Ухвала

від 20.03.2020 по справі 405/4468/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 405/4468/19

Провадження №2/390/47/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Терещенка Д.В.,

при секретарях - Шматковій А.І., Бреус І.П., Негретової Л.Ю.,

за участі прокурора - Мельникової Г.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький цивільну справу за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі,

встановив:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, звернувся до суду з позовом, в якому просить: внести зміни до Договору оренди землі, укладеного між Овсяниківською сільською радою Кропивницького району та ОСОБА_1 від 22.10.2007, який зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 06.03.2008 за №040837200001 та викласти його в такій редакції, а саме: П.5 розділу 2 договору оренди землі викласти в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.01.2019 становить 1351212,05 грн. . П. 9 розділу 4 договору оренди викласти в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1351212,05 грн: у розмірі 40536,36 грн. на рік або у розмірі 3378,03 грн. на місяць згідно з розрахунком, що додається до цього договору, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили ; стягнути з ОСОБА_1 1921 грн. судового збору.

Підставами для звернення з позовом зазначено, що Овсяниківська сільська рада є розпорядником земель водного фонду та отримувачем коштів зі сплати орендної плати як за земельну ділянку, так і за водне дзеркало, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак Овсяниківська сільська рада Кропивницького району захист цих інтересів не здійснює, а тому прокурор звертається з позовом до суду саме в інтересах сільської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади с. Овсяниківка Кропивницького району. Прокурор вважає, що є достатньо підстав вважати, що у зв`язку з невідповідністю договорів оренди вимогам чинного законодавства має місце неефективне та нераціональне використання земельної ділянки комунальної власності та неповне надходження коштів на рахунки Овсяниківської сільської ради, що ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що в свою чергу позбавляє можливості сільську раду здійснювати подальше використання коштів бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку та на інші потреби територіальної громади с.Овсяниківки. Тобто, Овсяниківська сільська рада, як спеціально уповноважений орган на здійснення відповідних функцій, за твердженням прокурора, неналежним чином здійснює захист порушених інтересів територіальної громади. Так, протягом тривалого часу Овсяниківська сільська рада не вжила жодних заходів щодо захисту порушених майнових прав та інтересів територіальної громади, а саме щодо судового захисту, в частині приведення у відповідність до вимог діючого законодавства договір оренди, в ініціюванні перегляду розміру орендної плати один раз в три роки, що, як наслідок, призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів від орендної плати як за використання земельної ділянки, так і водного дзеркала. Як наслідок, недоотримання місцевим бюджетом коштів ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє територіальну громаду с. Овсяниківка на повноцінну реалізацію програм соціально - економічного розвитку. Також, прокурор зазначає, що порушення у сфері земельних відносин є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

20.03.2020 від Кіровоградської місцевої прокуратури надійшло клопотання про розгляд справи без участі прокурора, позов підтримують та просять задовольнити у повному обсязі, на підставі поданих до суду доказів та, враховуючи письмову позицію прокурора у судових дебатах. До клопотання додано письмову промову прокурора у дебатах. В попередніх судових засіданнях прокурор Мельникова Г.В. позов підтримала в повному обсязі та неодноразово наголошувала на тому, що прокуратурою встановлено достатньо підстав для звернення прокурора з зазначеним позовом. Також, 04.09.2019 до суду подано відповідь на відзив, в якому зазначено аналогічні підстави для звернення прокурора з позовом, які викладені в позові (а.с.71-75).

Позивач Овсяниківська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, свого представника жодного разу до суду не направила. 11.09.2019 за підписом сільського голови Щербини О. надійшов лист, в якому зазначено, що додатковою угодою від 21.12.2016 про зміни та доповнення до договору оренди землі від 22.10.2007 внесено зміни до цього договору, у тому числі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням індексації та індексів інфляції). Орендна плата сплачувалась вчасно і в повному обсязі. Наступний перегляд розміру орендної плати планується у грудні 2019 року, у відповідності до ст.288 ПК України. Щорічно сільською радою надається перелік фізичних осіб орендарів до органів податкової служби для нарахування їм орендної плати. Овсяниківська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області підтримує позов та просить здійснювати розгляд справи за відсутності їх представника (а.с.80).

Представник відповідача Загородній І.В. 20.03.2020 подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Також в заяві зазначено, що ОСОБА_1 вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими і безпідставними, у зв`язку з чим в позові має бути відмовлено. 16.08.2019 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позовні вимоги керівника Кіровоградської місцевої прокуратури вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне: 1) відсутні підстави для представництва та підстави для звернення до суду Кіровоградської місцевої прокуратури із цим позовом; 2) із змісту позову не вбачається, що ним будь-яким чином порушено майнові права та інтереси територіальної громади с. Овсяниківка, оскільки встановлена у договорі оренди землі від 22 жовтня 2007 року орендна плата у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам статті 21 Закону України Про оренду землі , статті 288 Податкового кодексу України та рішенню Овсяниківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 21 червня 2018 року № 196 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік . До того ж, зміни, які прокурор просить внести до вказаного договору на підставі рішення суду, не змінюють раніше встановленого в договорі розміру орендної плати (3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а лише фактично доповнюють зміст цього договору відомостями про розмір такої оцінки станом на 01 січня 2019 року, яка не є істотною умовою договору, а є лише базою для визначення розміру такої орендної плати та змінюється кожного року залежно від коефіцієнта індексації (а.с.58-64). 29.01.2020 представником відповідача ОСОБА_2 подано додаткові пояснення по справі та зазначено, що відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві наголошував про відсутність підстав для представництва та звернення до суду Кіровоградської місцевої прокуратури із цим позовом, оскільки нею не надано достатніх доказів, що підтверджували б не здійснення Овсяниківською сільською радою Кропивницького району захисту інтересів територіальної громади шляхом ініціювання перегляд розміру орендної плати за договором, а звернення Кіровоградської місцевої прокуратури до суду із цим позовом є передчасним, адже сільська рада вправі ініціювати перегляд розміру орендної плати за укладеним із ОСОБА_1 договором оренди землі до чи після 21 грудня 2019 року в позасудовому порядку. У зв`язку з цим, на спростування підстав для представництва та звернення до суду Кіровоградської місцевої прокуратури додано копію листа Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23 січня 2020 року № 10/02-30, згідно з яким сільською радою ініційовано перегляд розміру орендної плати за укладеним із ОСОБА_1 договором оренди землі від 22 жовтня 2007 року, зареєстрованого 06 березня 2008 року в Кіровоградському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК за № 040837200001 (а.с.167-172).

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

У ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року№ 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону Про прокуратуру .

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний суд неодноразово звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, лише у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.02.2019 у справі №910/7813/18, від 27.03.2019 у справі № 907/270/18.

Водночас, суд вважає необхідним зауважити на тому, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для розгляду позову недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а підставою звернення зазначено, що Овсяниківська сільська рада, як спеціально уповноважений орган на здійснення відповідних функцій, неналежним чином здійснює захист порушених інтересів територіальної громади. Під час судового розгляду судом встановлено, що 22.10.2007 між Овсяниківською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 06.03.2008 за №040837200001. В пункті 13 розділу орендна плата, вказаного договору, визначено розмір та строки перегляду орендної плати (а.с. 14-16). 21.12.2016 між Овсяниківською сільською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про зміни та доповнення до договору оренди від 22 жовтня 2007 року, зареєстрованого 06 березня 2008 року за №040837200001, зокрема підпунктом 13.1 передбачено, що розмір орендної плати переглядається обов`язково один раз в три роки (а.с.17). З листа Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, який надійшов до суду 11.09.2019 слідує, що орендна плата ОСОБА_1 сплачувалась вчасно і в повному обсязі, а наступний перегляд розміру орендної плати планується у грудні 2019 року, у відповідності до ст.288 ПК України (а.с.80). Крім того, представником відповідача надано копію листа Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.01.2020 №10/02-30, в якому сільська рада пропонує ОСОБА_1 переглянути розмір орендної плати по вищевказаному договору (а.с.178). Зазначене свідчить, про відсутність у позивача будь-яких спірних вимог до відповідача та бажання в позасудовому порядку вирішити питання про перегляд розміру орендної плати, що спростовує доводи прокурора про наявність у нього підстав для звернення з даними вимогами до суду, тобто ним не доведено, що Овсяниківська сільська рада, як спеціально уповноважений орган на здійснення відповідних функцій, неналежним чином здійснює захист порушених інтересів територіальної громади.

Одночасно суд наголошує, що обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення чинного законодавства у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 56, 175 ЦПК України недотримання порядку представництва унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

З огляду на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, що Овсяниківська сільська рада, як спеціально уповноважений орган на здійснення відповідних функцій, неналежним чином здійснює захист порушених інтересів територіальної громади є безпідставним та спростовується наведеним вище.

Тобто, у даній справі судом встановлено недоведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави, в особі Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що свідчить про пред`явлення позову особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосувати положення п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України та постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, оскільки позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у справі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладено у постанові від 20.06.2019 року за результатами перегляду в касаційній інстанції справи номер 648/2821/18.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити особі, яка звернулася з позовом, положення ч.2 ст.257 ЦПК України, згідно з якою особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 56, 257, 258, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Позов керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, б.11), в інтересах держави, в особі Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27633, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Овсяниківка, провул. Вишневий, 9), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про внесення змін до договору оренди землі, - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено 25 березня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Терещенко