Ухвала

від 19.03.2020 по справі 420/1837/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2020 року

Київ

справа №420/1837/19

адміністративне провадження №К/9901/5628/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №420/1837/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки-відмови та рішення,

в с т а н о в и в :

28 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №420/1837/19, предметом розгляду якої є правомірність рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС № UA500000/2019/000270/2 від 22.02.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500170/2019/00057 від 22.02.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позов задоволено.

Одеська митниця Держмитслужби із зазначеними судовими рішеннями не погодилась, оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати і прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним, й за змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

Так, у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 1921,00 грн.

Сума митної вартості, визначена митницею, впливає на склад майна позивача виключно в частині розміру митних платежів, які з неї розраховуються. Відповідно, у цій справі, для визначення форми адміністративного судочинства, за якою вона підлягає розгляду (спрощене чи загальне позовне провадження) має значення різниця саме митних платежів, які позивач має сплатити на підставі рішення про коригування митної вартості, а також характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників. З огляду на різницю митної вартості, різниця митних платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент звернення позивача до суду.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на рішення Верховного Суду України як на практику, Суд не приймає до уваги, оскільки такі судові рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелами права, що застосовуються судом при вирішенні справ, та виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України їх висновки не є практикою та не обов`язкові для врахування.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду , є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Скаржником не наведено обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Не виявлено судом і ознак того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес.

Отже, виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, скаржником не наведені.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №420/1837/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді М.Б. Гусак

Є.А. Усенко