Ухвала

від 23.03.2020 по справі 420/5809/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2020 року

Київ

справа №420/5809/19

адміністративне провадження №К/9901/7839/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року

у справі № 420/5809/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване технічне бюро Азімут

до Головного управління ДПС в Одеській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна Головного управління ДПС у Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 420/5809/19, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року №0222375204 про застосування штрафу в розмірі 200 329 гривень 65 копійок за затримку реєстрації податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване технічне бюро Азімут відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване технічне бюро Азімут , скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалено постанову про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 420/5809/19, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Більш того, касаційна скарга обґрунтована тим, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, яким призначено пенсію за віком зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Обґрунтування касаційної скарги не має жодного відношення до спірних правовідносин, які були предметом розгляду у справі №420/5809/19.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 420/5809/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване технічне бюро Азімут до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер