Рішення

від 30.03.2020 по справі 640/10067/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ №640/10067/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до ТОВ "АМ-Груп"

про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ-ГРУП" (17500, Чернігівська обл, м. Прилуки, пр-к Густинський,2, код ЄДРПОУ 40834912), в якому просить прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт на складі зберігання нафтопродуктів ТОВ "АМ-ГРУП" за адресою: вул. Бережанська, 15, м. Київ, а саме: заборонити зберігання та злив-налив нафтопродуктів на території складу нафтопродуктів. Вказані заходи реагування застосувати до усунення відповідачем порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки відповідача встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертним наслідком ТОВ АМ-ГРУП , на підставі наказу №2434 від 10.05.2019 року та направлення № 5.4/330 від 13.05.2019 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АМ-ГРУП (далі - відповідач) на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час здійснення господарської діяльності.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що відповідачем порушено нормативно - правові акти з охорони праці, а саме:

- на підприємстві ТОВ АМ-ГРУП не розроблено проектну документацію на будівництво та облаштування складу нафтопродуктів за адресою: м. Київ, вул.. Бережанська 15.;

- не визначена категорія вибухопожежонебезпеки пожежонебезпеки) зовнішніх резервуарів складу нафтопродуктів, чим порушено вимоги п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; п.6.1 ДСТУ Б.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежної небезпеки;

- не визначені межі вибухопожежонебезпечних пожежонебезпечних зон складу нафтопродуктів, чим порушено вимоги п.ІІ.2.6 Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечнго виконанн робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах; п.1.1.7 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; п.4.5.12 Правил будови електроустановок.

- відсутні дані щодо забезпечення складу зберігання нафтопродуктів необхідними пристроями блискавко захисту, чим порушено вимоги п.п.2.4, ІІ. Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах; п.ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; п. IV.4.1. Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- не проведено перевірку стану улаштування блискавко захисту колишньої АЗС АТП, що використовується в якості блискавко захисту складу нафтопродуктів ТОВ АМ-ГРУП чим порушено вимоги п.п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах; п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; п.п. ІV 4.2, 4.3. Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- склад нафтопродуктів не забезпечений пристроями для під`єднання заземлювальних провідників від автоцистерн під час зливу нафтопродуктів, чим порушено вимоги п.п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах; п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; п.п. ІV 5.2 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів; п.п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, п.п. ІV 5.4, 5.10 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- відсутні дані, які підтверджують, що злив нафтопродуктів в резервуар здійснюється не вільно падаючим струменем, не встановлена фактична максимальна швидкість руху нафтопродуктів по трубопроводах складу нафтопродуктів під час їх зливу-наливу, чим порушено вимоги п.п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, п.п. ІV 5.5 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- не визначена гранична можлива швидкість руху нафтопродуктів по трубопроводах складу нафтопродуктів під час їх зливу-наливу; не встановлена фактична максимальна швидкість руху нафтопродуктів по трубопроводах складу нафтопродуктів під час їх зливу-наливу, чим порушено вимоги п..п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, п.п. ІV 5.5 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- після монтажу технологічних трубопроводів складу зберігання нафтопродуктів в резервуари складу, не проведено гідравлічне випробування цих трубопроводів разом з арматурою, чим порушено вимоги п.ІІ. 9 Вимоги безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками;

- відсутні паспорти на резервуари складу зберігання нафтопродуктів; відсутні дані, що резервуари для зберігання нафтопродуктів на складі зберігання нафтопродуктів, пройшли гідравлічне випробування перед початком експлуатації, чим порушено вимоги п.п. ІІ .6, ІІ Вимог безпеки та здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками;

- не заземлені резервуари для зберігання палива на складі зберігання нафтопродуктів, чим порушено вимоги п..п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, п.п. ІV 5.1 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів;

- не проведені виміри електричного опору ізоляції електричних мереж складу нафтопродуктів, чим порушено вимоги п..п. ІІ.2.4., ІІ 2.16 Вимог роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, п. ІІІ.1.3. Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, п.п. ІV 1.13 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів; 7.3.13 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

- у вибухопожежонебезпечних зонах складу нафтопродуктів змонтовано електрообладнання, яке не має маркування щодо його ступеню захисту.

Вищевказані порушення зафіксовано в розділі 5 Акта перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 24.05.2019 року № 5.4/285/311А, який підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.

Зазначені порушення стали підставою для звернення до суду з даним позовом про застосування заходів реагування до відповідача, у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації устаткування.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (надалі по тексту також - Закон України № 877-V).

Законом України від 05.04.2007 № 877-V (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Положеннями частини четвертої статті 4 названого Закону передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абзацом 1 частини п`ятої статті 4 Закону України №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини десятої статті 4 Закону України № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно з частиною сьомою статті 7 вказаного Закону на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Так, частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 38 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826 (далі по тексту - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Так, ч. 7 статті 7 Закону Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п.1 Положення Про Державну службу України з питань праці , затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення № 96).

Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).

Згідно з частиною 4 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

В силу положень частини 2 статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини 1 статті 6 вищезазначеного Закону, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно із статтею 13 Закону України Про охорону праці № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці", посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вже зазначалось раніше, за результатами проведення позапланової перевірки складено акт №5.4/285/311А від 24.05.2019 року щодо дотримання вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, одразу слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення робіт на складі зберігання нафтопродуктів ТОВ "АМ-ГРУП" за адресою: вул. Бережанська, 15, м. Київ, а саме: заборонити зберігання та злив-налив нафтопродуктів на території складу нафтопродуктів - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69, 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог техногенної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт на складі зберігання нафтопродуктів ТОВ "АМ-ГРУП" за адресою: вул. Бережанська, 15, м. Київ, а саме: заборонити зберігання та злив-налив нафтопродуктів на території складу нафтопродуктів, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу сторін, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність порушень Товариством з обмеженою відповідальністю Сеу вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Відтак, ураховуючи те, що на час розгляду справи судом відповідачем не надано суду доказів повного усунення усіх порушень, вказаних в акті перевірки, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію котла Е 1-09Г-3 зав. №2715 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 98 до усунення відповідачем порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

Крім того, суд звертає особливу увагу на те, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Суд звертає увагу ще й на те, що застосований захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) задовольнити повністю.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ-ГРУП" (17500, Чернігівська обл, м. Прилуки, пр-к Густинський,2, код ЄДРПОУ 40834912) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт на складі зберігання нафтопродуктів ТОВ "АМ-ГРУП" за адресою: вул. Бережанська, 15, м. Київ, а саме: заборонити зберігання та злив-налив нафтопродуктів на території складу нафтопродуктів.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа