Рішення

від 20.11.2019 по справі 757/25586/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25586/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Гераймовчич А.С.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (далі - відповідач, АТ ОЩАДБАНК ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат (далі - третя особа-1, Свято-Михайлівська громада), Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяни Олександрівни (далі - третя особа-2, Приватний нотаріус Грудзевич Т.О.), в якому просить визнати за позивачем право власності на банківський вклад за договором № 10514702 від 24.10.2014 року в порядку спадкування за законом та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 205 000,00 грн. з відсотками, що знаходились на депозитному рахунку за договором № 10514702 від 24.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.03.2015 року за її заявою було відкрито спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Однак, при прийнятті спадщини відповідачем не було зазначено рахунки, відкриті на підставі депозитного договору № 10514702 від 24.10.2014 року та депозитного договору № 7446902 від 16.12.2013 року. В подальшому позивач дізналася, що 26.02.2016 року грошові кошти за депозитним договором № 10514702 від 24.10.2014 року були перераховані на рахунок Київського патріархату на підставі нотаріально посвідченого договору пожертви від 25.11.2014 року. Позивач вважає незаконними дії відповідача в частині списання коштів з рахунку, який належав ОСОБА_2 , та перерахування на рахунок Свято-Михайлівської громади, відтак, просить визнати за нею право власності на банківський вклад за вказаним договором в порядку спадкування за законом та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 205 000,00 грн. з відповідними відсотками, що знаходились на депозитному рахунку за договором.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором та підготовче засідання у справі призначено на 01.08.2018 року.

27.07.2018 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов відзив відповідача в якому останній просив в позові відмовити, оскільки внаслідок відмови ОСОБА_2 від права власності на грошові кошти шляхом укладення договору пожертви на користь релігійної громади відбулася заміна сторони в зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, відтак, з моменту посвідчення договору пожертви право власності на грошові кошти у розмірі 205 000,00 грн. перейшло до Свято-Михайлівської громади, і ці кошти не могли входити до складу спадщини. При цьому, відповідач зауважує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту та не надано доказів, які права позивача були порушені відповідачем при прийнятті спадщини останньою.

01.08.2018 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про розгляд справи за її відсутності.

01.08.2018 року справу було знято з розгляду у зв`язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи та призначено на 14.09.2018 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2018 року закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором та справу призначено до судового розгляду по суті на 15.11.2018 року.

24.09.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява Приватного нотаріуса Грудзевич Т.Г. про розгляд справи за її відсутності.

15.11.2018 року справу було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні та призначено на 04.02.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року, у зв`язку із неявкою позивача та третіх осіб, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 28.05.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2019 року, у зв`язку із неявкою учасників судового процесу, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.08.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2019 року, у зв`язку із неявкою позивача та третіх осіб, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.11.2019 року.

В судове засідання 20.11.2019 року учасники судового процесу не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання представника позивача та представника третьої особи-2 про розгляд справи за їх відсутності, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши та оцінивши подані учасниками справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 про що видано свідоцтво від 02.01.2015 року Серії НОМЕР_1 .

20.07.2016 року ОСОБА_1 одержала Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Грудзевич Т.О. та зареєстроване в реєстрі за № 649, згідно якого успадкувала майно померлого ОСОБА_2 , а саме, грошові кошти у сумі 11 691,91 грн., що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в установі АТ ОЩАДБАНК .

Разом з тим, 16.12.2013 року ОСОБА_2 (Вкладник) уклав договір № 7446902 на вклад Депозитний на ім`я фізичної особи з АТ ОЩАДБАНК (Банк), згідно умов якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок кошти в сумі 32 100,00 грн. строком на 12 місяців 1 день з датою повернення Депозиту 17.12.2014 року.

24.10.2014 року ОСОБА_2 (Вкладник) уклав договір № 10514702 на вклад Депозитний на ім`я фізичної особи з АТ ОЩАДБАНК (Банк), згідно умов якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок кошти в сумі 205 000,00 грн. строком на 12 місяців 5 днів з датою повернення Депозиту 29.10.2015 року.

17.12.2014 року ОСОБА_2 відповідно до заяви на видачу готівки № НОМЕР_3 одержав грошові кошти в сумі 32 100,00 грн. згідно договору № 7446902 від 16.12.2013 року.

25.11.2014 року ОСОБА_2 (Пожертвувач) уклав Договір пожертви із Свято-Михайлівською громадою (Обдоровувана), посвідчений Приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Т.О. та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним номером 988 (далі - Договір пожертви).

Відповідно до п. 1.1. Договору пожертви, Пожертвувач передає безоплатно у власність Обдаровуваної згідно порядку та умов цього договору грошові кошти загальною сумою 237 100 (двісті тридцять сім тисяч сто гривень) з належними відсотками, які знаходяться на рахунках в ПАТ Державний ощадний банк України та належать Пожертвувачу згідно депозитного договору № 10514702 від 24.10.2014 року (205 000,00 грн.) та депозитного договору № 7446902 від 16.12.2013 року (32 100,00 грн.).

У п. 1.2 Договору пожертви сторони погодили, що Обдаровувана зобов`язується використати зазначені вище грошові кошти з метою: ремонту приміщення церкви (перекриття даху, заміна вікон, ремонт та фарбування стін, встановлення котла і системи опалення приміщення) та благоустрою території церкви (викладення бруківки) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.3 Договору пожертви, пожертва передається Пожертвувачем настоятелю Обдаровуваної готівкою та/або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Обдаровуваної частинами, але не пізніше закінчення строку дії депозиту по договору № 10514702.

Як визначено у ст.. 729 ЦК України, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.. 720 ЦК України, сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Згідно ч. 5 ст. 719 ЦК України, договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у листі АТ ОЩАДБАНК від 11.10.2017 року № 51-09/233/2053/2017-02/6, 26.02.2016 року, згідно меморіального ордера № 77871151, на рахунок отримувача (Св`ято-Михайлівська церква УПЦ КП) були перераховані грошові кошти в сумі 235 536,93 грн. з депозитних рахунків ОСОБА_2 . Підставою для здійснення цієї операції став нотаріально завірений договір пожертви від 25.11.2014 року, за умовами якого пожертвувач, клієнт банку ОСОБА_2 , безоплатно передав у власність обдарованій особі, а саме Свято-Михайлівській церкві УПЦ КП грошові кошти в сумі 205 000,00 грн. з належними відсотками, які належать ОСОБА_2 на підставі договору № 10514702 від 24.10.2014 року та грошові кошти в сумі 32 100,00 грн., які належать останньому на підставі договору № 7446902 від 16.12.2013 року.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 515 ЦК України визначено, що заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі укладеного Договору пожертви відбулась заміна кредитора у Договорі від 24.10.2014 року № 10514702, а саме, з ОСОБА_2 на Свято-Михайлівську громаду.

Згідно меморіального ордеру № 77871151, 26.02.2016 року на підставі письмової заяви від 25.01.2016 року, Свято-Михайлівській церкві УПЦ КП було виплачено 235 536,93 грн.

За таких обставин, оскільки на момент перерахування АТ ОЩАДБАНК на рахунок Свято-Михайлівської церкви УПЦ КП грошових коштів у розмірі 235 536,93 грн. Договір пожертви, укладений між ОСОБА_2 та Свято-Михайлівською громадою, був чинним та підлягав виконанню, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.

Як визначено у частині 1 ст.. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, ОСОБА_1 не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження визнання Договору пожертви недійсним у судовому порядку як і не доведено яким чином відповідачем порушено її права.

При цьому, суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 730 ЦК України, пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження звернення до суду з позовом про розірвання Договору пожертви.

Отже, АТ ОЩАДБАНК , діючи в межах своїх повноважень на підставі чинного Договору пожертви, не отримував грошових коштів за Договором пожертви, не є його виконавцем та не порушував прав та охоронюваних законом інтересів спадкоємця, які випливають з умов даного Договору пожертви, а тому є неналежним відповідачем у справі.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд відмовляє в позові, то судовий збір у розмірі 2 050,00 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції № 0.0.1043331089.1 від 22.05.2018 року, та судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.105894670511 від 16.06.2018 року, а також інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню позивачу не підлягають.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц зазначено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, аналізуючи норми ч. 2 ст. 137 ЦПК України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, оскільки відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували оплату ним витрат на правничу допомогу, такі витрати компенсації не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 16, 512, 514, 515, 516, 629, 719, 720, 729, 734 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274, 280-282, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Свято-Михайлівської громади Української православної церкви - Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 14.01.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко