Рішення від 30.03.2020 по справі 913/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30 березня 2020 року Справа № 913/69/20

Провадження №1/913/69/20

За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України» , м. Київ

до відповідача Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 342316 грн 72 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику та повідомлення сторін

Суть спору: про стягнення 201244 грн 39 коп . пені, 46890 грн 54 коп. 3% річних та 94181 грн 79 коп . інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу від 05.09.2017 №5029/1718-БО-20.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивачем) та Комунальним підприємством «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (відповідачем) 05.09.2017 було укладено договір № 5029/1718-БО-20 постачання природного газу з додатковими угодами № 1, № 2, за умовами яких постачальник зобов`язався постачати споживачеві у 2017-2018 роках природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, а покупець зобов`язався та оплатити цей природний газ на умовах цього договору, що передбачено п. 1.1 останнього.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов вказаного договору він передав у власність відповідача природний газ за актами приймання-передачі: від 31.10.2017 на суму 665552 грн 18 коп., від 30.11.2017 на суму 2067033 грн 80 коп., від 31.12.2017 на суму 1353440 грн 63 коп., від 31.01.2018 на суму 3478070 грн 48 коп., від 28.02.2018 на суму 2438362 грн 24 коп., від 31.03.2018 на суму 2873017 грн 86 коп., від 30.04.2018 на суму 227679 грн 91 коп., а усього - 13103157 грн 10 коп.

Строк дії договору в частині реалізації газу сторонами визначено до 31.05.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 договору в редакції додаткової угоди від 03.04.2018 № 2).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оскільки оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно на порушення п. 6.1. договору та строку, вказаного вище, позивач звернувся до суду з позовом.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань також нараховані вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% річних в сумі 46890 грн 54 коп. та 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат, а також 201244 грн 39 коп. пені на підставі п. 8.2 договору.

У відзиві на позовну заяву за листом від 25.02.2020 № 11-160 відповідач проти позову заперечує з посиланням на Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг» , яким встановлено мораторій на час, визначений статтею 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у сукупності, суд дійшов висновку про неповну обґрунтованість позову та відмову в частині штрафних санкцій з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу» , Законом України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015 № 85-VIII (набрав чинності з 07.02.2015) у редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII (далі - Закон України від 13.01.2015 № 85-VIII).

Зокрема, ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу).

Штрафні санкції відповідно до ст. 230 ГК України це грошові суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 8.2 договору у редакції додатковою угодою № 1 від 15.01.2018 року сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати, згідно п. 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України» заявило до стягнення пеню в сумі 201244 грн 39 коп., що вбачається з доданого до справи розрахунку позовних вимог, а саме:

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у жовтні 2017 року за період з 28.11.2017 по 12.12.2017 у сумі 1276,02 грн.;

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у грудні 2017 року за період з 26.01.2018 по 13.02.2017 у сумі 7836,09 грн.;

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у січні 2018 року за період з 27.02.2018 по 14.03.2018 у сумі 10162,20 грн.;

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у лютому 2018 року за період з 27.03.2018 по 16.04.2018 у сумі 14800,36 грн.;

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у березні 2018 року за період з 26.04.2018 по 10.12.2018 у сумі 149609,05 грн.;

- за прострочку сплати боргу за газ, поставлений у квітні 2018 року за період з 26.05.2018 по 25.11.2018 у сумі 17560,67 грн.

Щодо виконання відповідачем зобов`язань по сплаті боргу, то за газ, проданий у жовтні 2017 року відповідач остаточно розрахувався 13.12.2017, за газ, проданий у листопаді 2017 року - 26.12.2017, за газ, проданий у грудні 2017 року - 14.02.2018, за газ, проданий у січні 2018 року - 15.03.2018, за газ, проданий у лютому 2018 року - 17.04.2018, за газ, проданий у березні 2018 року - 11.12.2018 та за газ, проданий у квітні 2018 року - 10.01.2019, що також підтверджується письмовими відомостями операцій по особовому рахунку КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» .

Проте, відповідно до ст. 2 Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII (набрав чинності з 07.02.2015) встановлено мораторій на час, визначений ст. 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII дію ст. 1 зупинено до завершення антитерористичної операції, яка у спірний період та на цей час триває.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

У пункті 5 статуту АТ «НАК Нафтогаз України» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 встановлено, що метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Пунктом 6 статуту АТ «НАК Нафтогаз України» встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, постачання природного газу.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» енергоносії - це кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія. Таким чином, природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.

З урахуванням наведеного, в силу приписів чинного законодавства АТ «НАК Нафтогаз України» є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент набрання чинності Закону від 13.01.2015 № 85-VIII) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

За змістом ч. 1 ст. 13 названого Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності відповідача КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» є, зокрема, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (арк. справи 178-180).

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2005 № 1314 відповідач визначений виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді міської ради.

Водночас, КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» здійснює свою господарську діяльність у м. Сєвєродонецьку Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Відтак, з урахуванням того, що відповідач є виконавцем (виробником) житлово-комунальних послуг, діяльність та потужності якого спрямовані на надання (вироблення) відповідних послуг на території проведення антитерористичної операції, приймаючи до уваги, що АТ «НАК Нафтогаз України» є постачальником енергоресурсу, наведені вище положення Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII розповсюджують свою дію на правовідносини сторін, які виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 5029/1718-БО-20 від 05.09.2017.

Подібна правова позиція, про те, що мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції триває до завершення АТО, викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 913/66/18.

Таким чином, нарахування позивачем пені за зобов`язаннями жовтня 2017 року - квітня 2018 року протирічить Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII, а тому у цій частині вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо решти позову, то його предмет також складають вимоги у вигляді 46890 грн 54 коп. 3% річних та 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат, оскільки відповідач несвоєчасно розрахувався за природний газ, поставлений за договором від 05.09.2017 № 5029/1718-БО-20.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Так, у відповідності до розрахунку позивача 3% річних в сумі 46890 грн 54 коп., складаються з наступних періодів (з урахуванням платежів, якими частково оплачувався борг):

- за зобов`язаннями жовтня 2017 року за період з 28.11.2017 по 12.12.2017 у сумі 233,42 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2017 року за період з 26.01.2018 по 13.02.2018 у сумі 1536,49 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2018 року за період з 27.02.2018 по 14.03.2018 у сумі 1992,59 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2018 року за період з 27.03.2018 по 16.04.2018 у сумі 2902,03 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2018 року за період з 26.04.2018 по 10.12.2018 у сумі 36492,11 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2018 року за період з 26.05.2018 по 09.01.2018 у сумі 3733,91 грн.

Щодо інфляційних втрат в сумі 94181 грн 79 коп., то за своєю правовою природою вони не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку позивача, інфляційні втрати, які він просить стягнути з відповідача, складаються з такого:

- за зобов`язаннями березня 2018 року за період прострочення з травня по листопад 2018 року складають 84171,82 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2018 року за період прострочення з червня по грудень 2018 року складають 10009,97 грн.;

Перевіривши вказані розрахунки, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим ці вимоги підлягають повному задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 46890 грн. 54 коп. та інфляційних втрат в сумі 94181 грн 79 коп.

У задоволенні 201244 грн 39 коп. пені слід відмовити з підстав, вказаних вище.

Витрати по судовому збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , ідент. код 20077720 до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» , ідент. код 13405551 про стягнення 201244 грн 39 коп. пені, 46890 грн 54 коп. 3% річних та 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат задовольнити частково.

2 .Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» , м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Космонавтів, 9-А, ідент. код 13405551 на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідент. код 20077720 - 46890 грн 54 коп. 3% річних, 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат та 2116 грн 08 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову на суму 201244 грн 39 коп. пені відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення - 30.03.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова

Надр. 3 прим.:

1-до справи;

2-позивачу: вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (реком. з повід.);

3- відповідачу: проспект Космонавтів, 9-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93412 (реком. з повід.);

Вих. №

2

30.03.2020

Внесено 30.03.2020 Антонова І.В.