Постанова

від 30.03.2020 по справі 924/1081/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Справа №924/1081/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 19.12.19р. суддею Яроцьким А.М. у м.Хмельницькому, повний текст складено 26.12.20р. у справі № 924/1081/19

за позовом Нетішинської міської ради Хмельницької області

до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 102514,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням господарського Хмельницької області від 19.12.2019р. у справі №924/1081/19 позов Нетішинської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 102514,98 грн. задоволено частково.

1.2. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на користь Нетішинської міської ради 98960,76 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, 1854,34 грн. витрат по сплаті судового збору;

1.3. У стягненні 3554,22 грн. відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем безпідставно збереженні кошти за користування земельною ділянкою.

2.2. В зв`язку з цим, судом першої інстанції частково задоволено позов в розмірі 98960,76 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 10.10.2016р. по 31.08.2019р.

2.3. У зв`язку із пропуском строку позовної давності, судом відмовлено у стягненні 3554,22 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016р. по 10.10.2016р.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Управління будівництва Хмельницької АЕС" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить поновити пропущений з поважних причин скаржником строк на апеляційне оскарження рішення від 19.12.2019р. господарського суду Хмельницької області у справі №924/1081/19; скасувати повністю рішення господарського суду Хмельницької області по справі №924/1081/19, оскільки справа не підсудна господарському суду, а підсудна адміністративному суду; стягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги з позивача по справі.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції незаконне та підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права. Вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, так як справа не підсудна господарському суду.

3.3. Оскільки спір виник у зв`язку з виконанням Нетішинською міською радою повноважень (стосовно земель територіальної громади) під час здійснення публічно-владних управлінських функцій в межах своєї компетенції, то такий спір являється публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, копію надіслав апелянту, про що надав відповідні докази.

4.1.1. В поданому відзиві просить рішення господарського суду Хмельницької області від 19.12.2019р. у справі №924/1081/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

4.2. Інших заяв, клопотань до початку розгляду апеляційної скарги від учасників провадження у даній справі не надійшло.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на рішення господарського суду Хмельницької від 19.12.2019р. у справі №924/1081/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Земельний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЗК України);

Податковий кодекс України (далі по тексту постанови також - ПК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, за змістом архівного витягу від 31.07.2019р. з рішення Нетішинської міської ради від 19.10.2005р. №5 "Про надання юридичним особам земельних ділянок в оренду" радою вирішено передати ВАТ "УБ ХАЕС" із земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельну ділянку, площею 0,3987 га, розташовану на території піонерської бази, в оренду терміном на 5 років.

7.2.1. На підставі вищевказаного рішення, 21.11.2005р. між Нетішинською міською радою (орендодавець) та ВАТ "УБ ХАЕС" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, за змістом якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована на території піонерної бази, загальною площею 0,3987 гектарів, строком на 5 (п`ять) років.

7.2.2. Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця і становить 362 (триста шістдесят дві) гривні 15 копійок у місяць і вноситься шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

7.2.3. Договір оренди від 21.11.2005р. підписаний сторонами та зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.11.2005 року за №040574500073.

7.2.4. До договору оренди підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди та акт встановлення меж земельної ділянки в натурі.

7.2.5. Відповідно до архівного витягу від 31.07.2019р. рішенням Нетішинської міської ради від 23 грудня 2010 року №3/34 "Про поновлення суб`єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок" вирішено поновити дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,3987 га, яка розташована на території піонерної бази, укладеного між Нетішинською міською радою та ВАТ "УБ ХАЕС" 21 листопада 2005 року і зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 21 листопада 2005р. за №040574500073, для обслуговування бази НСО, строком на 5 (п`ять) років. У рішенні зазначено, що у договорі оренди належить визначити відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3% та вказати, що ВАТ "УБ ХАЕС" сплачувати орендну плату за весь період користування земельною ділянкою від дня закінчення строку дії старого до дня укладення нового договору оренди земельної ділянки.

7.2.6. 02 березня 2011 року між Нетішинською міською радою (орендодавець) та ВАТ "УБ ХАЕС" (орендар) укладено Додатковий договір (угода) №000018 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, у якому узгоджено поновити дію договору від 21.11.2005р. строком на 5 років.

7.2.7. Сторонами викладено деякі пункти договору у новій редакції, зокрема "п. 2.2. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: склад площею 820 кв.м., а також інші об`єкти інфраструктури - бетонна площадка площею 1900 кв.м. п. 2.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 475468,71 гривень. п. 4.1. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі що становить 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 67 коп. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3%. п. 4.2 Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; п. 4.3. Орендна плата вноситься у такі строки: за базовий податковий (Звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем (звітного) податкового місяця."

7.2.8. Додатковий договір (угода) №000018 від 02.03.2011р. зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Нетішині Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 березня 2011р. за №681050004000018.

7.3. 22.11.2016р. позивачем надіслано ПАТ "УБ ХАЕС" лист з пропозицією про термінове звернення з заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, однак відповідач, отримавши лист 24.11.2016р., залишив його без будь-якого реагування.

7.3.1. У зв`язку з невиконанням (недотриманням) землекористувачем вимог земельного законодавства та використанням відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, представниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради проведено неодноразові обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Промислова, площею 0,3987 га. За результатом обстежень використання земельної ділянки, останніми встановлено факт наявності на земельній ділянці площею 0,3987 га складів площами 820,0 кв.м. та 220,0 кв.м., які належать ВАТ "УБ ХАЕС", внаслідок чого встановлено використання ПАТ "УБ ХАЕС" земельної ділянки територіальної громади Нетішинської міської ради без правовстановлюючих документів, а саме без поновлення дії договору, про що складено відповідні акти від 28.08.2017р. №5, від 01.09.2017р. №2 та від 03.07.2019р. №28/2019.

7.3.2. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.08.2019р. №179181429 на орендованій публічним акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" земельній ділянці, кадастровий номер 6810500000:02:007:0096, розміщений склад площею 820 кв.м., склад площею 220 кв.м.

7.3.3. Рішенням Нетішинської міської ради від 10.07.2013р. №45/984 вирішено, в тому числі, затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина; увести в дію затверджену нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина від 01.01.2014р.

7.3.4. Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (6810500000:02:007:0096) від 16.08.2016р., від 22.08.2017р. та від 05.07.2019р. земельна ділянка розташована за адресою: м. Нетішин, вул. Промислова, загальною площею земель - 3987 кв.м., власником якої є Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки у 2016р. - 1081075,05 грн., у 2017р. - 1146302,37 грн., у 2019р. - 1146302,37 грн.

7.4. У відповідь на лист позивача від 31.07.2019р. Відділ у м. Нетішині міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав відомості віл 28.08.2019р. про нормативну грошову оцінку за 2018 рік земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6810500000:02:007:0096) площею 0,3987 га, яка становила у 2018р. - 1146302,37 грн.

7.5. На запит позивача від 12.08.2019р. щодо надання інформації про сплату відповідачем орендної плати з 01.09.2016р. по 31.08.2019р. за користування земельною ділянкою площею 0,3987 га, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області у листі від 19.08.2019р. повідомлено, що згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік по земельній ділянці (кадастровий номер 6810500000:02:007:0096) ПАТ "УБ ХАЕС" задекларовано 5627,61 грн. орендної плати. При цьому, у 2017 - 2019 роках вказана земельна ділянка не декларувалась.

7.5.1. 02.05.2019р. міський голова м. Нетішина звернувся до ПАТ "УБ ХАЕС" із претензією, у якій вимагав сплатити суму безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, що становить 101512,97 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,3987 га, яка вручена 06.05.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.05.2019р. та фіскальним чеком від 03.05.2019р., копії яких додано до матеріалів справи. Окремо 19.06.2019р. відповідачу надіслано розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, який вручено останньому 20.06.2019р.

7.5.2. У відповіді на претензію Нетішинської міської ради від 05.07.2019р. ПАТ "УБ ХАЕС" зазначено, що вимога міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками є безпідставною, оскільки на момент розгляду претензії дія укладеного договору оренди земельних ділянок закінчилась 20.03.2016р., тобто зобов`язання по них припинено, а тому заявлені вимоги не визнаються ПАТ "УБ ХАЕС".

7.5.3. Відповідно до рішення Нетішинської міської ради від 27.01.2015 року №68/1623 "Про внесення змін до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 31 березня 2011 року №/157 "Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина" у додатку визначено плату за 1 кв.м. орендованої земельної ділянки в рік (% до грошової оцінки), який становить для земель промисловості, транспорту, зв`язку (в тому числі для будівництва та обслуговування адміністративних будівель, основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд виробничого призначення) - 3%.

7.5.4. Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01.09.2016р. по 31.08.2019р. (договір від 21.11.2005р., додаткова угода №000018 від 02.03.2011р.) сума безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати загалом склала 102514,98 грн., в тому числі за період з 01.09.2016р. по 31.12.2016р. становить 10810,76 грн., у 2017 році - 34389,07 грн., у 2018 році - 34389,07 грн., у 2019 році - 22926,08 грн.

7.6. Враховуючи, що відповідачем не сплачено 102514,98 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

7.6.1. 07.11.2019р. відповідач подав заяву про застосування позовної давності та відзив від 07.11.2019р., у яких він зазначав, що 20.03.2016р. припинено дію договору оренди від 21.11.2005р., а відтак позивачем пропущено трирічний термін позовної давності для заявлення позовних вимог за вказаним договором, в тому числі при обрахунку орендної плати за період з 01.09.2016р. по 15.10.2016р. на суму 3987,57 грн. З врахуванням вищевикладеного, ПАТ "УБ ХАЕС" просив суд у позові відмовити.

7.6.2. 02.12.2019р. відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника та заяву про закриття провадження у справі №924/1081/19, мотивуючи останню тим, що спір має публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

7.7. За результатами розгляду позовної заяви, позов було частково задоволено. Підстави часткового задоволення судом апеляційної інстанції наведені у пунктах 2.1. - 2.3. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Твердження апелянта, що спір має публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено належність розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.

8.3. Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено право кожного звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

8.4. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, в тому числі справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

8.5. Враховуючи, що у даному випадку спір стосується права власності земельної ділянки, зокрема в частині безоплатного її використання, та з огляду на суб`єктний склад учасників провадження, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

8.6. Окремо враховується позиція Верховного Суду викладена у постанові від 06.02.2018р. у справі №2а-3100/11/2170, за змістом якої у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

8.7. Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

8.8. Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

8.9. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Зокрема, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

8.10. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

8.11. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

8.12. Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

8.13. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

8.14. Частиною 5 ст. 126 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

8.15. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішень Нетішинської міської ради від 19.10.2005р. №5 "Про надання юридичним особам земельних ділянок в оренду", від 23 грудня 2010 року №3/34 "Про поновлення суб`єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок" та укладеного між Нетішинською міською радою та ВАТ "УБ ХАЕС" договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста від 21.11.2005р. та додаткового договору №000018 від 02.03.2011р. відповідач отримав у користування земельну ділянку комунальної власності площею 0,3987 га за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, до 21.03.2016 року .

8.16. Статтею 377 ЦК України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем власності на об`єкт нерухомості) передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

8.17. Отже, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформлення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування. За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

8.18. У відповідності до п. 2.2 додаткового договору (угоди) №000018 від 02.03.2011р. та актів обстежень земельної ділянки (кадастровий номер 6810500000:02:007:0096) від 28.08.2017р №5. від 01.09.2017р. №2 та від 03.07.2019р. №28/2019, в результаті обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Промислова, площею 0,3987 га встановлено факт наявності на останній складів площами 820,0 кв.м. та 220,0 кв.м., які належать ПАТ "УБ ХАПС" на праві іншого речового прана., наслідком чого стало використання відповідачем земельної ділянки територіальної громади Нетішинської міської ради площею 0,3987 га без правовстановлюючих документів.

8.19. Однак, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оформлення права оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій знаходиться нерухомість відповідача, у встановленому законодавством порядку після спливу строку дії договору оренди (в редакції додаткового договору від 02.03.2011р.), тобто, з 21.03.2016 року.

8.20. Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач з 21.03.2016 року користується земельною ділянкою, на якій розміщена належна йому на праві власності нерухомість, без достатньої правової підстави, тобто, без укладення договору оренди та сплати орендодавцю орендної плати. Тобто, Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС", як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику (Раді) спірної земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Вказана позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17.

8.21. Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.22. Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

8.23. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

8.24. Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

8.25. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

8.26. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

8.27. За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

8.28. Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

8.29. При цьому, необхідно зазначити, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

8.30. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

8.31. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

8.32. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

8.33. Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

8.34. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

8.35. Відтак, з наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

8.36. Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов`язку після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки (в редакції додаткового договору) відповідач не виконав, а отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

8.37. Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

8.38. Позивачем здійснено розрахунок орендної плати в розмірі 102514,98 грн., яку безпідставно збережено відповідачем у період з 01.09.2016р. по 31.08.2019р.

8.39. З огляду на зазначене, судом апеляційної інстанції враховується, що у відповідності до абз. 1 п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

8.40. За приписами ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

8.41. Враховуючи рішення Нетішинської міської ради від 27.01.2015 року №68/1623 "Про внесення змін до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 31 березня 2011 року №/157 "Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина", п.п. 2.4, 4.1 у редакції визначеній у додатковому договорі №000018 від 02.03.2011р. та Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (6810500000:02:007:0096) від 16.08.2016р., від 22.08.2017р., від 05.07.2019р., здійснено перерахунок розміру безпідставно збереженої відповідачем орендної плати, у результаті чого суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність проведених позивачем нарахувань у сумі 102514,98 грн.

8.42. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

8.43. Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

8.44. Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

8.45. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

8.46. Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким і погоджується суд апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача 102514,98 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0,3987 га, розташованої за адресою: м. Нетішин, вул. Промислова, без належних правових підстав, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

8.47. Щодо поданої до господарського суду Хмельницької області заяви відповідачем про застосування позовної давності до вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.09.2016р. по 15.10.2016р., враховуючи що позовну заяву отримано судом 16.10.2019р. суд апеляційної інстанції зазначає на ступне.

8.48. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

8.49. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

8.50. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

8.51. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

8.52. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. До аналогічних висновків дійшов Пленум Вищого господарського суду у п. 2.2 постанови №10 від 29.05.2013р.

8.53. Позовні вимоги, що є предметом розгляду у даній справі, заявлені обґрунтовано.

8.54. З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за період з 01.09.2016р. по 31.08.2019р. При цьому, згідно штемпеля поштового відділення зв`язку Укрпошти позовну заяву з доданими документами здано для відправлення господарському суду Хмельницької області та відповідачу 10.10.2019р.

8.55. За змістом ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

8.56. Таким чином, враховуючи визначений законодавством загальний строк позовної давності, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016р. по 10.10.2016р., що становить 3554,22 грн. (1081075,05 грн. * 3% / 100% / 365 днів * 40 днів).

8.57. З огляду на зазначене, з врахуванням положень ст. 116 ГПК України позовна заява вважається поданою до суду в день здачі у поштове відділення зв`язку, тобто - 10.10.2019р.

8.58. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ГПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

8.59. Таким чином, у позові в частині стягнення 3554,22 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016р. по 10.10.2016р. необхідно відмовити.

8.60. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 98960,76 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 10.10.2016р. по 31.08.2019р. У стягненні 3554,22 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016р. по 10.10.2016р. суд відмовляє у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

8.61. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.62. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

8.63. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не наведено.

8.64. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - господарський суд Хмельницької області - ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.65. За таких обставин апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 19.12.2019р. у справі №924/1081/19 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.12.2019р. у справі №924/1081/19 сплатило платіжним дорученням №285 від 14.01.2020р. судовий збір у сумі 2782,50 грн. та платіжним дорученням №396 від 12.02.2020р. у розмірі 99,00 грн. - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" від 17.01.20р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 грудня 2019 року у справі №924/1081/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/1081/19 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.