Постанова

від 07.04.2021 по справі 679/1125/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 679/1125/18

провадження № 61-6734св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року в складі судді Стасюка Р. М., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди.

28 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

03 грудня 2019 року представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних із розглядом справи, у сумі 26 996,00 грн. Клопотання мотивоване тим, що внаслідок необґрунтованих дій позивача, пов`язаних з пред`явленням позову, відповідач поніс судові витрати, які складаються з оплати 50 % вартості проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, судової експертизи, оформленої висновком від 30 вересня 2019 року № 285, в розмірі 20 096,00 грн, а також вартості виготовлення експертного висновку від 21 вересня 2018 року, складеного патентним повіреним ОСОБА_6 , у сумі 6 900,00 грн.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди залишено без розгляду; стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 судові витрати 26 996,00 грн.

Короткий зміст судових рішень

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судовими витратами є, в тому числі, і витрати, пов`язані із залученням спеціалістів та експертів, а також із проведенням експертиз. Відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) при розгляді справи були дійсно понесені витрати, пов`язані із розглядом справи шляхом оплати Ѕ частини вартості проведеної судової експертизи у даній справі, оформленої висновком від 30 вересня 2019 року № 285, у розмірі 20 096,00 грн, а також оплати вартості експертного висновку від 21 вересня 2018 року, складеного патентним повіреним ОСОБА_6 , у сумі 6 900,00 грн. При цьому, за висновком судового експерта від 30 вересня 2019 року не встановлено порушення прав позивача, про які ним зазначено у позові, відповідачем ФОП ОСОБА_2 . У зв`язку із цими обставинами та враховуючи частину п`яту статті 142 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України), суд стягнув судові витрати з позивача.

Не погодившись із даною ухвалою суду в частині розподілу судових витрат, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року в оскаржуваній частині (щодо розподілу судових витрат) залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з позивача судові витрати, оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку із тим, що на його думку цей позов є безпідставним, а тому на думку суду такі дії позивача слід кваліфікувати як необґрунтовані. Разом із цим, апеляційний суд відхилив як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо невстановлення місцевим судом, в чому полягають необґрунтовані дії позивача при поданні ним заяви про залишення позову без розгляду, оскільки такі дії є правом сторони (позивача) у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року, в частині розподілу судових витрат, та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, в частині стягнення судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, щопроцесуальним законодавством, яке гарантує право на звернення до суду за захистом із позовом, передбачено компенсацію здійснення відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача, а подання заяви про залишення позову без розгляду не є такими діями, оскільки це право, яке не містить обмежень в його реалізації. Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, йому необхідно було довести, а судам встановити і зазначити в рішеннях, які необґрунтовані дії здійснені позивачем під час розгляду справи. Однак, стягуючи з позивача на користь відповідача судові витрати суди не зазначили, у чому саме полягають необґрунтовані дії позивача; в яких його діях є умисел та протиправна мета при поданні цього позову; чи був цей позов завідомо безпідставний, а також інші факти, які можуть вказувати на необґрунтованість його дій.

Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк до суду не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ФОП ОСОБА_4 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди.

Ухвалою суду від 31 серпня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22 грудня 2018 року, в підготовчому судовому засіданні за клопотанням сторін (позивача та відповідача ФОП ОСОБА_2 ) було призначено судову експертизу об`єкта інтелектуальної власності та на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

На виконання ухвали про призначення судової експертизи, Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, складено висновок експерта за результатами експертизи в сфері інетелектуальної власності № 285 від 30 вересня 2019 року. У даному висновку не встановлено порушення прав позивача, про які ним зазначено у позовній заяві, зі сторони відповідача ФОП ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено зі стадії підготовчого судового засідання.

28 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.

03 грудня 2019 року представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних із розглядом справи, у сумі 26 996,00 грн.

Клопотання мотивоване тим, що внаслідок необґрунтованих дій позивача пов`язаних з пред`явленням позову, відповідач поніс судові витрати в розмірі 26 996,00 грн.

Згідно рахунку № 556 від 18 березня 2019 року, виданого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, сума оплати 50 % вартості проведення експертизи, призначеної за ухвалою суду від 22 грудня 2018 року в справі № 679/1125/18, складає 20 096,00 грн. Відповідна сума сплачена відповідачем ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується зазначеним рахунком та квитанцією від 19 квітня 2019 року № 0.0.1331877706.1. ФОП ОСОБА_2 під час розгляду справи також понесені витрати на оплату експертного висновку, складеного патентним повіреним ОСОБА_6 21 вересня 2018 року, що підтверджується рахунком № 1 від 19 вересня 2018 року, актом приймання-передачі послуг від 21 вересня 2018 року та платіжним дорученням від 20 вересня 2018 року № 121706261.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного -процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Подання заяви про залишення позову без розгляду само по собі не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18; Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 09 липня 2019 року в справі № 922/592/17, від 21 січня 2020 року в справі № 922/3422/18, від 21 грудня 2020 року в справі № 922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року в справі № 820/4347/17, від 18 березня 2020 року в справі № 280/5628/18.

У клопотанні представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , про стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, не зазначено жодної із вищенаведених обставин, тобто, які саме дії позивача у цій справі були необґрунтованими та чим це підтверджується, що на думку відповідача є підставою для компенсації понесених судових витрат шляхом їх стягнення із позивача у зв`язку із залишенням позову без розгляду (т. 2, а. с. 1).

При розгляді даного клопотання суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, не звернув увагу на зазначені обставини та не надав цьому належну оцінку. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить встановлених обставин щодо того, які дії позивача є необґрунтованими, оскільки суд фактично обмежився зазначенням у ній вчинених процесуальних дій, аналізом доказів понесених відповідачем сум судових витрат, а також зазначенням про відсутність порушень відповідних прав позивача зі сторони відповідача ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується висновком експерта за результатами експертизи в сфері інтелектуальної власності № 285 від 30 вересня 2019 року, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Однак, враховуючи вимоги глави 6 розділу III ЦПК України, у даному випадку суди не могли надавати оцінку відповідним доказам у справі (зокрема, вищезазначеному висновку) з метою встановлення необґрунтованості (обґрунтованості) позовних вимог, оскільки такі документи (докази) досліджуються та оцінюються разом із іншими доказами з відповідною метою виключно на стадії розгляду справи по суті, яка судом у цій справі не була розпочата.

Крім того, здійснюючи перегляд ухвали суду першої інстанції, апеляційним судом також було зроблено помилковий висновок щодо необґрунтованих дій позивача у зв`язку із поданням ним необґрунтованого позову, пославшись на зміст його заяви про залишення позову без розгляду, оскільки відповідні відомості у заяві позивача відсутні (т. 1, а. с. 249). Тобто, відповідні обставини встановлені апеляційним судом виключно на підставі припущень, що є недопустимим у силу вимог статті 81 ЦПК України

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з позивача на користь відповідача ФОП ОСОБА_2 понесених ним судових витрат є передчасними і такими, що не відповідають вимогам частини п`ятої статті 142 ЦПК України, оскільки суди не надали необхідної оцінки тому, чи належним чином мотивовано та доведено відповідачем вчинення позивачем при розгляді даної справи певних дій, які можуть бути визнані необґрунтованими.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій згідно статей 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина третя статті 411 ЦПК України).

Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення відповідного процесуального питання, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Верховним Судом взято до уваги, що суд апеляційної інстанції не усунув порушень, допущених місцевим судом під час розгляду клопотання відповідача про компенсацію судових витрат, а тому з урахуванням визначених процесуальних законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно належним чином встановити наявність/відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача ФОП ОСОБА_2 понесених ним судових витрат згідно частини п`ятої статті 142 ЦПК України, урахувавши всі встановлені обставини справи. Розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази та їх доводи щодо відповідного процесуального питання, дати правову оцінку аргументам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення у частині вирішення питання про компенсацію судових витрат відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук