Рішення

від 16.03.2020 по справі 120/2437/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 березня 2020 р. Справа № 120/2437/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконоовї Тетяни Василівни

представника позивача: Малофєєвої О.В., Люлька О.В.

представника відповідача: Ткачука В.В., Паничука Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Ладижинської міської ради Вінницької області (вул. П. Кравчика, б. 4, м. Ладижин, 24321)

до: Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області-начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука Валерія Володимировича (вул. Героїв України, б. 11, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400)

Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, б. 63, м. Вінниця, 21027)

про: визнання незаконними перевірки та акту перевірки, дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Ладижинська міська рада Вінницької області (далі - позивач) до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області-начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука Валерія Володимировича (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (дала - відповідач 2), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про визнання незаконною перевірку додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області, яка була проведена старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачуком В.В. на підставі якої був складений припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року; визнання незаконним акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 518-ДК/619/АП/09/01/-19 від 18.06.2019 року складений старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачуком В.В.; визнання протиправними дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука В. В. при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області на підставі якої був складений припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року; визнання протиправним та скасувати припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.07.2019 року він отримав оскаржуваний припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року, в якому зазначено, що при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області було встановлено, що на день перевірки земельна ділянка комунальної власності (із земель житлової та громадської забудови) площею 1,3790 га кадастровий номер 0510600000:07:002:0684 за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні КП Ладижинський міський ринок відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017164 зареєстрованого за № 030904300003 від 08.12.2009 року. Проте фактично дану земельну ділянку використовує Тростянецький колгоспний ринок райспоживспілки у м. Ладижин на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин відповідно до рішення Ладижинської міської Ради народних депутатів від 19.06.1996 року № 176. За таких обставин, позивач оскаржуваний акт вважає протиправним, оскільки відповідач 1 перевірку не проводив. Проведення заходів державного нагляду здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Плановий чи позаплановий захід щодо перевірки суб`єкта господарювання-юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи, акт перевірки на підпис не надавався, екземпляр акту також не надавався. Позивача не повідомляли про проведення перевірки. Крім того, відповідач направлення на проведення державного заходу та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), не пред`являв. Припис прийнятий стосовно міського голови, а не юридичної особи. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.08.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

21.08.2019 року за вх. № 443176 на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.09.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.09.2019 року. Одночасно цією ухвалою витребувано у позивача належним чином завірену копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017164, зареєстрованого за 030904300003 від 08.12.2019 року; належним чином завірену копію державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033 виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин; належним чином завірену копію рішення Ладижинської міської Ради народних депутатів № 176 від 19.06.1996 року; належним чином завірену копію Книги записів державних актів на право постійного користування землею із записом за № 72 (даний запис про реєстрацію виправлено на запис під № 67).

16.09.2019 року за вх. № 45786 позивачем на виконання вимог ухвали від 02.09.2019 року надано до суду витребувані документи.

19.09.2019 року за вх. № 46488 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про витребування у відповідача 1 належним чином завіреної копії Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин; належним чином завірену копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 518-ДК від 10.05.2019 року щодо направлення на перевірку інспектора у сфері державного контрою за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ткачука В.В.; належним чином завірену копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки; належним чином засвідчену копію Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею підприємств, установ і організацій на теритоорії Тростянецького району Вінницької області, в якій під № 72 (виправлено на № 67) зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин.

Ухвалою від 20.09.2019 року клопотання позивача задоволено та витребувано у відповідача 1 належним чином засвідчену копію Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин; належним чином завірену копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 518-ДК від 10.05.2019 року щодо направлення на перевірку інспектора у сфері державного контрою за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ткачука В.В.; належним чином завірену копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки; належним чином засвідчену копію Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею підприємств, установ і організацій на теритоорії Тростянецького району Вінницької області, в якій під № 72 (виправлено на № 67) зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин.

23.09.2019 року за вх. № 46753 відповідачем 1 надано до суду клопотання про залучення у якості співвідповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Клопотання мотивоване приписами Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 року, де вказано, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель та давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань дотримання вимог законодавства про охорону земель та безпосередньо обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель. Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Одночасно за вх. № 46757 відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог. Вказує, що ним було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, як об`єкта перевірки, площею 1,3970 га, з кадастровим номером 0510600000:07:002:0684 по АДРЕСА_1 на території позивача. При цьому, перевірка діяльності суб`єкта господарювання не здійснювалась. Також відповідач 1 вказує, що ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель не містить жодних приписів щодо необхідності надання копії посвідчення на проведення перевірки, пред`явлення посвідчення посадової особи та надання примірника акту перевірки. Відповідач 1, посилаючись на приписи Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Уряду від 14.01.2015 року № 15, вказує на свою правомочність щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

24.09.2019 року за вх. № 46996 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи належним чином завірених копій документів, що обґрунтовують його позицію.

У судовому засіданні 24.09.2019 року відповідач 1 підтримав клопотання про залучення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у якості співвідповідача. Представники позивача не заперечували щодо цього. Ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі -відповідач 2), судове засіданні відкладено на 17.10.2019 року.

07.10.2019 року за вх. № 48264 позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій він звертає увагу на те, що порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів, за наслідками перевірок, у даній сфері ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель не визначені. Більш того, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013 року був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, проте вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність. Також позивач наголошує, що власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 Ладижинська міська рада в повній мірі та відповідно до вимог законодавства розпоряджалася даною земельною ділянкою. Так, за рішенням 22 сесії 4 скликання Ладижинської міської ради від 21.08.2004 року було продано земельну ділянку площею 312 кв. м. по АДРЕСА_1 (ринкова площа) ПГ1 ОСОБА_2 , за рішенням 51 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради № 1733 від 31.10.2010 року було продано земельну ділянку площею 230 кв. м. по АДРЕСА_1 (ринкова площа) ФОП ОСОБА_3 , а за рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.08.2008 року було визнано право власності на нерухоме майно м`ясо-молочний павільйон та туалет за юридичною особою Тростянецька районна спілка споживчих товариств. 27.02.2009 року рішенням 30 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради № 1133 КП Ладижинський міський ринок було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1,586 га. 07.04.2009 року рішенням 31 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради № 1193 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою площею 1.3970 га по АДРЕСА_1 КП Ладижинський міський ринок . На підставі даного рішення міської ради комунальному підприємству Ладижинський міський ринок було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017164 з послідуючою реєстрацією цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, КП Ладижинський міський ринок має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий відповідно до вимог чинного законодавства, мас право використовувати надану земельну ділянку, але не може здійснювати на ній свою господарську діяльність, оскільки цьому перешкоджають невстановлені особи, які представляються працівниками Тростянецького ринку.

15.10.2019 року за вх. № 49245 відповідачем 2 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує та вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Зазначає, що об`єктом перевірки, в даному випадку, була саме земельна ділянка. Особливості законодавчого регулювання даного питання передбачені Конституцією України, ЗК України, ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , а також накази та інструкції. Державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Тому задля реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому порядок проведення перевірки, види та порядок врегульовано ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель .

У судове засідання 17.10.2019 року відповідач 1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив. Представники позивача та відповідача 2 оглянули долучені ними документи та надали пояснення стосовно них. У зв`язку з необхідністю додаткового часу для подачі позивачем відповіді на відзив відповідача 2, судове засідання відкладено на 30.10.2019 року.

У судовому засіданні 30.10.2019 року представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження. Відповідач 1 та представник відповідача 2 не заперечували проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 30.10.2019 року вирішено розгляд даної справи продовжувати за правилами загального позовного провадження, підготовче засіданні призначено на 26.11.2019 року.

26.11.2019 року за вх. № 55841 відповідачем 2 долучено до матеріалів справи письмові докази.

У підготовочому засіданні 26.11.2019 року судом було з`ясовано питання передбачені ст. 180 КАС України, підготовче засідання відкладено на 11.12.2019 року.

04.12.2019 року за вх. № 56388/19 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну предмета позову.

У підготовче засідання 11.12.2019 року не з`явився представник відповідача 2, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Представник позивача заяву про зміну предмета позову підтримала та просила змінити позовні вимоги. Ухвалою від 11.12.2019 року відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву позивачеві про зміну предмета позову в справі. Представником позивача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання для вирішення питання про примирення сторін у даній справі. Відповідач 2 не заперечував щодо відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на 26.12.2019 року.

26.12.2019 року за вх. № 59121 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позову.

У підготовчому засіданні 26.12.2019 року представники позивача вказану заяву підтримали, позовні вимоги просили викласти у наступній редакції: визнати незаконною перевірку додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області, яка була проведена старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачуком В.В. на підставі якої був складений припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року; визнати незаконним акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 518-ДК/619/АП/09/01/-19 від 18.06.2019 року складений старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачуком В.В.; визнати протиправними дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькійобласті - начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука В.В . при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області на підставі якої був складений припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року; визнати протиправним та скасувати припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 не заперечували проти прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову. Одночасно, представник відповідача 2 додав, що у зв`язку зі зміною керівництва у державному органі, представником якого він є, не мав об`єктивної можливості надати відзив щодо змінених позовних вимог. З огляду на це, ухвалою від 26.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 15.01.2020 року.

08.01.2020 року за вх. № 515/20 відповідачем 2 подано відзив на заяву про зміну предмету позову, в якому наголосив, що контроль за використанням та охороною земель є безпосереднім обов`язком Держгеокадастру. В свою чергу, спеціальним нормативно-правовим актом, який врегульовує зокрема покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель, є ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , яким визначено правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. По суті спірних правовідносин, відповідач 2 пояснив, що відповідно до його наказу № 518-ДК від 10.05.2019 року відповідачем 1 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, як об`єкта перевірки площею 1,3970 га, з кадастровим номером 0510600000:07:002:0684 по АДРЕСА_1 на території позивача. Тобто в наказі, відповідно до якого здійснювалась перевірка, чітко було зазначено, що перевіряється використання земельних ділянок саме як об`єкта. За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо та винесено припис про усунення порушень. Таким чином, на переконання відповідача 2, посадові особи відповідача 2 діяли на підставі, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Цього ж дня за вх. № 469/20 відповідачем 1 подано до суду відзив на заяву про зміну предмету позову, в якому він підтримав свої доводи, викладені у попередньому відзиві. Додатково зазначив, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, зокрема, шляхом проведення перевірок. Тому задля реалізації завдань інспектор має право видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. Між тим, відповідач 1 зауважив, що законодавством не передбачено вичерпного переліку підстав для здійснення перевірок. Більш того, на його думку, встановлювати його недоцільно з огляду на те, що самозахоплення земельних ділянок, їх нецільове використання, забруднення тощо може стати відомо різними шляхами, а реагування на це має бути безумовним та оперативним.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 року суд продовжував з`ясовувати питання передбачені ст. 180 КАС України, підготовче засіданні відкладено на 27.01.2020 року.

24.01.2020 року за вх. № 2344 відповідачем 2 через канцелярію суду подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

27.01.2020 року за вх. № 2519 та за вх. № 2522/20 позивачем через канцелярію суду подано письмові докази.

У підготовчому засіданні 27.01.2020 року за вх. № 2520/20 та за вх. № 2518/20 сторонами подано заяви, в яких вони просили суд розпочати розгляд справи по суті 27.01.2020 року. Ухвалою від 27.01.2020 року підготовче провадження закрито, судове засідання призначено на 27.01.2020 року.

У судовому засіданні 27.01.2020 року сторони надали пояснення по суті спірних правовідносин, судове засідання відкладено на 12.02.2020 року.

У судовому засіданні 12.02.2020 року було досліджено докази, що містяться в матеріалах справи. У зв`язку із перебуванням головуючого судді Маслоід О.С. згідно наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 013-вк у додатковій оплачуваній відпустці у період з 24.02.2020 року по 10.03.2020 року, судове засідання відкладено на 16.03.2020 року.

У судовому засіданні 16.03.2020 року було продовжено дослідження доказів, сторони виступили у судових дебатах.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності № 518-ДК від 10.05.2019 року відповідачем 1 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, площею 1,3970 га по АДРЕСА_1 на території позивача.

За наслідками перевірки, відповідачем 1 складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки № 518-ДК/619/АП/09-01/-19 від 18.06.2019 року, де зафіксовано, що станом на 18.06.2019 року земельна ділянка площею 1,3970 га із земель житлової та громадської забудови позивача знаходиться в користуванні КП Ладижинський міський ринок відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017164, зареєстрованого за № 030904300003 від 08.12.2009 року. Фактично дану земельну ділянку використовує Тростянецький колгоспний ринок райспоживспілки у м. Ладижин на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 003033, виданого Тростянецькому районному колгоспному ринку райспоживспілки в м. Ладижин відповідно до рішення ладижинської міської ради народних депутатів від 19.06.1996 року № 176. Даний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 72 в районі (даний запис про реєстрацію виправлено на запис під № 67). Даний факт є порушенням ст. 116 ЗК України.

04.07.2019 року відповідачем 1 складено припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19, яким приписано в 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства.

Не погоджуючись з перевіркою, діями відповідача 1 при здійсненні перевірки, актом та приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області, яка була проведена відповідачем 1 та визнання протиправними його дій при проведенні вказаної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1,2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Ст. 187 ЗК України передбачено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами ст.188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до п.п. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Ст. 2 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

У відповідності до вимог ст. 4 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Ст. 5 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно положень ст. 6 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 9 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, серед іншого, шляхом проведення перевірок.

Ст. 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм доводить, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) щодо дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель є спеціальним законом, який врегульовує організацію здійснення державного контролю за використанням та охороною земель вказаним органом та його функції. Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Державні інспектори мають право, зокрема, обстежувати земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель. З наведеного вбачається, що спеціальним законодавчим нормативним документом чітко визначений обов`язок вказаного органу здійснювати перевірку саме земельних ділянок, для чого йому надані відповідні права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу відповідача 2 від 10.05.2019 року № 518-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності був проведений державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки вказаної земельної ділянки. Відповідачем 1 здійснена перевірка не суб`єкта господарювання, а об`єкта - земель в адміністративних межах позивача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі № 823/1154/18 від 25 січня 2019 року, справа адміністративне провадження № К/9901/66935/18.

Таким чином, проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території Ладижинської міської ради Вінницької області, яка була проведена відповідачем 1 чітко відповідає вимогам чинного законодавства в частині повноважень на проведення подібного роду заходів. Від так, позовні вимог в частині визнання незаконною перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дії відповідача 1 при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності на території позивача, які останній також просить суд визнати протиправними, не є самостійними діями як такими, а охоплюються поняттям дій щодо проведення перевірки, є їх складовою частиною. Тому, на думку суду, вони не потребують окремої оцінки, загальна оцінка їм надана невизнанням судом незаконної перевірки, як такої в цілому.

Проте, суд вважає за належне відмітити наступне. З аналізу наведених вище прав державного інспектора слідує, що відповідача 1 наказом відповідача 2 № 518-ДК від 10.05.2019 року уповноважено на здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки на території позивача, відповідно останній, як посадова особа відповідача 2, вправі вчиняти відповідні дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства в межах визначених повноважень, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

У цьому контексті, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що перевірка здійснювалась за відсутності міського голови Коломєйцева В.І. або ж іншої посадової особи відповідача 2, а також те, що відповідачем 1 не було надано посвідчення (направлення) на проведення державного заходу (контролю), службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) та копію посвідчення (направлення) на перевірку з огляду на те, що правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначено спеціальним нормативно-правовим актом - ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , а не ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Саме положення ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель спрямовані на забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель, тоді як ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності має своїм завданням здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За таких обставин, позов у частині визнання протиправними дій відповідача 1 під час проведення перевірки також не підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 818/1511/18 та зазначає, що при наявності абсолютно протилежних правових позицій Верховного Суду, сформульованих у постановах, необхідно застосувати саме останню правову позицію. Даний висновок слідує зі змісту загальних норм права щодо порядку вирішення колізій, а також узгоджується з листом Міністерства юстиції України Щодо практики застосування норм права у випадку колізії № 758-0-2-08-19 від 26.12.2008 року, у якому вказано, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

У цьому контексті суд вважає за необхідно роз`яснити, що суд за своєю правовою природою не є законодавчим органом влади, а від так не покликаний створювати норми права. Водночас, він є тим органом, який здійснює тлумачення норм права для правильного та раціонального їх використання та належного регулювання правовідносин. Тож, на переконання суду, зазначені вище положення слід застосовувати й стосовно правових позицій Верховного Суду. Адже останні покликані безумовно враховувати механізм застосування тих чи інших норм права з огляду на існування конкретних правовідносин та життєві обставини. Тож відступлення Верховним Судом від попередній своїх правових висновків є свідченням динамічності процедури регулювання правовідносин з урахуванням певних життєвих обставин. Тож керуванням саме останніми правовими позиціями Верховного Суду є пріоритетним та необхідним для вирішення спірних правовідносин у даній справі.

Крім цього, суд додатково зазначає, що відповідачі також наділені повноваженнями згідно вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснювати державний контроль щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання.

Аналіз вимог вказаного закону доводить, що під час проведення заходів згідно цього закону відповідачі здійснюють державний контроль саме суб`єктів господарювання у разі необхідності проведення перевірки дотримання такими суб`єктами господарювання вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

В даному випадку, проведення таких перевірок здійснюється з іншою метою, ніж передбачено ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Суд звертає увагу, що вказаним законодавством передбачена наявність державного органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) щодо дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів - Держгеокадастр, його повноваження та завдання. Скасування ж порядку здійснення таким органом своїх повноважень та відсутність, на даний час, нормативного документу, який би врегульовував вказані правовідносини, не позбавляє його обов`язку фактичного виконання ним своїх завдань.

Таким чином, вказані нормативно-правові акти є абсолютно різними, адже спрямовані на інший суб`єктний склад та регулюють відмінні правовідносини. Тож застосування приписів ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до регулювання правовідносин у сфері державного контролю за використанням та охороною земель є нелогічним та недоречним. В свою чергу, позивач вказані закони ототожнює та існуючі в ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель прогалини заміняє положеннями ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , проводячи між цими законами аналогію, що суперечить загальним засадам теорії держави та права. Адже аналогія закону застосовується до не врегульованих конкретною нормою правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини. Необхідність застосування даного прийому обумовлена ??тим, що рішення по будь-якій справі обов`язково має мати правову підставу. Тому в разі відсутності норми, прямо передбачає спірний випадок, потрібно відшукати норму, регулюючу максимально подібні зі спірним відносини. За даних обставин, правовідносини, що регулюють цих два закони є різними, що унеможливлює застосування аналогії закону.

За таких обставин, оскільки положення ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель безпосередньо не передбачають обов`язку інспектора на проведення перевірки за присутності уповноваженої особи, а також на пред`явлення посвідчення (направлення) на проведення державного заходу (контролю), службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) та копії посвідчення (направлення) на перевірку, дії відповідача 1 під час перевірки узгоджуються із чинним законодавством.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 518-ДК/619/АП/09/01/-19 від 18.06.2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ч. 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

В свою чергу, за своєю правовою природою акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб`єктом владних повноважень порушень вимог законодавства та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення.

Висновки акту перевірки не змінюють стану суб`єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов`язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.09.2013 року № 21-255а13 та від 10.09.2013 року № 21-237а13, згідно якої акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. В свою чергу, оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

За наведеного вище, надавши оцінку аргументам учасників справи, вирішуючи спір в межах вимог щодо визнання незаконним акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги

Щодо позовних вимог про визнання протиправним припису № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, згідно наказу від 10.05.2019 року за № 518-ДК відповідачеві 1 було наказано здійснити перевірку об`єкту - земельну ділянку по АДРЕСА_1 , що і було ним здійснено. За результатом проведеної перевірки відповідачем 1 складений акт перевірки та спірний припис. При цьому, акт перевірки складений стосовно КП Ладижинський міський ринок , а припис винесений саме позивачеві для усунення виявленого порушення.

Із вказаного неможливо встановити особу, яка дійсно вчинила виявлене порушення вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України. Крім цього, матеріали справи містять достатньо письмових доказів, що підтверджують вжиття позивачем протягом тривалого часу активних заходів щодо повернення земельної ділянки з незаконного використання.

Суд також звертає увагу на наявність і державного акту на право постійного користування, виданого у 1982 році Ладижинській ДРЕС.

В контексті вказаного, суд зазначає, що встановленню особи, яка вчинила виявлене порушення вимог земельного законодавства, передує встановлення наявності фактичного та законного користувача вказаної земельної ділянки, тобто у даному випадку, фактично має місце спір про право користування земельною ділянкою. Вказаний спір не може бути розглянутий адміністративним судом, оскільки завдання адміністративного суд полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем 1) відповідного рішення (припису) та відповідність такого рішення критеріям, визначеним ст. 2 КАС України. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для встановлення факту порушення вимог земельного законодавства, зокрема, факту належності законного користування земельної ділянки.

Ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За таких обставин, спірний припис прийнятий відповідачем 1 необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування вказаного припису, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним припису № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року задовольнив, відповідно вимога про його скасування також підлягає задоволенню, як похідна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем надано лише платіжні № 501 від 19.07.2019 року та № 603 від 15.08.2019 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про державну реєстрацію речові прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст. 2, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Ладижинської міської ради Вінницької області до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області-начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука Валерія Володимировича та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис № 518-ДК/0418/Пр/03/01/-19 від 04.07.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Ладижинська міська рада Вінницької області (вул. П.Кравчика, б. 4, м. Ладижин, 24321).

Відповідач 1 - Старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області-начальника відділу з контролю за використанням та охороною земель у Гайсинському, Теплицькому, Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому районах та м. Ладижин Ткачука Валерія Володимировича (вул. Героїв України, б. 11, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400).

Відповідач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, б. 63, м. Вінниця, 21027).

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 25.03.2020 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна