Ухвала

від 30.03.2020 по справі 280/4951/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4951/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі № 280/4951/19 за позовом Приватного підприємства Торговий дім Агропродсіті до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі №280/4951/19 адміністративний позов Приватного підприємства Торговий дім Агропродсіті до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 10 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020 року апеляційну Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі № 280/4951/19 - повернуто заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн.

23.01.2020 року, згідно поштового штемпеля, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 року у справі № 280/3676/19 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі №280/4951/19, апеляційну скаргу залишено без руху, зазначено про необхідність надання у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

10.03.2020 року вищезазначена ухвала суду отримана особою, яка подала апеляційну скаргу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

18.03.2020 року, засобами поштового зв`язку, відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, доводи якого зводяться до того, що пропуск строку апеляційного оскарження пов`язаний із відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору на час первинного подання апеляційної скарги, однак станом на день подання повторної апеляційної скарги судовий збір сплачено. Вказує на те, що повторне звернення з апеляційної скаргою здійснено одразу після отримання платіжного доручення, при цьому вказує на відсутність прозорого та швидкого алгоритму для зарахування здійснених платежів, що створює істотні перешкоди та труднощі у реалізації, зокрема, державними органами, своїх прав на судовий захист. При цьому не зазначає інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, ніж ті, що були зазначені раніше.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти своєчасно усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі надання суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

Слід зазначити, що до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою особа не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковість сплати судового збору у відповідача, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання повного судового рішення.

Крім того, апеляційну скаргу суб`єктом владних повноважень подано вдруге, а тому для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач повинен навести обґрунтовані та підтверджені доказами поважні причини пропуску строку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Обґрунтуванням причин пропущення строку є відсутність коштів на сплату судового збору. Проте відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 822/2174/18.

При цьому неспроможність суб`єкта владних повноважень належним чином організувати подачу апеляційної скарги у відповідності до встановлених законом правил, є виключно суб`єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 21.02.2020 року визнано неповажними, а також те, що інші зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі № 280/4951/19 - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі № 280/4951/19 за позовом Приватного підприємства Торговий дім Агропродсіті до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова