Постанова

від 19.12.2019 по справі 280/1911/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1911/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року

у адміністративній справі № 280/1911/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока у повному обсязі та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018 р., а також стягнуто користь Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено до апеляційної інстанції відповідачем з підстав порушення вимог матеріального права та безпідставного неврахування доводів фіскального органу стосовно нереального господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами: TOB БОСХОР-5 , TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ , TOB АГАДEH , TOB СМАРТ-КОРТ 08 , TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ , TOB ЮКОН-ТОРГ ВС , які не є ні виробниками ні імпортерами, а придбані ними у позивача та реалізовані товари не співпадають. Окремо відповідач вказує на те, що у контрагентів позивача відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення ними господарських операцій, і відповідачем не було встановлено реалізацію товарів, які були придбані у позивача, що свідчить про обґрунтованість висновків викладених в акті перевірки.

Також відповідач акцентує увагу апеляційного суду на тому, що по деяким контрагентам позивача в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвали, прийняті в рамках забезпечення триваючих та незакінчених кримінальних проваджень. Зокрема, вказує на те, що стосовно TOB БОСХОР-5 , статутні документи якого були створені та підготовлені шляхом реєстрації на підставних осіб громадянкою ОСОБА_1 , яка вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 засуджена по ч.2 ст.205 КК України, і згідно вироку, вказані дії ОСОБА_1 були вчинені з метою надання зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуг з мінімізації податкових зобов`язань і податкового кредиту та вчинення пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, що є несумісним з легальною підприємницькою діяльністю, і тому господарські операції між позивачем та TOB БОСХОР-5 не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин спірних у цій справі правовідносин та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішенням №0020661416 від 22.12.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку па прибуток приватних підприємств на суму 2864661,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 434703,75 грн. (а.с.100-101 т.1), Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було винесено на підставі Акту від 26.11.2018 № 732/08-01-14-16/05383661 Про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 , в якому наведено встановлені під час проведеної з 08.10.2018 по 19.11.2018 документальної планової виїзної перевірки порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134. п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що відбулося внаслідок заниження показника у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 15346480,00 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 8365790,00 грн., за II квартал 2016 року - 1184144,00 грн., за III квартал 2016 року - 1764000,00 грн., за IV квартал 2016 року - 3906000,00 грн., за III квартал 2017 року - 126546,00 грн. (а.с.10-99 т.1). Отже, за змістом вказаного Акту перевірки, підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання стали висновки податкового органу в частині заниження податку на прибуток стосовно нереальних операцій з реалізації товарів з ТОВ БОСХОР-5 ЄДРПОУ 39544285, ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ ЄДРПОУ 39867093, ТОВ ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ ЄДРПОУ 32644872, ТОВ АГАДЕН ЄДРПОУ 39571675, ТОВ СМАРТ-КОРТ 08 ЄДРПОУ 39754889, ТОВ ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ ЄДРПОУ 40109807, ТОВ ЮКОН-ТОРГ ВС ЄДРПОУ 3958292.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час перевірки було надано усі необхідні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реалізацію Товариством з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока товарів, і перевіркою не встановлено та в Акті і складеному до нього Додатку 4 не відображено, що документи по господарським операціям з означеними вище контрагентами позивача, оформлені були з и недоліками чи неналежно оформлені. В судовому засіданні представник відповідача також не навів будь-яких зауважень до змісту та формі первинних документів, що стали підставою для бухгалтерського обліку позивача за перевіряємий період, якими саме і зафіксовано факти здійснення спірних господарських операцій, а також подальше відображення цих операцій у податковому обліку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, спираючись на положення абз.1 п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ст.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також п.5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, і які саме були предметом перевірки контролюючим органом та перевірялися під час судового вирішення спору у цій справі.

На підставі детального дослідження господарської діяльності позивача за перевіряємий період, правомірності її відображення у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, складених по взаємовідносинам з його контрагентами, судом першої інстанції правильно було проаналізовано господарські операції позивача з його контрагентами на предмет їх реальності шляхом обговорення фактичного руху активів за первинними документами (договорами, додатковими угодами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, рахунками, оборотно - сальдовими відомостями по рахункам, банківськими виписками, та інш.), які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, а також доводи контролюючого органу стосовно відсутності економічних причин з реалізації позивачем ТМЦ і відсутності зв`язку з господарською діяльністю учасників цих операцій, у тому числі і про наявність ознаків фіктивної діяльності по всім контрагентам у зв`язку з відсутністю у них достатніх трудових та матеріально - технічних ресурсів для проведення відповідних господарських операцій, вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя відносно гр-ки ОСОБА_1 , якою було створено та підготовлено статутні документи ТОВ БОСХОР-5 з метою надання зацікавленим юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань і податкового кредиту встановлена реальність здійснення позивачем господарських операцій судом першої інстанції, що у сукупності стало підставою для висновків суду першої інстанції про недоведеність податковим органом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 (які були предметом перевірки контролюючого органу) взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, та про обґрунтованість вимог позивача у цій справі стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018 р. і необхідності його скасування.

Означені у попередньому абзаці висновки суду першої інстанції, мотивовані зокрема тим, що відомості стосовно усіх контрагентів позивача внесено до Єдиного державного реєстру у відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань . Усі контрагенти позивача на час укладенні договорів та здійснення відповідних господарських операцій у перевіряємий період, перебували та перебувають до наступного часу на обліку податкового органу, окрім ТОВ АГАДЕН (ЄДРПОУ 39571675), який перебував на обліку ДПІ в Інгульському р-ні м. Миколаєва з 2014 року та знятий з обліку був тільки 15.05.2019). Так: ТОВ БОСХОР-5 (ЄДРПОУ 39544285) - перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ Ірпінське відділення; ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ (ЄДРПОУ 39867093) - на обліку ДТП в Оболонському р-ні м. Києва; ТОВ ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНЕ (ЄДРПОУ 40109807) - в Чернігівській ОДПІ ТУ ДФС; ТОВ ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ (ЄДРПОУ 32644872) - в Голованівській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області; ТОВ СМАРТ-КОРТ-08 (ЄДРПОУ 39754889) - в Запорізькій ОДПІ ТУ ДФС у Запорізькій області, а уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни та контролю за дотриманням правил ведення податкового обліку є саме податкові органи. Позивач по справі в свою чергу не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаним про можливі порушення податкового законодавства з боку його контрагентів, навіть якщо допустити що такі порушення мали місце. Позивач також не має обов`язку контролювати діяльність своїх контрагентів, які згідно положень ст.ст.46-49 ПК України повинні нести самостійну відповідальність за порушення податкового законодавства, тим більш на позивача не може покладатися відповідальність за дії його контрагентів.

Судова колегія у повному обсязі погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (позивач у даному випадку) мав реальні витрати у зв`язку з виробництвом товарів у відповідній кількості а їх реалізацією, а також відсутністю надлишку товарів на складі, який мав би бути наявним у випадку не відвантаження позивачем цих товарів своїм контрагентам, що відповідачем під час перевірки не було виявлено.

При цьому, судова колегія акцентує увагу на тому, що порушення певними контрагентами позивача та їх контрагентами по ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, дійсно не може бути підставою для висновку про порушення позивачем у цій справі вимог закону щодо формування доходу від його звичайної діяльності, і відповідно, позивач у даному спірному випадку не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій , за можливу на думку відповідача неправомірну діяльність його контрагента при тому, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність самого позивача щодо такої поведінки його контрагентів та про злагодженість дій між ними.

До наведеного, судова колегія вважає за необхідне додатково лише зазначити, що матеріали адміністративної справи не містять в собі інформації про притягнення контрагентів позивача - юридичних осіб до відповідальності (винесення податкових повідомлень-рішень) за порушення податкового законодавства, допущених по господарським операціям з ТДВ Веселівський ЗСЗМ . Не надано відповідачем такої інформації і на вимогу судової колегії.

Обговорюючи доводи апелянта про наявність вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя відносно контрагента-покупця ТОВ БОСХОР-5 , судовою колегією взято до уваги, що вказаний вирок по справі №335/5771/17 (1-кп/338/378/2017) винесено не відносно юридичної особи ТОВ БОСХОР-5 , а стосовно громадянки ОСОБА_2 , яку на підставі угоди про визнання винуватості засуджено по ч. 2 ст. 205 КК України, і за змістом вказаного вироку не встановлено жодного факту, який би свідчив про здійснення ТОВ БОСХОР-5 нереальної господарської діяльності з позивачем. Більш того, під час розгляду кримінальної справи №335/5771/17 (1-кп/338/378/2017) відносно гр. ОСОБА_2 взагалі не аналізувалися взаємовідносини між ТДВ Веселівський ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ БОСХОР-5 , суд першої інстанції правильно узяв до уваги правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 31 липня 2018 року по справі №808/1507/16 (адміністративне провадження №К/9901/25309/18), в якій зазначено, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. . Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду: від 26.06.2018 у справі №808/2360/17 (вказується на те, що вирок не має значення, якщо в ньому не досліджуються взаємовідносини платника податків та його контрагента); від 26.03.2018 у справі №826/19939/16 (в кожному випадку суди повинні самостійно надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи); від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17 (наявність вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили ) і т.д.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано перевірив господарські операції позивача з вказаним контрагентом, які були здійснені на підставі укладеного договору поставки №35 від 17.03.2015 (а.с.127-128 т.1) і Додаткової угоди № 01 від 17.03.2015 (а.с.129 т.1), згідно яких позивачем (постачальником) було реалізовано покупцю (ТОВ БОСХОР-5 ) масло, а останнім розрахунок було проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 630000,00 грн. відповідно платіжних доручень (а.с.134-139 т.1). Передача ТМЦ відбувалася на підставі довіреності №5 від 17.03.2015 на отримання ТМЦ (а.с.130 т.1), рахунку-фактури № СФ-0000172 від 17.03.2015 на суму 630000,00 грн. в т.ч. ПДВ (а.с.131 т.1), видаткової накладної №РІ1-000616 від 17 березня 2015 року на суму 630000,00 грн. (а.с.132 т.1). Транспортування ТМЦ відбулося на замовлення ТОВ Босхор-5 автомобільним перевізником ТОВ "АГРО-ХІМ-ХОЛДІНГ" на автомобілі ЗИЛ С37353П водієм ОСОБА_3 , про що було оформлено товарно-транспортну накладну №ВЗ-0000616 від 17.03.2015 (а.с.133 т.1).

Судова колегія під час розгляду даної справи також враховує зміст вироку відносно директора ТОВ БОСХОР-5 ОСОБА_2 (а.с.107-112 т.2), яким остання визнанна виною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості їй призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу без перевірити зв`язку між окремими діями вказаної особи і господарською діяльністю керуюмого нею підприємства, у тому числі і по взаємовідносинам з ТДВ Веселівський ЗСЗМ . Відсутність у вироку суду, який набрав законної сили, дослідження господарських операцій позивача з ТОВ БОСХОР-5 за первинними документами, у тому числі і того, що вирок по справі №335/5771/17 (1-кп/338/378/2017) відносно ОСОБА_2 взагалі не містить в собі конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи, або інших обставин які б підтверджували факт безтоварності спірних господарських операцій, судова колегія визнає недоречним у даному спірному випадку посилання податкового органу на наявність вироку, оскільки встановлені цим вироком обставини в дійсності не мають значення для податкового спору, тобто не стосуються предмету доказування даної адміністративної справи , а сама по собі фіксація об`єктивної сторони складу злочину у цьму вироку без опису обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем та без оцінки діяльності гр. ОСОБА_2 як керівника ТОВ БОСХОР-5 у період березня 2015 року, позбавляє адміністративний суд можливості використовувати такий вирок як беззаперечний доказ нереальності господарських операцій підприємства позивача з контрагентом ТОВ БОСХОР-5 . А з урахування долучених до матеріалів адміністративної справи письмових доказів (первинної документації та документів податкового обліку), які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ БОСХОР-5 та підтверджують відсутність податкового правопорушення безспосередньо з боку самого позивача, судова колегія визнає правильними висновки суду першої інстанції у вищенаведеній частині та вважає, що доводи апелянта не спростовують цих висновків.

Аналогічні вищеописаному, правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а, від 12.04.2018 року у справі №826/1571/16, від 27.02.2018 року у справі №813/1974/17 і від 27.02.2018 року у справі №802/1853/16-а, від 16.05.2018 року у справі №2а-0870/12052/11.

Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції у цій справі стосовно взаємовідносин позивача з іншими його контрагентами: ТОВ ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ ЄДРПОУ 39867093, ТОВ ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ ЄДРПОУ 32644872, ТОВ АГАДЕН ЄДРПОУ 39571675, ТОВ СМАРТ-КОРТ 08 ЄДРПОУ 39754889, ТОВ ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ ЄДРПОУ 40109807, та ТОВ ЮКОН-ТОРГ ВС ЄДРПОУ 3958292 (який не є прямим контрагентом позивача). При цьому, судова колегія наголошує на тому, що відповідачем по справі всупереч вимог ст.71 КАСУ не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у вказаних контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення було недостатнім для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Колегія суддів не бере до уваги також і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Особливу увагу судова колегія акцентує на наявності податкових накладних, які безперешкодно та без застережень зареєстровані органами податкової служби і які стали підставою формування податкового кредиту для контрагентів позивача та формування доходу самим ТДВ Веселівський ЗСЗМ , який є безпосереднім виробником реалізованих ним товарів переліченим в Акті перевірки контрагентам.

Підсумовуючи вищенаведені перевірені в судовому засіданні обставини та факти у їх сукупності, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги контролюючого органу у повному обсязі та залишає її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишає без змін, оскільки при ухваленні оскаржуваного судового рішення у цій справі, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування цього судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов