Постанова

від 20.02.2020 по справі 523/6532/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/55/20

Номер справи місцевого суду: 523/6532/14-ц

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сороколет Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

прокурора в особі прокурора відділу прокуратури Одеської області Елісашвілі О.М.,

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб в особі представника Дячука П.М.,

від позивача Одеської міської ради - не з`явились,

від відповідача ОСОБА_1 - не з`явились,

від правонаступника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 - не з`явились,

від відповідача ОСОБА_4 - не з`явились,

від відповідача ОСОБА_5 - не з`явились,

від відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради - не з`явились,

переглянувши справу № 523/6532/14-ц за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб , виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року у складі судді Сувертак І.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, звернувшись 5 травня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що під час проведення перевірки додержання вимог природоохоронного, земельного та містобудівного законодавства при розміщенні та експлуатації об`єктів, розташованих на узбережжі Чорного моря, встановлено, що на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва ім. Котовського ТОВ Тімур Біч Клаб використовує у комерційних цілях земельну ділянку площею 304 кв.м, що розташована за адресом: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172-А (пляж Лузанівка ) під розміщення павільйону-бару Підводний човен К-40 з літньою площадкою. Право власності на павільйон-бар Підводний човен К-40 з літньою площадкою, загальною площею 99,9 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 304 кв.м належав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року в справі №17/391-05-11981, який на підставі нотаріально посвідченого 26 вересня 2006 року договору купівлі-продажу продав павільйон-бар ОСОБА_6 Ѕ частку, ОСОБА_5 ј частку, ОСОБА_2 ј частку. Згідно протоколу №1 від 3 жовтня 2006 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 заснували ТОВ Тімур Біч Клаб та 3 жовтня 2006 року передали до статутного фонду товариства належні їм частки у праві власності на павільйон-бар. 10 листопада 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ Тімур Біч Клаб видано свідоцтво про право власності на будівлю павільйону-бару Підводний човен К-40 загальною площею 99,9 кв.м. Прокурор зазначив, що судове рішення в справі №17/391-05-11981 скасовано 8 серпня 2006 року, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано знести самочинно збудований павільйон-бар та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, у зустрічних вимогах про визнання права власності на спірний об`єкт відмовлено. Посилаючись на те, що у ОСОБА_1 на час укладення договору купівлі-продажу було відсутнє право продажу спірної будівлі павільйону-бару, майно у вигляді самовільно зайнятої земельної ділянки вибуло із володіння держави в особі Одеської міської ради не з її волі, а на підставі судового рішення, що в подальшому було скасовано, що перебування державного майна у власності відповідача ТОВ Тімур Біч Клаб завдає шкоди інтересам держави в особі власника земельної ділянки Одеської міської ради, що свідоцтво про право власності ТОВ Тімур Біч Клаб було видано неправомірно, так як павільйон-бар є самочинним будівництвом, розташованим на земельній ділянці площею 0,0304 га на узбережжі Чорного моря на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва ім. Котовського, яка відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду і її використання в комерційних цілях є неприпустимим, прокурор в інтересах держави в особі Одеської міської ради просив:

поновити строк звернення до суду;

визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , посвідчений 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., зареєстрований в реєстрі за №2027, на павільйон-бар Підводний човен К-40 загальною площею 99,9 кв.м, розташований на території гідропарку Лузанівка на земельній ділянці площею 304 кв.м.;

визнати протиправним та скасувати Свідоцтво про право власності серії САА №433971, видане 10 листопада 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ Тімур Біч Клаб на будівлю павільйону-бару Підводний човен К-40 , що складається з нежитлової будівлі літ А , загальною площею 99,9 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,0304 га на території Гідропарку Лузанівка за адресом: АДРЕСА_1 ;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-9).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12 травня 2014 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.35).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 8 жовтня 2014 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (т.1 а.с.80-85).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року за заявою ТОВ Тімур Біч Клаб заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.124).

Відповідач ТОВ Тімур Біч Клаб позовні вимоги не визнав, просив застосувати строк позовної давності (т.1 а.с.153, 166-168).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали (т.1 а.с.150-153).

Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.165).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.170-174).

Висновок суду мотивовано безпідставним ототожненням інтересів держави та інтересів Одеської міської ради, віднесенням порушень законодавства, на які посилається прокурор, до повноважень Одеської міської ради, що не можуть бути підмінені інтересами держави, так як не являються делегованими повноваженнями органу виконавчої влади. Суд відмовив в позові за недоведеністю правомірності представництва в суді інтересів Одеської міської ради як інтересів держави з боку прокуратури, та за спливом позовної давності.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2017 року справу призначено до розгляду.

Справу з апеляційного суду Одеської області передано до Одеського апеляційного суду у зв`язку з ліквідацією суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 січня 2019 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2019 року до участі в справі в якості правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 залучено ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.183-190).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у безпідставності висновку суду щодо недоведеності правомірності представництва прокуратурою інтересів держави в особі Одеської міської ради; у відсутності підстав для застосування позовної давності, так як прокуратура та Одеська міська рада про порушення інтересів територіальної громади дізналися лише у березні 2012 року, а до суду з позовом звернулися у 2014 році; полягає у самочинності будівництва в силу не надання земельної ділянки під будівництво, не прийняття будівлі в експлуатацію тощо, що в сукупності не надавало право на відчуження об`єкту та отримання свідоцтва про право власності на об`єкт.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Тімур Біч Клаб заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у матеріалах справи відсутні докази виконання чи спроб виконання прокурором чи Одеською міською радою постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі №17/391-05-11981. Одеська міська рада фактично визнала існування права власності на будівлю, здійснивши реєстрацію договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 незважаючи на існування на той час постанови Одеського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2006 року, при винесенні якої Одеська міська рада була присутня на відміну від ОСОБА_1 . Ні прокурор, ні Одеська міська рада не здійснили державну реєстрацію скасування права власності ОСОБА_1 на будівлю на підставі рішення господарського суду. Навпаки, Одеська міська рада видала ТОВ Тімур Біч Клаб свідоцтво про право власності на будівлю та здійснила реєстрацію права власності на об`єкт на підставі свідоцтва. Не оскарженим є рішення загальних зборів ТОВ Тімур Біч Клаб (протокол №1 від 3 жовтня 2006 року), яким об`єкт його співласниками передано до статутного капіталу товариства, у якому до того ж станом на 2017 рік змінився склад засновників. Звернення до суду мало місце через вісім років після набуття права власності відповідачами на будівлю, щодо якої всі ці роки були відсутні заборони та обмеження. Оскаржувані правочини та свідоцтва не суперечили вимогам закону на час їх укладення, реєстрації, видачі. Закон не наділяє прокуратуру повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається; прокурор звернувся до суду в інтересах Одеської міської ради, однак сама Одеська міська рада не зверталась до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності, до того ж міська рада могла дізнатися про порушення права завчасно. Покладення на ТОВ Тімур Біч Клаб відповідальності за порушення закону зі сторони влади суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини (т.2 а.с.35-47а).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року в справі №17/391-05-11981 у задоволенні позову заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва відмовлено; зустрічний позов суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено; визнано за фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на павільйон-бар Підводний човен К-40 з літньою площадкою, розташований на території АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 311,4 кв.м; зобов`язано комунальне підприємство Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєструвати право власності за фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на павільйон-бар Підводний човен К-40 з літньою площадкою, розташований на території АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 311,4 кв.м (т.1 а.с.10-12).

На підставі рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року в справі №17/391-05-11981 комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості зареєстровано 23 червня 2006 року право приватної власності ОСОБА_1 на павільйон-бар Підводний човен К-40 , реєстраційний номер об`єкту 15184749, розташований за адресом: територія гідропарку Лузанівка, Одеська область, м. Одеса, Лузанівка парк (т.1 а.с.16).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2006 року рішення господарського суду Одеської області в справі №17/391-05-11981 скасовано, позов прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено; постановлено фізичній особі - суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у строк до 10 вересня 2006 року знести самочинно збудований ним бар Підводний човен К-40 загальною площею 93,5 кв.м, розташований на земельній ділянці 311,4 кв.м на території КП Гідропарк Лузанівка у м. Одесі, за власний рахунок та звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку загального користування площею 311,4 кв.м, що розташована за адресом: м. Одеса, КП Гідропарк Лузанівка ; в задоволенні зустрічного позову фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у користуванні майном відмовлено (т.1 а.с.27-30).

Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , посвідченого 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №2027, продано/куплено павільйон-бар Підводний човен К-40 площею 99,9 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 304 кв.м, що знаходиться у фактичному користуванні, за адресом: АДРЕСА_2 , Лузанівка АДРЕСА_3 ; де частка ОСОБА_2 рівна ј, частка ОСОБА_6 рівна Ѕ, частка ОСОБА_5 рівна ј. Реєстрація приватної спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на підставі вказаного договору купівлі-продажу проведена 5 жовтня 2006 року комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості , номер запису 3389 в книзі: 57неж-67 (т.1 а.с.17-18).

Рішенням зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб (протокол №1 від 3 жовтня 2006 року) ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 виступили засновниками товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб , кожним із засновників внесено 100% від вартості своєї частки у статутному фонді товариства майном, а саме ОСОБА_6 Ѕ частку, ОСОБА_5 ј частку, ОСОБА_2 ј частку у праві спільної часткової власності на павільйон-бар Підводний човен К-40 , розташований за адресом: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 , гідропарк Лузанівка (т.1 а.с.19-25).

Згідно Свідоцтва про право власності на будівлю павільйону-бару Підводний човен К-40 , виданого 10 листопада 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, серія САА №433971, об`єкт, який розташований за адресом: АДРЕСА_4 . Одеса, територія гідропарку Лузанівка, Лузанівка парк, в цілому належить товариству з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб на праві приватної власності та складається з будівлі літ. А загальною площею 99,9 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 19 травня 2006 року. Свідоцтво видане на підставі статуту ТОВ Тімур Біч Клаб , зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Григор`євим А.С. від 11 жовтня 2006 року, номер запису 15561020000022581, протоколу №1 зборів засновників ТОВ Тімур Біч Клаб від 3 жовтня 2006 року, акту прийому-передачі від 3 жовтня 2006 року, замість договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. за реєстровим №2027, зареєстрованого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості від 5 жовтня 2006 року номер запису 3389 в кн.57 неж-67 (т.1 а.с.26, т.2 а.с.18).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державна реєстрація в Реєстрі об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 891841451101 будівлі павільйону-бару Підводний човен К-40 загальною площею 99,9 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 , проведена 2 квітня 2016 року державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області Тартачною К.М. на праві приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб на підставі свідоцтва про право власності, серія САА №433971, виданого 10 листопада 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради (т.2 а.с.54).

Відповідно до Договору відступлення частки у статутному капіталі приватного підприємства Тімур Біч Клаб шляхом дарування, укладеного між ОСОБА_4 (до зміни прізвища ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , подаровано у рівних частках кожному частку у статутному капіталі ТОВ Тімур Біч Клаб , яка становить 50% та дорівнює 481790,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. 30 травня 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №453 (т.2 а.с.49).

Відповідно до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою діяльністю Тімур Біч Клаб , укладеного між ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , продано/куплено частки у статутному капіталі ТОВ Тімур Біч Клаб , які в цілому становлять 50% та дорівнюють 481790,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. 30 травня 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №458 (т.2 а.с.50).

Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб (протокол №2 від 30 травня 2017 року) виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; підтверджено розподіл часток у статутному капіталі за ОСОБА_11 %, за ОСОБА_9 25%, за ОСОБА_8 25%; затверджено нову редакцію статуту товариства з відповідними змінами щодо складу учасників (т.2 а.с.51, 52, 53).

Вимоги про визнання недійсним нотаріально посвідченого 26 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 договору купівлі-продажу павільйону-бару, визнання протиправним та скасування свідоцтва від 10 листопада 2006 року про право власності ТОВ Тімур Біч Клаб на павільйон-бар пред`явлено до суду 5 травня 2014 року; позов подано прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

У сенсі положень статті 256 ЦК України захист порушеного цивільного права чи інтересу може відбутися і після спливу позовної давності, зокрема, тоді, коли сторона у спорі не зробить заяви про її застосування.

Що ж до загальних правил, які містяться у частині 1 статті 261 ЦК України то такі поширюються на всі випадки початку перебігу позовної давності. Загальних правил початку перебігу позовної давності є два. По-перше, позовна давність починає свій перебіг від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права, з цього правила випливає висновок про те, що до моменту порушення цивільного права позовна давність не починає свого перебігу. По-друге, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про особу, яка порушила право.

Договір купівлі-продажу павільйону-бару нотаріально посвідчено 26 вересня 2006 року, загальна позовна давність тривалістю у три роки сплила 26 вересня 2009 року.

Свідоцтво про право власності на павільйон-бар видано 10 листопада 2006 року, загальна позовна давність тривалістю у три роки сплила 10 листопада 2009 року.

Суду не надано доказів того, що про порушення свого права Одеська міська рада, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не знала чи не могла дізнатися про порушення свого права в межах позовної давності.

Так, право приватної власності ОСОБА_1 на павільйон-бар на підставі рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року в справі №17/391-05-11981 було зареєстровано комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 23 червня 2006 року.

Право приватної спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на павільйон-бар на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Калінюк О.Б. 26 вересня 2006 року за реєстровим номером 2027, зареєстровано комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 5 жовтня 2006 року.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб (ідентифікаційний код 34599015), статутний фонд якого становили частки засновників товариства ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у вигляді їх часток у праві приватної спільної часткової власності на павільйон-бар, видано державним реєстратором 11 жовтня 2006 року, державну реєстрацію проведено Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Свідоцтво про право власності на будівлю павільйону-бару Підводний човен К-40 , серія САА №433971, видано ТОВ Тімур Біч Клаб Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 листопада 2006 року.

Таким чином, станом, що найменш як на кінець 2006 року Одеській міській раді та її органам було достовірно відомого про спірний договір купівлі-продажу, більш того саме виконавчим комітетом ради було видано спірне свідоцтво про право власності. Звернення до суду 5 травня 2014 року з позовом про визнання недійсним договору, визнання протиправним та скасування свідоцтва є зверненням до суду поза межами строку загальної позовної давності.

Суду не надано доказів того, що Одеською міською радою чи прокурором, який наразі звернувся до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради, вживались дії по виконанню постанови Одеського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2006 року, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року в справі №17/391-05-11981 та, в порядку задоволення позову прокурора зобов`язано ОСОБА_1 як фізичну особу-суб`єкта підприємницької діяльності у строк до 10 вересня 2006 року знести самочинно збудований бар, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Тобто, отримавши судове рішення господарського суду про знесення бару, звільнення земельної ділянки, держава в особі уповноважених нею органів не вчинила жодних дій ні по його виконанню, ні по скасуванню державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на бар, вчиненої на підставі рішення суду, що в подальшому було скасовано. Як наслідок, ОСОБА_1 безперешкодно уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 договір купівлі-продажу павільйону-бару, останні в свою чергу безперешкодно зареєстрували за собою право приватної спільної часткової власності, внесли належне їм майно до статутного капіталу створеного ними товариства тощо.

Посилання прокурора на те, що про порушення права стало відомо під час перевірки додержання вимог природоохоронного, земельного та містобудівного законодавства при розміщенні і експлуатації об`єктів, розташованих на узбережжі Чорного моря, не приймається як підстава для висновку про звернення до суду в межах позовної давності, так як перебіг позовної давності починається з 2006 року, а не за дати перевірки, на що неодноразово вказувалось касаційною інстанцією, в тому числі й у обов`язкових для застосування правових висновках.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Про застосування позовної давності заявлено відповідачем до винесення рішення судом першої інстанції, поважних причин пропущення позовної давності не встановлено, відтак, у позові належить відмовити за спливом позовної давності, а не за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що інтереси приватних та юридичних осіб у даному випадку тісно переплетені, що впливає на дієвість того чи іншого способу захисту порушених прав. Після ухвалення судового рішення, яке наразі перевіряється, відбулися зміни у складі засновників ТОВ Тімур Біч Клаб в силу нотаріально посвідчених договорів щодо корпоративних прав колишніх засновників, які створили статутний фонд за рахунок приватної спільної часткової власності на павільйон-бар. Розміщення і експлуатація павільйону-бару як об`єкту, розташованого на узбережжі моря, наразі пов`язана з діяльністю товариства, тому захист порушених прав держави, міської ради тощо у сенсі цієї діяльності має відбуватися в порядку господарського судочинства.

Визнання недійсним укладеного між фізичними особами договору купівлі-продажу павільйону-бару не вирішує питань, які мав на меті вирішити прокурор в інтересах держави, подавши до суду позов, рішення за яким наразі переглядається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб , виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2020 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Є.С.Сєвєрова