Постанова

від 24.03.2020 по справі 679/1125/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 679/1125/18

Провадження № 22-ц/4820/476/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: представника відповідачів Волкова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 3 грудня 2019 року (суддя Стасюк Р.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 3 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_4 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати в сумі 26996 грн.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати в частині стягнення з нього на користь ФОП ОСОБА_2 судових витрат в сумі 26996 грн.

Вважає ухвалу в цій частині необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що законодавством, яке гарантує особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачено компенсацію здійснення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача. Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це його право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно було довести, а суду встановити і зазначити в рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійсненні в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Однак, стягуючи з позивача на користь відповідача судові витрати суд не зазначив, в чому саме полягають необґрунтовані дії позивача, чи в яких діях позивача умисел та протиправна мета при поданні цього позову, чи був цей позов завідомо безпідставний, та інші факти, що можуть вказувати на необґрунтованість дій позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну та таку, що не спростовує висновків суду першої інстанції, ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 3 грудня 2019 року - залишити без змін.

Посилаючись на ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідачі зазначають, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідачі зазначають, що звернення до суду з відповідною позовною заявою породжує виникнення певних прав та обов`язків у відповідачів. Так, пред`явлення необґрунтованого позову до відповідачів потягло за собою понесення витрат на проведення експертного дослідження патентним повіреним та витрат на проведення судової експертизи, про призначення якої клопотав сам позивач, тобто понесені відповідачем судові витрати безпосередньо пов`язані з розглядом судом необґрунтованого позову ОСОБА_1 .

На необґрунтованість позову вказує експертний висновок від 21.09.2018, проведений патентним повіреним ОСОБА_5 , висновок експерта №285 від 30.09.2019, за яким ФОП ОСОБА_2 не порушив прав позивача, про якій той вказував у своєму позові.

На думку відповідачів на необґрунтованість позову вказують і дії самого позивача, адже заява останнього про залишення позову без розгляду фактично вказує на відсутність мети позивача щодо відновлення прав, про які він заявляв у позові.

Ухвала суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Згідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року роз`яснено, що відповідно до статті 89 ЦПК у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ухвалою суду від 22.12.2018 року, в підготовчому судовому засіданні, призначено судову експертизу об`єкта інтелектуальної власності (т. 1 а. с. 171-172).

28.11.2019 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду (т. 1. а. с. 249).

03.12.2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про компенсацію 26996 гривень витрат, пов`язаних з розглядом справи, що понесені відповідачем ФОП ОСОБА_2 внаслідок необґрунтованих дій позивача пов`язаних з пред`явленням позову ( т.1 а .с.2). Вказані витрати складаються з оплати 50% вартості проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, судової експертизи, оформленої висновком №285 від 30.09.2019 року в розмірі 20096 гривень та замовлення та оплати експертного висновку від 21.09.2018 року проведеного патентним повіреним ОСОБА_5 в розмірі 6900 грн. (т. 2 . а.с. 2-5).

Так, згідно рахунку №556 від 18.03.2019 року, виданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, платником за яким є ФОП ОСОБА_2 , 50% вартості проведення експертизи призначеної за ухвалою суду в справі №679/1125/18 складає 20096 гривень. Вказані кошти сплачено відповідачем ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією №0.0.1331877706.1 від 19.04.2019 року виданою АТ КБ ПриватБанк (т. 1 а. с. 183).

За висновком експерта №285 від 30.09.2019 року порушення прав позивача, про які ним зазначено у позовній заяві, зі сторони відповідача ФОП ОСОБА_2 , не встановлено (т. 1 а. с. 212-224).

Крім того, ФОП ОСОБА_2 в ході розгляду справи, понесено витрати на оплату експертного висновку від 21.09.2018 року в сумі 6900 гривень, проведеного патентним повіреним ОСОБА_5 , що підтверджується даними рахунку №1 від 19.09.2018 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , платником за яким є ФОП ОСОБА_2 , акту прийому-передачі наданих послуг по рахунку №1 від 19.09.2018 року ( т. 1 а. с. 44-55).

Стягуючи з позивача на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 26 996 грн. суд виходив з того, що в силу вимог ч. 5 ст. 142 ЦПК України, відповідач ФОП ОСОБА_2 має право на компенсацію понесених ним витрат, внаслідок необґрунтованих дій позивача в межах суми оплати вартості проведення експертизи об`єкта інтелектуальної власності в сумі 20096 грн. та вартості оплати експертного висновку від 21.09.2018 року в сумі 6900 грн., проведеного патентним повіреним ОСОБА_5 .

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Посилання апелянта, що законодавством, яке гарантує особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачено компенсацію здійснення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача, а добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист, є необґрунтованим. Позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки, на його думку, його позов є безпідставним, тому його дії, пов`язані з подачею позову, також слід кваліфікувати як безпідставні та необґрунтовані.

Твердження апелянта, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це його право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації, крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, висновків суду першої інстанції не спростовує. Позивач звернувся до суду, не обґрунтувавши належними доказами свій позов.

Доводи апеляційної скарги, що стягуючи з позивача на користь відповідача судові витрати суд не зазначив, в чому саме полягають необґрунтовані дії позивача, чи в яких діях позивача умисел та протиправна мета при поданні цього позову, чи був цей позов завідомо безпідставний, та інші факти, що можуть вказувати на необґрунтованість дій позивача, апеляційний суд до уваги не бере.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Вказаний висновок суду у взаємозв`язку з установленими судом вищевказаними обставинами відповідає одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 2 ЦПК України - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ.

Доводи апеляційної скарги суперечать нормам цивільного процесуального законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Аргументи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 3 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 25 березня 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк