Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 491/1175/16-ц
провадження № 61-14813св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Малі Будівельні Технології , адвокат Піддубна Ганна Володимирівна,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Малі Будівельні Технології , адвоката Піддубної Ганни Володимирівни, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним,
за касаційною скаргою адвоката Лиски Павла Олександровича як представника ОСОБА_1 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року у складі судді Дорош В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2019 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2016 року Лиска П. О. як представник ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір № 05/66, укладений 01 серпня 2016 року між адвокатом Піддубною Г. В . та Товариством з обмеженою відповідальністю Малі будівельні технології (далі - ТОВ Малі будівельні технології , ТОВ МБТ ).
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 01 серпня 2016 року між адвокатом Піддубною Г. В . та ТОВ Малі будівельні технології укладено договір № 05/66, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати клієнту якісні юридичні послуги та здійснювати юридичний супровід його діяльності, наданих клієнтом доручень, а клієнт зобов`язався приймати юридичні послуги та своєчасно сплачувати винагороду адвокату на умовах, визначених договором.
Позивач зазначає, що підпис на договорі від ТОВ Малі будівельні технології виконаний, начебто, 01 серпня 2016 року ОСОБА_2 , як керівником (директором), однак на момент укладання спірного договору ОСОБА_2 не був директором ТОВ Малі будівельні технології , а тому вказаний договір не міг бути укладений з адвокатом Піддубною Г.В.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06 липня 2016 року директором ТОВ Малі будівельні технології був ОСОБА_5 , тому ОСОБА_2 не міг укладати договір про надання правових послуг з адвокатом Піддубною Г. В. від імені ТОВ Малі будівельні технології , оскільки він не мав на це відповідних повноважень.
Крім того, в договорі невірно зазначена адреса ТОВ Малі будівельні технології .
У зв`язку з вищевказаними обставинами позивач просив задовольнити заявлені ним вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ананьївський районний суд Одеської області рішенням від 08 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення районного суду мотивоване тим, що порушень прав ОСОБА_1 , як фізичної особи, під час укладення договору № 05/06 про надання правової допомоги між адвокатом Піддубною Г . В. та ТОВ Малі будівельні технології не вбачається, вказаний договір стосується питання надання правової допомоги між двома суб`єктами, а саме адвокатом Піддубною Г. В. та ТОВ Малі будівельні технології .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 05 липня 2019 року рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд прийшов до правильного висновку про те, що оспорюваний договір є правомірним, відповідає нормам законодавства, не порушує прав інших осіб, адже спрямований лише на настання реальних правових наслідків між сторонами договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 31 липня 2019 року до Верховного Суду, адвокат Лиска П. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, щорішення районного суду та постанова апеляційного суду в силу своєї незаконності та необґрунтованості безпосередньо порушує право ОСОБА_1 на справедливий суд.
Після ознайомлення зі змістом рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року встановлено, що його зміст ідентичний змісту заочного рішення від 19 січня 2017 року, яким позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі. У вказаних рішеннях були зазначені однаково ідентичні мотиви, які лягли в основу для ухвалення рішень, однак резолютивна частина рішень є протилежною, категорично різною.
Такі обставини свідчать про грубі порушення вимог процесуального законодавства України з боку районного суду.
Одеський апеляційний суд, отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення районного суду від 08 серпня 2017 року, підтримав позицію суду першої інстанції, не розібравшись належним чином зі змістом апеляційної скарги, не дослідивши належним чином нові обставини та докази, на які ОСОБА_1 просив звернути увагу у своїй апеляційній скарзі, надав неправильну оцінку доказам, які були наявні у матеріалах справи, що призвело до неправильного тлумачення норм матеріального права, та покладення в основу оскаржуваного судового рішення неналежних, недопустимих, недостатніх та недостовірних доказів.
Вказаними обставинами обумовлюється необхідність оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі в касаційному порядку, наявність у ОСОБА_1 права на це та наявність підстав для скасування вказаних судових рішень і ухвалення нового про задоволення в повному обсязі його позовних вимог.
Суд першої інстанції належним чином не встановив обставин, які мають значення для справи, зокрема, не встановив факт того, чи були наділені сторони оспорюваного договору відповідним обсягом цивільної дієздатності і відповідно мали законне право на укладення такого договору, а суд апеляційної інстанції в свою чергу проігнорував таке.
На момент укладення спірного договору ОСОБА_2 не був директором ТОВ Малі Будівельні Технології , тому не міг і не мав права укладати цей договір з адвокатом Піддубною Г. В. та підписувати його.Станом на 01 серпня 2016 року директором ТОВ Малі будівельні технології з 06 липня 2016 року був ОСОБА_5 , так само зазначено невірний адрес ТОВ Малі будівельні технології в договорі, оскільки станом на 01 серпня 2016 року вже була інша адреса.
Статут ТОВ Малі Будівельні Технології (в редакції станом на день укладення оспорюваного договору) не містив посади виконавчого директора, який був уповноважений діяти від імені юридичної особи, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не був належним представником ТОВ Малі Будівельні Технології , не міг представляти інтереси останнього, не мав права укладати правочини від імені останнього.
Підписання оспорюваного договору особою, яка не мала достатнього обсягу цивільної дієздатності, не мала належних повноважень на здійснення таких дій, є достатньою підставою для визнання цього договору недійсним.
Суд апеляційної інстанції в свою чергу, не з`ясував належним чином і в повному обсязі вказані обставини зазначивши, що ОСОБА_2 правомірно підписав оспорюваний договір з огляду на наявний наказ від 06 липня 2016 року № 21 про призначення виконавчим директором ОСОБА_2 з правом підпису, вказавши, що ОСОБА_2 правомірно наділений повноваженнями з огляду на частину третю статті 237 ЦК України.
Наказ від 06 липня 2016 року № 21 про призначання виконуючим директором ОСОБА_2 з правом підпису, яким ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 на підписання документів в інтересах ТОВ Малі Будівельні Технології є належним документом, який уповноважує ОСОБА_2 на підписанні документів, зокрема договору від імені ТОВ Малі Будівельні Технології , оскільки не є ані установчим документом, ані довіреністю, ані законом, ані іншим актом цивільного законодавства.
Під час подання позову позивач інформував з приводу існування досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016040630001113 від 06 квітня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 КК України. В межах вказаного кримінального провадження адвокат Піддубна Г. В., діючи в інтересах ТОВ Малі будівельні технології неодноразово зверталася до органів державної влади, зокрема, до прокуратури, суду та інших органів в межах виконання договору та намагалася створити для ТОВ Малі будівельні технології певні права та обов`язки, передбачені, зокрема, КПК України.
У відповіді Соборного ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 20 жовтня 2017 року на заяву від 13 жовтня 2017 року про надання інформації про хід досудового розслідування зазначено, що ТОВ Малі Будівельні Технології , всупереч вимогам законодавства, з метою порушення законних прав ОСОБА_1 неодноразово здійснювали неправомірні дії, грубим чином порушували вимоги закону. В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Малі Будівельні Технології з метою створення штучних доказів на підтвердження права власності на товар, який насправді належав ОСОБА_1 , складали фіктивні документи, використовували підставних осіб. Досудовим розслідуванням також встановлено і підтверджено факт того, що ТОВ Малі Будівельні Технології ніколи не знаходилось за адресами, що вказані ними в реєстраційних справах в ЄДРПОУ з 08 жовтня 2015 року у даний час.
Договори, укладені від імені ТОВ Малі Будівельні Технології були фіктивними, оскільки укладались у зв`язку із необхідністю приховування злочинної діяльності, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили та ще раз підтверджує законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
Суд вирішив спір про права та законні інтереси ОСОБА_2 за його відсутності.
Порушення судом першої інстанції правил ведення діловодства, зокрема, в частині неналежного оформлення копії судового рішення, свідчить про грубе порушення вимог процесуального права, на що не була звернута увага Одеського апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Ананьївського районного суду Одеської області.
21 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 червня 2016 року виконавчий директор ТОВ Малі будівельні технології ОСОБА_2 на підставі довіреності уповноважив Піддубну Г. В. представляти інтереси ТОВ Малі будівельні технології , на строк 1 рік, тобто до 02 червня 2017 року.
Наказом ТОВ Малі будівельні технології від 06 липня 2016 року № 21 ОСОБА_2 призначено виконавчим директором з правом підпису, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 на підписання документів в інтересах ТОВ Малі будівельні технології .
01 серпня 2016 року між адвокатом Піддубною Г. В . та ТОВ Малі будівельні технології укладено договір № 05/66, за умовами якого адвокат зобов`язується надавати клієнту якісні юридичні послуги та здійснювати юридичний супровід його діяльності, наданих клієнтом доручень, а клієнт зобов`язується приймати юридичні послуги та своєчасно сплачувати винагороду адвокату на умовах, визначених договором. Підпис на договорі від ТОВ Малі будівельні технології виконаний 01 серпня 2016 року ОСОБА_2 , як керівником (директором).
16 вересня 2016 року між ТОВ Малі будівельні технології в особі ОСОБА_5 та адвокатом Піддубною Г. В. підписано новий договір № 07/83 про надання правової допомоги.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Малі будівельні технології не перебуває в стані припинення та здійснює свою господарську діяльність.
Директором ТОВ Малі будівельні технології у періоди з 18 липня - 06 листопада 2016 року, 13 грудня 2016 року - до тепер є ОСОБА_5
ОСОБА_2 був директором підприємства з 29 березня по 17 липня 2016 року, 07 листопада по 12 грудня 2016 року.
Наразі адвокат Піддубна Г. В. та ТОВ Малі будівельні технології співпрацюють на підставі договору про надання правової допомоги укладеного між ними 16 вересня 2016 року № 07/83.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів
передбачений статтею 16 ЦК України.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись із позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .
Договір може бути визнано недійсним лише за умови, якщо буде встановлено, що цей правочин суперечить правам та інтересам особи, яка звернулась за захистом і такий спосіб буде ефективним з точки зору відновлення прав цієї особи.
У справі, яка переглядається, позивач оспорює укладений між адвокатом Піддубною Г. В. та ТОВ Малі будівельні технології договір № 05/06 про надання правової допомоги. Разом з цим, окрім відсутності повноважень ОСОБА_2 на укладення вказаного договору в інтересах товариства та зазначення в ньому невідповідної адреси цього товариства, позивач не вказує, у чому мало місце порушення його прав, як не сторони правочину.
Встановивши, що позивач не довів порушення своїх прав (інтересів) укладеним між адвокатом Піддубною Г. В. та ТОВ Малі будівельні технології договором № 05/06 про надання правової допомоги, що є його процесуальним обов`язком, оскільки договір спрямований лише на настання реальних правових наслідків між сторонами договору, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Аргументи касаційної скарги про те, що суд вирішив спір про права та законні інтереси ОСОБА_2 за його відсутності не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки сам ОСОБА_2 з касаційною скаргою не звертається, тому відсутні підстави вважати його права порушеними.
Інші аргументи касаційної скарги висновки судів не спростовують, на законність рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з їх оцінкою, наданою судами щодо наявності повноважень у ОСОБА_2 на укладення з адвокатом Піддубною Г. В. оспорюваного правочину, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Частиною першої статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Лиски Павла Олександровича як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Зайцев
Судді С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. П. Курило
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2020 |
Оприлюднено | 31.03.2020 |
Номер документу | 88495018 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні