Ухвала

від 20.03.2020 по справі 160/1403/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2020 року Справа №160/1403/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня №2" Дніпропетровської міської ради та Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся до суду із позовною заявою до Дніпропетровської міської ради, третя особа - КНП "МДКЛ №2" ДМР, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71 /52 "Про реорганізацію КНП "МДКЛ № 2 ДМР шляхом приєднання до КНП "МДКЛ № 6" ДМР".

В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.12.2019 року № 71/52, яким припиняється юридична особа - КНП "МДКЛ № 2 ДМР порушується право сина позивача (право інших дітей) на: охорону здоров`я; доступність і належну якість медичної допомоги; вільний вибір лікаря; вільний вибір методів лікування; вільний вибір закладу охорони здоров`я. Орган місцевого самоврядування замість створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров`я, замість створення ефективних и доступних закладів охорони здоров`я приймає рішення про припинення одного з ефективних закладів охорони здоров`я - КНП "МДКЛ № 2 ДМР. Замість децентралізації медичних закладів охорони здоров`я, має місце ще більша централізація закладів охорони здоров`я, які територіально розташовані на великій відстані одне від одного, що призведе, з поміж іншого, до погіршення якості і доступності медичної допомоги, швидкості її надання. Припинення КНП "МДКЛ № 2 ДМР може створити передумови для зростання соціальної напруги серед жителів району та міста в цілому, що обслуговуються даною дитячою лікарнею.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 05.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, за наслідками результату якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного судку від 05.02.2020 року відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність ст. ст. 160, 161 КАС України.

12.02.2020 року ОСОБА_2 до суду подано заяву про усунення недоліків разом із уточненою позовною заявою та заявою про залучення третьої особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Клопотання ОСОБА_2 про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня №2" Дніпропетровської міської ради.

У період з 03.03.2020 року по 04.03.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 05.03.2020 року по 19.03.2020 року суддя перебував на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року клопотання Дніпровської міської ради про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено, залучено до участі у справі залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради

05.03.2020 року від Дніпровської міської ради до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування означеного представник відповідача зазначив, виходячи з характеру спірних правовідносин та предмету позовних вимог, розгляд справи має бути здійснений за правилами загального провадження з викликом сторін.

Вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник