Рішення

від 12.03.2020 по справі 914/2204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 Справа № 914/2204/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна , м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті , м.Львів

про стягнення 898172,55 грн

за участю представників:

від позивача: Говера Н.П.;

від відповідача: Жук Р.С.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті про стягнення 898172,55грн.

28.02.2020 р. відповідач через канцелярію суду подав заяву про відшкодування судових витрат (вх.№10323/20), в якій просив суд надати йому можливість подати клопотання про стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат разом з підтверджуючими документами протягом п`яти днів після ухвалення рішення. В судовому засіданні 28.02.2020 р. представник відповідача підтримав подану заяву, висловив бажання подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після прийняття рішення у справі.

Рішенням суду від 28.02.2020 р. позов задоволено частково; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна 380960,85 грн основного боргу, 31930 грн 3% річних, 108717,36 грн інфляційних втрат та 7824,12 грн судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12.03.2020 р.

03.03.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№645/20). У даному клопотанні відповідач просив суд стягнути з позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 29000 грн. До клопотання долучено копії договору про надання правової допомоги з додатковою угодою та акту про надання правової допомоги.

Крім того, 11.03.2020 р. відповідач подав клопотання (вх.№11926/20) про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення про оплату 29000грн наданої правової допомоги.

В судове засідання 12.03.2020 р. з`явився представник позивача, який заявив усне клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із складністю справи, обсягом наданих послуг і часом, витраченим на їх надання, ціною позову і значенням справи для відповідача. Також представник позивача усно зазначив, що вартість адвокатських послуг є завищеною порівняно з середньою ринковою вартістю таких послуг. Крім цього, на переконання позивача, деякі зі складених і поданих адвокатом документів не відповідали критерію необхідності їх подання, а їхній текст неодноразово дублювався і складався в основному з цитування законодавчих норм. У зв`язку з цим, позивач просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу приблизно до 10000 грн.

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача, вказав на те, що вартість наданих послуг відповідає середній вартості адвокатських послуг у м.Львові, справа мала велике значення для відповідача з огляду на значну суму, заявлену до стягнення з нього, а підготовка процесуальних документів і аналіз обставин справи насправді вимагали від адвоката вивчення і дослідження набагато більшого обсягу документів, ніж фактично поданий.

Проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд вийшов до нарадчої кімнати.

В судовому засіданні 12.03.2020 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи в частині, яка стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29.10.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті про стягнення 898172,55 грн.

11.12.2019 р. судом отримано відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті , підписаний адвокатом Жуком Р.С. В даному відзиві було повідомлено суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у даній справі, складають витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 100000грн, однак, відповідач не обмежується вказаною сумою та залишає за собою право на вчинення інших процесуальних дій, які можливо вимагатимуть сплати судового збору у межах даного спору, а повний та точний розрахунок понесених судових витрат буде надано суду згодом по факту їх понесення.

На підтвердження повноважень представника до відзиву доданий ордер серії ВС №1007750 на надання адвокатом Жуком Р.С. правової допомоги ТзОВ Девелопмент-Сіті у Господарському суду Львівської області, виданий 10.12.2019 р. Адвокатським об`єднанням Дефенсус на підставі договору про надання правової допомоги №ЛДГ02/09/2019-2 від 02.09.2019 р.

Представник ТзОВ Девелопмент-Сіті адвокат Жук Р.С. також був присутній в судових засіданнях 12.12.2019 р., 20.01.2020 р., 24.02.2020 р. та 28.02.2020 р.

28.02.2020 р. суду подано підписану адвокатом Жуком Р.С. заяву про відшкодування судових витрат. В заяві зазначалось, що між ТзОВ Девелопмент-Сіті та АО Дефенсус 02.09.2019 р. було укладено договір про надання правової допомоги, а 02.12.2019 р. до вказаного договору було підписано додаткову угоду №1. Оплата за договором про надання правової допомоги, як вказував відповідач, здійснюється за надану правову допомогу на підставі підписаного сторонами акту надання правової допомоги, проте на день проведення судового засідання 28.02.2020 р. загальний обсяг наданої правової допомоги неможливо визначити та відобразити в акті надання правової допомоги, оскільки вартість участі адвоката в цьому судовому засіданні включається до загальної вартості правової допомоги, і лише після проведення такого судового засідання в сторін буде можливість визначити, заактувати та оплатити загальну вартість правової допомоги.

У зв`язку з неможливістю з об`єктивних причин подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі, відповідач заявив про намір подати такі докази до суду для вирішення питання про розподіл судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення та просив суд надати йому таку можливість і розглянути питання розподілу судових витрат після подання ТзОВ Девелопмент-Сіті клопотання про стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат.

Рішенням суду від 28.02.2020 р. позов задоволено частково; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна 380960,85 грн основного боргу, 31930 грн 3% річних, 108717,36 грн інфляційних втрат та 7824,12 грн судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12.03.2020 р.

03.03.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 29000 грн. До заяви додано копії договору про надання правової допомоги №02/09/2019-2 від 02.09.2019 р., додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги та акту про надання правової допомоги від 02.03.2020 р.

У клопотанні, крім викладеного у раніше поданій заяві від 28.02.2020 р., зазначалось, що 02.03.2020 р. між ТзОВ Девелопмент-Сіті та АО Дефенсус підписано акт про надання правової допомоги, яким сторонами погоджено обсяг та вартість наданої правової допомоги адвоката клієнту у справі №914/2204/19, згідно якого гонорар за надання правової допомоги у справі становить 29000 грн без ПДВ та сплачується клієнтом протягом 30 днів з дня підписання даного акту.

Також у клопотанні відповідач заявив, що, зважаючи на те, що в судовому засіданні 28.02.2020 р. судом було ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги позивача, понесені сторонами судові витрати повинні бути покладені на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

11.03.2020 р. відповідач подав клопотання (вх.№11926/20) про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №1402 від 10.03.2020 р. про оплату 29000 грн наданої правової допомоги.

Відповідно до п.1.1. договору про надання правової допомоги №ЛДГ 02/09/2019-2 від 02.09.2019 р., укладеного між Адвокатським об`єднанням Дефенсус в особі керуючого партнера Лапки І.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті (довірителем, клієнтом) в особі директора Атаманіва Т.В., предметом даного договору є надання адвокатським об`єднанням клієнту за його дорученням правової допомоги, прийняття та належна оплата клієнтом цієї допомоги, в об`ємі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п.2.1. договору, правова допомога надається па постійній основі у строки визначені законом, процесуальним документом суду та/або у строк погоджений сторонами.

За умовами пункту 2.9. договору, для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об`єднання призначає з числа штатних та інших адвокатів, залучених адвокатським об`єднанням на договірних засадах. Про призначених адвокатським об`єднанням спеціалістів для надання правової допомоги повідомляється клієнтові,

Розділом 5 договору сторони узгодили гонорар та порядок його оплати.

Так, вартість правової допомоги згідно даного договору визначається фактичним обсягом наданих послуг з розрахунку кількості годин, затрачених на надання послуг, та їх вартостей, визначених в п.п.5.1.1 та 5.1.2 договору. Вартість однієї години надання послуг становить 1000 грн без ПДВ. Вартість однієї години надання послуг з представництва інтересів клієнта в судових засіданнях становить 1200 грн без ПДВ (п.5.1. договору).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що при розрахунку вартості правової допомоги, що надається згідно даного договору, враховується час, затрачений адвокатами адвокатського об`єднання, складність справи та/або правового питання клієнта тощо.

Відповідно до п.5.4. договору, за результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін. Акт наданої правової допомоги є невід`ємною частиною даного договору та підставою для проведення розрахунків (оплат) та підтверджує факт надання правової допомоги за даним договором та складається адвокатським об`єднанням без конкретизованого зазначення складу правової допомоги та їх опису, за кожен звітний місяць, вид чи етап правової допомоги, конкретне правове питання та/або його вид тощо, і подається на підпис клієнту.

Як передбачено пунктами 5.6. та 5.7. договору, сума, вказана в п.5.1. даного договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає. В акті, зазначеному в п.5.4. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Додатковою угодою №1 від 02.12.2019 р. сторони домовилися внести зміни та доповнення до договору про надання правової допомоги №ЛДГ 02/09/2019-2 (основного договору) від 02.12.2019 р. та визначити окремий порядок надання правової допомоги клієнту адвокатами АО Дефенсус у справі №914/2204/19 за позовом ТзОВ Аксонна до ТзОВ Девелопмент-Сіті про стягнення заборгованості .

Пунктом 2 додаткової угоди сторони узгодили, що вартість правової допомоги, яка надається в межах справи №914/2204/19 за позовом ТзОВ Аксонна до ТзОВ Девелопмент-Сіті про стягнення заборгованості, визначається згідно наступних критеріїв: сторонами погоджено попередній розмір гонорару за надання адвокатами АО Дефенсус професійної правничої допомоги клієнту у справі №914/2204/19 в суді першої , апеляційної інстанції та касаційної інстанції в загальному розмірі 100000 грн.

При цьому остаточний розмір гонорару визначається фактичним обсягом наданої правової допомоги та виходячи з розрахунку кількості годин, затрачених АО Дефенсус адвокатами на надання правової допомоги, виходячи з того, що: вартість однієї години роботи адвоката над справою клієнта становить 1000 грн без ПДВ. Вартість представництва інтересів клієнта в судовому одному засіданні в суді першої інстанції становить 3000 грн без ПДВ. Вартість представництва інтересів клієнта в судовому одному засіданні в суді апеляційної інстанції становить 5000 грн без ПДВ. Вартість представництва інтересів клієнта в судовому одному засіданні у Верховному суді становить 15000 грн без ПДВ.

За умовами п.3 додаткової угоди, розрахунки за даною додатковою угодою здійснюються на підставі підписаного сторонами акту про надання правової допомоги, у якому сторони погоджують обсяг фактично наданої правової допомоги та її вартість.

02.03.2020 р. сторонами складено акт №1 про надання правової допомоги, в п.1 якого вказано, що підписанням даного акту сторони підтверджують, що адвокатами АО Дефенсус надано правову допомогу клієнту згідно умов додаткової угоди №1 від 02.12.2019 р. до договору про надання правової допомоги №ЛДГ 02/09/2019-2 від 02.09.2019 р., а саме - представництво інтересів клієнта у справі №914/2204/19 в Господарському суді Львівської області в повному обсязі.

Згідно з п.2 акту, гонорар за надання правової допомоги у справі №914/2204/19 в Господарському суді Львівської області становить 29000 грн без ПДВ та сплачується клієнтом протягом 30 днів з дня підписання даного акту.

Акт містить детальний опис наданої правової допомоги з зазначенням видів допомоги, кількості витрачених на її надання годин, ціни за годину та вартості кожного виду наданої допомоги.

Так, зокрема, до наданої правової допомоги віднесено ознайомлення з матеріалами судової справи №914/2204/19 (позовної заяви ТзОВ Аксонна з додатками); участь адвоката АО Дефенсус у спільних нарадах керівництва, бухгалтерії клієнта, вивчення наданого клієнтом листування щодо співпраці з ТзОВ Аксонна ; консультування клієнта щодо обрання стратегії захисту його інтересів у даній судовій справі; пошук та систематизація судової практики Верховного суду у схожих справах; підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, заяви про відшкодування судових витрат, тез промови адвоката в судових дебатах; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.

Також в акті про надання правової допомоги вказано, що у клієнта відсутні будь-які претензій чи зауважень до якості чи кількості наданої правової допомоги; даний акт є підставою для проведення розрахунків між сторонами, а клієнт зобов`язується провести повний розрахунок згідно з цим актом протягом 30 календарних днів з моменту його підписання.

Платіжним дорученням №1402 від 10.03.2020 р. ТзОВ Девелопмент-Сіті сплатило АО Дефенсус 29000 грн з призначенням платежу оплата за правову допомогу згідно договору надання правової допомоги №02092019-2 від 02.09.2019 р. Без ПДВ .

При прийнятті додаткового рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст.129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заява про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат була зроблена відповідачем до початку судових дебатів, а відповідні докази були подані на четвертий день після ухвалення рішення суду, тобто з дотриманням вимог процесуального закону щодо строку їх подання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги ТзОВ Девелопмент-Сіті та АО Дефенсус узгодили розмір та порядок обчислення витрат на правничу допомогу (вартість однієї години роботи адвоката над справою становить 1000 грн без ПДВ, а вартість представництва інтересів в судовому одному засіданні в суді першої інстанції - 3000 грн без ПДВ).

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, при цьому, посилання позивача на те, що встановлена вартість послуг значно перевищує середньоринкову не були жодним чином обґрунтовані, позивач не доводив, якою є така середньоринкова вартість та в якій частині погоджена сторонами вартість послуг її перевищує.

З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме вищезгадані умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

На підставі та на виконання договору про надання правничої допомоги сторони договору склали акт щодо обсягу наданої правової допомоги та її вартості, в якому детально зазначили види послуг, що надавалася, кількість годин, витрачених на їх надання, та вартість кожної з послуг. Зі змісту акту вбачається, що розмір та порядок обчислення вартості наданої правової допомоги в ньому повністю відповідає встановленим в договорі умовам, а всі розрахунки здійснено арифметично вірно.

Дослідивши зміст акту та матеріали справи, також можна встановити, що зазначена в ньому правова допомога дійсно була надана адвокатським об`єднанням, про що свідчить, зокрема, наявність в матеріалах справи поданих відповідачем письмових документів, про надання послуг щодо підготовки яких зазначає заявник. Крім того, з відповідних протоколів судових засідань вбачається присутність представника відповідача в судових засіданнях, згаданих у акті.

Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 р. у справі №923/726/18).

Суд вважає, що відповідач належним чином обгрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу - договір про надання правової допомоги з додатковою угодою та акт про надання правової допомоги.

Оскільки актом про надання правової допомоги підтверджено конкретну кількість годин, витрачену на надання кожної з послуг, а обгрунтування необхідності витрачати саме таку кількість часу не вимагається, беручи до уваги те, що актом доведено обсяг наданих послуг та їх вартість, визначену згідно з умовами договору, суд вважає, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у справі дійсно може становити 29000грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На переконання суду, всі витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 29000 грн, розподілити які просить заявник, є пов`язаними з розглядом справи.

При цьому суд зазначає, що хоча складання та подання такого документу як тези промови адвоката в судових дебатах прямо не передбачено ГПК України, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та здійснення найефективнішого його захисту.

Крім того, відповідно до пункту 2.5. договору про надання правової допомоги, адвокати адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги клієнту самостійно визначають способи і засоби представництва та/або захисту інтересів клієнта а також види і кількість необхідних документів (клопотань, заяв, скарг тощо), які пред`являються в органи державної влади, місцевого самоврядування, дізнання, досудового розслідування, суду тощо.

Також варто зазначити, що п.6 ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність відносить до видів правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, правова допомога, яка надавалась, зокрема, у формі участі адвоката у спільних нарадах, вивчення наданих документів, консультування клієнта щодо обрання стратегії захисту його інтересів та підготовки тез промови адвоката в судових дебатах, розцінюється судом як така, що надавалась у справі №914/2204/19.

Подібна правова позиція щодо пов`язаності витрат на такі види правової допомоги з розглядом справи висловлена Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц.

На думку суду, розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обгрунтованим поданими доказами та пропорційним до предмета спору, оскільки становить лише приблизно 3% від ціни позову, а справа, враховуючи значну суму заборгованості, яка могла бути стягнена з ТзОВ Девелопмент-Сіті , мала велике значення для сторін. При цьому, поведінка сторін під час розгляду справи була однаково добросовісною, а про здійснення сторонами дій щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи суду невідомо.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу у даній справі суд не вбачає необхідності відступати від загального правила розподілу витрат, за яким у зв`язку з частковим задоволенням позову покладенню на позивача підлягало би 12158,43 грн таких витрат.

Водночас відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, проте, беручи до уваги заявлене представником позивача клопотання про зменшення, вправі зробити це у даній справі.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії зазначено, що суд не зобов`язаний керуватися тими внутрішньо національними розцінками і критеріями, з яких виходять Уряд і заявник на підтримку відповідних аргументів; він керується свободою розсуду відповідно до того, що він вважає за справедливе.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, про що йшлося вище, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Суд погоджується з позивачем в тому, що текст поданих відповідачем письмових документів, зокрема відзиву на позовну заяву та тез промови адвоката в судових дебатах, а також заяви про відшкодування судових витрат та клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, є частково ідентичним, а наведені документи в цілому аргументовані аналогічними підставами заперечень проти задоволення позову та вимог про стягнення з позивача судових витрат відповідно.

Також суд зважає на те, що обсяг наявних у справі доказів, в тому числі і доказів, поданих відповідачем, не є надто значним, при цьому позиція відповідача не змінювалася протягом часу розгляду справи, що, в свою чергу, не потребувало додаткового збирання і вивчення доказів адвокатом, тобто розмір заявлених до стягнення витрат не відповідає вимогам розумності в порівнянні зі складністю і обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи все вищенаведене, крім цього беручи до уваги і складність справи, строк її розгляду, кількість і тривалість засідань у справі, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача та зменшення розміру таких витрат на 15% - з 12158,43 грн (сума витрат, що підлягає стягненню пропорційно до позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено) до 10334,67 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям співмірності.

Отже, покладенню на позивача підлягає 10334,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно, пунктом другим частини п`ятої статті 238 ГПК України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з ч.3 ст.233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 244 ГПК України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з врахуванням всього викладеного, вимоги поданого клопотання та зробленої заяви підлягають частковому задоволенню, а додаткове рішення - ухваленню.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

2. Задоволити усну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аксонна , Івано-Франківська область, Тлумацький район, с.Гостів, вул.Василенчука, 5а (ідентифікаційний код 38265293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті , м.Львів, вул.Сахарова, 43, оф.409 (ідентифікаційний код 40038129) 13473 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент-Сіті відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.03.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 26.03.2020 р.

Суддя Гоменюк З.П.