Ухвала

від 23.03.2020 по справі 280/1911/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2020 року

Київ

справа №280/1911/19

адміністративне провадження №К/9901/5861/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2020 року Головне управління ДФС у Запорізькій області (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) повторно звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При поданні позовної заяви (травень 2019 року) до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору має складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Ціна позову складає 3299364,75 грн. Судовий збір за подання позову складає 19210,00 грн, а за подання касаційної скарги - 38420,00 грн (19210,00 грн х 200%).

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Крім того, в вищезазначеній касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19.

У клопотанні про поновлення строку податковий орган зазначає, що він звернувся до Верховного Суду з вищенаведеною касаційною скаргою (вперше) в межах строку передбаченого на касаційне оскарження, проте її було повернуто у зв`язку з ненаданням ним доказів належного уповноваження особи, яка підписала касаційну скаргу від Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Також суб`єкт владних повноважень зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права звернення з нею повторно.

Верховний Суд проаналізувавши вищенаведене клопотання про поновлення строку касаційного оскарження у справі № 280/1911/19 зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Проте, Головним управління ДФС у Запорізькій області у вищезазначеній касаційній скарзі зазначено, що на час звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду постанова суду апеляційної інстанції ним не отримана.

Таким чином, Верховний Суд ставить під сумнів обґрунтованість касаційної скарги, оскільки скаржник не мав можливості ознайомитися з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції, що вказує на неможливість обґрунтовано та зважено вказати в чому саме полягає порушення норм матеріального чи процесуального права при винесені постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19.

Виходячи з вищенаведеного скаржнику слід привести касаційну скаргу до чинних вимог статті 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України або навести обґрунтовані підстави, яким чином суб`єкт владних повноважень обґрунтував касаційну скаргу не ознайомившись з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Дослідивши вищенаведену касаційну скаргу органу владних повноважень, Верховний Суд зазначає наступне.

Скаржником не зазначено жодної з перелічених підстав.

Касаційна скарга містить опис обставин справи та формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що Головним управління ДФС у Запорізькій області недотримано вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України

Отже, скаржнику необхідно навести підстави на яких подається касаційна скарга.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 280/1911/19 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко.