Постанова

від 15.09.2020 по справі 910/18965/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа№ 910/18965/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Романовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Березінський О.С. - довіреність №Ц/6-45/195-19 від 19.07.2019

від відповідача: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020

у справі №910/18965/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" , м. Київ

про стягнення 596 160,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" (далі - ТОВ "Галактика-Тест", відповідач) про стягнення пені у розмірі 596 160,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Галактика-Тест" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" пеню у розмірі 270 982,23 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 854,19 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" на користь ТОВ "Галактика-Тест" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 727, 27 грн.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з врахуванням того, що сторонами погоджено умови договору щодо надання послуг відповідачем власними силами та матеріалами у встановлені строки, та враховуючи, що відповідачем не доведено підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором та відсутність згоди позивача на внесення змін до договору щодо продовження строків виконання зобов`язання, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а тому позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за договором підлягають задоволенню частково у розмірі 541 964, 47 грн.

При цьому, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи нетривале прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань та вжиття відповідачем заходів щодо виконання своїх обов`язків, зважаючи на інтереси як позивача так і відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість застосування приписів ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 551 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) до спірних правовідносин та зменшив розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на 50%, що становить 270 982,23 грн.

Розподіляючи відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати суд першої інстанції поклав:

- витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 7854,19 грн - на відповідача, оскільки судом зменшено розмір пені, тому витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено;

- витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 727,27 грн - на позивача, визнавши необхідність часткового задоволення заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, які є співмірними з наданими послугами адвоката, обсягом та часом витраченим на виконання робіт.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Галактика-Тест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 скасувати, постановити нове, яким у позові відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом справи судом першої інстанції в сумі 30 000,00 грн з покладенням на позивача витрат відповідача зі слати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд першої інстанції прийняв до уваги лише загальну інформацію позивача, викладену в позовній заяви, і не надав юридичної оцінки доводам відповідача та доказам, які надані останнім в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності істотних обставин несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором.

Крім того, апелянт вказав, що суд першої інстанції помилково не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у вирішенні даного спору, зокрема ч. 1 ст. 614, ст. 218 ГК України, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та не звільнив відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання у зв`язку з відсутністю його вини у порушенні зобов`язань. При цьому, скаржник послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.10.2019 у справі №904/4693/18.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/18965/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 поновлено ТОВ "Галактика-Тест" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19, задоволено клопотання ТОВ "Галактика-Тест" щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19, розгляд справи призначено на 14.07.2020 .

У судовому засіданні 14.07.2020, керуючись ст. ст. 216, 234, 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Галактика-Тест" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у даній справі відкладено до 15.09.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

Явка представників сторін.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.09.2020 представник відповідача не з`явився, про поважність причин нез`явлення апеляційний господарський суд не повідомив, 15.09.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання 15.09.2020 за наявності поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами .

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов`язковою, у справі зібрано достатньо доказів і письмових пояснень учасників, необхідних для розгляду справи, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами та враховуючи, що представник відповідача не був позбавлений права з`явитись до суду і надати пояснення щодо поданої апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.09.2020 представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19 без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, 18.09.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" (виконавець, відповідач) укладений Договір №ЦДЗІ-18/22 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнання вагонів-дефектоскопів ВД-1МТ5К Код ДК 021:2015 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (вагон-дефектоскоп №046) на умовах цього Договору та згідно Специфікації (Додаток 1) (п. 1.1. Договору), а замовник бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору та відповідно до Специфікації (Додаток 1) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг згідно Специфікації (Додаток 1) та Калькуляції (Додаток 2) складає 15 197 945,49 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 3 039 589,10 грн. Загальна вартість послуг становить: 18 237 534,59 грн.

Згідно із п. 4.2. Договору замовник здійснює попередаю оплату в розмірі 21 % від загальної вартості послуг, що становить 3 829 882,26 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 638 313,71 грн, протягом 20 банківських днів з дати укладання Договору.

Остаточний розрахунок за надані послуги, що становить 14 407 652,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 2 401 275,39 грн, здійснюється протягом 30 банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по виконаним послугам, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 4.3. Договору).

Відповідно до 4.6. Договору сторони погодили, що днем завершення надання послуг вважається день підписання обома сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги протягом 30 робочих днів з дня перерахування замовником попередньої оплати, але не пізніше 30.12.2018.

Згідно з п. 5.12. Договору надані послуги забезпечуються виконавцем власними силами та матеріалами, устаткуванням і інструментами, тощо.

У відповідності до змісту п. 7.3. Договору сторонами визначено, що за порушення терміну надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості ненаданих, або несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення.

Положеннями п. 8.1. Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін: аварія, катастрофа, повінь, пожежа, землетрус, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов Договору або інших, незалежних від сторін обставин, якщо вони виникнуть після вступу даного Договору в силу.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі неповідомлення сторона не може посилатись на ці обставини як на підставу не виконання зобов`язання (п. 8.2. Договору).

За умовами п. 8.3. Договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи - довідка видана Торгово-промисловою палатою України.

Строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків по Договору - до повного виконання (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 14.1. Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Сторонами у п. 14.2. Договору визначено, що умови цього Договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід`ємною частиною.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору, відповідач надав позивачу послуги на суму 18 065 482,36 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг № 01/19 Дон від 01.02.2019.

При цьому, всупереч умовам Договору відповідачем були надані послуги з порушенням строків на 32 дні, оскільки визначений Договором строк - не пізніше 30.12.2018.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 596 160,92 грн, нараховану за прострочення надання послуг на суму 18 065 482,36 грн, період нарахування пені визначено позивачем з 01.01.2019 по 01.02.2019.

25.03.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № ЦДЗІ-08/1030 від 25.03.2019, в якій вимагав сплатити пеню за несвоєчасне надання послуг згідно з Договором №ЦДЗІ-18/22 в розмірі 596 160,92 грн.

У наданій відповіді на вказану претензію № 936/04 від 24.04.2019 відповідач посилався на зміну істотних умов, які є підставою для несплати пені, оскільки існує тимчасове обмеження в роботі вантажного терміналу Міжнародного аеропорту "Бориспіль" з 23.12.2018 по 03.01.2019 та неможливістю поставки обладнання партнерами відповідача з Китаю внаслідок тимчасового ембарго, у зв`язку з чим відповідач не має можливості своєчасно виконати свої зобов`язання за Договором №ЦДЗІ-18/22.

Разом з відповіддю на претензію відповідач направив позивачу копію Висновку про істотні зміни обставин за Договором №ЦДЗІ-18/22, виданого Торгово-промисловою палатою України від 10.01.2019 № 34/05-19, відповідно до якого рекомендовано ТОВ "Галактика- Тест" ініціювати внесення змін до умов Договору в частині збільшення строку надання послуг до 14.01.2019 та продовження строку дії Договору на один календарний місяць, а саме до 31 січня 2019 року.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, пеню за прострочення надання послуг не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 596 160,92 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Досліджуючи зміст укладеного між позивачем і відповідачем Договору колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини щодо якого врегульовані Главою 63 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Приписами ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з погодженими сторонами умовами п.5.1. Договору відповідач мав надати послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнання вагона-дефектоскопа в строк до 30.12.2018 включно.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач виконав, а позивач прийняв послуги з капітального ремонту дефектоскопного обладнання вагона-дефектоскопа ВД-1МТ5К №046 за Договором на суму 18 065 482,36 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг №01/19 Дон від 01.02.2019, тобто відповідач виконав свої зобов`язання за Договором з простроченням.

Положеннями ч.1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи встановлені обставини стосовно допущення відповідачем прострочення виконання негрошового зобов`язання, а саме надання послуг на суму 18 065 482,36 грн, з огляду на положення п. 7.3. Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно нарахована пеня.

При цьому апеляційний господарський суд визнає правильним і розмір визначеної судом першої інстанції до стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 541 964,47 грн, оскільки як убачається із змісту апеляційної скарги ТОВ "Галактика-Тест" рішення суду першої інстанції оскаржується ним лише в частині задоволення вимог про стягнення пені, в іншій частині щодо відмови у стягненні пені в розмірі 54 196.45грн, зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається і не оцінюється.

Твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо помилкового незастосування судом першої інстанції норм матеріального права у вирішенні даного спору та не звільнення його (відповідача) від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання у зв`язку з відсутністю його вини у його порушенні, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними, оскільки вони аргументовано спростовані судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції враховано положення п. п. 8.1-8.3 Договору, за якими передбачено умови та порядок звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін, досліджені і оцінено обставини, які на думку відповідача, слугували підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором.

Свої заперечення щодо заявлених позивачем вимог відповідач обґрунтовував тим, що у зв`язку із тривалими перервами в роботі транспорту, тимчасового ембарго на перевезення імпортного вантажу, а саме тимчасового обмеження в роботі вантажного терміналу Міжнародного аеропорту "Бориспіль", вантажний термінал для прийому вантажів з 23.12.2018 по 03.01.2019 був закритий, що підтверджується інформацією, яка міститься на офіційному сайті аеропорту "Бориспіль". Зазначені обставини унеможливили відправлення компанією партнером з Китаю дефектоскопно-слідкуючої системи ультразвукового та магнітного виявлення дефектів в рейках типу Р50, Р65, Р75 на заплановану дату 23.12.2018 згідно електронного реєстру. Відповідач вважає, що вказані істотні зміни обставин відбулися поза межами волі, можливостей та дій сторін та мають об`єктивний неминучий характер.

На виконання умов п. 8.2 Договору відповідач направив позивачу лист №872А/12 від 21.12.2018, яким повідомив про ситуацію, що зазначена вище, та яка унеможливлює виконання зобов`язань за Договором. Крім того, відповідач повідомив про звернення до Торгово-промислової палати щодо засвідчення обставин форм-мажору, якими унеможливлено виконання зобов`язання за Договором.

В підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідач посилається саме на Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019 № 34/05-19.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України встановлено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Пунктом 3.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (надалі - Регламент ТПП України) визначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника , відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Згідно з п. 3.3. Регламенту ТПП України, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП України).

Дослідивши Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19, суд першої інстанції правомірно констатував, що у даному Висновку встановлюється наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, що надає право ТОВ "Галактика-Тест" ініціювати внесення змін до умов Договору в частині збільшення строку надання послуг до 14.01.2019 та продовження строку дії Договору на один календарний місяць, а саме до 31.01.2019.

При цьому, Висновок Торгово-промислової палати України від 10.01.2019р. № 34/05-19 не є документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто не є сертифікатом ТПП України у відповідності до Регламенту ТПП України та Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження факту відсутності його вини щодо порушення строків надання послуг за Договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими твердження відповідача щодо ненадання судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні юридичної оцінки доводам відповідача та доказам, які надані останнім в обґрунтування своєї правової позиції, щодо наявності істотних обставин несвоєчасного виконання зобов`язань за Договором з огляду на таке.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції досліджуючи заперечення відповідача врахував його твердження стосовно того, що після укладення Договору мала місце істотна зміна обставин, у зв`язку з чим, відповідач звернувся до позивача листом №884/12 від 29.12.2018, копія якого міститься в матеріалах справи, щодо зміни умов Договору, а саме продовжити строк дії Договору до 01.02.2019 у зв`язку з виникненням обставин, які унеможливлюють виконати зобов`язання в повному обсязі до 31.12.2018.

Зазначені дії відповідача відповідають погодженим сторонами умовам Договору, зокрема, п. 14.1 Договору, яким передбачено, що істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно положень ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед яких п. 4 передбачено: продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

За приписами п. 14.2 Договору встановлено, що умови цього Договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід`ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не надав згоду на внесення змін до Договору, запропонованих відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на норму ст. 188 ГК України, зазначає, що повідомивши позивача про істотну зміну обставин та звернувшись з пропозицією про внесення змін до умов Договору в частині збільшення строку надання послуг та продовження дії Договору, які проігноровані позивачем, він вчинив всі від нього залежні заходи для продовження дії Договору та щодо належного виконання зобов`язання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає зазначені твердження безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або уразі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Відповідач таким правом не скористався, доказів вирішення відповідного спору у судовому порядку не подав.

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як убачається із змісту п. 5.12 Договору, надання послуг забезпечується виконавцем власними силами та матеріалами, устаткуванням і інструментами, тощо.

Таким чином, за умовами Договору та відповідно до положень ст. ст. 42, 193 ГК України відповідач, укладаючи спірний Договір, мав належним чином планувати виконання своїх зобов`язань у погоджений сторонами строк, здійснювати свою господарську діяльність на власний ризик з врахування всіх обставин, в тому числі враховуючи специфіку своєї діяльності.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача щодо його невинуватості та вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання, що дають підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасне надання послуг позивачу за Договором.

Зважаючи на те, що сторонами погоджено умови Договору щодо надання послуг відповідачем власними силами та матеріалами у встановлені строки, та враховуючи, що відповідачем не доведено підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за Договором та відсутність згоди позивача на внесення змін до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язання, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором та наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за Договором в розмірі 541 964, 47 грн.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру присудженої до стягнення пені до 50% з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності законодавчо встановленого переліку обставин, за яких суд може скористатися таким правом, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦК України, до загальних засад цивільного законодавства відносяться, зокрема, справедливість, добросовісність, розумність.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких збитків внаслідок прострочення відповідача, і при цьому, зважаючи на фінансовий стан відповідача та нетривале прострочення ним виконання своїх зобов`язань, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі заявленому позивачем, не може відповідати критеріям розумності та справедливості.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано скористався наданим законом суду правом і зменшив присуджену до стягнення пеню до 270 982,23 грн (на 50 %).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості розподілу судом першої інстанції витрат відповідача на правову допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 між ТОВ "Галактика- Тест" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Українська адвокатська компанія "Джей Ай Ті " (виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, щодо захисту інтересів замовника у Господарському суді міста Києва у зв`язку з вирішенням спору по справі 910/18965/19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джей Ай Ті" та Акціонерним товариством "Українська залізниця " в особі Філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури " про стягнення пені за прострочення оплати за виконанні роботи згідно Договору № ЦЦ31 - 18/22 від 12.10.2018, шляхом формування правової позиції, підготовки відзиву, заперечення та інших процесуальних документів, підготовки справи до розгляду, збору доказів та представництва у Господарському суді міста Києва інтересів замовника, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

В підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та планує понести такі витрати:

- виїзд керівника АО "УАК "Джей Ай Ті " на адресу підприємства замовника для дослідження документації та надання консультацій (усних) з вивченням документів по договору №ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018р. задля формування правової позиції, у зв`язку з вирішенням спору у справі №910/18965/19 - 3 000,00 грн;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяви у справі №910/18965/19 - 9 000,00 грн;

- аналіз судової практики та формування правової позиції, підготовка справи до розгляду, збір доказів у справі №910/18965/19 - 2 000,00 грн;

- підготовка та подання процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення, додаткові пояснення, заяв про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про розгляд справи за участю сторін) у справі №910/18965/19 - 8 000,00 грн;

- представництво інтересів та ведення справи замовника у Господарському суді м. Києва у справі № 910/18965/19 - 6 000,00 грн;

- оплата праці помічника, та ознайомлення з матеріалами справи - 2 000,00 грн.

Також відповідачем надано ордер серії КВ №371067 від 12.02.2020, яким уповноважено адвоката Швець О.В. представляти інтереси відповідача на підставі договору №28/01-1 від 28.01.2020 у Господарському суді м. Києва.

Досліджуючи подані відповідачем докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем понесені витрати лише в частині 14 000,00 грн, а саме: виїзд керівника АО "УАК "Джей Ай Ті" на адресу підприємства замовника для дослідження документації та надання консультацій (усних) з вивченням документів по Договору №ЦДЗІ-18/22 від 12.10.2018 задля формування правової позиції, у зв`язку з вирішенням спору у справі №910/18965/19 - 3 000,00 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяви у справі №910/18965/19 - 9 000,00 грн; аналіз судової практики та формування правової позиції, підготовка справи до розгляду, збір доказів у справі №910/18965/19 - 2 000,00 грн.

При цьому, ухвалюючи рішення в частині розподілу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з урахуванням заяви позивача про їх зменшення, вимог ст. 129 ГПК України та часткового задоволення позовних вимог позивача, зазначив, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 12 727, 27 грн є співрозмірним з наданими послугами адвоката, обсягом та часом витраченим на виконання робіт, а отже заява відповідача про стягнення з позивача судових витрат за оплату послуг адвоката підлягає частковому задоволенню у вказаній сумі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, яка має право на таке відшкодування, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Поряд з цим колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що ухвалене судом першої інстанції рішення у даній справі не суперечить правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 25.10.2019 у справі №904/4693/18.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального і процесуального права, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст. ст. 73, 76-79, 86 ГПК України, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 270 982,23грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 7 854,19грн, а також стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 727,27грн.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19 про часткове задоволення позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №910/18965/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18965/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.09.2020.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир