Постанова

від 11.03.2020 по справі 903/779/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа № 903/779/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третя особа: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19, ухвалене суддею Шум М.С., повний текст складено 18.12.2019 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" про витребування з чужого незаконного володіння, а саме з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" 14/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/, що розташована за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги,15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 744708707101 на його користь.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19 в задоволенні позову відмовлено.

05.12.2019 на адресу суду надійшла заява адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю Спецуправління Дорсервіс Сафулька С.Ф. про стягнення витрат на правову допомогу з позивача в розмірі 20 000 грн. 00 коп. До заяви долучено, зокрема, платіжне доручення №232 від 30.10.2019 про оплату адвокату Сафулько С. Ф. коштів в розмірі 20 000 грн. 00 коп. за надання правової допомоги згідно з договором від 23.10.2019 №2/23/10/15/19.

Додатковим рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.2019 року заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" Сафулька С. Ф. про стягнення витрат на правову допомогу по справі №903/779/19 задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профкапітал" (вул. Предславинська, буд.11, м.Київ, код ЄДРПОУ 39827967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецуправління Дорсервіс (пр.Перемоги, 15, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 34523894) 20 000 грн. 00 коп. в повернення витрат на професійну правову допомогу.

Не погоджуючись із додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16 грудня 2019 року у справі №903/779/19 щодо відшкодування витрат відповідача на правову допомогу та у задоволенні заяви щодо відшкодування витрат відповідача на правову допомогу відмовити.

Скарга мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Однак скаржник вважає, що відповідач не подавав заяв по суті спору, відповідно втратив право подати заяву про відшкодування за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції на це уваги не звернув і лише констатував, з посиланням на пояснення відповідача, що твердження позивача про те, що відповідач не подав заяв по суті спору, а тому втратив право подавати заяву про відшкодування судових витрат, є хибним, оскільки 12.11.2019 до суду подано заяву з процесуальних питань про надання доказів та пояснень і заяву про попереднє визначення сум судових витрат.

Також, скаржник звертає увагу на те, адвокат Сафулько С.Ф. уклав договір як ФОП (суб`єкт підприємницької діяльності). І оплату послуг отримував як ФОП (суб`єкт підприємницької діяльності). Фізична особа - підприємець та адвокат мають різні правові статуси, і ці статуси не поєднуються в одній особі.

Апелянт стверджує, що рахунок ФОП - це не рахунок адвоката, а тому гонорар, отриманий ФОП Сафульком С.Ф., не є гонораром, отриманим адвокатом Сафульком С.Ф.

Посилання суду на те, що договір з відповідачем фізична особа Сафулько С.Ф. уклала як адвокат, не відповідає дійсності, оскільки у договорі є посилання як на свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, так і на свідоцтво платника єдиного податку.

Крім вище зазначеного, у матеріалах справи відсутнє свідоцтво адвоката Сафулька С.Ф. на право заняття адвокатською діяльністю.

Отже, при прийнятті додаткового рішення, що є предметом оскарження у цій апеляційній скарзі, суд порушив норми матеріального та процесуального права при неправильному встановленні обставин, а тому це рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду.

10.02.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19 - без змін.

11.03.2020 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" та ОСОБА_1 подав через канцелярію Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19 без участі представника відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст додаткового рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.2019 року задоволено заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" Сафулька С. Ф. про стягнення витрат на правову допомогу по справі №903/779/19. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції прийняв до уваги складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, важливість вирішення даного спору для сторони-відповідача, а також долучені до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, опис виконаних робіт, рахунок на оплату, платіжне доручення про сплату коштів адвокату.

2.Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецуправління Дорсервіс адвокат Сафулько С. Ф. 12.11.2019 через канцелярію господарського суду Волинської області подав заяву про попереднє визначення сум судових витрат (витрат на правову допомогу) у розмірі 20 000 грн. 00 коп. До заяви долучено, зокрема, договір про надання правової допомоги №2/23-10/19 від 23.10.2019, укладений між ТзОВ Спецуправління Дорсервіс та адвокатом Сафульком С. Ф., додаток №1 до договору про надання правової допомоги..

Відповідно до п.п.1.1, 7.1, 9.1 договору адвокат надає ТзОВ Спецуправління Дорсервіс правову допомогу в господарському суді Волинської області у справі за позовом ТзОВ Фінансова компанія Профкапітал до ТзОВ Спецуправління Дорсервіс про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а ТзОВ Спецуправління Дорсервіс зобов`язується сплатити гонорар за надання адвокатом правової допомоги і фактичні витрати адвоката, понесені ним у зв`язку з виконанням цього договору. За надану адвокатом правову допомогу по справі, ТзОВ Спецуправління Дорсервіс сплачує гонорар в розмірі і в порядку, визначеними додатками до цього договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, про що після повного виконання зобов`язань сторонами складається акт, якщо хоча б одна із сторін наполягає на цьому.

Додатком №1 до договору №2/23-10/19 про надання правової допомоги від 23.10.2019 сторони у відповідності до п.7.1 договору домовились, що за надану адвокату правову допомогу ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" сплачує гонорар в розмірі 20 000 грн. 00 коп. в строк до 30.10.2019. ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" погоджується, що розмір оплати є розумним та враховує витрачений адвокатом час, складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" та інші істотні обставини.

18.11.2019 адвокат Сафулько С. Ф. долучив до матеріалів справи заяву, якою повідомив, що докази щодо розміру понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2019 у справі №903/779/19 в позові відмовлено. Повний текст рішення виготовлений 03.12.2019.

02.12.2019 на адресу суду надійшло заперечення представника позивача, в якому останній просив, зокрема, в задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

05.12.2019 на адресу суду надійшла заява адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю Спецуправління Дорсервіс Сафулька С. Ф. про стягнення витрат на правову допомогу з позивача в розмірі 20 000 грн. 00 коп., в заяві наведено детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням дати та кількості витрачених годин, що в сукупності становить 23,5 годин за 10 днів.

Також, до заяви додано рахунок №2/23/10/15/19 від 23.10.2019 р., який виписаний Сафульком С.Ф. про платіж на суму 20 000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору №2/23-10/19 від 23.10.2019 в строк до 30.10.2019, платник: ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс".

В свою чергу, ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" платіжним дорученням від 30.10.2019 №232 перерахувало Сафульку С. Ф. кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. за надання правової допомоги згідно рахунку №2/23/20/15/19 від 23.10.2019. Відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.12.2019 розгляд заяви адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" Сафулька С. Ф. про стягнення витрат на правову допомогу по справі №903/779/19 призначено на 16.12.2019.

11.12.2019 на адресу суду надійшли заперечення №2 проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Додатково зазначено, що витрачений адвокатом час на надання послуг жодним чином не пов`язаний із гонораром адвоката. Крім того, адвокат Сафулько С. Ф. уклав договір як ФОП і оплату послуг отримав як ФОП, отже кошти отримані від відповідача Сафульком С. Ф., на думку позивача, не є гонораром, отриманим адвокатом Сафульком С. Ф., а тому не можуть бути відшкодовані за рахунок іншої сторони у якості судових витрат. В матеріалах справи відсутня копія свідоцтва адвоката Сафулька С. Ф. на право заняття адвокатською діяльністю.

Додатковим рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.2019 року задоволено заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" Сафулька С. Ф. про стягнення витрат на правову допомогу по справі №903/779/19.

3. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку додатковому рішенню в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб`єктів господарювання.

Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.

В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб`єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.

Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.

Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

В порядку ст. 221 ГПК України представником відповідача - адвокатом Сафульком С. Ф. 12.11.2019 через канцелярію суду подано заяву про попереднє визначення сум судових витрат у розмірі 20 000 грн. 00 коп. В подальшому, представник відповідача подав заяву за вх.№01-57/12992/19 від 18.11.2019, в якій вказує, що докази щодо розміру понесених судових витрат будуть наданні суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у справі постановлено господарським судом Волинської області 29.11.2019.

Таким чином колегія суддів, погоджується із твердження суду першої інстанції, що представник відповідача з дотриманням строків, встановлених ст.221 ГПК України, 03.12.2019 (штемпель ПАТ "Укрпошта" на конверті відправлення) надіслав на адресу суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу з позивача в розмірі 20 000 грн. 00 коп.

На виконання пункту 3 ст.126 ГПК України адвокатом Сафульком С. Ф. в заяві від 03.12.2019 надано суду детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням дати та кількості витрачених годин, що в сукупності становить 23,5 годин за 10 днів.

23.10.2019 Сафульком С.Ф. виписано рахунок №2/23/10/15/19 про платіж на суму 20 000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору №2/23-10/19 від 23.10.2019 в строк до 30.10.2019, платник: ТзОВ Спецуправління Дорсервіс .

В свою чергу, ТзОВ Спецуправління Дорсервіс платіжним дорученням від 30.10.2019 №232 перерахувало Сафульку С.Ф. кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. за надання правової допомоги згідно рахунку №2/23/20/15/19 від 23.10.2019. Відповідні документи долучені до матеріалів справи.

Доводи апеляційної скарги скаржника, стосовно того, що адвокат Сафулько С.Ф. уклав договір як ФОП (суб`єкт підприємницької діяльності) і оплату послуг отримував як ФОП (суб`єкт підприємницької діяльності), в свою чергу коли Фізична особа - підприємець та адвокат мають різні статуси і ці статуси не поєднуються в одній особі, колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав угоду на надання правової допомоги саме з адвокатом Сафульком С.Ф., довіреність на представництво відповідача видана адвокату Сафульку С.Ф., що до участі у справі було допущено саме адвокатам Сафулька С.Ф . , крім того з платіжного дорученням від 30.10.2019 №232, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" перерахувало Сафульку С.Ф. кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. за надання правової допомоги згідно рахунку №2/23/20/15/19 від 23.10.2019.

Стосовно того, що банківський рахунок, на який було сплачено гонорар за ведення справи відповідача у суді, відкрито на суб`єкта підприємницької діяльності, не міняє суті, оскільки оплата була здійснена саме за угодою між адвокатом і відповідачем, і саме по справі №903/779/19 за ведення справи в суді.

Щодо доводів апелянта про те, що в матеріалах справи відсутня копія свідоцтва адвоката Сафулька С. Ф. на право заняття адвокатською діяльністю, що може бути підставою для відмови у стягненні коштів за надання правової допомоги відповідачу у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, договір про надання правової допомоги.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №2/23-10/19 від 23.10.2019, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецуправління Дорсервіс" та адвокатом Сафульком Сергієм Федоровичем.

Пунктом 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В матеріалах справи міститься довіреність, видана 23.10.2019 директором ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" адвокату Сафульку С. Ф. на представництво інтересів у цій справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що повноваження адвоката Сафулька С. Ф. підтверджені належним чином документами, які передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Господарським процесуальним кодексом України.

Твердження апелянта в частині використання адвокатом Сафулько С.В. банківського рахунку, відкритого ним як фізичною особою-підприємцем, для отримання від клієнта оплати за надані послуги суд до уваги не приймає, оскільки надані адвокатом докази (платіжне доручення) не містять відомостей на підтвердження цього. У платіжному дорученні від 30.10.2019 №232 отримувачем коштів зазначено фізичну особу Сафулька С.В. , що дає підстави для висновку про хибність твердження апелянта стосовно оплати послуг адвоката Сафульку С.В. як підприємцю.

Щодо відомостей про характер банківського рахунку та його призначення апеляційний суд враховує, що відповідно до статті 1076 ЦК України клієнту гарантується таємниця банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта, відтак аргументи апеляційної скарги в частині зарахування коштів за надані послуги адвоката на рахунок підприємця суд вважає хибними, а твердження недостовірними.

Колегія суддів також зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката цілком відповідає вимогам частини 4 статті 126 ГК України щодо співмірності, з огляду на встановлені законом критерії оцінки: складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченого ним часу, значенням справи для сторони, захист інтересів якої він здійснював.

Встановивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про надання правової допомоги №2/23-10/19 від 23.10.2019, детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням дати та кількості витрачених годин, що в сукупності становить 23,5 годин за 10 днів, рахунок №2/23/10/15/19 від 23.10.2019 р., виписаний Сафульком С.Ф. про платіж на суму 20 000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору №2/23-10/19 від 23.10.2019 платнику ТзОВ "Спецуправління Дорсервіс" та платіжне доручення від 30.10.2019 №232 є достатніми доказами, що підтверджують розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції, з урахуванням дослідження доказів, а також встановивши обставини здійснення адвокатом Сафульком С.Ф. фактичного представництва інтересів відповідача в суді на підставі відповідного договору, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність витрат на суму 20 000,00грн., здійснених відповідачем, та адекватність і співмірність їх розміру.

5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування додаткового рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2019 р. у справі №903/779/19 - залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Волинської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/779/19 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "20" березня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.