Рішення

від 17.09.2008 по справі 2-849/2008

АВДІЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-849/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

17 вересня 2008 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Макарова О.П.,

при секретарі: Лебедєвій С.Ш.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно за спадщиною, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, який залишився після смерті її батька ОСОБА_4.

При цьому позивачка посилається на те, що 25 лютого 2003 року помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 5/6 часток жилого будинку № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області, а також земельної ділянки площею 0, 1950 гектарів за тією ж адресою. Позивачка своєчасно у шестимісячний строк після смерті батька звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак до оформити спадщину не було можливості. Так, зазначені 5/6 часток будинку № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області належали ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом: 1/6 частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21 березня 1989 року, а 2/3 частини - на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 березня 2001 року. Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого за № 33-1753. Позивачка на час відкриття спадщини, продовжувала мешкати у будинку доглядала за ним та підтримувала у належному стані. На теперішній час виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, однак зробити це стало можливим тільки за наявності судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги, просила суд визнати за позивачкою право власності на нерухоме майно, яке складається з 5/6 частин житлового буднику № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка з належними до нього господарськими спорудами, який залишився після смерті її батька ОСОБА_4, померлого 25 лютого 2003 року.

Представник відповідача - Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги визнав не заперечував проти їх задоволення.

Суд, заслухавши представника позивачки, представника відповідача, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає, що позов обгрунтований на законі та підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області власником 5/6 частин зазначеного будинку є ОСОБА_4.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 березня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 є власником 2/3 частин спірного будинку, а на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 1989 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Ясинуватської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 належить також 1/6 частина зазначеного житлового будинку, тобто усього 5/6 частин житлового будинку № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області.

Земельна ділянка площею 0, 1950 гектарів за адресою вулиця Леваневського, 12 в місті

Авдіївка Донецької області, належить ОСОБА_4, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого за № 33-1753.

25 лютого 2003 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО № 722623, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області.

В своїх показаннях представник позивачки наполягала на тому, що ОСОБА_3(до шлюбу - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Авдіївською міською Радою Донецької області, фактично прийняла спадщину, як спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак своєчасно не оформила свої права.

Інших спадкоємців крім позивачки після смерті ОСОБА_4, немає, що підтверджується повідомленням Авдіївської державної нотаріальної контори.

Рідство позивачки з ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ-ЯР №759446, виданим Авдіївським міським бюро ЗАГС, в якому батьком позивачки записано ОСОБА_4.

Згідно ст.5 чинного Цивільного кодексу України, останній не має зворотної дії у часі та регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, а оскільки ОСОБА_4 помер 25 лютого 2003 року та спадщина відкрилась до набрання законної сили чинним Цивільним кодексом України, то при вирішенні питання про спадщину необхідно керуватись Цивільним кодексом Української РСР.

Так відповідно до ст.529 ЦК Української РСР у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК Української РСР - спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив до керування чи володіння спадковим майном.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Після смерті батька позивачка своєчасно звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак не до оформила спадщину належним чином На теперішній час зазначений факт перешкоджає позивачці оформити свої спадкові права належним чином.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із. закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи усі зібранні по справі докази в їх сукупності, суд визнає за ОСОБА_3, народження 16 листопада 1958 року право власності на 5/6 частин житлового будинку № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області з належними до нього господарськими спорудами, а також на земельну ділянки площею 0, 1950 гектарів за тією ж адресою, що залишились після смерті батька ОСОБА_4, померлого 25 лютого 2003 року.

На підставі ст.ст. 328, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 130, 174, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно за спадщиною - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, народження 16 листопада 1958 року право власності на нерухоме майно, яке складається з: 5/6 частин житлового будинку № 12 по вулиці Леваневського в місті Авдіївка Донецької області з належними до нього господарськими спорудами, а також земельної ділянки площею 0, 1950 гектарів за тією ж адресою, що залишились після смерті батька ОСОБА_4, померлого 25 лютого 2003 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення з подальшим поданням протягом 20 днів апеляційної скарги на рішення, або  шляхом подання да Апеляційного суду Донецької області

через Авдіївський міський суд апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду Донецької області.