Рішення

від 23.03.2020 по справі 926/2767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 926/2767/19 м. Чернівці

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Лунгул І.О., розглянув справу

за позовом фізичної - особи підприємця Кухена Юрія Володимировича, м. Чернівці

до відповідачів:

1. фізичної - особи підприємця Шевцова Ігоря Володимировича, м. Чернівці

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Головний", м. Чернівці

про визнання договору купівлі-продажу від 04.08.2010 року та договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010 року недійсними.

Представники сторін:

від позивача - Загарія Ю.В., ордер ЧЦ № 36147;

від відповідача 1 - Бартусевич В.М., ордер СЕ № 1000606;

від відповідача 2 - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична - особа підприємець Кухен Юрій Володимирович звернувся з позовною заявою до фізичної - особи підприємця Шевцова Ігоря Володимирович та товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Головний" про визнання договору купівлі-продажу від 04.08.2010 року та договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010 року недійсними.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.12.2019 року дану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для виправлення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.12.2019 року на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшла заява, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 13.01.2019 року.

28.12.2019 року від відповідача 2 надійшов відзив на позов.

03.01.2020 року через систему "Електронний суд" до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 30.01.2020 року.

21.01.2020 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.01.2020 року клопотання відповідачів задоволено та відкладено підготовче судове засідання на 13.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.02.2020 року відкладено підготовче судове засідання на 25.02.2020 року.

24.02.2020 року через систему "Електронний суд" до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.02.2020 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву представника позивача про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.03.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 23.03.2020 року.

На день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволені позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2010 року між ФОП Кухен Ю.В. та ТОВ Ринок Головний було укладено договір про надання ринкових послуг за умовами якого Ринок надає, а Користувач отримує за актом приймання-передачі в платне користування придатне для здійснення підприємницької діяльності торговельне місце (павільйон) НОМЕР_1, площею 18,6 кв.м., за адресою м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, надалі за текстом цього Договору іменований "Пункт торгівлі", та послуги по забезпеченню належних умов для здійснення ним торгівлі взуттєва майстерня в "Пункті торгівлі", які в подальшому за текстом цього Договору іменовані Ринкові послуги , а Користувач сплачує Ринку відповідну плату за Ринкові послуги в порядку та на умовах передбачених цим Договором (п.1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору про надання ринкових послуг Пункт торгівлі набуває статусу торговельного місця з дати підписання двостороннього акту приймання-передачі.

Строк дії договору до 31.07.2011 року (п. 8.1. договору про надання ринкових послуг).

04.08.2010 року між ФОП Кухеном Ю.В. та ФОП Шевцовим І.В. укладено договір купівлі-продажу яким врегульовано правовідносини Сторін щодо купівлі Покупцем торговельного місця в Ринку Головному (надалі іменоване - Ринок ) за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, що створене Товариством з обмеженою відповідальністю Ринок Головний (Адміністрацією) - балансоутримувачем Ринку , та забезпечення пов`язаного з цим майнового права на здійснення торговельної діяльності, у придбаному за цим договором торговельному місці (надалі по тексту іменоване - Майно) (пункт 1.1. договору).

Пунктами 1.2., 1.3. договору сторони визначили, що Продавець передає у власність, а Покупець приймає придатне для здійснення підприємницької діяльності торговельне місце (взуттєва майстерня) в павільйоні № НОМЕР_1 (вісімдесят п`ять, літера б ), площею 18,6 (вісімнадцять цілих шість десятих) кв.м., за адресою місто Чернівці, вулиця Ентузіастів, 2а, яке знаходиться на території Ринок Головний та послуги по забезпеченню належних умов для здійснення ним торгівлі. Продавець продав, а Покупець купив це Майно за ціною 206718,00 гривень, що згідно курсу НБУ на день укладення договору еквівалентно 26200,00 доларів США. Покупець отримує права власника щодо володіння, користування та розпорядження належним йому Майном, а саме: купівля, продаж, оренда, міна, спадок та інші, передбачені законом правочини.

Згідно пунктів 1.4., 1.5. договору характеристика Майна: торговельне місце (взуттєва майстерня) в павільйоні НОМЕР_1 (вісімдесят п`ять, літера б ), площею 18,6 кв.м. Нумерація торговельних місць відображена на схемі, що є додатком № 1 до цього Договору. Майно належить Продавцю на підставі договору про надання ринкових послуг від 03 серпня 2010 року між Продавцем та ОСОБА_1 в особі директора, який діє на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Ринок Головний .

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. договору право власності на Майно переходить з моменту підписання акту приймання-передачі, що підписується Сторонами протягом 5-денного терміну з дня укладення цього Договору. Після підписання цього Договору Покупець повинен заключити договір з Адміністрацією Ринку про надання ринкових послуг, який буде забезпечувати дотримання прав та обов`язків двох сторін для здійснення торгівельної діяльності.

13.08.2010 року між ФОП Шевцовим І.В. та ТОВ Ринок Головний було укладено договір про надання ринкових послуг за умовами якого "Ринок" створює умови, іменовані надалі "Послуги", для належного функціонування цілісного господарського комплексу, розміщеного за адресою м. Чернівці, вулиця Ентузіастів, 2А, що складається з торгових залів, індивідуальних пунктів торгівлі, службових приміщень, площ загального користування, інженерних мереж. Іменований надалі за текстом цього договору "Комплекс", а Підприємець отримує площу в павільйоні № 85 б (вісімдесят п`ять, літера б ) за адресою м. Чернівці, вулиця Ентузіастів, 2А (2, літ. А ), загальною площею 18,6 кв.м, для здійснення підприємницької діяльності. Надалі за текстом цього Договору іменований "Об`єкт". Оплачує "Послуги" і компенсує витрати за спожиту електроенергію, воду та водовідведення, теплову енергію (пункти 1.1., 1.2. договору).

Пунктами 1.3., 1.4. даного договору визначено, що Підприємець здійснює діяльність в межах площі, визначеної за умовами цього договору, в подальшому іменоване "Торговельне місце", у відповідності до встановленого асортименту з продажу товарів або надання послуг, згідно з "Правилами", що регламентують обраний вид діяльності та сплачує відповідні податки і збори встановленні законодавством України. Зайняття та використання "Торговельного місця" здійснюється за умови підписання двосторонньою Акту приймання-передачі "Торговельного місця" (додаток до договору №1).

Відповідно до пункту 9.4. даного договору він вступає в силу з дня його підписання та діє на необмежений термін.

13.08.2010 року між ФОП Шевцовим І.В. та ТОВ Ринок Головний підписано акт приймання-передачі торговельного місця за яким сторони склали це акт на предмет приймання-передачі торговельного місця НОМЕР_1, площею 18,6 кв.м., розміщеного в павільйоні НОМЕР_1 за адресою м. Чернівці, вулиця Ентузіастів, 2А, для здійснення торгівлі промисловою групою товару вітчизняного виробництва.

При винесенні рішення суд виходив з наступного .

Згідно пункту 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/622/19 від 15.07.2019 року, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року, позов фізичної особи-підприємця Шевцова Ігора Володимировича до фізичної особи-підприємця Кухена Юрія Володимировича про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення задоволено, зобов`язано фізичну особу-підприємця Кухена Юрія Володимировича усунути перешкоди в користуванні фізичною особою-підприємцем Шевцовим Ігорем Володимировичем приміщенням НОМЕР_1-2 площею 8,00 кв.м в торговельному місці № 85-Б (павільйон № 85-Б), яке знаходиться на "Ринку Головний" за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2-А, шляхом примусового виселення.

Так вищевказаними судами при прийнятті рішення встановлено, що спірний павільйон № НОМЕР_1 розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136300:08:002:0063, площею 0,0085 га яка належить ТОВ "Ринок Головний" на праві оренди, що підтверджується наданими ТОВ "Ринок Головний" копіями договору оренди землі від 14.03.2007 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 28677401 від 28.10.2014. Дана земельна ділянка надана товариству для розширення та обслуговування ринку.

Основним видом господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Головний" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До даного виду економічної діяльності цей клас 68.20 включає також діяльність ринків.

Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.

Згідно пункту 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до пункту 2 вказаного вище наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 2 Правил торгівлі на ринках міста Чернівці, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 30.10.2003 № 316 (чинних станом на серпень 2010 року), ринок - об`єкт сфери торгівлі та надання послуг, функціональними обов`язками якого є організація торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами, створення належних умов та надання необхідних послуг для здійснення процесу купівлі-продажу товарів, проведення заходів по забезпеченню дотримання при цьому чинного законодавства та захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 1.2 Правил торгівлі на ринках міста Чернівці, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 16.06.2011 № 209 (чинних на день ухвалення рішення суду), ринок - об`єкт сфери торгівлі та надання послуг, функціональними обов`язками якого є організація торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами, створення належних умов і надання необхідних послуг для здійснення процесу купівлі-продажу товарів (за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції), проведення заходів щодо забезпечення дотримання при цьому вимог чинного законодавства з питань торгівлі і захисту прав споживачів.

Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009 № 868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Відповідно до пункту 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно абзацу 2 пункту 22 Правил торгівлі на ринках продавці (суб`єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Згідно пункту 20 Правил торгівлі на ринках адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у пунктах 20 та 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Чернівці (від 2003 та 2011 років).

Судами встановлено, що користувачем земельної ділянки на якій розташований спірний павільйон є ТзОВ "Ринок Головний", власником - Чернівецька міська рада. Забудовником нежитлових будівель на земельній ділянці є ринок і всі торгівельні місця належать ТзОВ "Ринок Головний", які він надає для здійснення торгівельної діяльності.

Отже, єдиною підставою для користування торговельним місцем є укладений між продавцем та адміністрацією ринку договору оренди торговельного місця.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (стаття 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відтак суд вказує, що згідно оспорюваного договору купівлі-продажу від 04.08.2010 року фізичною-особою підприємцем Кухеном Ю.В. було продано Майно, а саме: торговельне місце (взуттєва майстерня) в павільйоні НОМЕР_1 (вісімдесят п`ять, літера б ), площею 18,6 (вісімнадцять цілих шість десятих) кв.м. в Ринку Головному , за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, що створене Товариством з обмеженою відповідальністю Ринок Головний (Адміністрацією) - балансоутримувачем Ринку , та забезпечення пов`язаного з цим майнового права на здійснення торговельної діяльності, у придбаному за цим договором торговельному місці, які йому не належать. Тим паче, фізична-особа підприємець Кухен Ю.В. був позбавлений прав передавати покупцю права власника щодо володіння, користування та розпорядження Майном, а саме: купівля, продаж, оренда, міна, спадок та інші, передбачені законом правочини, які значяться в пункті 1.3. договору.

Щодо твердження представника відповідача що договором купівлі-продажу від 04.08.2010 року було продано виключно майнові права позивача на здійснення торгівельної діяльності на ринку, суд зазначає, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед об`єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 ЦКУ. Але визначення майновим правам Цивільний кодекс не дає. В статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Таким чином, ФОП Кухен Ю.В. не володів жодними майновими правами на торгівельне місце НОМЕР_1, площею 18,6 кв.м. в Ринку Головному , за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а.

З огляду на вищевикладене, в момент вчинення оспорюваного договору купівлі-продажу не були додержані вимоги ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України про що, в тому числі, зазначає й позивач як одну з підстав позовних вимог на рівні з підставою про неотримання згоди від ринку на укладення договору купівлі-продажу.

У відповідності до пунктів 1, 3 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд констатує, що даний договір купівлі-продажу є оспорюваним правочином, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом.

Згідно пунктів 2, 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу тільки в частині передачі продавцем у власність покупця торговельного місця (взуттєвої майстерні) в павільйоні НОМЕР_1, площею 8,00 кв.м., за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, яке знаходиться на території "Ринку Головний".

У зв`язку з вищезазначеним, суд не вправі визнати недійсним договір повністю, а розглядає лише в частині заявлених позовних вимог.

Як на підставу для визнання недійсним договору від 04.08.2010 року тільки в частині передачі продавцем у власність покупця торговельного місця (взуттєвої майстерні) в павільйоні НОМЕР_1, площею 8,00 кв.м., за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, яке знаходиться на території "Ринку Головний" позивач посилається на п. 5 ст. 203 ЦК України та зазначає, що правочин в цій частині не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки це торгівельне місце не передавалося покупцю і він не здійснював в ньому торгівельної діяльності. Однак, суд не погоджується з даним твердженням, оскільки, як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/622/19 від 15.07.2019 року, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року, позов фізичної особи-підприємця Шевцова Ігора Володимировича до фізичної особи-підприємця Кухена Юрія Володимировича про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення задоволено, зобов`язано фізичну особу-підприємця Кухена Юрія Володимировича усунути перешкоди в користуванні фізичною особою-підприємцем Шевцовим Ігорем Володимировичем приміщенням НОМЕР_1-2 площею 8,00 кв.м в торговельному місці № 85-Б (павільйон № 85-Б), яке знаходиться на "Ринку Головний" за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2-А, шляхом примусового виселення.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що позиція позивача є хибною оскільки відбулось реальне виконання договору на підставі рішення суду.

Щодо посилання позивача на схему, що є додатком № 1 до договору купівлі-продажу в якій відображена нумерація торговельних місць, яка, на думку позивача, свідчить про відчуження торгівельного місця виключно 10,6 кв.м., суд зазначає:

- дана копія "Плану по поверху павільйонів…" є витягом з інвентарної справи і не відповідає вимогам ЦК України визначених для оформлення договорів та додатків (відсутність підпису сторін, визначення приналежності до договору, тощо);

- на даному "Плані по поверху павільйонів…" відсутнє торгівельне місце (павільйон) НОМЕР_1;

- на даному "Плані по поверху павільйонів…" відсутній об`єкт з площею 10,6 кв.м. та 8,00 кв.м.

Щодо посилання позивача на статті 229, 230 Цивільного кодексу України, суд зазначає.

Частиною 1 статті 229 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Суд повторно зазначає, що користувачем земельної ділянки на якій розташований спірний павільйон є ТзОВ "Ринок Головний", власником - Чернівецька міська рада. Забудовником нежитлових будівель на земельній ділянці є ринок і всі торгівельні місця належать ТзОВ "Ринок Головний", які він надає для здійснення торгівельної діяльності.

Так, договором про надання ринкових послуг від 03.08.2010 року укладеного між ФОП Кухен Ю.В. та ТОВ Ринок Головний визначено, що ФОП Кухену Ю.В. передається в платне користування торговельне місце (павільйон) НОМЕР_1, площею 18,6 кв.м., за адресою м. Чернівці, вул. Ентузіастів,2а.

В договорі купівлі-продажу від 04.08.2010 року укладеного між ФОП Кухеном Ю.В. та ФОП Шевцовим І.В. визначено що Продавець передає у власність, а Покупець приймає торговельне місце (взуттєва майстерня) в павільйоні № НОМЕР_1, площею 18,6 кв.м. , за адресою місто Чернівці, вулиця Ентузіастів, 2а. Майно належить Продавцю на підставі договору про надання ринкових послуг від 03 серпня 2010 року між Продавцем та ОСОБА_1 в особі директора, який діє на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Ринок Головний (п.п. 1.2, 1.5. договору).

Жодного документального підтвердження про існування окремого торгівельного місця "Годинникова майстерня" площею 8,00 кв.м., на момент укладення договору купівлі-продажу, позивачем не надано, як і не надано доказів поділу торгівельного місця НОМЕР_1 загальною площею 18,6 кв.м. власником - товариством з обмеженою відповідальністю Ринок Головний на два окремих торгівельних місця.

Крім того, позивач ніяким чином не доводить факт умисного введення його в оману ФОП Шевцовим І.В.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині передачі продавцем у власність покупця торговельного місця (взуттєвої майстерні) в павільйоні НОМЕР_1, площею 8,00 кв.м., за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 2а, яке знаходиться на території "Ринку Головний" є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання частково недійсним договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010 року, суд встановив.

Як на підстави для визнання договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010р. частково недійсним позивач посилається на пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними яким визначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Далі позивач зазначає, що в разі задоволення позову в частині визнання договору купівлі-продажу від 04.08.2010р. частково недійсним, відпадуть підстави для укладення ТОВ Ринок Головний з Шевцовим І. В. договору про надання ринкових послуг в частині торговельного місця площею 8,00 кв.м., а тому в цій частині останній підлягає визнанню недійсним, оскільки укладався на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині передачі продавцем у власність покупця торговельного місця (взуттєвої майстерні) в павільйоні НОМЕР_1, площею 8,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на території "Ринку Головний", в задоволенні позовних вимог в частині визнання частково недійсним договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010 року, з підстав зазначених позивачем, також слід відмовити.

Інших підстав для визнання частково недійсним договору про надання ринкових послуг від 13.08.2010 року позивач в позовній заяві не наводить.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Згідно з пункту 5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового зору у відповідності до статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір з нього не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 25.03.2020 року.

Суддя М.О. Гурин