Ухвала від 14.09.2020 по справі 913/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м.Харків Справа № 913/69/20

Провадження №1/913/69/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за вх. №1379/20 від 04.09.2020 року на дії державного виконавця у справі №913/69/20

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 342316 грн 72 коп.

особа, дії якої оскаржується, - старший державний виконавець Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Бондаренко Т.Г.,

Учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до суду з скаргою за вх. №1379/20 від 04.09.2020 року на дії державного виконавця у справі №913/69/20, в якій просить:

- прийняти скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005;

- скаргу задовольнити в повному обсязі, визнати неправомірними дії державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005.

- зобов`язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ВП №62599005, усунути порушення, (поновити порушене право стягувача) - скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005.

В обґрунтування висунутих у скарзі вимог заявник вказує на те, що на думку стягувача, постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 13.08.2020 року винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №62599005 з порушенням вимог ЗУ "Про виконавче провадження" №1404 та ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" №1730 у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 абзацу 2, 4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 року скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за вх. №1379/20 від 04.09.2020 року на дії державного виконавця у справі №913/69/20 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на 10.09.2020 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 року виправлено описку, що була допущена в п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 04.09.2020.

Розгляд скарги призначено на 09.09.2020 о 10 год. 00 хв.

09.09.2020 року суд у відкритому судовому засіданні на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України, зважаючи неявку в судове засідання боржника та державного виконавця, щодо яких немає відомостей про направлення їм копії ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 09.09.2020 року, якою відклав розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку на 14.09.2020 року о 10 год. 00 хв.

Крім того, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів надіслання копії скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи, суд вважає доцільним і необхідним надіслати учасникам справи їх копії.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.09.2020 року ухвалено повідомити учасників справи про відкладення судового розгляду скарги у відкритому судовому засідання у справі №913/69/20 на 14.09.2020 року о 10 год. 00 хв. та направити боржнику та державному виконавцю копії скарги та доданих до неї документів.

11.09.2020 року на електронну адресу суду від старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов відзив на скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні скарги.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що п. 10 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження чітко передбачено підставу зупинення виконавчого провадження в залежності від включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України №1730. При цьому, вважає, що інших критеріїв до застосування наслідків ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження нормами цього закону не вимагається.

Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копії ухвали суду від 09.09.2020 року разом з копією скарги та копіями доданих до неї документів для боржника і державного виконавця за їх адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваль, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також за їх електронними адресами.

Однак, учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили та клопотань про розгляд справи за їх відсутності не заявили.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали суду від 04.09.2020 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження учасників справи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом також враховано, що сторони справи мали можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи мали право та дійсну можливість ознайомитись з постановленою судом ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.03.2020 року у справі №913/69/20, яке набрало законної сили 11.06.2020 року, позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, ідент. код 20077720 до Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго, ідент. код 13405551 про стягнення 201244 грн 39 коп. пені, 46890 грн 54 коп. 3% річних та 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Космонавтів, 9-А, ідент. код 13405551 на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідент. код 20077720 - 46890 грн 54 коп. 3% річних, 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат та 2116 грн 08 коп. судового збору; у задоволенні позову на суму 201244 грн 39 коп. пені відмовлено.

18.06.2020 року на виконання рішення суду Господарським судом Луганської області видано наказ від 18.06.2020 року №913/69/20.

Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 13.08.2020 року у виконавчому провадженні №62599005, винесеною старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Бондаренко Т.Г., виходячи з положень п. 10 ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ Про виконавче провадження , постановлено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №913/69/20, виданого 18.06.2020 року Господарським судом Луганської області, про стягнення з КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго на користь АТ НАК Нафтогаз України - 46 890,54 грн 3% річних, 94 181,79 грн інфляційних втрат та 2 116,08 грн судового збору, до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Постанова мотивована тим, що включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до реєстру підприємства, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , з виконавчих проваджень, стягувачем за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Однак, заявник скарги вважає, що дана постанова винесена з порушенням вимог ЗУ "Про виконавче провадження" №1404 та ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" №1730, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Надаючи правову кваліфікацію виниклим правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03 листопада 2016 року, яким внесені відповідні зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема доповнено ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно ч. 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії").

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №1-26/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру не є підставою для зупинення виконавчого провадження та здійснення заходів примусового виконання судових рішень про стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спярмовані на забезпечення сталового функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу".

Вказаним рішенням визначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013.

Відповідно до Закону №1730 врегулюванню підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва тепловох та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води.

Вказане кореспондується з положенням Закону №1404, згідно з ч.4 ст.34 якого виконавче провадження з підстави, передбаченої п.10 ч.1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

При цьому, рішенням Господарського суду Луганської області від 30.03.2020 року у справі №913/69/20, яке набрало законної сили 11.06.2020 року, встановлено, що предметом спору є стягнення 201244 грн 39 коп. пені, 46890 грн 54 коп. 3% річних та 94181 грн 79 коп. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу від 05.09.2017 №5029/1718-БО-20, нарахованих на заборгованість за поставлений у жовтні, грудні 2017 року та січні-квітні 2018 року газ.

Таким чином, приймаючи до уваги, що заборгованість Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго у вказаних правовідносинах виникла за поставлений природний газ за договором у 2017 та 2018 роках, внаслідок чого заборгованість за наказом №913/69/20 від 18.06.2020 року не підпадає під дію ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", то заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах.

Разом з тим, включення відповідача (боржника) до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не є безумовною підставою зупинення будь-якого виконавчого провадження, а застосування державним виконавцем положень ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження мало бути здійснено у взаємозв`язку з нормами Закону України №1730-VIII.

Зупинення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження має відбуватись з урахуванням всіх вимог ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження . Саме з урахуванням п. 10 вказаної статті, яка визначає коло суб`єктів (стягував, боржник) на яких розповсюджується положення вказаної статті, частини 4 цієї статті, яка визначає на яку саме заборгованість розповсюджується положення п. 10 статті, а саме на заборгованість, яка стягується за спожитий газ, який використано станом на 01.07.2016.

Така правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі № 904/9569/13 від 19.11.2019.

При цьому, зважаючи на викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження в залежності від включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України №1730, без врахування конкретного періоду виникнення заборгованості за спожитий природний газ.

Відповідно до ст.ст. 1 та 2 ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія; дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Як вже зазначалось судом, на підставі ч. 4 ст. 34 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто, приписами вказаної статті не передбачено зупинення виконавчих дій в частині примусового стягнення з боржника судового збору.

Аналогічний за своїм змістом висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 13.04.2018 у справі № 922/669/17 та від 19.06.2018 у справі № 5023/3166/12.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 342 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

А тому, з огляду на викладене, беручи до уваги порушення державним виконавцем під час винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій вимог Закону України №1730-VIII, суд вважає дії державного виконавця щодо винесення даної постанови та зупинення вчинення виконавчих дій з виконання наказу №913/69/20 від 18.06.2020 року протиправними, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення скарги в частині визнання їх неправомірними.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 43 рішення від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) Європейський суд з прав людини наголошує, зокрема, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Отже, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 № 2-рп/2011.

Разом з тим, розглядаючи заявлену у скарзі вимогу про зобов`язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ВП №62599005, усунути порушення, (поновити порушене право стягувача) - скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005, суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження , начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, зважаючи на факт визнання протиправності винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, вимога про зобов`язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ВП №62599005, скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005 є обґрунтованою та законно, а тому такою, що також підлягає задоволенню.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене, скаргу стягувача Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за вх. №1379/20 від 04.09.2020 року на дії державного виконавця у справі №913/69/20 - задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005.

3. Зобов`язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ВП №62599005, усунути порушення, (поновити порушене право стягувача) - скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №62599005.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.09.2020 року та, відповідно до ст. 235 ГПК України, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 14.09.2020 року.

Суддя О.В. Тацій