Постанова

від 02.06.2021 по справі 679/1125/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 679/1125/18

Провадження № 22-ц/4820/889/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Садік Н. Д.,

з участю в режимі відеоконференції

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/1125/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником ОСОБА_3 , на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року (суддя Стасюк Р. М.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом і просив визнати дії ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 протиправними та заборонити використовувати промисловий зразок Бункерна годівниця для свиней за патентом № НОМЕР_1 , виготовляти вироби із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосовувати такі вироби, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет, продавати, зберігати, експортувати, та зобов`язати відповідачів знищити уже виготовлені товари; стягнути з ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 одноразове грошове стягнення за неправомірне використання промислового зразка у розмірі 25000 грн та моральну шкоду у розмірі 5000 грн з кожного.

У грудні 2019 року позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, а представник відповідача ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 26996 грн.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 26996 грн.

ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції у частині стягнення судових витрат, подав через представника ОСОБА_3 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу у частині стягнення з нього судових витрат у сумі 26996 грн. Посилається на її необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, а його правом, передбаченим ЦПК України. Суд не зазначив у чому полягали його необґрунтовані дії, чи є в його діях умисел та протиправна мета при поданні цього позову, чи був цей позов завідомо безпідставним.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення. Ухвала Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року залишена без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року постанова Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2020 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 подали до апеляційного суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи клопотання представника ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_7 про стягнення судових витрат з позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має право на компенсацію понесених ним витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Установлено, що у липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Укрферма , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_6 , про припинення порушення майнових прав на промисловий зразок та відшкодування шкоди (а.с. 1-23, т. 1).

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 грудня 2018 року замінено первісного відповідача ТОВ Укрферма на належного відповідача ОСОБА_5 (а.с. 136, т. 1).

22 грудня 2018 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ФОП ОСОБА_4 і призначено судову експертизу об`єкта інтелектуальної власності (а.с. 172-173, т. 1).

03 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду (а.с. 249, т. 1).

Представник ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_7 03 грудня 2019 року звернувся з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_4 судових витрат у розмірі 26996 грн (а.с. 1, т. 2), обґрунтовуючи його тим, що відповідач поніс витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: замовлення та оплата експертного висновку від 21.09.2018, проведеного патентним повіреним ОСОБА_8 - 6900 грн; оплата 50% вартості судової експертизи від 30.09.2019, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса - 20096 грн.

Відповідно до ч. 1 ст 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст 133 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У силу ч. 5 ст 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до абз. 3 п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 зазначив, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З системного аналізу положень частини п`ятої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом особи, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст 4 ЦПК України).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом п. 5 ч. 1 ст 257 ЦПК України позивач має право до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

З огляду на матеріали справи клопотання представника ФОП ОСОБА_4 не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача.

На підставі частин 1 і 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також інші дії позивача, пов`язані з реалізацією його процесуальних прав, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.

Висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на користь позивача є помилковим.

Тому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача.

З огляду на викладене ухвала Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року у частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 03 грудня 2019 року у частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

У задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_7 про стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 червня 2021 року

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта