 року.

З правового висновку Верховного Суду у справі №585/3273/17 вбачається, що суд, перевіряючи відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, наявність підстав для збільшення частки одного із подружжя, повинен встановити конкретний розмір аліментів та зробити висновок чи є такий розмір достатнім для фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.

Обов`язок доведення обставин, які б вказували на наявність підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 70 СК України, покладається на особу, яка ініціює питання про збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя.

Однак, позивачка належними та допустимими доказами не довела, що розмір аліментів, які вона одержує є недостатнім, та взагалі не посилалась на цю обставину, як на підставу для збільшення розміру своєї частки у спірному майні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено за повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи, що вартість спірного будинку складає 106 800 грн, дана справа є малозначною та відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.І. Собина

І.В. Орлов