Постанова

від 24.12.2020 по справі 280/1911/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1911/19

адміністративне провадження № К/9901/26430/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у складі судді Конишевої О.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, у складі колегії суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В., у справі № 280/1911/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018 р., а також стягнуто користь Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

З 08.10.2018 по 19.11.2018 року була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складено Акт від 26.11.2018 № 732/08-01-14-16/05383661 Про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока в порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України занижено показник у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 15346480,00 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 8365790,00 грн., за II квартал 2016 року - 1184144,00 грн., за III квартал 2016 року - 1764000,00 грн., за IV квартал 2016 року - 3906000,00 грн., за III квартал 2017 року - 126546,00 гривень.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що підставою збільшення суми грошового зобов`язання є висновки податкового органу в частині заниження податку на прибуток стосовно нереальних операцій з реалізації товарів з TOB БОСХОР-5 ЄДРПОУ 39544285, TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ ЄДРПОУ 39867093, TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ ЄДРПОУ 32644872, TOB АГАДEH ЄДРПОУ 39571675, TOB СМАРТ-КОРТ 08 ЄДРПОУ 39754889, TOB ТД АГРО-М`ЯСО- ХОЛДИНГ ЄДРПОУ 40109807, TOB ЮКОН-ТОРГ ВС ЄДРПОУ 3958292.

07.01.2019 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення № 0020661416, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 22 грудня 2018 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку па прибуток приватних підприємств на суму 2864661,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 434703,75 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження (вхідний №2279/6 від 21.01.2019).

Рішенням від 01.02.2019 №5251/6/79.99.11.04.01.25 ДФС України продовжено строк розгляду скарги до 21.03.2019.

Рішенням про результати розгляду скарги від 13.03.2019 № 11618/6/99-99-11-04-01-25, ДФС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач отримав Рішення поштою 02.04.2019 року.

Щодо господарських операцій з TOB БОСХОР-5 , судом встановлено наступне.

TOB БОСХОР-5 перебуває на обліку в Вишгородській ОДПІ Ірпінське відділення, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB БОСХОР-5 було укладено договір поставки №35 від 17.03.2015.

Розрахунки проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 630000,00 грн., відповідно платіжних доручень №16 від 17.03.2015 на суму 480000 грн., №18 від 17.03.2015 на суму 70000 грн., №19 від 17.03.2015 на суму 80000 грн.

Транспортування ТМЦ оформлено товарно-транспортною накладною №ВЗ-0000616 від 17.03.2015, автомобіль ЗИЛ С37353П, водій ОСОБА_1 , автомобільний перевізник TOB "АГРО-ХІМ-ХОЛДІНГ", замовник- TOB Босхор-5 .

Реальність здійснення господарської операції з TOB БОСХОР-5 також підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до Договору №35 від 17.03.2015 на поставку товару, довіреністю №5 від 17.03.2015 на отримання ТМЦ, рахунком № СФ-0000172 від 17.03.2015 на суму 630000,00 грн. в т.ч. ПДВ, видатковою накладною №РІ 1-000616 від 17 березня 2015 року на суму 630000,00 грн. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 - на підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 засуджена по ч. 2 ст. 205 КК України. Відповідно до вироку ОСОБА_2 створила та підготувала статутні документи, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB БОСХОР-5 , та надавала зацікавленим юридичним особам-клієнтам, послуги з мінімізації податкових зобов`язань, податкового кредиту та вчиняють пособництво в ухиленні від сплати податків.

Судом встановлено, що у Вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у справі №335/5771/17 провадження 1 -кп/335/378/2017, на який посилається податковий орган, жодних фактів, які б свідчили про здійснення TOB БОСХОР-5 нереальної господарської діяльності з позивачем не встановлено. Взагалі даним Вироком не аналізувалися будь-які взаємовідносини позивача.

Щодо господарських операцій з TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , судом встановлено наступне.

TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ перебуває на обліку в ДТП в Оболонському р-ні м. Києва, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , було укладено договір поставки №59 від 02.11.2015.

Розрахунки проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 4030390,00грн., відповідно платіжних доручень №459 від 04.11.2015 на загальну суму 500000грн., №463 від 06.11.2015 на загальну суму 500000грн., №464 від 09.11.2015 на загальну суму 230390грн., №510 від 11.12.2015 на загальну суму 1000000грн., №515 від 15.12.2015 на загальну суму 1100000грн., №524 від 22.12.2015 на загальну суму 700000грн.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ підтверджується наступними документами: Договором поставки №59 від 30.10.2015, Додатковою угодою №02 до договору №59 від 30.10.2015 на поставку товару від 11.12.2015, довіреністю №02-11-1 від 02.11.2015 на отримання ТМЦ, довіреністю №11-12-5 від 11.12.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № РН-001334 від 04.11.2015 року на суму 500000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №ДН-04-11 від 04.11.2015, видатковою накладною № РН-001339 від 06.11.2015, на суму 500000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № КИ-06-11 від 06.11.2015, видатковою накладною № РН-001344 від 09.11.2015 на суму 230390,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-09-11 від 09.11.2015, видатковою накладною №РН-001419 від 11.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ- 11-12 від 11.12.2015, видатковою накладною № РН-001420 від 14.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-14-12 від 14.12.2015, видатковою накладною №РН-001421 від 15.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-15-12 від 15.12.2015, видатковою накладною №РН- 001425 від 18.12.2015 на суму 420000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-18-12 від 18.12.2015, видатковою накладною №РН-001435 від 22.12.2015 на суму 700000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-22-12 від 22.12.2015 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача), банківські виписки якими підтверджується отримання коштів від контрагента TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ в повному обсязі за весь поставлений товар. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ, судом встановлено наступне.

TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ було укладено договір поставки №89 від 25.04.2016.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до договору №89 від 25.04.2016 на поставку товару від 25.04.2016, Додатковою угодою №02 до договору №89 від 25.04.2016 на поставку товару від 26.04.2016, видатковою накладною № РН-00306 від 26.04.2016 на суму 1184144,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №11 від 26.04.2016 (транспортування ТМЦ здійснювалось за рахунок та засобами TOB ТД АГРО-М`ЯСО- ХОЛДИНГ автомобіль ДАФ FX05460), банківськими виписками про надходження від TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ коштів за отриманий товар в повному обсязі (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача). Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB АГАДЕН , судом встановлено наступне.

ТОВ АГАДЕН , перебуває на обліку в ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва, стан платника: триває процедура припинення. Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата взяття на облік ТОВ АГАДЕН 30.12.2014 та дата зняття з обліку 15.05.2019.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB АГАДЕН було укладено договір поставки №43 від 06.07.2015 ТДВ ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЗСЗМ на адресу TOB АГАДЕН .

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB АГАДЕН підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до договору №43 від 06.07.2015 року на поставку товару від 06.07.2015, Додатковою угодою №02 до договору №43 від 06.07.2015 року на поставку товару від 15.07.2015, довіреністю №07071 від 07.07.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № PI 1-000938 від 07.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № 099252 від 07.07.2015, видатковою накладною № РН-000946 від 08.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099253 від 08.07.2015р., видатковою накладною № РН-000945 від 10.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № 099254 від 10.07.2015, видатковою накладною № РП-000947 від 13.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №099255 від 13.07.2015, видатковою накладною №РН-000973 від 16.07.2015 на суму 185000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099256 від 16.07.2015, видатковою накладною №РН-000974 від 18.07.2015 на суму 185000,00 гривень, товарно-транспортною накладною №099256/1 від 18.07.2015, видатковою накладною №РН-000975 від 20.07.2015 на суму 185000,00 гривень товарно-транспортною накладною №099256/2 від 20.07.2015, видатковою накладною №РН-000976 від 22.07.2015 на суму 185000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099256/3 від 22.07.2015 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви), банківськими виписками про отримання коштів від TOB АГАДЕН за поставлений товар в повному обсязі. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ судом встановлено наступне.

TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ перебуває на обліку в Голованівській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, стан платника: платник податків за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ було укладено договір поставки №321 від 16.09.2016.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ підтверджується наступними документами: Договором купівлі- продажу №321 від 16.09.2016, Додатковою угодою №01 до договору №321 від 16.09.2016 купівлі-продажу від 16.09.2016, Додатковою угодою №02 до договору №321 від 16.09.2016 року купівлі- продажу від 07.10.2016, Додатковою угодою №01 до договору купівлі- продажу №321 від 16 вересня 2016 року купівлі- продажу від 28.08.2017 року, Довіреністю №264 від 28.09.2016 на отримання ТМІД. видатковою накладною № А000541 від 28.09.2016р. на суму 1764000,00 гривень в т.ч. ГІДВ, товарно- транспортною накладною № А000541 від 28 вересня 2016, довіреністю №278 від 07.10.2016 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № А000611 від 10.10.2016 на суму 1953000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №А000611 від 10.10.2016р., довіреністю №296 від 20.10.2016 на отримання ТМЦ, довіреністю №246 від 06.09.2017 на отримання ТМЦ, видатковою накладною №РН-0000721 від 07.09.2017 на суму 126544,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № А000983 від 07.09.2017, видатковою накладною № А000638 від 21 жовтня 2016 року на суму 1953000,00 гривень в т.ч. ПДВ товарно- транспортною накладною № А000638 від 21.10.2016 банківськими виписками від 16.09.16. від 20.10.16., від 07.10.16, від 18.10.16, від 23.08.17 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача), про отримання коштів від TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ код ЄДРПОУ 32644872 за отриманий товар в повному обсязі. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB СМАРТ-КОРТ-08 судом встановлено наступне.

TOB СМАРТ КОРТ-08 перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, стан платника: платник податків за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB СМАРТ-КОРТ-08 було укладено договір поставки №42 від 30.06.2015.

Реальність здійснення господарської операції з TOB СМАРТ-КОРТ 08 підтверджується наступними документами: додатковою угодою №01 до договору №42 від 30.06.2015 року на поставку товару від 30.06.2015, довіреністю №35 від 30.06.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною №РН-000917 від 30.06.2015, на суму 875400,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №ВЗ-00917 від 30.06.2015 (перевізник позивач), банківською випискою про надходження від TOB СМАРТ-КОРТ 08 коштів за отриманий товар в повному обсязі (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви). Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди вказали, що спираючись на положення абз.1 п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ст.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також п.5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, і які саме були предметом перевірки контролюючим органом та перевірялися під час судового вирішення спору у цій справі. Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (позивач у даному випадку) мав реальні витрати у зв`язку з виробництвом товарів у відповідній кількості з їх реалізацією, а також відсутністю надлишку товарів на складі, який мав би бути наявним у випадку не відвантаження позивачем цих товарів своїм контрагентам, що відповідачем під час перевірки не було виявлено. При цьому, суди колегія акцентували увагу на тому, що порушення певними контрагентами позивача та їх контрагентами по ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, дійсно не може бути підставою для висновку про порушення позивачем у цій справі вимог закону щодо формування доходу від його звичайної діяльності, і відповідно, позивач у даному спірному випадку не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, за можливу на думку відповідача неправомірну діяльність його контрагента при тому, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність самого позивача щодо такої поведінки його контрагентів та про злагодженість дій між ними. Також, суди зазначили, що матеріали адміністративної справи не містять в собі інформації про притягнення контрагентів позивача юридичних осіб до відповідальності (винесення податкових повідомлень-рішень) за порушення податкового законодавства, допущених по господарським операціям з ТДВ Веселівський ЗСЗМ . Обговорюючи доводи відповідача про наявність вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя відносно контрагента-покупця ТОВ БОСХОР-5 , судами було взято до уваги, що вказаний вирок по справі №335/5771/17 (1-кп/338/378/2017) винесено не відносно юридичної особи ТОВ БОСХОР-5 , а стосовно громадянки ОСОБА_3 , яку на підставі угоди про визнання винуватості засуджено по ч. 2 ст. 205 КК України, і за змістом вказаного вироку не встановлено жодного факту, який би свідчив про здійснення ТОВ БОСХОР-5 нереальної господарської діяльності з позивачем. Більш того, під час розгляду кримінальної справи №335/5771/17 (1-кп/338/378/2017) відносно гр. ОСОБА_3 взагалі не аналізувалися взаємовідносини між ТДВ Веселівський ЗСЗМ та ТОВ БОСХОР-5 . Суди під час розгляду справи взяли до уваги правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 31 липня 2018 року по справі №808/1507/16 (адміністративне провадження №К/9901/25309/18), від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 26.03.2018 у справі №826/19939/16, від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, а також правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а, від 12.04.2018 року у справі №826/1571/16, від 27.02.2018 року у справі №813/1974/17 і від 27.02.2018 року у справі №802/1853/16-а, від 16.05.2018 року у справі №2а-0870/12052/11.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги відповідача грунтуються на тому, що судами безпідставно не були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами: TOB БОСХОР-5 , TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ , TOB АГАДEH , TOB СМАРТ-КОРТ 08 , TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ , TOB ЮКОН-ТОРГ ВС , які не є ні виробниками ні імпортерами, а придбані ними у позивача та реалізовані товари не співпадають. Окремо відповідач вказує на те, що у контрагентів позивача відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення ними господарських операцій, і відповідачем не було встановлено реалізацію товарів, які були придбані у позивача, що свідчить про обґрунтованість висновків викладених в акті перевірки. Також відповідач акцентував увагу на тому, що по деяким контрагентам позивача в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвали, прийняті в рамках забезпечення триваючих та незакінчених кримінальних проваджень. Зокрема, вказує на те, що стосовно TOB БОСХОР-5 , статутні документи якого були створені та підготовлені шляхом реєстрації на підставних осіб громадянкою ОСОБА_4 , яка вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 засуджена по ч.2 ст.205 КК України, і згідно вироку, вказані дії ОСОБА_3 були вчинені з метою надання зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуг з мінімізації податкових зобов`язань і податкового кредиту та вчинення пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, що є несумісним з легальною підприємницькою діяльністю, і тому господарські операції між позивачем та TOB БОСХОР-5 не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Скаржник вказав, що судами попередніх інстанцій не була врахована правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 16.01.2018 по справі №К/9901/1478/18, згідно якої статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Позивачем не було подано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Згідно з абзацом 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО 15 Дохід дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

В силу положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що відповідач як на підставу для висновку щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій із контрагентами (TOB СМАРТ- КОРТ-08 , TOB ЮКОН- ТОРГ ВС , TOB БОСХОР-5 ) посилається на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2017 року по справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017. Щодо інших контрагентів позивача, а саме, TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ , TOB АГАДЕН , TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ , TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , відповідач вказав про відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, наявність протоколу допиту службової особи підприємства TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , наявність відкритого кримінального провадження за ознаками правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України щодо створення ряду фіктивних підприємств, в тому числі TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ .

Колегія суддів вказує, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Крім того, Суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для податкового спору, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 808/2459/17, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та від 16.05.2018 у справі №2а-0870/12052/11, від 08 листопада 2018 року у справі №826/15028/17.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій надали правильну оцінку вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2017 року по справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 та обґрунтовано дійшли висновку, що вказаний вирок не стосується предмету доказування даної адміністративної справи, а тому не береться судом до уваги, враховуючи, зокрема, наступне.

Так, зі змісту вироку вбачається, що TOB БОСХОР-5 створено з метою проведення безтоварних операцій, безпідставного формування контрагентам податкового кредиту з податку на додану вартість, що потягло ухиленні від оподаткування підприємствами реального сектору економіки.

Однак, як зазначено вище, позивач за результатами здійснення господарських операцій з TOB БОСХОР-5 та інших контрагентів, зазначених в акті перевірки, не формувало податковий кредит та валові витрати, оскільки не придбавало товар, а реалізовувало його, у зв`язку з чим саме TOB БОСХОР-5 , TOB СМАРТ- КОРТ-08 , TOB ЮКОН- ТОРГ ВС , TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ , TOB АГАДЕН , TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ , TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , мало право сформувати податковий кредит та валові витрати за результатами вказаних операцій.

З огляду на викладене, вирок суду не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій між позивачем та TOB БОСХОР-5 , так як ці операції не здійснювалися з метою сприяння позивачу в мінімізації податкових зобов`язань шляхом формування незаконного податкового кредиту та валових витрат, а відтак даний вирок як доказ не стосується предмету доказування в межах цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі №826/15028/17.

Суди також правильно вказали про те, що у вказаному вироку суду не має жодного посилання на створення ОСОБА_4 суб`єктів підприємницької діяльності TOB СМАРТ- КОРТ-08 та TOB ЮКОН- ТОРГ ВС , що спростовує доводи відповідача в цій частині. При цьому, TOB ЮКОН- ТОРГ ВС згадується у вироку, як контрагент TOB БОСХОР-5 , а ні як контрагент позивача.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, в яких, серед іншого, є відомості про контрагентів позивачане приймаються до уваги, оскільки сам факт порушення кримінальної справи (наявності кримінального провадження) та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи (кримінального провадження), не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами.

Ця думка суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17, де суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, а більше того існування ухвал про забезпечення кримінально провадження шляхом накладення арешту на майно або надання доступу до речей і документів, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених такими контрагентами .

В свою чергу, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В свою чергу, програмне забезпечення (інформаційні бази контролюючого органу) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Суд вказує, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

За таких обставин, на думку суду касаційної інстанції, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних доказів, які могли б свідчити про недобросовісність позивача та наявність обставин, що свідчать про порушення ним податкового законодавства шляхом неоподаткування доходу, отриманого за наслідками господарських операцій із TOB БОСХОР-5 , TOB СМАРТ- КОРТ-08 , TOB ЮКОН- ТОРГ ВС , TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ , TOB АГАДЕН , TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ , TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ .

Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно не було застосовано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.01.2018 року по справі №2а-7075/12/2670 (К/9901/1478/18), оскільки у справі №2а-7075/12/2670 спірним питанням було заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість у зв`язку із придбанням робіт та послуг у контрагента, по якому є вирок суду, за яким засновник та директор підприємства, був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1,2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), що надавало йому право на податковий кредит та включення витрат на оплату відповідних робіт та послуг до складу валових витрат підприємства, натомість у даній справі позивач за результатами здійснення господарських операцій з TOB БОСХОР-5 не формувало податковий кредит та валові витрати, оскільки не придбавало товар, а реалізовувало його.

Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 № 460-IX.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко