Рішення

від 13.03.2020 по справі 923/938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 року Справа № 923/938/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави

до відповідача-1: Херсонської міської ради

до відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок", м.Херсон

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок", м.Херсон

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державний реєстратор Херсонської міської ради Кіріченко Вікторія Геннадіївна

про визнання недійсними рішення та договорів про встановлення особистого земельного сервітуту, скасування державної реєстрації речового права на земельні ділянки

за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області Федоренко О.Б. (посвідчення № 046500 від 29.03.2017р.), прокурора відділу прокуратури Херсонської області Декалюка Д.Е. (посвідчення № 051001 від 24.09.2018р.)

представників сторін:

від відповідача-1: Херсонська міська рада - Фокін А.А. (посвідчення А № 605 від 11.07.2017р.), головний спеціаліст, довіреність № 9-6-9/27 від 03.01.2020р.,

від відповідача-2: Обслуговуючий кооператив "Комунальний ринок" - Петренко Н.О. (посвідчення № 496 від 07.10.2010р.), адвокат, довіреність від 06.12.2019р.,

від третіх осіб: не з`явились

Прокурор-заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави до відповідачів Херсонської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок", м.Херсон, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок", м.Херсон про визнання недійсними рішення та договорів про встановлення особистого земельного сервітуту, скасування державної реєстрації речового права на земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2019р. відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи-1 яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок"; залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державного реєстратора Херсонської міської ради Кіріченко Вікторію Геннадіївну; призначено підготовче засідання по справі на 23.12.2019р.; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

10.12.2019р. до суду звернулась третя особа-2 Державний реєстратор Кіріченко В.Г. із заявою, відповідно до якої просить здійснювати розгляд справи в цілому без її участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

13.12.2019р. до суду надійшли: від відповідача-1 Херсонської міської ради - клопотання про зупинення провадження у справі; від відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" - відзив на позовну заяву; від третьої особи-1 Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" - пояснення, в яких, крім іншого, заявник просить розглядати справу без участі представника третьої особи МКП "Херсонський комунальний ринок".

23.12.2019р. прокурором подано до суду відповідь на відзив відповідача-2.

Ухвалою суду від 23.12.2019р. у задоволенні клопотання відповідача-1 Херсонської міської ради про зупинення провадження у справі відмовлено та відкладено підготовче засідання на 10.01.2020р.

09.01.2020р. через канцелярію суду відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.01.2020р. представник відповідача-1 Херсонської міської ради звернувся до суду з усним клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву; представник відповідача-2 звернулась до суду з клопотанням про призначення судової експертизи, на вирішення якої просить поставити питання - чи існують в межах спірних земельних ділянок об`єкти, віднесені будівельними нормами та містобудівними умовами до об`єктів нерухомого майна та/або тимчасові споруди; чи можна вважати спірні земельні ділянки вільними від забудови.

Ухвалою від 10.01.2020р. клопотання відповідача-1 Херсонської міської ради про поновлення строку на подання відзиву задоволено; поновлено відповідачу-1 Херсонській міській раді пропущений процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву; прийнято до розгляду відзив (вх. №184/20 від 09.01.2020р.) та долучено його до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 24.01.2020р.; запропоновано прокурору протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача-1 надати відповідь на відзив; запропоновано відповідачам протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення; зобов`язано відповідача-2 конкретизувати вид експертизи, яку останній просить призначити, про що подати до суду відповідне пояснення; запропоновано учасникам провадження до 23.01.2020р. надати письмово викладену позицію щодо клопотання про призначення судової експертизи, надати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи.

20.01.2020р. прокурором подано до суду відповідь на відзив Херсонської міської ради на позов прокурора.

Ухвалою суду від 24.01.2020р. у задоволенні клопотання відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" про призначення судової експертизи відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; закрито підготовче провадження у справі №923/938/19; призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2020р.

В судовому засіданні 14.02.2020р. розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 14.02.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про дослідження доказів за місцем їх знаходження та заяви про відвід судді Сулімовської М.Б.

В судовому засіданні 14.02.2020р. оголошено перерву до 02.03.2020р.

В судовому засіданні 02.03.2020р. за клопотанням відповідача-1 Херсонської міської ради оголошено перерву до 13.03.2020р.

В судове засідання 13.03.2020р. з`явились представники позивача, відповідачів 1, 2.

Прокурор підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позову прокурора заперечують у повному обсязі.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13.03.2020р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Прокурор-заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави до відповідачів Херсонської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок", м.Херсон, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок", м.Херсон про визнання недійсними рішення та договорів про встановлення особистого земельного сервітуту, скасування державної реєстрації речового права на земельні ділянки.

Обґрунтовуючи заяву прокурор зазначає наступне.

Так рішенням Херсонської міської ради №1484 від 05.06.2018р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано Міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок" у постійне користування земельну ділянку по Привокзальній площі, загальною площею 0,1304 га, в тому числі ділянку №1 кадастровий номер 6510136900:01:001:2089 площею 0,1022 га; ділянку №2 кадастровий номер 6510136900:01:001:2088 площею 0,0215 га; ділянку №3 кадастровий номер 6510136900:01:001:2087 площею 0,0054 га; ділянку № 4 кадастровий номер 6510136900:01:001:2086 площею 0,0013 га, під ринкове містечко, із земель комунальної власності (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

Рішенням Херсонської міської ради №1762 від 30.11.2018р. затверджено проект землеустрою та надано у постійне користування МКП "Херсонський комунальний ринок" земельну ділянку площею 0,0331 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:2105, розташовану по Привокзальній площі, під ринкове містечко, із земель комунальної власності (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

За інформацією ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі, МКП "Херсонський комунальний ринок" звітує та сплачує земельний податок за вказані земельні ділянки загальною площею 0,1635 га.

В подальшому, рішенням Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. вирішено укласти з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договори земельного сервітуту на частини земельних ділянок по Привокзальній площі, які перебувають у постійному користуванні МКП "Херсонський комунальний ринок", доручено міському голові від імені міської ради укласти з ОК "Комунальний ринок" договір платного строкового, строком на 15 років, земельного сервітуту на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) щодо земельних ділянок (їхніх частин), на які поширюється дія земельного сервітуту, згідно з переліком у пункті 1 цього рішення. Плата за встановлення сервітуту визначена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно переліку земельних ділянок комунальної власності, на які поширюється дія земельного сервітуту, на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), визначеного у додатку до рішення міської ради №1970 від 24.04.2019р., площа частин земельних ділянок, на які поширюється дія земельного сервітуту, повністю співпадає з площею земельних ділянок по Привокзальній площі у м. Херсоні, наданих у постійне користування МКП "Херсонський комунальний ринок".

16.08.2019р. Херсонською міською радою укладено з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договори про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки площею 0,1022 га, 0,0215 га, 0,0054 га, 0,0013 га, 0,0331 га по Привокзальній площі б/н.

Прокурор вважає, що рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. прийнято у порушення вимог земельного законодавства і всупереч інтересам територіальної громади міста Херсона, договори про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки від 16.08.2019р . , укладені Херсонською міською радою з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" , не відповідають вимогам земельною законодавства.

Таку позицію прокурор обґрунтовує тим, що ні земельне законодавство України, ні інші нормативні акти не передбачають права постійного користувача земельної ділянки розпоряджатись нею шляхом передачі її іншим особам у платне або безоплатне користування; чинним законодавством не передбачено можливості встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки комунальної власності, надані у постійне користування комунальним підприємствам. Право користування земельною ділянкою, наданої у постійне користування та обов`язок сплати земельного податку за користування земельною ділянкою належить виключно користувачу цієї земельної ділянки.

Крім того, договір про встановлення земельного сервітуту укладається між особою, яка вимагає його встановлення та землекористувачем, а не із власником земельної ділянки.

Також за інформацією Херсонської міської ради від 28.05.2019р. Обслуговуючий кооператив "Комунальний ринок" не є власником або користувачем земельних ділянок, які межують із земельними ділянками площею 0,1022 га, 0,0215 га, 0,0054 га, 0,0013 га, 0,0331 га по Привокзальній площі б/н щодо яких укладено договори особистих земельних сервітутів. Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування міської ради паспорти прив`язок тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності Обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок" та МКП "Херсонський комунальний ринок" по Привокзальній площі не видавались.

Відповідно до п.1.9 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1330/20068, розміщення ТС на території ринку як торговельного об`єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №302 від 06.10.2017р. затверджено детальний план території Привокзальної площі , на графічній частині якого визначено земельні ділянки МКІІ "Херсонський комунальний ринок". Звернення МКІІ "Херсонський комунальний ринок" стосовно укладення договорів земельного сервітуту до міської ради не надходили.

Отже, за твердженням прокурора, на земельних ділянках площею 0,1022 га, 0,0215 га, 0,0054 га, 0013 га, 0,0331 га по Привокзальній площі б/н передбачено розміщення лише тимчасових споруд ринкового містечка МКП "Херсонський комунальний ринок".

Прокурор зазначає, що, фактично, умови вищевказаних договорів про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки відповідають умовам договору оренди земельної ділянки, передбаченим ст. ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", однак укладення цих договорів здійснено у порушення вимог законодавства, яке регулює порядок надання земельних ділянок у користування.

Херсонською міською радою не приймалось рішення про надання в оренду ОК "Комунальний ринок" земельних ділянок по Привокзальній площі у м. Херсоні, у порядку, визначеному ст. ст. 92, 93, 95, 96, 98, 116, 124, 127, 134 ЗК України, ст. ст. 13, 15, 16 Закону України "Про оренду землі".

Договори про встановлення особистих сервітутів укладені у порушення вимог ст. 8 Закону України "Про оренду землі".

ОК "Комунальний ринок" на підставі договорів про встановлення особистих сервітутів фактично отримав на платній основі право користування земельними ділянками для розміщення тимчасових споруд, а Херсонська міська рада фактично отримує плату за користування цими ділянками.

Тобто правочини, які вчинено сторонами при укладенні договорів про встановлення особистих сервітутів від 16.08.2019р., спрямовано на приховання інших правочинів - договорів оренди земельних ділянок, які сторони насправді вчинили, а тому спірні договори є удаваними правочинами згідно з частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України.

Рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. та договори про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки від 16.08.2019р., за твердженням прокурора, прийнято та укладені з порушенням вимог ст. ст. 6, 8, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 116, 124, 127, 134 ЗК України, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України.

Договори про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки від 16.08.2019р. укладено на підставі рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р., яке, в свою чергу, прийнято всупереч вимогам законодавства України та підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За наведених обставин прокурор просить визнати недійсним рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. "Про укладення з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту", визнати недійсними укладені між Херсонською міською радою та ОК "Комунальний ринок" договори про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. на земельні ділянки в кількості п`яти договорів та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи про реєстрацію речового права ОК "Комунальний ринок".

Відносно представництва прокурором інтересів держави в якості позивача прокурор зазначає, що інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України, плата за землю зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів від продажу земельних ділянок, з орендної плати за користування земельними ділянками до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, запобігання безгосподарському використанню землі, безпосередньо належить до інтересів держави.

У даному випадку прокурор вбачає порушення інтересів держави внаслідок прийняття відповідачем рішення №1970 від 24.04.2019р. про укладення з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту.

Виходячи з положень чинного законодавства Херсонська міська рада та її посадові особи мають діяти в інтересах територіальної громади м. Херсона. Однак, прийняте Херсонською міською радою рішення №1970 від 24.04.2019р. про укладення з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту на частини земельних ділянок по Привокзальній площі суперечить інтересам територіальної громади м. Херсона та дозволяє суб`єкту господарювання фактично безпідставно та безоплатно отримати у користування земельні ділянки без проведення земельних торгів.

Херсонською місцевою прокуратурою письмово повідомлено Херсонську міську раду про порушення вимог чинного законодавства під час прийняття рішення №1970 від 24.04.2019р. Відповідач надіслав відповідь у якій зазначив про неможливість скасування даного рішення, яке вичерпало свою дію фактом виконання.

Доказом свідомого порушення Херсонською міською радою норм земельного законодавства з метою фактичного надання без проведення земельних торгів спірних земельних ділянок у користування Обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок", на думку прокурора, свідчить також рішення Херсонської міської ради №2171 від 08.10.2019р. "Про припинення діяльності МКП "Херсонський комунальний ринок" шляхом ліквідації". Відповідно до пункту "в" ч.1 ст. 141 ЗК України припинення діяльності комунального підприємства є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, яка перебувала у його користуванні, однак внаслідок незаконного укладення міською радою договорів особистих сервітутів з ОК "Комунальний ринок" спірні земельні ділянки, які перебували у користуванні МКП "Херсонський комунальний ринок", неможливо повернути у розпорядження територіальної громади міста Херсона.

Так як при укладенні договорів про встановлення особистих сервітутів на земельні ділянки порушено вимоги законодавства щодо порядку надання земельних ділянок у користування, то наведене вказує на наявність визначених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави.

При цьому прокурор зауважує, що у спірних правовідносинах відсутній орган державної влади, до повноважень якого віднесено оскарження рішень органу місцевого самоврядування, які прийняті з порушенням закону, то відповідно прокурор у даній справі набуває статусу позивача.

Заперечуючи проти позовних вимог прокурора відповідач-1 Херсонська міська рада у відзиві на позовну заяву та представник в судовому засіданні зазначає, що прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета прийняття рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. "Про укладення з обслуговуючим кооперативом (ОК) "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту", та вчинення на підставі відповідного рішення спірного правочину щодо укладання договорів про встановлення особистого земельного сервітуту, оскільки самі по собі посилання на порушення при укладенні спірних правочинів вимог земельного законодавства (ЗК України, Закону України "Про оренду землі") та невжиття зазначеним органом (Херсонською міською радою) відповідних заходів щодо скасування спірного рішення, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави прокурором.

Крім того, не доведено, що оскаржене рішення не відповідає інтересах територіальної громади м. Херсона. Так як відповідні інтереси територіальних громад представляють представницькі органи місцевого самоврядування - міські ради, а повноваження щодо захисту відповідних інтересів прокурору не передавалось, тому і відсутнє у останнього право на звернення до суду із відповідним позовом.

Відповідач-1 зазначає, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в пункті 13 постанови від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, а також в пункті 12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17.

Між тим, прокурором не обґрунтовано, які права та інтереси держави через прийняття оскаржуваного рішення та укладення спірних договорів порушені.

У зв`язку із наведеним, Херсонська міська рада зазначає про відсутність у прокурора (держави) будь-яких матеріально-правових підстав заявляти про порушення права на земельні ділянки, що передані Обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок" за оспорюваним рішенням, та які стали об`єктами договорів за оспорюваними правочинами, та відсутність у прокурора матеріально-правових підстав звертатись за захистом цього права, у тому числі шляхом оспорювання вказаних рішень відповідача-1 та укладених між відповідачами договорів.

Також відповідач-1 зазначає, що прокурор у позові вказує, що Херсонська міська рада замінює або підмінює договори про встановлення особистого земельного сервітуту на договори оренди земельної ділянки. Однак, на думку відповідача-1, чинне законодавство не передбачає обов`язку виключної передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності, а визначає також інші способи землекористування.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення, Херсонська міська рада діяла у межах повноважень, визначених статтею 19 Конституції України, 12 ЗК України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відповідач-1 наголошує на тому, що договір про встановлення особистого земельного сервітуту не підміняє собою договір оренди земельної ділянки, як це вказує прокурор.

Спірні договори відповідають главі 16 ЗК України, яка передбачає право на земельний сервітут, а тому відсутні підстави для задоволення вимог прокурора щодо визнання недійсними укладених між Херсонською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019 року та скасування державної реєстрації речового права на відповідні земельні ділянки.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що оскаржувані договори від 16.08.2019р. є оплатними, що визначено умовами пункту 3 договорів. Тобто, інтереси держави щодо отримання доходу в даному випадку є дотриманими.

Відповідач вважає, що прокурором не доведено тих обставин справи, на які він посилається у своїй позовній заяві, належних та допустимих доказів не надано, що призводить до визнання його необґрунтованим, безпідставним та таким, який не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з позовними вимогами прокурора відповідач-2 Обслуговуючий кооператив "Комунальний ринок" у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно вимоги про визнання недійсним рішення Херсонської міської ради № 1970 від 24.04.2019р. "Про укладання з обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту" відповідач-2 зауважив, що оскаржуване рішення носить ненормативний характер, вже є виконаним та вичерпало свою дію шляхом подальшого укладення оскаржуваних договорів сервітуту.

Щодо визнання недійсними укладених між Херсонською міською радою та ОК "Комунальний ринок" договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. на земельні ділянки, то, на думку відповідача-2, земельним законодавством закріплена можливість встановлення земельного сервітуту саме з метою розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Зокрема, оскаржувані договори укладені між власником земельної ділянки - Херсонською міською радою та відповідачем по справі саме з метою надання права сервітуарію на розміщення тимчасових споруд (п. 1 договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р.).

В свою чергу, механізм розміщення тимчасових споруд передбачено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України за №244 від 21.10.2011р. та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України за №1330/20068 від 22.11.2011р. Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Додаток 1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від № 244) містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування. Тобто, перш ніж оформлювати паспорт прив`язки, суб`єкт господарювання має отримати документи на землекористування. Таким документом являються оскаржувані договори.

Зауважує, що безпідставним та необґрунтованим є посилання позивача на те, що Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування міської ради паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності Обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок" та МКП "Комунальний ринок" по Привокзальній площі не видавалися, оскільки первинним є отримання права на земельну ділянку з метою розміщення тимчасової споруди, а потім вже безпосереднє звернення до уповноважених органів із відповідними заявами про розміщення тимчасових споруд.

Також відповідач-2 зауважує, що із позовної заяви неможливо встановити обґрунтування представництва інтересів держави прокурора в даному судовому процесі.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Обґрунтовуючи необхідність представництва інтересів держави прокурор зазначає, що оскаржуване рішення та договори суперечать інтересам територіальної громади м. Херсона та дозволяє суб`єкту господарювання фактично безпідставно та безоплатно отримати у користування земельні ділянки без проведення земельних торгів. При цьому, прокурор залишає поза увагою той факт, що відповідно до п. 3.1. оскаржуваних договорів розмір річної плати за встановлення земельного сервітуту становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином дані договори не є безоплатним та не можуть суперечити інтересам територіальної громади.

З наведеного вище, за твердженням відповідача-2, вбачається недоведеність та необґрунтованість прокурором порушення прав держави, а відповідно представництва її інтересів у даному випадку, що є однією з підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" у поясненнях на позовну заяву зазначає, що МКП "Херсонський комунальний ринок", у користуванні якого знаходилися земельні ділянки, не заперечував проти передання їх у користування за договорами сервітуту ОК "Комунальний ринок". Наведене підтверджується клопотанням, направленим на ім`я міського голови третьою особою по справі від 05.03.2019р. вих. № 02-к.

МКП "Херсонський комунальний ринок" спірні земельні ділянки для ведення господарської діяльності не використовував, розміщення тимчасових споруд та ведення підприємницької діяльності на даному ринку здійснював обслуговуючий кооператив. Отже укладення договорів сервітуту саме із обслуговуючим кооперативом є цілком обґрунтованим.

Вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державний реєстратор Херсонської міської ради Кіріченко Вікторія Геннадіївна при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, на підставі рішень Херсонської міської ради №1484 від 05.06.2018р. №1762 від 30.11.2018р. "Про затвердження міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу в постійне користування земельних ділянок" (т.1 а.с.23, 24), Міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок" було передано у постійне користування земельні ділянки по Привокзальній площі, в тому числі ділянку №1 кадастровий номер 6510136900:01:001:2089 площею 0,1022 га; ділянку №2 кадастровий номер 6510136900:01:001:2088 площею 0,0215 га; ділянку №3 кадастровий номер 6510136900:01:001:2087 площею 0,0054 га; ділянку № 4 кадастровий номер 6510136900:01:001:2086 площею 0,0013 га, ділянку №5 кадастровий номер 6510136900:01:001:2105 площею 0,0331 га, під ринкове містечко, із земель комунальної власності (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

Право постійного користування зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1 а.с.28-38).

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі, лист від 18.04.2019р. №4883/9/21-22-12-04-07 (т.1 а.с.54), МКП "Херсонський комунальний ринок" звітує та сплачує земельний податок за вказані земельні ділянки загальною площею 0,1635 га.

24.04.2019р. Херсонською міською радою прийнято рішення №1970 "Про укладення з обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту" (т.1 а.с.25), відповідно до якого вирішено укласти з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договори земельного сервітуту на частини земельних ділянок, за переліком згідно додатку, доручено міському голові від імені міської ради укласти з ОК "Комунальний ринок" договори платного строкового, строком на 15 років, земельного сервітуту на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) щодо земельних ділянок (їхніх частин), на які поширюється дія земельного сервітуту, згідно з переліком, згаданим у пункті 1 цього рішення, плату за встановлення сервітуту визначити у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

До переліку земельних ділянок комунальної власності, на які поширюється дія земельного сервітуту на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), визначеного у додатку до рішення міської ради №1970 від 24.04.2019р. (т.1 а.с.25 зворот), включено земельні ділянки: кадастровий номер 6510136900:01:001:2089 площею 0,1022 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2088 площею 0,0215 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2087 площею 0,0054 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2086 площею 0,0013 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:2105 площею 0,0331 га, тобто земельні ділянки, надані у постійне користування МКП "Херсонський комунальний ринок".

16.08.2019р. Херсонською міською радою укладено з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договори про встановлення особистого земельного сервітуту на земельні ділянки площею 0,1022 га, 0,0215 га, 0,0054 га, 0,0013 га, 0,0331 га по Привокзальній площі б/н (т.1 а.с.39-53).

Відповідно п.1.1 означених договорів, відносно вказаних земельних ділянок встановлено платний строковий сервітут в інтересах ОК "Комунальний ринок" на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Згідно п.2.2 на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна.

В п.2.1 визначено, що договори укладено на 15 років до 24.04.2034р. Після закінчення строку дії договору сервітуарій має прав поновити його на новий строк. У такому випадку сервітуарій повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово власника про намір продовжити його дію.

В п.п.3.1, 3.3 договорів сторони дійшли згоди про те, що розмір річної плати за встановлення земельного сервітуту становить 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Плата за встановлення земельного сервітуту вноситься сервітуарієм до міського бюджету м.Херсона па рахунок №31413702021002, код платежу 21081700, код ЄДРПОУ 37959779 УК у місті Херсоні, МФО 899998 ГУДКСУ у Херсонській області, рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до пунктів 3 та 4 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно розділу 4 договорів, сервітуарій ОК "Комунальний ринок" має право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору, розміщувати на земельних ділянках тимчасові споруди (малі архітектурні форми). Сервітуарій зобов`язаний самостійно обчислювати плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, подавати відповідному органу доходів і зборів податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою.

Всі договори підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплено печатками.

Договори внесено до Книги записів обліку договорів земельних сервітутів управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, про що в книзі 01 16.08.2019р. вчинено відповідний запис.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1 а.с.28-38), 20.09.2019р. внесено записи про державну реєстрацію договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р., правокористувач, сервітуарій - Обслуговуючий кооператив "Комунальний ринок", строк дії 15 років, до 24.04.2034р.

Листом від 08.05.2019р. №79/2543вих-19 (т.1 а.с.55) Херсонська місцева прокуратура звернулась до Херсонського міського голови, в якому зазначила про порушення приписів ЗК України щодо встановлення строкового платного земельного сервітуту на спірні земельні ділянки, та просила надати інформацію відносно того, чи має ОК "Комунальний ринок" у власності або користуванні земельні ділянки, які межують або знаходяться поруч із спірними земельними ділянками, наданими у постійне користування МКП "Херсонський комунальний ринок", яке їх цільове призначення, площа, на підставі яких правовстановлюючих документів надані ці земельні ділянки; чи отримували МКП "Херсонський комунальний ринок" та ОК "Комунальний ринок" паспорти прив`язок для розміщення тимчасових споруд на вказаних земельних ділянках; чи отримувало МКП "Херсонський комунальний ринок" дозвільні документи на розміщення та експлуатацію ринкових містечок на вказаних земельних ділянках; чи розроблено та затверджено детальний план території Привокзальної площі у м.Херсоні та чи передбачено розміщення саме ринкових містечок на зазначених земельних ділянках; чи зверталось МКП "Херсонський комунальний ринок" до Херсонської міської ради із клопотаннями щодо встановлення земельних сервітутів підприємства; чим зумовлені такі прохання або згода; як комунальне підприємство буде реалізовувати права користувача цих земельних ділянок та використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням для здійснення підприємницької діяльності за наявності іншого користувача цих самих ділянок; чи укладено на цей час договори сервітутів на земельні ділянки з ОК "Комунальний ринок".

Листом від 28.05.2019р. №8-4043-11/12 (т.1 а.с.56) Херсонська міська рада повідомила, що договори особистого земельного сервітуту знаходяться на етапі укладення, паспорти прив`язок тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності МКП "Херсонський комунальний ринок" та ОК "Комунальний ринок" не видавались, звернень МКП "Херсонський комунальний ринок" стосовно укладення договорів земельного сервітуту не надходило.

Листом від 13.09.2019р. №35-13665вих-19 (т.1 а.с.59) Херсонська місцева прокуратура звернулась до Херсонського міського голови щодо вжиття заходів скасування рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. про укладення з ОК "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту.

19.09.2019р. за вих.№8-7727-11/15 (т.1 а.с.60) міський голова повідомив прокуратуру, що рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. є ненормативним актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, тому таке рішення не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання.

Так предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення Херсонської міської ради №1970 від 24.04.2019р. "Про укладення з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту", визнання недійсними укладених між Херсонською міською радою та ОК "Комунальний ринок" договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. на земельні ділянки в кількості п`яти договорів та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про реєстрацію речового права ОК "Комунальний ринок".

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК і ГК України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, пункту "а" частини 2 статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як встановлено господарським судом та зазначено вище, постійним користувачем спірних земельних ділянок по Привокзальній площі, в тому числі: кадастровий номер 6510136900:01:001:2089 площею 0,1022 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2088 площею 0,0215 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2087 площею 0,0054 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2086 площею 0,0013 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:2105 площею 0,0331 га, станом на час виникнення спірних відносин є Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок".

Частиною 1 статті 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю це право володіння, користування і розпорядження земельними ділянками.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У пункті 5.2 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 зазначено, що стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

У пункті 5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Кодексом не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди.

Статтею 141 ЗК України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені статтею 143 ЗК України.

Враховуючи приписи чинного законодавства, підстави для припинення права користування земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок", на момент прийняття оскаржуваного рішення відсутні.

Враховуючи той факт, що Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" станом на час прийняття Херсонською міською радою рішення від 24.04.2019р. №1970 було постійним користувачем земельних ділянок по Привокзальній площі, в тому числі: кадастровий номер 6510136900:01:001:2089 площею 0,1022 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2088 площею 0,0215 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2087 площею 0,0054 га; кадастровий номер 6510136900:01:001:2086 площею 0,0013 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:2105 площею 0,0331 га, які є предметом спірних договорів про встановлення особистого земельного сервітуту (земельного сервітуту) від 16.08.2019р., і прокурором не наведено правових підстав для вилучення спірних земельних ділянок у постійного користувача МКП "Херсонський комунальний ринок", у Херсонської міської ради відсутнє право передачі цих земельних ділянок або їх частин в оренду іншій особі без її вилучення у постійного користувача, оскільки вчинення відповідних дій призведе до порушення прав постійного користувача вказаними земельними ділянками, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 ЦК України встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Відповідно до статті 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Стаття 99 ЗК України визначає види права земельних сервітутів. Так, зокрема, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, як: право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); інші земельні сервітути.

Згідно зі статтею 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Частинами 2,3 статті 101 ЗК України встановлено, що земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Як слідує з преамбули рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019р. №1970 "Про укладення з обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту", останнє прийнято за результатами розгляду клопотань МКП "Херсонський комунальний ринок" та ОК "Комунальний ринок".

В матеріалах справи відсутня копія клопотання ОК "Комунальний ринок", про яке йде мова у спірному рішенні.

В той же час, третьою особою МКП "Херсонський комунальний ринок" до відзиву на позовну заяву подано відповідне клопотання від 05.03.2019р. №02-к (т.1 а.с.109), з якого слідує, що МКП "Херсонський комунальний ринок", яке є постійним користувачем земельних ділянок та наділений певним колом повноважень щодо земельних ділянок, які перебувають у нього в постійному користуванні, звернулося до Херсонської міської ради з клопотанням, в якому не заперечувало щодо погодження клопотання ОК "Комунальний ринок" про укладання з Херсонською міською радою договору сервітуту на право розміщення тимчасових споруд на спірних земельних ділянках та зазначило, що, фактично, господарську діяльність на земельних ділянках на площі Привокзальній веде саме кооператив.

24.04.2019р. Херсонською міською радою прийнято рішення №1970 "Про укладення з обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договорів земельного сервітуту", яким вирішено укласти з Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" договори земельного сервітуту на частини земельних ділянок.

Таким чином, Херсонська міська рада у межах наданих їй повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, з урахуванням того факту, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні МКП "Херсонський комунальний ринок", враховуючи позицію останнього, ухвалила про укладення договорів земельного сервітуту.

Суд не приймає до уваги твердження прокурора відносно того, що договір про встановлення земельного сервітуту укладається між особою, яка вимагає його встановлення та землекористувачем, а не із власником земельної ділянки, оскільки за приписами статті 402 ЦК України встановлено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Суд відхиляє доводи позивача відносно того, що ОК "Комунальний ринок" не є власником або користувачем земельних ділянок, які межують із спірними земельними ділянками, оскільки, як зазначено вище, згідно ст.100 ЗК України сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). В даному випадку відносно спірних земельних ділянок встановлено особистий земельний сервітут.

Щодо тверджень прокурора відносного того, що станом на 28.05.2019р. ОК "Комунальний ринок" не видавались паспорти прив`язок тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, то сторонами такі факти не заперечуються. При цьому прокурором не обґрунтовано, яким чином наявність або відсутність паспорту прив`язки впливає на законність прийнятого органом місцевого самоврядування спірного рішення.

Разом з тим суд враховує, що умовами п.4.2.1 договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. передбачено, що приступати до використання земельної ділянки (яка, відповідно до п.1.1. договору надана для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних фори) сервітуарій має право після державної реєстрації договору.

Що стосується посилань прокурора відносно того, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №302 від 06.10.2017р. затверджено детальний план території Привокзальної площі, на графічній частині якого визначено земельні ділянки МКП "Херсонський комунальний ринок", а тому на спірних земельних ділянках передбачено розміщення лише тимчасових споруд ринкового містечка МКП "Херсонський комунальний ринок", то дана обставина не є доведеною у встановленому порядку, оскільки в обґрунтування наведеного прокурором не подано до матеріалів справи ні рішення Херсонської міської ради №302 від 06.10.2017р., ні детального плану території Привокзальної площі з графічними частинами.

Господарський суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що доказом свідомого порушення Херсонською міською радою норм земельного законодавства з метою фактичного надання без проведення земельних торгів спірних земельних ділянок у користування Обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок" свідчить також рішення Херсонської міської ради №2171 від 08.10.2019р. "Про припинення діяльності МКП "Херсонський комунальний ринок" шляхом ліквідації" (т.1 а.с.26-27).

Так відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Матеріали справи не містять, а прокурором не надано суду жодного належного і допустимого доказу в розумінні статей 76, 77 ГПК України, які б підтверджували, що Херсонською міською радою рішення №2171 від 08.10.2019р. "Про припинення діяльності МКП "Херсонський комунальний ринок" шляхом ліквідації" прийнято саме "з метою фактичного надання без проведення земельних торгів спірних земельних ділянок у користування обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок".

Суд також критично ставиться до тверджень прокурора відносно того, що внаслідок незаконного укладення міською радою договорів особистих сервітутів з ОК "Комунальний ринок" спірні земельні ділянки, які перебували у користуванні МКП "Херсонський комунальний ринок", не можливо повернути у розпорядження територіальної громади міста Херсона.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що умовами договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. сторони узгодили, що: власник земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, має право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, у тому числі тією частиною, на яку поширюється дія земельного сервітуту, на власний розсуд, з урахуванням норм договору (п.4.1.1); земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (п.4.5); предмет сервітуту не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом сервітуарієм іншим фізичним та юридичним особам (п.4.6); земельний сервітут не позбавляє власника земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею (п.4.8).

Таким чином, внаслідок укладення договорів про встановлення особистого земельного сервітуту спірні земельні ділянки не вибули із розпорядження територіальної громади міста Херсон, а тому вищенаведені твердження прокурора є необґрунтованими.

Під час судових дебатів прокурор зазначив, що ОК "Комунальний ринок" не було подано доказів ведення спільної діяльності з МКП "Херсонський комунальний ринок" на спірних земельних ділянках; спірне рішення Херсонської міської ради та укладені на його виконання договори про встановлення особистого земельного сервітуту позбавили МКП "Херсонський комунальний ринок" на здійснення власної господарської діяльності; внаслідок прийняття міською радою рішення про ліквідацію МКП "Херсонський комунальний ринок" місцевий бюджет втратив дохід; спірні земельні ділянки передані в оренду лише чотирьом особам, які є власниками обслуговуючого кооперативу.

Суд не надає правової оцінки означеним фактам, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.218 ГПК України, у промовах під час судових дебатів можна посилатись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Наведені прокурором обставини не досліджувались під час судового засідання, крім цього, питання щодо господарської діяльності та ліквідації МКП "Херсонський комунальний ринок" не є предметом розгляду даної справи.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що прийняття Херсонською міською радою спірного рішення було спрямовано на недопущення порушення прав як власника спірних земельних ділянок, так і постійного землекористувача.

Крім цього, ОК "Комунальний ринок" не мав можливості отримати спірні земельні ділянки на підставі договору оренди з Херсонською міською радою, оскільки б це призвело до порушення прав МКП "Херсонський комунальний ринок", яке є постійним користувачем земельних ділянок та не заперечувало проти встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суть даного спору полягає у тому, що позов у ній заявлено не тільки до органу місцевого самоврядування, який розпорядився спірною земельною ділянкою, а й до підприємства, яке одержало право такою ділянкою користуватися.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Поняття "майно" має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а також законні сподівання щодо прибутку, що може вважатися правом власності відповідно до положення статті 1 Протоколу (п.53 рішення від 23.02.1995р. у справі "Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів", п.24 рішення від 01.06.2006р. у справі "Федоренко проти України").

Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства", майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне" втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

У п.28 рішення Європейського суду з прав людини від 01.06.2006р. у справі "Федоренко проти України" зазначено, що до встановленого прецедентного права Суду втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні відносини ( mutatis mutandis, рішення від 24.10.1986).

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Суд зауважує, що в даному випадку прокурором при зверненні до суду не дотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Задоволення позовних вимог у даній справі у будь-якому випадку не відповідатиме наведеному "принципу пропорційності", оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача-2, який за сприяння органів влади добросовісно набув право сервітуту спірних земельних ділянок, а у випадку задоволення позову буде свого права позбавлений.

Отже, прокурором не доведено порушення норм чинного законодавства Херсонською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення від 24.04.2019р. №1970 та порушення інтересів держави при укладанні договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019р. між Херсонською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок".

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою для визнання недійсними спірних договорів прокурор визначає те, що спірні договори укладені на виконання незаконного рішення ради. Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження вищезазначених обставин, відсутні правові підстави для визнання спірних договорів недійсними та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про реєстрацію речового права Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок".

Також суд звертає увагу на те, що держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах, що відображено у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі №910/7813/18.

В постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07.12.2018р. у справі № 924/1256/17, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Проте, в даній справі прокурором не надано суду доказів на вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими, а тому відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати в сумі 21131,00 грн. судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21131,00 грн. покласти на позивача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 24.03.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська