Рішення

від 13.03.2020 по справі 922/3986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3986/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр лабораторної медицини" (61178, м. Харків, Салтівське шосе, 266, код ЄДРПОУ 40891229) до Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 40, код ЄДРПОУ 22611218) про стягнення 156 755,60грн. за участю учасників справи:

позивача - Сеник С.Г.;

відповідача - Прокопченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 112 000,00грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 27 579,70грн., 3% річних в розмірі 4 519,90грн., збитки від інфляції в розмірі 12 656,00грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір на виконання проектних робіт № 14/01 від 24.11.2017 позивачем з 25.06.2019 був розірваний в односторонньому порядку на підставі ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України, проте відповідач на вимогу позивача суму попередньої оплати в розмірі 112 000,00грн. до теперішнього часу не повернув. Як зазначає позивач, з незалежних від нього обставин, він не мав можливості забезпечити відповідача усіма вихідними даними, визначеними в додатку 3, а саме технічними умовами служби з надзвичайних ситуацій, а також невизначеністю у зв`язку з цим термінів початку та закінчення виконання відповідачем комплексу робіт за договором, тому позивач скористався власним безумовним правом, передбаченим ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України щодо розірвання договору в односторонньому порядку, після чого, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовує своє право на повернення зробленої ним за договором передплати, на яку також нараховує проценти за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та збитки від інфляції.

13.01.2020 суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що претензія, якою позивач повідомив відповідача про відмову від договору, містить посилання саме на ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, і як підставу такої відмови визначає прострочення виконання робіт підрядником, тоді як при обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України, наголошуючи на праві замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду. Оскільки ч.2 та ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України містять різні підстави для відмови від договору та різні правові наслідки, відповідач зазначає, що відмова від договору підряду саме на підставі ч.2 ст.849 Цивільного кодексу не може автоматично переходити в безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду на підставі ч.4 цієї ж статті.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач, всупереч умов спірного договору, не передав відповідачу вихідні дані, визначені в додатку № 3 до договору, необхідні для початку проведення робіт. Оскільки прострочення виконання зобов`язання мало місце саме з боку позивача, який не сприяв відповідачу у виконанні робіт, що в свою чергу виключало можливість відповідача приступити до виконання своєї частини робіт, відповідач вважає, що у позивача не було підстав для відмови від договору на підставі ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач зазначає, що положення ст.849 Цивільного кодексу України не встановлюють право замовника на повернення попередньої оплати за договором. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Також, у відзиві на позов відповідач зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу орієнтовно складає 13 000,00грн.

Позивач у відповіді на відзив з запереченнями відповідача не погоджується, посилаючись на те, що аргументи відповідача про відсутність підстав для відмови від договору є необґрунтованими, не містять під собою правового підґрунтя, оскільки не входять до предмета доказування у даному спорі. Як зазначає позивач, відповідач роботи за договором належним чином не виконав, що на думку позивача, є підставою для повернення йому суми попередньої оплати. Розроблена відповідачем "попередня редакція робочого проекту" є такою, що не відповідає умовам договору, доказів того, що відповідач належним чином виконав умови договору останнім не надано, у зв`язку з чим позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Що стосується попередньої суми судових витрат відповідача, позивач вважає цю суму завищеною.

Відповідач на адресу суду надав заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких не погоджуючись з доводами позивача, зазначає, що у відповідача не було об`єктивної можливості виконати роботи у встановлений договором строк саме через винні та обізнані дії позивача, тому вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов`язання, і відповідно зазначати це як підставу для односторонньої відмови від договору неправомірно та необґрунтовано. Як вважає відповідач, встановлення підстав розірвання договору підряду має значення для визначення наслідків односторонньої відмови замовника від договору, в тому числі встановлення наявності або відсутності підстав для повернення авансу.

Розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 10.03.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.03.2020.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь позивача на відзив.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд встановив наступне.

24.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Лабораторної Медицини" (позивач) та Спільним українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива" ЛТД (відповідач) укладено договір на виконання проектних робіт № 14/01, відповідно до умов якого позивач в порядку та на умовах цього договору доручив, а відповідач взяв на себе зобов`язання розробити робочій проект реконструкції харчового медичного комплексу по Салтівському шосе, 266, літ. «А-2» в м. Харкові, щодо можливості розміщення в його частині діагностичного центру. Розділи проекту: архітектурно-планувальні рішення генерального плану (ГП); архітектурні рішення (АР); конструктивні рішення (КЗ); рішення з інженерного обладнання (водопровід та каналізація (ВК); електротехнічні рішення (ЕТР); внутрішнє зливовідведення частини першого поверху, частини підвалу і конструкції тераси.

У п.2.1 договору сторони погодили, що загальна сума за договором складає 300 000,00грн., згідно протоколу угоди про договірну ціну (Додаток 1).

За умовами п.2.4 договору розрахунок за цим договором проводиться згідно календарного плану виконання робіт (Додаток 2), а саме:

1-й етап передплата в розмірі 112 000,00грн. - креслення щодо посилення конструкцій підвалу і тераси;

2-й етап передплата в розмірі 120 000,00грн. - креслення розділів: АР, ГП.

3-й етап в розмірі 68 000,00грн. - остаточний розрахунок за виконані роботи.

Термін виконання робіт за договором встановлюється згідно календарного плану виконання робіт (Додаток 2) та з дати підписання Договору з урахуванням своєчасної передплати, відповідно до п.2.4 договору та надання всіх необхідних вихідних даних (Додаток 3) (п.3.2 договору).

Сторонами підписано ряд додатків до договору, а саме: Додаток 1 - "Протокол угоди про договірну ціну", Додаток 2 - "Календарний план виконання проектних робіт" та Додаток 3 - "Перелік вихідних даних, що надається Замовником".

Так, відповідно до календарного плану виконання робіт (Додаток 2) відповідач зобов`язався виконати роботи за договором у наступному порядку:

- 1-й етап: креслення щодо посилення конструкцій підвалу і тераси. Термін початку виконання 1-го етапу робіт розпочинається з дати підписання договору з урахуванням своєчасної передплати, відповідно до п.2.4 договору та надання необхідних вихідних даних згідно Додатку 3. Термін завершення - протягом 30 календарних днів;

- 2-й етап: креслення розділів: АР, ГП. Термін початку виконання 2-го етапу робіт розпочинається після закінчення 1-го етапу. Термін завершення - протягом 30 календарних днів;

- 3-й етап: закінчення виконання робіт. Термін початку виконання 3-го етапу робіт розпочинається після закінчення 2-го етапу. Термін завершення робіт - протягом 30 календарних днів.

За умовами п.4.2.8 договору, позивач зобов`язався надавати відповідачу необхідні вихідні дані для проектування (додаток № 3).

У Додатку 3 до Договору сторони визначили перелік вихідних даних, які позивач зобов`язався надати відповідачу до початку виконання ним робіт за договором, а саме:

1. Завдання на проектування.

2. Медичне завдання з схемою розташування медичного обладнання.

3. Інженерно-геодезичні вишукування. Звіт.

4. Інженерно-геологічні вишукування. Звіт.

5. Технічне завдання на фасадні рішення.

6. Технічні умови на приєднання до інженерних мереж міста.

7. Технічні умови державної служби з надзвичайних ситуацій.

8. Технічний висновок щодо стану несучих конструкцій.

9. Правовстановлювальні документи (договір оренди, дозволи щодо прав власності, техпаспорт БТІ, правовстановлювальні документи щодо земельної ділянки).

Порядок передачі-приймання робіт сторони погодили у розділі 5 договору, за умовами якого передача проектної документації відповідачем позивачу здійснюється за Актом здачі-приймання робіт і супроводжується накладною, які складаються в двох примірниках, по одному для кожної із сторін (п.5.1 договору). Акт здачі-приймання, складений відповідачем по мірі готовності робіт, передається позивачу, який протягом п`яти календарних днів розглядає документацію, за відсутності зауважень підписує акт здачі-приймання і на шостий день передає акт відповідачу (п.5.2 договору). Проектна документація, розроблена відповідачем, підлягає передачі позивачу в повному обсязі і у формі, передбаченій нормативними вимогами України в чотирьох примірниках (п.5.7 договору).

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату у розмірі 112 000,00грн. з призначенням платежу - "передплата 1-го етапу (креслення щодо посилення конструкцій підвалу і тераси) календарного плану по дог 14/01 від 24.11.2017 без ПДВ" та передав відповідачу вихідні дані, визначені в Додатку 3, окрім технічних умов державної служби з надзвичайних ситуацій.

У зв`язку з явною неможливістю закінчення відповідачем робіт у строк, передбачений договором, позивач 12.06.2018 звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив відповідача про відмову від договору підряду № 14/01 від 24.11.2017 з посиланням на ст.849 Цивільного кодексу України, та вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 112 000,00грн.

Відповідач у відповіді на претензію позивача (вих. № 01/07 від 05.07.2018) зазначив, що на час звернення позивача з претензією, останнім не передано відповідачу більшості належних вихідних даних, що свідчить про порушення позивачем своїх обов`язків, передбачених п.4.8 договору, у зв`язку з чим термін виконання робіт відповідачем за договором не розпочався саме з вини позивача.

При цьому, відповідач наголосив, що ним виконано 80% робіт за договором та разом із відповіддю на претензію позивача, направив на адресу останнього розроблену на цей момент проектну документацію, зокрема, Акт здачі-приймання робіт, накладну, розрахунок-фактуру та робочий проект.

19.07.2018 позивач надав відповідачу мотивовану відмову від прийняття проміжної редакції проектної документації за договором та повернув документи, надані відповідачем, посилаючись на те, що виконані відповідачем роботи не відповідають вимогам, встановленим в узгоджуваному сторонами календарному плані виконання проектних робіт.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не повернув суму попередньої оплати позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

За приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Судом вбачається, що за своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз ч.2 та ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість, частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, для правильного вирішення спору про стягнення попередньої оплати як наслідку відмови замовника від договору підряду необхідно достовірно встановити правомірність відмови замовника від договору, а також обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 Цивільного кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстави для відмови від договору підряду позивач у позові та в судовому засіданні чітко визначив саме ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, оскільки вчинення відмови від договору підряду на підставі ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України є безумовним правом замовника та саме цю правову підставу відмови від договору обрав позивач, зазначивши її у позові, суд дійшов висновку про наявність в позивача відповідного права та, відповідно, припинення спірного договору саме на підставі ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі зробленої позивачем передплати, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки між сторонами було укладено договір про оплатне виконання робіт, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім у якості оплати за роботи, що повинні бути виконані за договором підряду, а тому зазначені кошти не можна вважати набутими безпідставно.

Після припинення спірного договору підряду статус зазначених коштів також неможливо вважати набутими безпідставно, оскільки, як вже було встановлено судом, припинення правової підстави отримання зазначених коштів відбулося саме як наслідок прийнятого позивачем рішення про односторонню відмову від договору та позивач суду не довів, що така відмова відбулася саме внаслідок неправомірних дій відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кошти у вигляді передплати за спірним договором відповідачем було набуто за наявності правової підстави, а тому відсутні правові підстави для їх витребування як безпідставно отриманих коштів відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що правові наслідки розірвання договору встановлені ст.653 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України правовим наслідком відмови замовника від договору підряду, навпаки, є обов`язок останнього виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи викладене, оскільки ні договором, ні законом не встановлено іншого, суд дійшов висновку, що позивач втратив право вимагати повернення зробленої ним передплати з моменту розірвання спірного договору.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 112 000,00грн., що є передплатою, зробленою позивачем за спірним договором до моменту його розірвання, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 27 579,70грн., 3% річних в розмірі 4 519,90грн. та збитків від інфляції в розмірі 12 656,00грн. суд зазначає, що оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, в задоволені якої відмовлено, останні задоволенню також не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Також суд керується висновком, зробленим Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Що стосується вирішення питання розподілу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, відповідно до якого витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу (в розрахунку 2 600,00грн. за 1 годину адвоката) становлять 13 000,00грн.

При цьому, в судовому засіданні 10.03.2020 відповідач звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За таких обставин, суд зазначає, що дане питання буде вирішено судом після звернення відповідача з відповідною заявою відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "23" березня 2020 р.

Суддя Т.А. Лавренюк