Рішення

від 15.12.2020 по справі 906/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/40/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край"

про стягнення 201 344,32 грн.

ТОВ "Триумф-Групп" (позивач -1) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до СТОВ "Поліський край" про стягнення 201 344,32 грн, з яких 179 320,30 грн сума основного боргу, 17 800,94 грн - пеня, 2 039,73 грн - інфляційні, 2 183,35 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку СТОВ "Поліський край" укладеного між сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПК050619/т-пос від 05.06.2019 в частині оплати наданих ТОВ "Триумф-Групп" послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка є предметом спору.

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/40/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено.

05.02.2020 від відповідача надійшов до суду відзив від 31.01.2020 на позовну заяву, в якому просить в позові відмовити, оскільки, зокрема, строк виконання грошового зобов`язання за умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПК050619/т-пос від 05.06.2019 не настав.

Ухвалою суду від 14.02.2020 строк підготовчого провадження було продовжено.

17.02.20 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому спростовує заперечення відповідача та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.02.2020 замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Триумф-Групп" (код ЄДРПОУ 39983300) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" ( 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, код 40904740).

16.03.2020 до суду від позивача до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" та закрити провадження у справі № 906/40/20. До даної заяви було додано текст мирової угоди.

В ухвалі суду від 16.03.2020 сторонам відмовлено у затверджені поданої суду мировій угоді у зв`язку з невідповідністю її умов вимогам ГПК.

29.09.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, в якому просить долучити копію платіжного доручення № 92914671 від 24.09.2020 про сплату заборгованості в розмірі 35 3566,89 грн.

Однак, подане платіжне доручення суд до уваги не приймає, оскільки в призначені платежу не вказаний спірний договір та позивачем на час розгляду даної справи не підтверджено оплату заборгованості на вказану суму.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу №906/40/20 до судового розгляду по суті на "15" грудня 2020 з повідомленням сторін.

Представники сторін 15.12.2020 в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18.

Враховуючи, що у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд прийшов до висновку про можливість вирішення даного спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року між ТОВ "Триумф-Групп" (Позивач/Виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (Відповідач /Замовник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПК050619/т-пос.

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець надає послуги автомобільних перевезень, які включають: надання транспортного засобу, організацію і здійснення доставки ввіреного замовником вантажу вказаного в додатках (Договорах-Заявках) до цього договору, в пункт призначення і видає вантаж уповноваженій отримати вантаж особі замовника.

Найменування, кількість, види вантажу, який перевозиться, маршрути перевезення (місця навантаження/розвантаження), дані вантажовідправників та вантажоодержувачів, графік подачі автотранспорту, вартість перевезення та суми оплати узгоджуються сторонами перед кожним конкретним перевезенням та вказуються в додатках (Договорах-заявках) до договору ( п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору після підписання договору-заявки сторонами, договір-заявка є невід`ємною частиною договору та є підтвердженням того, що всі умови надання послуг, вказані в договорі-заявці узгоджені сторонами.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі оригіналів наданих рахунків на оплату. Підставою для виписки рахунку за надані послуги є належним чином оформлені:

- договір - заявка;

- товарно-транспортна накладна;

- реєстр ТТН;

- акт надання послуг;

- своєчасно і правильно зареєстровані податкові накладні.

Вид розрахунку за даним договором : безготівковим шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця. У разі досягнення домовленості між сторонами розрахунок може здійснюватися за попередньою оплатою.

Ціна за послуги з перевезення вантажу визначаються згідно договорів-заявок до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору і/або додатковою угодою, якою визначається "Тарифна сітка на циклічні перевезення" (додаток № 3), затвердженої і підписаної замовником і виконавцем з урахуванням п. 3.4 цього договору ( п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору, сторони дійшли згоди про те, що 30% від ціни за послуги з перевезення складає вартість палива при типі палива (ДП, А-95, А-92, Газ). Ціна на паливо фіксується на момент підписання договору і становить за даними сайту всі АЗС в Луганській (Чернігівській, Рівненській, Житомирській , Житомирській - залежно від регіону роботи). Підставою для перерахунку вартості на послуги перевезення є збільшені ціни на паливо впродовж не менше як протягом 3 робочих днів з моменту його збільшення, у іншому випадку - виконавець немає права для підвищення ціни на послуги з підстави підвищення рівня ціна на паливо. Виконавець має право перерахувати вартість наданих послуг підвищення та на умовах визначених у цьому пункті, попередньо направивши замовнику письмове повідомлення у порядку передбаченому цим договором.

Загальна сума послуг за даним договором визначається загальною вартістю всіх актів наданих послуг за даним договором, вартість послуг конкретного перевезення не може бути більше вартості, зазначеної в договорі - заявки, узгодженої та підписаної сторонами ( п. 3.5 договору).

Згідно п. 3.6 договору, розрахунки між виконавцем і замовником виконуються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий (поточний) банківський рахунок виконавця окремо за кожною заявкою замовника згідно наданих виконавцем рахунків у такому порядку:

- 30% від вартості послуг, які надаються виконавцем - протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами заявки на відповідні послуги;

- остаточний розрахунок у розмірі 70% від вартості наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами оригіналів актів про надання послуг за відповідною заявкою.

Пунктом 10.1 вказано, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. Цей договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо сторони не менше ніж за місяць не заявлять про бажання його розірвати.

Сторонами було укладено наступні Договори-Заявки:

- № ПК005 від 17.07.2019 на суму 134 787,05 грн;

- № ПК007 від 24.07.2019 на суму 12 759,60 грн;

- № ПК011 від 24.07.2019 на суму 74 079,60 грн;

- № ПК000000018 від 25.07.2019 на суму 14 000,00 грн;

- № ПК014 від 25.07.2019 на суму 27 693,60 грн.

На виконання підписаних сторонами договорів-заявок, позивачем надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 263 320,30 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- № 491 від 22.07.2019 на суму 134 787,50 грн;

- № 532 від 25.07.2019 на суму 12 759,60 грн;

- № 534 від 26.07.2019 на суму 74 079,60 грн;

- № 531 від 29.07.2019 на суму 14 000,00 грн;

- № 575 від 02.08.2019 на суму 27 693,60 грн.

Враховуючи положення п. 3.6. договору відповідач повинен був провести розрахунок за надані послуги в наступні строки:

- по заявці № ПК005 від 17.07.2019 на суму 134 787,05 грн:

30% вартості послуг у розмірі 40 436,12 грн - в строк до 22.07.2019;

70% вартості послуг у розмірі 94 350,94 грн - в строк до 29.07.2019;

- по заявці № ПК007 від 24.07.2019 на суму 12 759,60 грн

30% вартості послуг у розмірі 3 827,88 грн. - в строк до 29.07.2019;

70% вартості послуг у розмірі 8 931,72 грн. - в строк до 01.08.2019;

- по заявці № ПК011 від 24.07.2019 на суму 74 079,60 грн

30% вартості послуг у розмірі 22 223,88 грн. - в строк до 29.07.2019;

70% вартості послуг у розмірі 51 855,72 грн. - в строк до 02.08.2019;

- по заявці № ПК000000018 від 25.07.2019 на суму 14 000,00 грн.

30% вартості послуг у розмірі 4 200,00 грн. - в строк до 30.07.2019;

70% вартості послуг у розмірі 9 800,00 грн - в строк до 05.08.2019;

- по заявці № ПК014 від 25.07.2019 на суму 27 693,60 грн.

30% вартості послуг у розмірі 8 308,08 грн - в строк до 30.07.2019;

70% вартості послуг у розмірі 19 385,52 грн - в строк до 09.08.2019.

Однак, відповідач за отримані послуги розрахувався частково у розмірі 84 000,00 грн, що підтверджується наступними банківськими виписками:

- від 22.08.2019 на суму 70 000,00 грн,

- від 26.09.2019 на суму 14 000,00 грн.

Вказані кошти позивачем були зараховані в оплату згідно заявки № ПК005 від 17.07.2019 на суму 134 787,05 грн, в сумі 84 000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги автомобільних перевезень становить 179 320,30 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов в частині того, що на момент звернення строк виконання грошового зобов`язання за умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № ПК050619/т-пос від 05.06.2019 не настав спростовується п. 3.6 договору в якому сторони погодили настання строків повної оплати отриманих послуг.

Факт надання послуг відповідачем не заперечується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач належних доказів сплати суми боргу суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 179 320,30 грн основної заборгованості за надані послуги з перевезення є обґрунтовано та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за загальний період з 23.07.2019 по 15.11.2019 у розмірі 17 800,94 грн.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період прострочення оплати, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення, але в будь-якому разі - не більше 10 % від вартості наданих і неоплачених послуг.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені відповідно до п. 5.3 договору з урахуванням початку прострочення по кожному замовленню окремо, суд вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 2 183,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 039,73 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат по кожній заявці за окремий період на суму 2 183,35 грн та 2 039,73 грн відповідно та вважає його правильним та обґрунтованим.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в в частині стягнення 179 320,30 грн основного боргу, 17 800,94 грн пені, 2 039,73 грн інфляційних та 2 183,35 грн 3% річних.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" (11242, Житомирська область, Ємільчинський район, с. Непізнаничі, код ЄДРПОУ 03568113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус" (03124,м.Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд.16, код ЄДРПОУ 40904740 ) 179 320,30 грн основного боргу, 17 800,94 грн - пені, 2 039,73 грн - інфляційних, 2 183,35 грн 3% річних та 3 020,16 грн судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.12.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2- ТОВ "Юридична компанія "Бонус" ( 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 16) (рек.)

3- відповідачу на юрид. адресу ( рек.)