Постанова

від 26.02.2020 по справі 488/3868/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 488/3868/17-ц

провадження № 61-12270св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: адміністрація Корабельного району Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року у складі судді Лазаревої Г. М. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради (далі - адміністрація Корабельного району), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Корабельної районної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він єдиний успадкував майно ОСОБА_6 , яка є його матір`ю та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його рідна сестра - ОСОБА_7 від спадщини відмовилася на його користь.

Зазначав, що в свою чергу ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_8 , яка померла у 1992 року та була єдиним власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 мала ще й сина - ОСОБА_9 , дітьми якого є відповідачі по справі.

Під час вирішення у 2012 року спору про поділ спадкового жилого будинку та земельної ділянки йому стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Корабельної районної ради народних депутатів № 50 від 23 березня 1990 року було оформлено право власності за ОСОБА_9 на самовільно споруджені ним об`єкти нерухомості, розташовані біля будинку АДРЕСА_1 , а саме: на сіни літ. а розміром 2,35 м х 11.7 м, нежитлову прибудову літ. А1 розміром 8,36 м х 2,75 м, сарай літ. Д розміром 2,38 м х 5,8 м, сарай літ. Ж розміром 3,06 м х 5,91 м, сарай літ. К розміром 3,53 м х 3,13 м, сарай літ. Н розміром 4,06 м х 2 м, літній душ літ. М , вбиральню літ. Л , гараж літ. З розміром 3,92 м х 6 м, навіс літ. Е розміром 2,83 м х 2,37 м, та на збільшену житлову площу будинку, розміром 51,6 кв. м.

Посилаючись на те, що на час прийняття вказаного рішення власником житлового будинку за даною адресою була ОСОБА_8 , що виключало визнання за іншими особами право на житлові та нежитлові приміщення, що є складовими будинку, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Корабельної районної ради народних депутатів № 50 від 23 березня 1990 року в частині оформлення на ОСОБА_9 у будинку АДРЕСА_1 самовільно побудованих господарських споруд, а саме: 18,9 кв. м жилої площі у житловому будинку літ. А , нежитлової прибудови літ. А-1 розміром 8,36 м х 2,75 м, сіни літ. а розміром 2,35 м х11,7 м, сарай літ. Д , розміром 2,85х5,8 м, сарай літ. Ж , розміром 3,06х5,91 м, сарай літ. К , розміром 3,53х3,13 м, сарай літ. Н , розміром 4,06х2,0 м, літній душ М , вбиральня літ. Л , гараж літ. З , навіс літ. Е .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що адміністрація Корабельного району не є правонаступником виконкому Корабельної районної ради, а тому ОСОБА_1 пред`явив позов до неналежного відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суди відмовили з тих підстав, що діючим положенням про адміністрацію Корабельного району не передбачено, що вона є правонаступником виконкому Корабельної районної ради. Також суди вказали, що положення про адміністрацію району виконкому Миколаївської міської ради від 25 березня 2004 року, відповідно до якого адміністрація району була правонаступником відповідного районного виконавчого комітету м. Миколаєва, втратило чинність на момент подання вказаного позову.

Проте, вважає, що суди дійшли помилкового висновку.

Вказує, що ним на підтвердження своїх позовних вимог суду було надано наступні документи:

- рішення Миколаївської міської ради від 27 квітня 2002 року № 1/11 Про затвердження структури Миколаївської міської ради та її виконавчих органів , згідно якого було ліквідовано райвиконкоми (пункти 3.1-3.2) та у межах затвердженої структури, за рахунок зміни штатної чисельності при ліквідації та реорганізації створено такі відділи, управління та інші виконавчі органи, серед яких, й адміністрацію Корабельного району.

- рішення Миколаївської міської ради від 25 березня 2004 року № 19/5, яким затверджено положення про адміністрацію району виконкому Миколаївської міської ради, у якому вказано, серед іншого, що адміністрація району є правонаступником відповідного районного виконавчого комітету м. Миколаєва (пункти 1.3-1.4).

Посилається, що судами не враховано, що правонаступництво юридичної особи - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого в разі реорганізації юридичної особи.

Вказує, що є обґрунтовані підстави вважати, що новоутворена юридична особа, якою є адміністрація Корабельного району виконкому Миколаївської міської ради, стала правонаступником Корабельного районного виконкому м. Миколаєва.

Також зазначає, що рішеннями Миколаївської міської ради від 01 червня 2006 року № 1/18, від 27 січня 2011 року № 3/10, від 22 грудня 2016 року № 13/1 (було чинне на дату подачі позову) змінювалась структура адміністрації Корабельного району як юридичної особи, а рішеннями від 23 червня 2006 року № 2/4, від 21 квітня 2011 року № 5/3, від 23 лютого 2017 року № 16/32 (було чинне на дату подачі позову) затверджувались нові редакції положень щодо цього суб`єкту, проте на обов`язок бути правонаступником ліквідованого районного виконкому вказані рішення не вплинули.

Вказує, що цих обставин суди попередніх інстанцій не дослідили, вважаючи їх встановленими. Також суди неправильно тлумачили норми статті 104 ЦК України, вважаючи підставами правонаступництва не реорганізацію юридичної особи, а нову редакцію її положення.

Крім того, суди попередніх інстанцій в порушення статей 263, 264 ЦПК України взагалі не з`ясували, хто ж є правонаступником органу, який ухвалив оскаржуване ним рішення, не зробили ніяких висновків щодо суті спору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від адміністрації Корабельного району, у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 27 червня 1968 року та свідоцтва про право на спадщину від 27 червня 1968 року, виданих державним нотаріусом П`ятої миколаївської державної нотаріальної контори Гусаренко І. М., власником домоволодіння по АДРЕСА_1 була ОСОБА_8 .

Вона мала двох дітей від різних батьків - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які проживали за вказаною адресою.

На земельній ділянці, де знаходився указаний будинок, з дозволу його власника, як зазначають відповідачі, але без будівельної документації ОСОБА_9 було збудовано ряд об`єктів нерухомості.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Корабельної районної ради народних депутатів від 23 березня 1990 року № 50 вирішено оформити право особистої власності ОСОБА_9 на сіни літ. а розміром 2,35 м х 11.7 м, нежитлову прибудову літ. А1 розміром 8,36 м х 2,75 м, сарай літ. Д розміром 2,83 м х 5,8 м, сарай літ. Ж розміром 3,06 м х 5,91 м, сарай літ. К розміром 3,53 м х 3,13 м, сарай літ. Н розміром 4,06 м х 2 м, літній душ літ. М , вбиральню літ. Л , гараж літ. З розміром 3,92 м х 6 м, навіс літ. Е розміром 2,83 м х 2,37 м та на збільшену на 18,9 кв. м житлову площу будинку, розміром 51,6 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.

Спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняли ОСОБА_6 (дочка померлої) та її син - ОСОБА_9 , який був прописаним зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер.

Після його смерті до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись його спадкоємці за законом: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5

04 лютого 2005 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П`ятою миколаївською державною нотаріальною конторою, на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_8 - житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2010 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 04 лютого 2005 року ОСОБА_6 . П`ятою миколаївською державною нотаріальною конторою на 1/2 частину спадкового майна - житловий будинок по АДРЕСА_1 , в частині виключення зі спадкового майна збільшеної на 18,9 кв. м житлової площі у житловому будинку літ. А , нежилої прибудови літ. А-1 розміром 8,36 м х 2,75 м, сіней літ. а розміром 2,35 м х 11,7 м, сарай літ. Д розміром 2,83 м х 5,8 м, сарай літ. Ж розміром 3,06 м х 5,91 м, сарай літ. К розміром 3,53 м х 3,13 м, сарай літ. Н розміром 4,06 м х 2 м, літній душ літ. М , вбиральню літ. Л , гараж літ. З розміром 3,92 м х 6 м, навіс літ. Е розміром 2,83 м х 2,37 м та скасовано його реєстрацію в Миколаївському МБТІ.

Крім цього, даним рішенням суду визнано право власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частинах на збільшену на 18,9 кв. м житлової площі у житловому будинку літ. А , нежилу прибудови літ. А-1 розміром 8,36 м х 2,75 м, сіней літ. а розміром 2,35 м х 11,7 м, сарай літ. Д розміром 2,83 м х 5,8 м, сарай літ. Ж розміром 3,06 м х 5,91 м, сарай літ. К розміром 3,53 м х 3,13 м, сарай літ. Н розміром 4,06 м х 2 м, літній душ літ. М , вбиральню літ. Л , гараж літ. З розміром 3,92 м х 6 м, навіс літ. Е розміром 2,83 м х 2,37 м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2011 року, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2010 року залишено без змін.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з положення про адміністрацію Корабельного району Миколаївської міської ради, затвердженого 23 лютого 2017 року, не вбачається, що адміністрація Корабельного району Миколаївської міської ради є правонаступником виконкому Корабельної районної ради.

Крім того, зазначили, що на час звернення до суду із вказаним позовом втратило чинність Положення про адміністрацію району виконкому Миколаївської міської ради від 25 березня 2004 року, відповідно до якого адміністрація була правонаступником відповідного районного виконавчого комітету м. Миколаєва.

Отже, суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 звернувся до неналежного відповідача.

Разом із тим, з таким висновком не можна погодитися.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету (частина друга статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в України ).

Конституція України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина перша статті 55 Основного Закону).

Рішенням Миколаївської міської ради від 27 квітня 2002 року № 1/11 Про затвердження структури Миколаївської міської ради та її виконавчих органів було ліквідовано райвиконкоми (пункт 3.1) та у межах затвердженої структури за рахунок зміни штатної чисельності при ліквідації та реорганізації створено такі відділи, управління та інші виконавчі органи, серед яких, й адміністрацію Корабельного району (пункт 3.3).

Рішенням Миколаївської міської ради від 25 березня 2004 року № 19/5 затверджено Положення про адміністрацію району виконкому Миколаївської міської ради.

Пунктом 1.1 вказаного Положення передбачено, що адміністрація району створюється міською радою та є підрозділом її виконкому.

Відповідно до пункту 1.4 Положення адміністрація району є правонаступником відповідного районного виконавчого комітету м. Миколаєва .

Частиною першою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов 'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини п`ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом ; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій, вирішивши, що позов пред 'явлено до неналежного відповідача, оскільки адміністрація Корабельного району не є правонаступником виконкому Корабельної районної ради, не встановили, хто є правонаступником та не роз 'яснили позивачу його право на залучення такого правонаступника у якості співвідповідача.

Позбавлення особи права на оскарження рішень органів місцевого самоврядування є прямим порушенням Конституції України.

Крім того, безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що у справі № 488/1939/15-ц за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення визначено суб`єктний склад спірних правовідносин, до яких не належить адміністрація Корабельного району Миколаївської міської ради, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 488/1939/15-ц, суди виходили із того, що треті особи у вказаній справі за своїм процесуальним положенням мають бути співвідповідачами, оскільки оскаржуване рішення стосується їх інтересів, як власників нерухомого майна, зазначеного у рішенні виконкому. Тобто незалучення до справи позивачем співвідповідачів, на права яких може вплинути судове рішення, стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, у порушення вимог статей 263-265, 382 ЦПК України формально розглянув справу, не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, не дослідив усіх наданих учасниками процесу доказів й не надав їм правову оцінку, не врахував наведених норм матеріального та процесуального права, не перевірив належним чином доводів позивача щодо наявності правонаступника виконавчого комітету Корабельної районної ради народних депутатів, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

У силу вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не встановили всі фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводи сторін, то оскаржувані судові рішення відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович