Ухвала

від 27.03.2020 по справі 303/7705/13-ц

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27 березня 2020 року м. Мукачево Справа №303/7705/13-ц

6/303/69/20

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 20 липня 2016 року, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області по справі №303/7705/13-ц за позовом ПАТ ВІЕс Банк до МП Нова , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Боржник - ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою.

Як на підставу для задоволення заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що ним повністю погашено суму заборгованості по кредитному договору від 06.12.2010 №KU007143, за яким було проведено стягнення на підставі судового рішення у межах цивільної справи №303/7705/13-ц, по якій і було видано спірний виконавчий лист.

Заявник подав до суду заяву про розгляд заяви у його відсутності.

Представник АТ ТАКСОМБАНК , яке є правонаступником первісного стягувача - ПАТ ВІЕс Банк у судові засідання з розгляду заяви не з`явився, натомість 25.03.2020 подав суду письмову заяву, у якій виклав свою позицію щодо необхідності повернення заяви божника без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки до неї не було додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

У поданій суду заяві, представник стягувача також вказав на обставини щодо часткового виконання боржником судового рішення, на примусове виконання якого було видано спірний виконавчий лист. Поряд з цим, грошові зобов`язання боржника з повного погашення відсотків та пені за кредитним договором залишилися невиконаними.

Дослідивши матеріали заяви, а також цивільної справи №303/7705/13-ц суд приходить до наступного висновку.

На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2015 року присуджено до солідарного стягнення з малого підприємства Нова та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства ВіЕс БАНК суму 21003,39 доларів США (двадцять одна тисяча три долари США 39 центів) (в т.ч. 16893,00 доларів США - основний борг, 4110,39 доларів США - відсотки), яка в гривневому еквіваленті станом на 26.06.2015 року становить 445189,94 грн., а також суму 124104,17 грн. (сто двадцять чотири тисячі сто чотири гривні 17 коп.) пені (загальна сума у гривневому еквіваленті становить 569 294,11 грн.)) заборгованості за кредитним договором від 06.12.2010 року №KU 007143 та 913,50 гривень судового збору.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року вказане рішення в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства ВіЕсБанк до малого підприємства Нова про стягнення заборгованості скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. В іншій частині рішення залишено без змін.

20 липня 2016 року на виконання рішення суду, яке набрало законної сили видано виконавчий лист.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи у контексті з доводами та запереченнями учасників справи суд приймає до уваги наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 25 вересня 2015 року №8 роз`яснив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України .

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок виконання, проведеним належним чином, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Заявник, як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вказує на обставини щодо повного погашення ним суми грошового зобов`язання, яка була зазначена у спірному виконавчому листі, тому обов`язок з виконання рішення суду є припиненим.

На підтвердження виконання зобов`язання за рішенням суду боржником надано висновок спеціаліста про стан заборгованості (Т. 4, а.с. 43-47), згідно з яким залишок заборгованості за кредитним договором від 6 грудня 2010 року №KU 007143, з урахуванням рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 303/7705/13-ц від 26.08.2015, становить 49738,11 грн., а також 913,50 судових витрат.

Згідно з наданими заявником квитанціями від 10 лютого 2020 року №ПН954227 та №ПН954307 ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 6 грудня 2010 року № KU 007143, сплачено 49750,00 гривень та 940 гривень у відшкодування судових витрат, що свідчить про повне виконання судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Вищевказане свідчить про те, що зазначене у виконавчому листі грошове зобов`язання було виконано одним із поручителів у повному обсязі.

В свою чергу, ні стягувач, ні територіальний орган державної виконавчої служби належними доказами не спростували доводів божника щодо відсутності заборгованості за виконавчим листом, підтверджених розрахунком спеціаліста від 09.01.2020.

Посилання представника стягувача у поданій ним суду заяві на обставини щодо спрямування внесених ОСОБА_1 коштів на погашення пені судом відхиляються, оскільки обов`язок божника у межах процедури виконавчого провадження випливає саме з виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, яке набуло законної сили і не залежить від дій стягувача, який на власний розсуд приймає рішення про зарахування тих, чи інших сум грошових коштів у мажах існуючих (чи тих, що існували) договірних відносин на погашення окремих складових грошового зобов`язання.

Якщо кредитодавець вважає, що грошове зобов`язанням боржником та поручителями виконане не в повному обсязі, то вказані спірні моменти можуть буди вирішенні в межах окремої судової процедури.

Так само, не заслуговують на увагу доводи представника АТ ТАКСОМБАНК щодо необхідності повернення заяви без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України з огляду на те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо надіслання стягувану та територіальному органу державної виконавчої служби заяви з додатками на поштову адресу (а.с. 49) та додатково на електронну адресу (а.с. 60), підтвердженням чого є реакція представника банківської установи на заяву боржника.

Крім того, судом неодноразово відкладалися судові засідання для забезпечення учасникам справи можливості подати свої заперечення, пояснення та всі необхідні докази у підтвердженням своїх доводів на заперечень.

З урахуванням вищенаведеного заяву слід задоволити, визнавши виданий Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області виконавчий лист від 20 липня 2016 року у справі №303/7705/13-ц таким, що не підлягає виконанню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 18, 260, 432 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання представника АТ ТАКСОМБАНК про повернення заяви без розгляду - відмовити.

2.Заяву ОСОБА_1 задоволити.

3.Визнати виконавчий лист, виданий Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 20 липня 2016 року по справі №303/7705/13-ц за позовом ПАТ ВІЕс Банк до МП Нова , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

4.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Кость