Рішення

від 23.03.2020 по справі 910/18965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2020Справа № 910/18965/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест"

про стягнення 596 160,92 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" про стягнення пені у розмірі 596 160,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

15.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.01.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18965/19, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

13.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про виникнення істотних змін обставин, що унеможливили виконання зобов`язань відповідачем у визначений строк, у зв`язку з чим відповідач звертався до позивача з листами про внесення зміни до умов договору в частині збільшення строку надання послуг до 19.01.2019 та продовження строк дії договору на один календарний місяць, а саме до 31.01.2019. Відповідач вважає, що ним вжито достатніх заходів для уникнення обставин, які виникли із тривалими перервами в роботі транспорту, тимчасового ембарго на перевезення імпортного вантажу, а саме тимчасового обмеження в роботі вантажу терміналу Міжнародного аеропорту Бориспіль , що призвело до несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, проте, були виконані у повному обсязі.

18.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначається, що відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали виконання зобов`язань за договором до моменту закінчення строку надання послуг, що стало підставою для не надання позивачем згоди на внесення змін до договору. Крім того, позивач вважає, що недодержання обов`язків контрагентом відповідача та/або відсутність на ринку України потужностей для виготовлення дефектоскопно-слідкуючої системи, не може вважатись випадком або обставинами непереборної сили, як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором.

06.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, зі змісту яких вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що ним вчинялись всі заходи для належного виконання зобов`язання, проте закриття вантажного терміналу для прийому вантажів з 23.12.2018 по 03.01.2019 виникло не з вини відповідача та його контрагента, а тому відсутні підстави для стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. Крім того, відповідач звертає увагу, що перебуває в скрутному фінансовому становищі та стягнення пені з відповідача може позначитись на його господарській діяльності.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" (виконавець, відповідач) укладений договір №ЦДЗІ-18/22 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнанні вагонів-дефектоскопів ВД-1МТ5К Код ДК 021:2015 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (вагон-дефектоскоп №046) на умовах нього договору та згідно Специфікації (Додаток 1) (п. 1.1. договору), а замовник бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору та відповідно до Специфікації (Додаток 1) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг згідно Специфікації (Додаток 1) та Калькуляції (Додаток 2) складає 15 197 945,49 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 3 039 589,10 грн. Загальна вартість послуг становить: 18 237 534,59 грн.

Згідно із п. 4.2. договору замовник здійснює попередаю оплату в розмірі 21 % від загальної вартості послуг, що становить 3 829 882,26 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 638 313,71 грн, протягом 20 банківських днів з дати укладання договору.

Остаточний розрахунок за надані послуги, що становить 14 407 652,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 2 401 275,39 грн, здійснюється протягом 30 банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по виконаним послугам, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору сторони погодили, що днем завершення надання послуг вважається день підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 5.1. договору визначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги протягом 30 робочих днів з дня перерахування замовником попередньої оплати, але не пізніше 30.12.2018.

Згідно з п. 5.12. договору надані послуги забезпечуються виконавцем власними силами та матеріалами, устаткуванням і інструментами, тощо.

У відповідності до змісту п. 7.3. договору сторонами визначено, що за порушення терміну надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості ненаданих, або несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення.

Строк дії цього договору встановлюється Сторонами з моменту його підписання до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до Договору - до повного виконання (п. 11.1. договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору, відповідач надав позивачу послуги на суму 18 065 482,36 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг № 01/19 Дон від 01.02.2019.

При цьому, всупереч умовам договору відповідачем були надані послуги з порушенням строків на 32 дні, оскільки визначений договором строк - не пізніше 30.12.2018.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 596 160,92 грн, нараховану за прострочення надання послуг на суму 18 065 482,36 грн, період нарахування пені визначено позивачем з 01.01.2019 по 01.02.2019.

25.03.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № ЦДЗІ-08/1030 від 25.03.2019, в якій вимагав сплатити пеню за несвоєчасне надання послуг згідно з договором №ЦДЗІ-18/22 в розмірі 596 160,92 грн.

Відповідач направив відповідь на претензію № 936/04 від 24.04.2019, в якій посилався на зміну істотних умов, які є підставою для несплати пені, оскільки існує тимчасове обмеження в роботі вантажного терміналу Міжнародного аеропорту Бориспіль з 23.12.2018 по 03.01.2019 та неможливістю поставки обладнання партнерами відповідача з Китаю внаслідок тимчасового ембарго, у зв`язку з чим відповідач не має неможливості своєчасно виконати свої зобов`язання за договором №ЦДЗІ-18/22.

Разом з відповіддю на претензію відповідач направив позивачу копію Висновку про істотні зміни обставин за Договором №ЦДЗІ-18/22, виданого Торгово-промисловою палатою України від 10.01.2019 № 34/05-19, відповідно до якого рекомендовано ТОВ Галактика- Тест ініціювати внесення змін до умов договору в частині збільшення строку надання послуг до 14.01.2019 та продовження строку дії договору на один календарний місяць, а саме до 31 січня 2019 року.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, пеню за прострочення надання послуг не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 596 160,92 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 18.09.2018 між позивачем та відповідачем укладений договір №ЦДЗІ-18/22 за результатами проведення переговорної процедури відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі (оголошення № UA-2018-09-04-002252-а), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання щодо надання послуг з капітального ремонту дефектоскопного обладнанні вагонів-дефектоскопів ВД-1МТ5К Код ДК 021:2015 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (вагон-дефектоскоп №046).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що відповідач зобов`язаний надати послуги протягом 30 робочих днів з дня перерахування позивачем попередньої оплата, але не пізніше 30.12.2018.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у відповідності до умов договору № ЦДЗІ-18/22 від 18.09.2018, відповідач мав надати послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнанні вагонів-дефектоскопів в строк до 30.12.2018 включно.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач виконав, а позивач прийняв послуги з капітальному ремонту дефектоскопного обладнання вагона-дефектоскопа ВД-1МТ5К №046 за договором № ЦДЗІ-18/22 від 18.09.2018, що підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг №01/19 Дон від 01.02.2019 на суму 18 065 482,36 грн.

Таким чином, надання послуг з капітальному ремонту дефектоскопного обладнання вагона-дефектоскопа за договором № ЦДЗІ-18/22 від 18.09.2018 згідно з актом здачі- прийняття наданих послуг №01/19 Дон від 01.02.2019 на суму 18 065 482,36 грн здійснене відповідачем з простроченням.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В пункті 7.3. договору сторони погодили, що за порушення терміну надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості ненаданих, або несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, а саме надання послуг на суму 18 065 482,36 грн, з огляду на положення п. 7.3. договору, позивачем правомірно нарахована пеня.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки умовами договору передбачено, що відповідач має надати послуги протягом 30 робочих днів з дня перерахування позивачем попередньої оплати, але не пізніше 30.12.2018, враховуючи, що 31.12.2018 та 01.01.2019 є вихідними днями, то початок відліку здійснюється з 02.01.2019.

За таких обставин, періодом нарахування пені є 02.01.2019 по 31.01.2019.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 541 964, 47 грн, у зв`язку із чим вимоги підлягають частковому задоволенню.

Обґрунтовуючи свої заперечення у відзиві, відповідач посилається на те, що у зв`язку із тривалими перервами в роботі транспорту, тимчасового ембарго на перевезення імпортного вантажу, а саме тимчасового обмеження в роботі вантажу терміналу Міжнародного аеропорту Бориспіль , вантажний термінал для прийому вантажів з 23.12.2018 по 03.01.2019 був закритий, що підтверджується інформацією, яка міститься на офіційному сайті аеропорту Бориспіль . Як вбачається з пояснень відповідача, компанія партнер з Китаю, повідомила відповідача, про те, що не може відправити дефектоскопно-слідкуючу систему ультразвукового та магнітного виявлення дефектів в рейках типу Р50, Р65, Р75 на заплановану дату 23.12.2018 згідно електронного реєстру. Таким чином, відповідач вважає про наявність істотних змін обставин, що унеможливили виконання зобов`язань, що знаходяться поза межами волі, можливостей та дій сторін та мають об`єктивний неминучий характер.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №878/12 від 27.12.2018, відповідач звернувся до позивача з пропозицією про часткове оформлення актів щодо виконаних робіт за 2018 роком, які згідно калькуляції у відповідності до договору були виконані, окрім встановлення дефектоскопно-слідкуючу систему ультразвукового та магнітного виявлення дефектів в рейках типу Р50, Р65, Р75.

В підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за договором, відповідач посилається на Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19 щодо неможливість виконання зобов`язань за Договором №ЦДЗІ - 18/22 від 18.09.2018.

У п. 8.1. договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін: аварія, катастрофа, повінь, пожежа, землетрус, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов договору або інших, незалежних від сторін обставин, якщо вони виникнуть після вступу даного договору в силу.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі неповідомлення сторона не може посилатись на ці обставини як на підставу не виконання зобов`язання (п. 8.2. договору).

Так, відповідач направив позивачу лист №872А/12 від 21.12.2018 про повідомлення щодо ситуації, яка зазначена вище та зазначив, що така подія унеможливлює виконання зобов`язань за договором №ЦДЗІ-18/22 від 18.09.2018, така обставина не залежить від сторін та виникла після вступу договору у законну силу. Крім того, відповідач повідомив про звернення до Торгово-промислової палати щодо засвідчення обставин форм-мажору, якими унеможливлено виконання зобов`язання за договором.

При цьому, в п. 8.3. договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи - довідка видана Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні ).

Частиною 1 статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Пунктом 3.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (надалі - Регламент ТПП України) визначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника , відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно п. 3.3. Регламенту ТПП України, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП України).

Дослідивши Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19 щодо неможливість виконання зобов`язань за Договором №ЦДЗІ - 18/22 від 18.09.2018, суд зазначає, що у даному Висновку встановлюється наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що надає право ТОВ ГАЛАКТИКА-ТЕСТ ініціювати внесення змін до умов договору в частині збільшення строку надання послуг до 14.01.2019 та продовження строку дії договору на один календарний місяць, а саме до 31.01.2019.

При цьому, Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19 не є документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто не є сертифікатом ТПП України у відповідності до Регламенту ТПП України та Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , а тому суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження факту відсутності його вини щодо порушення строків надання послуг.

Крім того, за твердженням відповідача, після укладення договору мала місце істотна зміна обставин, у зв`язку з чим, відповідач звернувся до позивача листом №884/12 від 29.12.2018, копія якого міститься в матеріалах справи, щодо зміни умов договору, а саме продовжити строк дії договору до 01.02.2019 у зв`язку з виникненням обставин, які унеможливлюють виконати зобов`язання в повному обсязі до 31.12.2018.

Відповідно до п. 14.1. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Сторонами у п. 14.2. договору визначено, що умови цього договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід`ємною частиною.

При цьому, як вбачається з відповіді на відзив, позивач не надав згоду на внесення змін до договору, оскільки жодних документально підтверджених обставин, що унеможливлювали виконання зобов`язань за договором до моменту закінчення строку надання послуг відповідач не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Судом встановлено, що згідно з умовами п. 5.12. договору, надання послуг забезпечується виконавцем власними силами та матеріалами, устаткуванням і інструментами, тощо.

З врахуванням положень ст.ст. 42, 193 Господарського кодексу України, суд звертає увагу, що відповідач укладаючи спірний договір повинен належним чином планувати виконання своїх зобов`язань у погоджений сторонами строк, здійснювати свою господарську діяльність на власний ризик з врахування всіх обставин, в тому числі враховуючи специфіку своєї діяльності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, у відповідності до умов договору та чинного законодавства, сторони не дійшли спільної згоди щодо внесення змін до істотних умов договору, а також враховуючи, що наданий відповідачем висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19 не є належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили, у зв`язку з якими відповідач не надав послуги у визначений договором строк, а тому суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності істотних змін обставин, що унеможливили виконання зобов`язань відповідачем у строк до 30.12.2018.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з врахуванням, що сторонами погоджено умови договору щодо надання послуг відповідачем власними силами та матеріалами у встановлені строки, та враховуючи, що відповідачем не доведено підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором та відсутність згоди позивача на внесення змін до договору щодо продовження строків виконання зобов`язання, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а тому позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за договором підлягають задоволенню частково у розмірі 541 964, 47 грн.

Водночас, у відзиві та запереченні на відповідь на відзив відповідач звертав увагу, що перебуває у скрутному фінансовому становищі та стягнення пені може вплинути на подальшу господарську діяльність відповідача.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом враховано, що відповідачем було у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання перед позивачем за договором № ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018 та вживались заходи щодо виконання своїх обов`язків.

При цьому, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Таким чином, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, при вирішенні питання про зменшення пені, судом було одночасно враховано фінансовий стан відповідача, а також виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Крім того, судом враховано, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами внаслідок не виконання обов`язків відповідачем у визначений договором строк.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи нетривале прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань та вжиття відповідачем заходів щодо виконання своїх обов`язків, враховуючи інтереси як позивача та відповідача, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на 50%, що становить 270 982,23 грн.

Оскільки судом зменшено розмір пені, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 7 854,19 грн покладаються на відповідача.

Крім того, відповідачем заявлено вимоги про стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр діагностики залізничної інфраструктури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛАКТИКА - ТЕСТ судових витрат за оплату послуг адвоката у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛАКТИКА-ТЕСТ (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Українська адвокатська компанія Джей Ай Ті (виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, щодо захисту інтересів замовника у Господарському суді міста Києва у зв`язку з вирішенням спору по справі 910/18965/19 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛАКТИКА-ТЕСТ та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Філії Центр діагностики залізничної інфраструктури про стягнення пені за прострочення оплати за виконанні роботи згідно Договору № ЦЦ31 - 18/22 від 12.10.2018, шляхом формування правової позиції, підготовки відзиву, заперечення та інших процесуальних документів, підготовки справи до розгляду, збору доказів та представництва у Господарському суді міста Києва інтересів замовника, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

В підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та планує понести такі витрати:

- виїзд керівника АО УАК ДЖЕЙ АЙ ТІ на адресу підприємства замовника для дослідження документації та надання консультацій (усних) з вивченням документів по договору №ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018р. задля формування правової позиції, у зв`язку з вирішенням спору у справі №910/18965/19 - 3 000,00 грн;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяви у справі №910/18965/19 - 9 000,00 грн;

- аналіз судової практики та формування правової позиції, підготовка справи до розгляду, збір доказів у справі №910/18965/19 - 2 000,00 грн;

- підготовка та подання процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення, додаткові пояснення, заяв про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про розгляд справи за участю сторін) у справі №910/18965/19 - 8 000,00 грн;

- представництво інтересів та ведення справи замовника у Господарському суді м. Києва у справі № 910/18965/19 - 6 000,00 грн;

- оплата праці помічника, та ознайомлення з матеріалами справи - 2 000,00 грн.

Також, відповідачем надано ордер серії КВ №371067 від 12.02.2020, яким уповноважено адвоката Швець О.В. представляти інтереси відповідача на підставі договору №28/01-1 від 28.01.2020 у Господарському суді м. Києва.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Окрім того, позивач просив суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, по справі № 910/18965/19.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та надані докази відповідача, суд дійшов висновку про те, що відповідачем понесені витрати лише в частині 14 000,00 грн, а саме: виїзд керівника АО УАК ДЖЕЙ АЙ ТІ на адресу підприємства замовника для дослідження документації та надання консультацій (усних) з вивченням документів по договору №ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018р. задля формування правової позиції, у зв`язку з вирішенням спору у справі №910/18965/19 - 3 000,00 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяви у справі №910/18965/19 - 9 000,00 грн; аналіз судової практики та формування правової позиції, підготовка справи до розгляду, збір доказів у справі №910/18965/19 - 2 000,00 грн.

При цьому, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Таким чином, оцінивши матеріали справи, враховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були задоволені частково, враховуючи той розмір задоволених позовних вимог, якби судом не було зменшення такого розміру, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача судових витрат за оплату послуг адвоката у розмірі 12 727, 27 грн.

Отже, враховуючи, що витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, суд дійшов висновку, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 12 727, 27 грн є співрозмірним з наданими послугами адвоката, обсягом та часом витраченим на виконання робіт.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, ідентифікаційний код 38346361) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 13, ідентифікаційний код 41303988) пеню у розмірі 270 982,23 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 854,19 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 13, ідентифікаційний код 41303988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, ідентифікаційний код 38346361) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 727, 27 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 23.03.2020.

Суддя О.В. Гулевець