Постанова

від 15.12.2020 по справі 757/25586/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 757/25586/18-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/12804/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Григоренко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

15 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Максюк Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Свято-Михайлівської громади Української православної церкви Київський патріархат, Приватного нотаріуса Ківерцівсього районного нотаріального округу Гудзевич Тетяни Олександрівни про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором, -

В С ТА Н ОВ И В :

У травні 2017 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до ПАТ Державний ощадний банк України про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 березня 2015 року за її заявою було відкрито спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Однак, при прийнятті спадщини відповідачем не було зазначено рахунки, відкриті на підставі депозитного договору № 10514702 від 24 жовтня 2014 року та депозитного договору № 7446902 від 16грудня 2013 року.

В подальшому позивач дізналася, що 26 лютого 2016 року грошові кошти за депозитним договором № 10514702 від 24 жовтня 2014 року були перераховані на рахунок Київського патріархату на підставі нотаріально посвідченого договору пожертви від 25 листопада 2014 року.

Позивач вважає незаконними дії відповідача в частині списання коштів з рахунку, який належав ОСОБА_3 , та перерахування на рахунок Свято-Михайлівської громади УПЦ КП, відтак, просить визнати за нею право власності на банківський вклад за вказаним договором в порядку спадкування за законом та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 205 000 грн. з відповідними відсотками, що знаходились на депозитному рахунку за договором.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на депозитний вклад в порядку спадкування за законом та стягнення коштів за договором відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, 29 квітня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалите нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що за договором пожертви №988 від 25 листопада 2014 року ОСОБА_3 (пожертвувач) передає Свято-Михайлівській громаді Української православної церкви Київського патріархату (обдарованій) грошові кошти, а не майнові права на депозит, оскільки ці кошти належать ОСОБА_3 та знаходяться на рахунках в ПАТ Державний ощадний банк України згідно депозитного договору: №10514702 від 24 жовтня 2014 року (205 000,00 грн.) та депозитного договору №7446902 від 16 грудня 2013 року (32 100,00 грн.).

Частину грошових коштів, а саме суму в 32 100,00 грн. пожертвувач дійсно передав, а представник обдарованої прийняв як пожертву, при цьому, кошти в розмірі 32 100,00 грн. були зняті з рахунку 17 грудня 2014 року особисто ОСОБА_3 та передані представнику обдарованої.

Зазначає, що інша частина грошових коштів в розмірі 205 000грн. повинна бути передана ОСОБА_3 представнику обдарованої до 29 жовтня 2015 року, однак цього зроблено не було, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, не передавши ці кошти, а представник обдарованої не прийняв їх до 29 жовтня 2015 року.

Посилаючись на ч. 2 ст. 729ЦК України, скражник вважає, що договір пожертви в частині грошових коштів у розмірі 205 000,00 грн. не є укладеним, оскільки не відбулася передача - прийняття пожертви.

Натомість, відповідач безпідставно та незаконно перерахував на рахунок третьої особи грошові кошти в сумі 205 000,00 грн. та відсотки за депозитом, що належали ОСОБА_3 , оскільки ні заповіту, ні розпорядження Банку щодо коштів 205 000 грн. та відсотків за депозитом , на випадок своєї смерті ОСОБА_3 складено не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2013 року ОСОБА_3 (Вкладник) уклав договір № 7446902 на вклад Депозитний на ім`я фізичної особи з АТ ОЩАДБАНК (Банк), згідно умов якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок кошти в сумі 32 100,00 грн. строком на 12 місяців 1 день з датою повернення Депозиту 17.12.2014 року.

24.10.2014 року ОСОБА_3 (Вкладник) уклав договір № 10514702 на вклад Депозитний на ім`я фізичної особи з АТ ОЩАДБАНК (Банк), згідно умов якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок кошти в сумі 205 000,00 грн. строком на 12 місяців 5 днів з датою повернення Депозиту 29.10.2015 року.

17.12.2014 року ОСОБА_3 відповідно до заяви на видачу готівки № 7446902 одержав грошові кошти в сумі 32 100,00 грн. згідно договору № 7446902 від 16.12.2013 року.

25.11.2014 року ОСОБА_3 ( Пожертвувач ) уклав Договір пожертви із Свято-Михайлівською громадою УПЦ КП (Обдаровувана), посвідчений Приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Т.О. та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним номером 988.

Відповідно до п. 1.1. Договору пожертви, Пожертвувач передає безоплатно у власність Обдаровуваної згідно порядку та умов цього договору грошові кошти загальною сумою 237 100 (двісті тридцять сім тисяч сто гривень) з належними відсотками, які знаходяться на рахунках в ПАТ Державний ощадний банк України та належать Пожертвувачу згідно депозитного договору № 10514702 від 24.10.2014 року (205 000,00 грн.) та депозитного договору № 7446902 від 16.12.2013 року (32 100,00 грн.).

У п. 1.2 Договору пожертви сторони погодили, що Обдаровувана зобов`язується використати зазначені вище грошові кошти з метою: ремонту приміщення церкви (перекриття даху, заміна вікон, ремонт та фарбування стін, встановлення котла і системи опалення приміщення) та благоустрою території церкви (викладення бруківки) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.3 Договору, пожертва передається Пожертвувачем настоятелю Обдаровуваної готівкою та/або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Обдаровуваної частинами, але не пізніше закінчення строку дії депозиту по договору № 10514702.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 про що видано свідоцтво від 02.01.2015 року Серії НОМЕР_1 .

20.07.2016 року ОСОБА_2 одержала Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Грудзевич Т.О. та зареєстроване в реєстрі за № 649, згідно якого успадкувала майно померлого ОСОБА_3 , а саме, грошові кошти у сумі 11 691,91 грн., що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в установі АТ ОЩАДБАНК .

Як вбачається з листа АТ ОЩАДБАНК від 11.10.2017 року № 51-09/233/2053/2017-02/6, 26.02.2016 року, згідно меморіального ордера № 77871151, на рахунок отримувача (Св`ято-Михайлівська громада УПЦ КП) були перераховані грошові кошти в сумі 235 536, 93 грн. з депозитних рахунків ОСОБА_3 . Підставою для здійснення цієї операції став нотаріально завірений договір пожертви від 25.11.2014 року, за умовами якого пожертвувач, клієнт банку ОСОБА_3 , безоплатно передав у власність обдарованій особі, а саме Свято-Михайлівській громаді УПЦ КП грошові кошти в сумі 205 000,00 грн. з належними відсотками, які належать ОСОБА_3 на підставі договору № 10514702 від 24.10.2014 року та грошові кошти в сумі 32 100,00 грн., які належать останньому на підставі договору № 7446902 від 16.12.2013 року.

На підставі укладеного Договору пожертви відбулась заміна кредитора у Договорі від 24.10.2014 року № 10514702, а саме, з ОСОБА_3 на Свято-Михайлівську громаду УПЦ КП.

Згідно меморіального ордеру № 77871151, 26.02.2016 року на підставі письмової заяви від 25.01.2016 року, Свято-Михайлівській громаді УПЦ КП було виплачено 235 536,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, щона момент перерахування АТ ОЩАДБАНК на рахунок Свято-Михайлівської церкви УПЦ КП грошових коштів у розмірі 235 536,93 грн. Договір пожертви, укладений між ОСОБА_3 та Свято-Михайлівською громадою, був чинним та підлягав виконанню, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.11.2014 року ОСОБА_3 ( Пожертвувач ) уклав Договір пожертви із Свято-Михайлівською громадою УПЦ КП (Обдаровувана), посвідчений Приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Т.О. та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним номером 988.

Першу частину в розмірі 32100 грн. Свято-Михайлівською громада УПЦ КП (Обдаровувана)отримала у грудні 2014 року готівкою, тобто сторони досягли усіх істотних умов та обдаровувана прийняла пожертву.

Будь - яких вимог щодо визнання договору пожертви від 25.11.2014 року недійсним або розірвання договору позивач в установленому законом порядку не заявляла.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на момент перерахування АТ ОЩАДБАНК на рахунок Свято-Михайлівської церкви УПЦ КП грошових коштів у розмірі 235 536,93 грн. Договір пожертви, укладений між ОСОБА_3 та Свято-Михайлівською громадою УПЦ КП, був чинним та підлягав виконанню, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що договір пожертви в частині грошових коштів у розмірі 205 000,00 грн. не є укладеним, оскільки не відбулася передача - прийняття пожертви, виходячи з наступного.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви, як вбачається з матеріалів справи відповідно до п. 1.3 Договору, пожертва передається Пожертвувачем настоятелю Обдаровуваної готівкою та/або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Обдаровуваної частинами, але не пізніше закінчення строку дії депозиту по договору № 10514702.

Згідно меморіального ордера № 77871151 на рахунок отримувача (Св`ято-Михайлівська церква УПЦ КП) були перераховані грошові кошти в сумі 235 536,93 грн. з депозитних рахунків ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, вже були досліджені судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржником не надано, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, рішення суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 17 грудня 2020 року.

Головуючий

Судді