Рішення

від 17.03.2020 по справі 904/5645/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020м. ДніпроСправа № 904/5645/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Найдьонової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ", м.Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВІЛЬНЕ-2002", с.Вільне, Дніпропетровська обл.

про стягнення основного боргу у розмірі 5 396 062,66грн., пеня у розмірі 300 795,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 31374,44 грн., відсотків річних у розмірі 187 817,81 грн. та штраф у розмірі 604 514,14грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Вишневський А.Є. представник на підставі ордеру, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВІЛЬНЕ-2002" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 5 396 062,66грн., пені у розмірі 300 795,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 31374,44 грн., відсотків річних у розмірі 187 817,81 грн. та штрафу в розмірі 604 514,14грн.

Короткій зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

Між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу технологічних наборів № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018 (далі - Договір).

Позивачем на виконання умов п. 1.1. Договору було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 13 547 324,91 грн. , на підставі:

1. Специфікації № ЗК від 14.09.2017 , поставку було здійснено на суму 1 591 636,80 грн. , що підтверджується видатковими накладними № АІ000026633 від 19.09.2018, № АІ000026635 від 19.09.2018.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем було погашено тільки частково.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № ЗК від 14.09.2017 до Договору № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 1 591 636,80 грн.

2. Специфікації № 2 ЗК від 12.09.2018 , поставку було здійснено на суму 70 848,00грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000027926 від 11.10.2018.

За цією специфікацією повна оплата, за поставлений товар, мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено взагалі.

Таким чином, заборгованість з оплати основного боргу за Специфікацією № 2 ЗК від 12.09.2018 до Договору № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого прострочено, складає 70 848,00 грн.

3. Специфікації № 3 ЗК від 13.09.2018 , поставку було здійснено на суму 1 960 617,60грн. , що підтверджується видатковими накладними № АІ000026622 від 19.09.2018, №АІ000026623 від 19.09.2018 на суму 608 236,74грн.

За цією специфікацією повна оплата, за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем погашено тільки частково, а саме 29.03.2019 повернуто позивачу товар на суму 399 770,64грн. за накладною № 3 від 29.03.2019.

Таким чином, заборгованість з оплати основного боргу за Специфікацією № 3 ЗК від 13.09.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 1 560 846,96грн.

4. Специфікації № 4 ПК від 13.09.2018 , поставку було здійснено на суму 454 920,00 грн. , що підтверджується видатковою накладною № АІ000026621 від 19.09.2018.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 4 ПК від 13.09.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 454 920,00 грн.

5. Специфікації № 5 ЗК від 12.10.2018 , поставку було здійснено на суму 140 316,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000028036 від 17.10.2018 на суму 93 780,50грн., видатковою накладною № АІ000028163 від 19.10.2018 на суму 46 780,50 грн.,

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2018, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 5 ЗК від 12.10.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 140 316,50 грн.

6. Специфікації № 6 ЗК від 17.10.2018 , поставку було здійснено на суму 663 494,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000028047 від 17.10.2018 на суму 663 494,40грн.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 01.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 02.10.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 6 ЗК від 17.10.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 663 494,40грн.

7. Специфікації № 9 НК від 24.12.2018 , поставку було здійснено на суму 959 340,60грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000003368 від 15.03.2019 на суму 959 340,60грн.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.10.2019, проте борг відповідачем погашено частково.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 9 НК від 24.12.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 914 000,00грн.

8. Специфікації № 10 НК від 14.01.2019 , поставку було здійснено на суму 603 738,14грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000003369 від 15.03.2019 на суму 603 738,14грн.

За цією специфікацією відповідачем повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.10.2019, борг відповідачем погашено у повному обсязі, проте з простроченням.

Отже, загальний залишок простроченої та непогашеної заборгованості відповідачем за Договором №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, станом на дату подачі позову, становить 5 396 062,66грн.

Позивач вказує, що свої зобов`язання перед відповідачем щодо поставки Товару, останній виконав належним чином, а саме товар було поставлено належної якості, у строки та в порядку, що обумовлені сторонами в Договорі.

Також, позивач вказує, що від відповідача жодної претензії до Позивача щодо якості, кількості, асортименту або строків передачі (поставки/доставки) Товару не надходило.

У зв`язку з чим, на думку відповідача, наведені обставини свідчать про належне виконання останнім всіх своїх зобов`язань перед відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку з порушенням майнових прав та інтересів позивача, останній звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати, пеню, штраф та 20% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.12.2019.

17.12.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій останній зазначає, що 27.11.2019 відповідачем був сплачений повністю основний борг у сумі 5396062,66 грн. У зв`язку із чим позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 5 396 062,66 грн. Стягнути із відповідача на користь позивача борг у сумі 519 988,00грн., із них: пеню у розмірі 300 795,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 31 374,44грн. та відсотки річні у розмірі 187 817,81 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 97 808,47 грн.

17.12.2019 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник позивача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 17.12.2019 відкладено підготовче судове засідання на 16.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 17.12.2019 виправлено описку допущену в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі № 904/5645/19, правильно зазначивши у вступній частині ухвали "про стягнення основного боргу у розмірі 5 396 062,66грн., пеня у розмірі 300 795,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 31374,44 грн. відсотків річних у розмірі 187 817,81 грн. та штраф у розмірі 604514,14грн. ".

13.01.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач вказує, що позивач при розрахунку інфляційних втрат безпідставно включив суму 663494,40 грн. за специфікацією №6 ЗК від 17.10.2018 до суми, з якої рахуються інфляційні втрати, так як початок прострочення сплати грошових коштів за вказаною специфікацією почався 02.10.2019, у вказаній сумі відсутнє прострочення терміном понад календарний місяць, а тому вказана сума не може бути проіндексована на індекс інфляції, що мав місце в жовтні 2019.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що належним розрахунком інфляційних втрат є наступний розрахунок:

3818568,26 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 1 ЗК від 12.09.2018, № 2 ЗК від 12.09.2018, № 3 ЗК від 13.09.2018, № 4 ПК від 13.09.2018, № 5 ЗК від 12.10.2018 року) х 100,7 % (індекс інфляції за жовтень 2019) - 3818568,26 грн. = 3845298,24 грн. - 3818568,26 грн. = 26729,98 грн.

Крім того, на думку відповідача, стягнення відсотків річних в сумі 187817,81 грн. на підставі пункту 6.1 Договору прямо суперечить приписам статті 61 Конституції України.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що належним розрахунком суми процентів за користування чужими грошовими коштами є наступний розрахунок:

- 3818568,26 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 1 ЗК від 12.09.2018, № 2 ЗК від 12.09.2018, № 3 ЗК від 13.09.2018, № 4 ПК від 13.09.2018, № 5 ЗК від 12.10.2018) х 68 днів (період прострочення з 16.09.2019 по 22.11.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 21342,13 грн.

- 663494.40 грн. (сума заборгованості за специфікацією № 6 ЗК від 17.10.2018) х 52 днів (період прострочення з 02.10.2019 по 22.11.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 2835,76 грн.

- 1563078,74 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 9 НК від 24.12.2018, № 10 НК від 14.01.2019) х 7 днів (період прострочення з 16.10.2019 по 22.10.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 899,31 грн.

- 1500078,74 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 9 НК віл 24.12.2018, № 10 НК від 14.01.2019) х 14 днів (період прострочення з 23.10.2019 по 05.11.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 1726,12 грн.

- 1311078,74 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 9 НК від 24.12.2018, № 10 НК віл 14.01.2019) х 1 день (період прострочення з 06.11.2019 по 06.11.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 107,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 07.11.2019 по 22.11.2019 заборгованість відповідача за специфікаціями № 9 НК від 24.12.2018. № 10 НК від 14.01.2019 складала 914000,00 грн.

914000,00 грн. (сума заборгованості за специфікаціями № 9 НК від 24.12.2018, № 10 НК від 14.01.2019) х 16 днів (період прострочення з 07.11.2019 по 22.11.2019) / 365 днів х 3 % (розмір процентів річних, встановлений частиною другої статті 625 ЦК України) = 1201,97 грн.

Всього сума відсотків річних за Договором складає: 28113,05 грн. (21342,13 грн. + 2835,76 грн. + 899,31 грн. + 1726,12 грн. + 107,76 грн. + 1201,97 грн.).

Також, Відповідач, просить суд зменшити штрафні санкції, з огляду на наступне.

По-перше, Відповідач вказує, що до відкриття судом провадження по цій справі повністю виконав своє основне зобов`язання по Договору купівлі-продажу № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018 та оплатив весь Товар, що був отриманий ним за цим договором.

По-друге, середній термін прострочення за Договором з боку Відповідача складає 52 дні. Відповідач являється агропідприємством та має сезонний характер надходження коштів. Питому вагу у цих надходженнях має збір (вересень-жовтень) та подальший продаж врожаю соняшнику та кукурудзи. У зв`язку з цим, враховуючи, що виробничий цикл агропідприємства становить майже рік для озимих культур та більше ніж півроку для ярових культур та при цьому істотно залежить від погодних умов, то термін прострочення в 52 дні є об`єктивно незначним.

По-третє, Відповідач є фактично підприємством з іноземними інвестиціями, так як єдиним засновником позивача є ОРІДЖІН ХОЛДІНГЗ ЮКРЕЙН Б.В. , при цьому весь Товар, що був предметом постачання за Договором, має іноземне походження.

Відповідач вказує, що враховуючи курсову різницю, сума сплаченої Відповідачем простроченої заборгованості в листопаді 2019 мала більшу вартість в доларах США ніж в вересні 2019 року.

Таким чином, на думку відповідача у позивача в даному випадку відсутні збитки, тобто вони дорівнюють нулю.

При цьому розмір нарахованих Позивачем пені та штрафу становить 905309,89 грн., а тому розмір нарахованих пені та штрафу значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, розмір стягуваної неустойки (штрафу, пені) явно не відповідає наслідкам порушення зобов`язання.

16.01.2020 в підготовче судове засідання повноважний представник позивача не з`явився. В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання з`явився.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче судове засідання відкладено на 20.02.2020.

11.02.2020 від повноважного представника позивача надійшла відповідь на відзив (із клопотанням про зміну позовних вимог).

Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів.

Позивач вказує, що тільки 27.11.2019, а саме після отримання Відповідачем позовної заяви, останнім сплачено повністю основний борг у сумі 5 396 062,66 грн. Таким чином, зник предмет позову в частині стягнення суми основного боргу, але аж ніяк не предмет і підстави позову і підстави в цілому.

До цього жодних листів, усних або письмових пояснень щодо причин прострочення і строків погашення боргу від нього не надходило.

Щодо невірного розрахунку інфляційних втрат щодо додатку № 6 до Договору, позивач погоджується з Відповідачем у тому, що за специфікацією № 6 інфляційні втрати нараховано невірно, оскільки борг існував з 02.10.2019 по 26.11.2019 або 55 днів.

У зв`язку з чим, сума інфляційних втрат як в частині додатку № 6 так і за додатками №№ 1-5 до Договором, підлягають зміні.

Таким чином, розмір інфляційних втрат позивача складає 35 856,79 грн.

Крім того, Відповідачем у відзиві ототожнено пеню і відсотки річні з посиланням на рішення Конституційного суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, не зважаючи на те, що згідно ст. 549 ЦК видами неустойки є штраф і пеня, а саме:

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (базується на залишку невиконаних зобов`язань).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (базується на тривалості невиконання зобов`язань).

Отже, штраф і пеня є окремими і самостійними видами санкцій до правопорушника у сфері цивільних та/або господарських відносин.

Щодо зменшення судом позовних вимог та їх надмірності, позивач зазначає наступне.

По-перше, це право, а не обов`язок суду.

По-друге, Позивач більше двох місяців був позбавлений можливості користуватись відповідними коштами на які мав право за Договором і за законом.

По-третє, наявність/відсутність збитків жодним чином не перешкоджає застосуванню до Відповідача, що прострочив, штрафних санкцій та відсотків річних, що підтверджується як умовами Договору, так і діючим законодавством.

Крім того, позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 5396062,66грн. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 1 128 984,49грн., з них пеню у розмірі 300 795,75грн., інфляційні втрати у розмірі 35 856,79грн., відсотки річних у розмірі 187 817,81грн. та штраф у розмірі 604 514,14грн.

18.02.2020 до господарського суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

20.02.2020 повноважний представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, але в відповіді на відзив останній просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВІЛЬНЕ-2002" про зупинення провадження у справі №904/5645/19 відхилено, закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 04.12.2019.

27.02.2020 від відповідача надійшла заява про зменшення розміру пені до 3007,95грн., штрафу до 6045,14грн.

13.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме висновку спеціаліста Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

17.03.2020 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2020, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ (далі - Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма ВІЛЬНЕ-2002 (далі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 19НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018 (надалі - Договір), відповідно до якого, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця технологічні набори, найменування якого вказується в Специфікації - Додатку до даного Договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору. (пункт 1.1. Договору).

Ціна договору. Ціна на Товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування Товару, якщо інше не передбачено умовами Додатку (Специфікації), визначаються в еквівалентні національної валюти України - гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються у Додатку до Договору. В ціну Товару входить вартість тари, упаковки та маркування. (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що ціна Товару, якщо інше не передбачено умовами Додатку (Специфікації), вказується в Специфікаціях до даного Договору - в еквіваленті долара США/ЄВРО до гривні або тільки в гривні за Правилом визначення курсу валют за Договором. Дана ціна Товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені нижче.

Графік оплати вказується в Додатках до Даного Договору. Оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на підставі умов даного Договору або на підставі рахунку-фактури. (пункти 2.3., 2.4. Договору).

Умови та строк поставки. Поставка Товару за даним Договором може здійснюватися окремими частинами. Частиною Товару сторони визнають кількість Товару, зазначеного в окремій видатковій накладній. До моменту фактичного отримання Товару Покупець зобов`язаний надати Продавцю довіреність на отримання відповідного Товару згідно з формою, затвердженою сторонами в додатку до даного Договору. Поставка Товару здійснюється на умовах та за адресою(-ами), визначеними Сторонами в Додатковій угоді до Договору. (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю в момент отримання Товару представником Покупця від представника Продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту прийняття Товару Покупцем. (пункт 3.3., 3.4. Договору).

Строк дії договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (пункт 8.1. Договору).

Позивачем на виконання умов п. 1.1. Договору було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 13 547 324,91 грн. , на підставі:

1. Специфікації № ЗК від 14.09.2017 , поставку було здійснено на суму 1 591 636,80 грн. , що підтверджується видатковими накладними № АІ000026633 від 19.09.2018, № АІ000026635 від 19.09.2018.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем було погашено тільки частково.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № ЗК від 14.09.2017 до Договору № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 1 591 636,80 грн.

2. Специфікації № 2 ЗК від 12.09.2018 , поставку було здійснено на суму 70 848,00грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000027926 від 11.10.2018.

За цією специфікацією повна оплата, за поставлений товар, мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено взагалі.

Таким чином, заборгованість з оплати основного боргу за Специфікацією № 2 ЗК від 12.09.2018 до Договору № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого прострочено, складає 70 848,00 грн.

3. Специфікації № 3 ЗК від 13.09.2018 , поставку було здійснено на суму 1 960 617,60грн. , що підтверджується видатковими накладними № АІ000026622 від 19.09.2018, №АІ000026623 від 19.09.2018 на суму 608 236,74грн.

За цією специфікацією повна оплата, за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем погашено тільки частково, а саме 29.03.2019 повернуто позивачу товар на суму 399 770,64грн. за накладною на повернення постачальнику № 3 від 29.03.2019.

Таким чином, заборгованість з оплати основного боргу за Специфікацією № 3 ЗК від 13.09.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 1 560 846,96грн.

4. Специфікації № 4 ПК від 13.09.2018 , поставку було здійснено на суму 454 920,00 грн. , що підтверджується видатковою накладною № АІ000026621 від 19.09.2018.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 4 ПК від 13.09.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 454 920,00 грн.

5. Специфікації № 5 ЗК від 12.10.2018 , поставку було здійснено на суму 140 316,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000028036 від 17.10.2018 на суму 93 780,50грн., видатковою накладною № АІ000028163 від 19.10.2018 на суму 46 780,50 грн.,

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.09.2018, тобто, прострочення оплати настало з 16.09.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 5 ЗК від 12.10.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 140 316,50 грн.

6. Специфікації № 6 ЗК від 17.10.2018 , поставку було здійснено на суму 663 494,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000028047 від 17.10.2018 на суму 663 494,40грн.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 01.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 02.10.2019, проте борг відповідачем не погашено.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 6 ЗК від 17.10.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 663 494,40грн.

7. Специфікації № 9 НК від 24.12.2018 , поставку було здійснено на суму 959 340,60грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000003368 від 15.03.2019 на суму 959 340,60грн.

За цією специфікацією повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.10.2019, проте борг відповідачем погашено частково.

Таким чином, залишок основного боргу за Специфікацією № 9 НК від 24.12.2018 до Договору №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, оплату якого було прострочено, складає 914 000,00грн.

8. Специфікації № 10 НК від 14.01.2019 , поставку було здійснено на суму 603 738,14грн., що підтверджується видатковою накладною № АІ000003369 від 15.03.2019 на суму 603 738,14грн.

За цією специфікацією відповідачем повна оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 15.10.2019, тобто, прострочення оплати настало з 16.10.2019, борг відповідачем погашено у повному обсязі, проте з простроченням.

Отже, загальний залишок простроченої та непогашеної заборгованості відповідачем за Договором №19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018, станом на дату подачі позову, становить 5 396 062,66грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (статті 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України, визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (статті 692 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.

Часткове погашення боргу, в тому числі часткове повернення позивачу за первісним позовом отриманого товару, Господарський суд розцінює як дії, які свідчать про визнання відповідачем себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача за первісним позовом.

Господарський суд встановив, що 27.11.2019 відповідач розрахувався з позивачем, а саме сплатив суму основного боргу у розмірі 5 396 062,66 грн., що підтверджується випискою з банку.

Ухвалою Господарський суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 закрито провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 396 062,66 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідач погасив заборгованість перед позивачем за поставлений товар, проте з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для нарахування позивачем пені, штрафу, 20 відсотків річних та інфляційних втрат.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.1. договору визначено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (Покупець) сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі пункту 6.1. Договору позивачем нараховано за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору до сплати 20 % річних у розмірі 187 817,81грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору до сплати інфляційні втрати у розмірі 35 856,79грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 20 % річних, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення (за кожною специфікацією), з урахуванням фактичної дати оплати (не включаючи в період дату оплати), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат та 20 % річних, доданий до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Господарським судом не приймається до уваги висновок спеціаліста Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства б/н від 05.03.2020, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 71 Господарського процесуального кодексу України, спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз`яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду.

Господарським судом, в цій справі №904/5645/19 не призначався спеціаліст для надання консультацій. Крім того, вказаний висновок стосується тлумачення приєднувального складеного сполучника "а також", що жодним чином не впливає на вказаний пункт Договору.

Крім того, якщо у відповідача є сумніви щодо пункту 6.1. спірного Договору, останній не позбавлений права звернутися до позивача із пропозицією щодо внесення відповідних змін до спірного пункту Договору на підставі Глави 53 "Укладання, зміна і розірвання договору" Цивільного кодексу України .

Більш того, відповідач надав контррозрахунок відсотків річних, що підтверджує факт того, що останній не заперечує щодо нарахування вказаних відсотків, а лише заперечує їх розмір. Проте, при підписанні Договору сторони визначили розмір відсотків річних, а саме 20 %, тим самим збільшили розмір з 3 % до 20 %, що не суперечить нормам статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 35 856,79грн. та 20 % річних у розмірі 187 817,81грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 6.1., 6.2. договору визначено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (Покупець) сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 процентів річних від простроченої суми. Крім того, в разі порушення Покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за Товар відповідно до графіку, встановленого договором, Продавець має право стрягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасної сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором.

Позивачем до сплати відповідачу було нараховано пеню у розмірі 300 795,75грн.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем до сплати відповідачу було нараховано штраф у розмірі 604 514,14грн.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши заявлене у відзиві клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, суд дійшов до висновку про зменшення розміру неустойки на 20%, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до частини 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частин 2-4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частина 3 статті 15 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В мотивувальній частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 зазначено, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

За приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки, суд взяв до уваги те, що відповідач виконав основне зобов`язання по Договору купівлі-продажу № 19 НХ 001 ДНМВ від 12.09.2018 та оплатив весь Товар, що свідчить про вжиття Відповідачем заходів для виконання зобов`язання за Договором; термін прострочення за договором з боку Відповідача становить 52 дні, тобто незначний період, а загальна сума пені та штрафу 905 309,89грн. є навпаки значною та не співмірною із розміром основного боргу (905 309,89грн., тобто майже 1/5 від 5 396 062,66грн.).

Таким чином, судом встановлено відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

Враховуючи викладене, Господарський суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені на 20 % до 240 638,20 грн. та штрафу на 20 % до 483 611,31грн.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №910/1199/19, від 12.02.2020 по справі №904/4067/18.

Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд прийшов до висновку про покладення судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, п.17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ВІЛЬНЕ-2002" про стягнення пені у розмірі 300 795,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 35 856,79грн., 20% річних у розмірі 187 817,81 грн. та штрафу в розмірі 604 514,14грн. (з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог) - задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 32062052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ" (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б, код ЄДРПОУ 38948033) пеню у розмірі 240 638,20грн. (двісті сорок тисяч шістсот тридцять вісім грн. 20 коп.), інфляційні втрати у розмірі 35 856,79грн. (тридцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість грн. 79 коп.), 20% річних у розмірі 187 817,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот сімнадцять грн. 81 коп.), штраф у розмірі 483 611,31грн. (чотириста вісімдесят три тисячі шістсот одинадцять грн. 31 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 97 875,71 грн. (дев`яносто сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 71 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ" (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б, код ЄДРПОУ 38948033).

Боржник: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 32062052).

Повний текст рішення складено 20.03.2020.

Суддя Н.Е. Петренко