Ухвала

від 16.03.2020 по справі 906/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/40/20

Господарський суд Житомирської області у складі судді Маріщенко Л.О.,

розглядаючи справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

про стягнення 201 344,32 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Гусєв О.О. - дов. від 24.02.2020

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Триумф-Групп" (позивач -1) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до СТОВ "Поліський край" про стягнення 201 344,32 грн, з яких 179 320,30 грн сума основного боргу, 17 800,94 грн - пеня, 2 039,73 грн - інфляційні, 2 183,35 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку СТОВ "Поліський край" укладеного між сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПК050619/т-пос від 05.06.2019 в частині оплати наданих ТОВ "Триумф-Групп" послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка є предметом спору.

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/40/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "14" лютого 2020.

Ухвалою суду від 14.02.2020 у справі № 906/40/20 повідомлено сторін про наступний розгляд підготовчого засідання, яке відбудеться "16" березня 2020 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 25.02.2020 замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Триумф-Групп" (код ЄДРПОУ 39983300) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" ( 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, код 40904740)

16.03.2020 до суду від позивача до суду надійшла заява № 110 від 12.03.2020 про розгляд справи без участі.

16.03.2020 до суду від позивача до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" та закрити провадження у справі № 906/40/20. До даної заяви було додано текст мирової угоди.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд про затвердження мирової угоди.

Досліджуючи зміст зміст поданої сторонами мирової угоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно ст. 193 ГПК України, виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

За приписами ч.5 ст.192 ГПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У п. 3.19 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " роз`яснено, що умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому... Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв`язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Тобто, мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на погоджених ними взаємовигідних умовах. Мирова угода, як правило виконується добровільно та не призводить до вирішення спору по суті. У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору, не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися у позовній заяві. У мировій угоді не допускається встановлення санкцій за невиконання умов мирової угоди.

Однак, дослідивши зміст підписаного сторонами тексту мирової угоди від 20.02.2020, суд встановив, що пункт 5 тексту цієї угоди містить умову, яка підлягає уточненню в частині суми всієї наявної заборгованості по мировій угоді, у зв`язку з можливістю неоднозначного її тлумачення, що може призвести до виникнення нового спору між сторонами в цій частині та, відповідно, до унеможливлення виконання вказаної мирової угоди.

Крім того, пункт 5 поданого сторонами тексту мирової угоди містить умову, яка не стосується предмета спору, відповідно, жодного відношення не має до її виконання, оскільки спрямована на регулювання відносин між сторонами щодо умов нарахування (не нарахування) неустойки та збитків, передбачених умовами договору, за наслідками виконання цієї угоди, тобто спрямована на вирішення питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому. До того ж ця умова також може слугувати виникненню нового спору між сторонами у перспективі.

Враховуючи вищевказане, виявлені судом недоліки свідчать про невідповідність поданої сторонами мирової угоди вимогам ГПК України, тому суд ухвалив відмовити у її затвердженні і продовжив судовий розгляд.

Водночас суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права з урахуванням мотивів відмови у затвердженні мирової угоди узгодити і підписати нову мирову угоду та подати її на затвердження господарського суду за загальними правилами.

Відповідно до ч.1 ст. 192 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи, необхідність реалізації конституційного принципу захисту прав і свобод людини і громадянина (ст. 55 Конституції України), суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи поза межами строків, передбачених ст. 177 ГПК України, згідно положень вказаної Конвенції та конституційних засад, які мають найвищу юридичну силу (ст. 8 Конституції України).

З врахуванням викладеного, та оскільки строки підготовчого провадження вичерпано, на підставі ч. 4 ст. 11 Кодексу, що визначає практику Європейського суду з прав людини як джерело права (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України", п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України , п.41 рішення ЄСПЛ у справі ТОВ Солаз проти України ). Суд ухвалює відкласти підготовче засідання на 21.04.2020 та продовжити строк розгляду підготовчого провадження, застосувавши ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 120,121, 182,183, 192, 202, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повідомити сторін про наступний розгляд підготовчого засідання, яке відбудеться "21" квітня 2020 р. о 12:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, в залі судових засідань №619.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - в справу

2- ТОВ "Триумф - Групп" ( рек. з повід.)

3- ТОВ "Юридична компанія "Бонус" ( 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 16) ( рек. з повід.)

4-відповідачу (рек. з повід.)