Ухвала

від 04.09.2020 по справі 640/10067/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

---

Справа № 640/10067/19 Головуючий суддя І інстанції Бородіна Н. М.

Провадження № 22-ц/818/3767/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з договорів купівлі-продажу

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 вересня 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Яцини В.Б., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2020 року, ухвалене у складі судді Бородіної Н.М., по цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Журба Олена Леонідівна , ОСОБА_4 визнання правочину недійним,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ПН ХМНО Журба О.Л., ОСОБА_4 визнання правочину недійсним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 12.06.2020 адвокат Гончаренко Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у строк, передбачений ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року матеріали справи № 640/10067/19 були витребувані від суду першої інстанції.

Матеріали вказаної справи надійшли до суду апеляційної інстанції 06.07.2020 .

Однак, апеляційне провадження не може бути відкрите з огляду на наявність недоліків змісту апеляційної скарги, що підлягають усуненню з боку апелянта.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилами п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Однак, при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 суду судовий збір не було сплачено в повному обсязі .

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З уточненої позовної заяви від 08.08.2019 вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири та застосувати наслідки недійсності правочину.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені у ст. 216 ЦК України у формі реституції, тобто повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на його виконання.

Як було роз`яснено судам у п. 15 та 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Вказане свідчить, що розглянутий судом позов ОСОБА_1 також має майнові вимоги, а позивач оскаржує рішення повністю.

Згідно із пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону в редакції, що була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою підлягав сплаті судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 був визначений у розмірі 1921 грн 00 коп.

За правилом п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, що у даному випадку згідно із Договором купівлі-продажу квартири від 27.04.2018 (а. с. 30-31) становить 390000 грн.

З урахуванням ціни позову, за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5850 грн 00 коп. (3900 х 150% = 3900 х 1,5 = 5850).

При поданні апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір лише у сумі 1261,20 грн. Таким чином, доплаті підлягає сума 5850 - 1261,20 = 4588, 80 грн.

З цих підстав ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху для доплати судового збору у сумі 4588 грн 80 коп. та надання до Харківського апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату цих витрат.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: UA498999980313151206080020011;

отримувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998;

код бюджетної класифікації: 22030101.

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Для вчинення вказаних дій апелянту було надано строк 10 днів,який починає діяти з наступного дня після отримання копії цієї ухвали та згідно пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцевих Положень до ЦПК України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У пункті 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, чинному до 17 липня 2020 року, було зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії карантину.

Згідно з пунктом 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набув чинність 17 липня 2020 року, були змінені правила відрахування процесуальних строків під час дії згаданого карантину. А саме: суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, наразі вже суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Прикінцевими та перехідними положеннями згаданого Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX передбачено, що процесуальні строки, які були до цього автоматично продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, оскільки законодавець скасував введене на підставі карантину припинення спливу наданого судом 10-денного строку для виправлення недоліків, з урахуванням принципу правової визначеності та характеру цього строку, який встановлюється судом, про таку зміну перебігу строку необхідно додатково повідомити апелянта. Внаслідок цього слід продовжити на 10 днів визначений до цього судом строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Харківського апеляційного суду від 10 липня 2020 року, та повідомити заявника про необхідність надання до суду разом з квитанцією про доплату судового збору клопотання про поновлення строку на виправлення цього недоліку з зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 185, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 на строк 10 днів після отримання копії цієї ухвали для виконання вимог ухвали Харківського апеляційного суду від 10 липня 2020 року щодо доплати судового збору у сумі 4588 грн 80 коп . із наданням до Харківського апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судових витрат разом із заявою про продовження строку на виправлення цього недоліку із зазначенням поважних причин такої затримки.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Яцина.