Рішення

від 16.03.2020 по справі 916/3648/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3648/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Ловга І.С.

при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цегляний" (пр. Цегляний, 3/1, м. Одеса, 65044, код 36043211)

про стягнення 221967,43 грн, -

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пронюк В.Я.;

від відповідача : Клабуков Р.В.

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цегляний", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальній сумі 241967,43 грн, з яких: основний борг у сумі 200149,10 грн; пеня у сумі 15649,04 грн; 3% річних у сумі 7859,61 грн; інфляційні втрати у сумі 18309,68 грн.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу №8242/1718-ТЕ-23 від 20.09.2017 в частині повної та своєчасної сплати за фактично отриманий від позивача природний газ.

28.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.67-75, т.1), в якому відповідач позовні вимоги позивача визнає частково та просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір пені до 100,00 грн та 3% річних до 100,00 грн. Відповідач не заперечує щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем, водночас пояснив суду, що заборгованість виникла у зв`язку з незадовільним фінансовим становищем відповідача, яке утворилось через необхідність погашення заборгованості за минулі періоди та несвоєчасну сплату комунальних послуг мешканцями будинків. Також відповідач зауважив, що бездіяльність позивача, яка виразилась у незвернені до відповідача з пропозицією досудового врегулювання спору, фактично призвела до збільшення заборгованості. Крім цього відповідач наголосив, що ОСББ "Цегляний" не є прибутковою організацією та використовує куплений у позивача природний газ виключно для виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води мешканцям будинку і оплата за куплений газ залежить виключно від розрахунків кінцевих споживачів - мешканців будинку. Відповідач зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що неналежне виконання зобов`язання відповідачем призвело до понесення позивачем збитків.

07.02.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.76-86, т.1), в якій позивач заперечив щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних, вказавши, зокрема, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин порушення умов договору, не надано доказів винятковості випадку щодо заборгованості відповідача, при цьому відповідальність за неналежне виконання зобов`язання та строки оплати передбачено сторонами шляхом підписання договору. Крім цього позивач вказав, що АТ НАК Нафтогаз України є об`єктом, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а несвоєчасність здійснення оплати з боку контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків та впливає на своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

02.03.2020 від відповідача надійшла заява (а.с.92-98, т1.), в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі №916/3648/19 шляхом встановлення обов`язку ОСББ Цегляний погашення боргу перед позивачем рівними частками щомісячно протягом одного року з дня ухвалення такого рішення.

Під час розгляду справи по суті позивач в повному обсязі підтримав заявлені до відповідача вимоги та просив їх задовольнити за вирахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем у сумі 20000,00 грн, а відповідач просив суд зменшити розмір сум пені та 3% річних, а також задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено у справі підготовче засідання на "26" грудня 2019 о 12год. 30хв.

26.12.2019 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на "22" січня 2020 о 09год. 30хв. Водночас, ухвалою суду від 26.12.2019 суд в порядку ст. 120 ГПК України повідомив сторін про розгляд справи.

22.01.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на 13 лютого 2020 о 12год.00хв.

13.02.2020 судом було протокольно ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 02 березня 2020 об 11год.00хв.

02.03.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до 16 березня 2020 об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 16.03.2020 було закрито провадження у справі №916/3648/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цегляний" в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 20000,00 грн.

У судовому засіданні 16.03.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

20.09.2017 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Цегляний» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №8242/1718-ТЕ-23 (а.с.15-24, т.1, далі - договір) та 11.01.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до цього договору (а.с.25-26, т.1, далі - додаткова угода).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ на умовах договору.

За змістом п. 2.4. договору підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п.3.7. договору цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу. Умовами п. 3.7. договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі використання природного газу споживачем у відповідному місяці та встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів природного газу.

Пунктом 3.10. договору сторони передбачили, що споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладення договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 8.2. договору у разі невиконання споживачем пункту 6.1. договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

У п. 10.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю п`ять років.

За умовами п. 12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою сторони виклали, зокрема, п.п.8.2., 8.3. договору у новій редакції, згідно якої у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

За період жовтень 2017 - березень 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 756570,76 грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу (а.с. 30-35, т.1) та не заперечується сторонами.

Відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався не в повному обсязі та з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Всього по спірному періоду відповідач сплатив на користь позивача до відкриття провадження у справі кошти в сумі 556421,66 грн та 20000,00 грн після відкриття провадження у справі, що стало підставою для закриття провадження в частині стягнення основного боргу на суму 20000,00 грн. Вказане підтверджується випискою по операціями щодо ОСББ Цегляний (а.с.37, т.1), платіжними дорученнями (а.с.88, 98, т.1) та поясненнями сторін.

Отже, станом на час вирішення спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним договором за період з жовтня 2017 по березень 2018 включно складає 180149,10 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15649,04 грн пені, 7859,61 грн 3% річних та 18309,68 грн інфляційних втрат. Розрахунок спірних сум пені та 3% річних здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному акту окремо в межах спірного періоду: за листопад 2017 - з 26.12.2017 по 02.01.2018; за грудень 2017 - з 26.01.2018 по 28.01.2018; за січень 2018 - з 27.02.2018 по 04.03.2018; за лютий 2018 - пеня з 27.03.2018 по 26.09.2018, 3% річних з 27.03.2018 по 08.08.2019; за березень 2018 - пеня з 26.04.2018 по 25.10.2018, 3% річних з 26.04.2018 по 08.08.2019. Інфляційні нарахування позивач здійснив: за зобов`язанням лютого 2018 за період квітень 2018 - червень 2019 року, за зобов`язанням березня 2018 - з травня 2018 по червень 2019.

Згідно виписки по рахунку відповідача (а.с.95-96, т.1) станом на 02.03.2020 залишок коштів відповідача на рахунку складає 7234,02 грн. В довідках відповідача від 28.02.2020 №28/1 та №28/2 (а.с.94, 97, т.1) ОСББ Цегляний підтвердило, що інших рахунків відповідач не має та станом на 02.03.2020 на обліку об`єднання нерухоме або рухоме майно, на яка може бути звернено стягнення, не перебуває.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором постачання природного газу від 20.09.2017 №8242/1718-ТЕ-23 в сумі 180149,10 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

Також судом встановлена обставина того, що відповідачем часткове виконання зобов`язання було здійснено з порушенням строків, визначених договором, а отже оскільки ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача, окрім основного боргу, пеня, 3% річних та індекс інфляції.

Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.27-29, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність та відповідність умовам договору та нормам законодавства України. При цьому відповідачем вказані розрахунки не заперечені.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.

Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як встановлено судом відповідач є непідприємницьким товариством, створеним для здійснення функцій, визначених законом, не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а отже надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку на користь відповідача відповідних платежів. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на день вирішення спору на рахунку відповідача наявні кошти лише в сумі 7234,02 грн.

Отже, з урахуванням цього, приймаючи до уваги неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, ступінь виконання основного зобов`язання та причини виникнення боргу, суд вважає доцільним зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 50%. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Щодо зменшення розміру 3% річних до 100 грн, то суд зазначає, що 3% річних за своєю правовою природою не є штрафною санкцією, відповідно і підстав для їх зменшення немає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , заявлені до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цегляний» , підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача основний борг у сумі 180149,10 грн, пеню в сумі 7824,52 грн, 3% річних в сумі 7859,61 грн та інфляційні втрати в сумі 18309,68 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача та частину заборгованості відповідач погасив тільки після подання позивачем позову до суду, витрати по сплаті судового збору покладаються на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Цегляний в повному обсязі у сумі 3629,51 грн.

Розстрочення виконання рішення

У заяві про розстрочення виконання рішення суду у цій справі відповідач зазначив, що на даний час відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, що обумовлено необхідністю погашення боргів за минулі періоди, несвоєчасною оплатою мешканцями будинку комунальних послуг, що є наслідком неможливості погашення в повному обсязі заборгованості перед позивачем, при наявних також витратах на утримання житлового будинку та погашення заборгованостей з послуг водопостачання, електропостачання тощо. Як зазначив відповідач, надання розстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачу поступово та реально погасити заборгованість протягом розумного строку рівними частками за рахунок щомісячних комунальних платежів мешканців будинку та як пояснив відповідач у нього є можливість погашати заборгованість перед позивачем в розмірі 20000,00 грн щомісяця.

Отже, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне та повне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Вирішуючи питання щодо розстрочення виконання рішення у справі №916/3648/19 суд враховує: фінансовий стан відповідача, а саме відсутність на рахунках відповідача коштів, достатніх для здійснення погашення боргу перед позивачем; надані відповідачем пояснення, неспростовані позивачем, щодо відсутності у відповідача майна, на яке можливо звернути стягнення; вчинені відповідачем дії, спрямовані на добровільне погашення заборгованості перед позивачем після відкриття провадження у справі, а саме здійснення відповідачем оплати на суму 20000,00 грн; відсутність в матеріалах справи доказів фінансового стану позивача.

Крім цього суд враховує, що з поданих відповідачем доказів вбачаються обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду станом на даний час, проте на їх підставі неможливо встановити фінансовий стан відповідача у наступному кварталі, а тому суд вважає доцільним частково задовольнити заяву відповідача та виходячи з встановлених обставин справи розстрочити виконання рішення у цій справі на 3 місяці згідно наступного графіку:

- до 16.04.2020 - 20000,00 грн;

- до 16.05.2020 - 20000,00 грн;

- до 16.06.2020 - 177772,42 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цегляний" (пр. Цегляний, 3/1, м. Одеса, 65044, код 36043211) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код 20077720) основний борг в сумі 180149 /сто вісімдесят тисяч сто сорок дев`ять/грн 10 коп, пеню в сумі 7824 /сім тисяч вісімсот двадцять чотири/ грн 52 коп, 3% в сумі 7859 /сім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять/грн 61 коп, інфляційні втрати в сумі 18309 /вісімнадцять тисяч триста дев`ять/грн 68 коп та судовий збір в сумі 3629 /три тисячі шістсот двадцять дев`ять/грн 51 коп.

3 . В іншій частині позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2020 по справі №916/3648/19 згідно наступного графіку здійснення платежів:

- до 16.04.2020 - 20000,00 грн;

- до 16.05.2020 - 20000,00 грн;

- до 16.06.2020 - 177772,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 26 березня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля