Ухвала

від 16.03.2020 по справі 910/8500/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню

16.03.2020Справа № 910/8500/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 275 092,41 грн.

за участю представників:

від заявника: Ковтонюк Ю.А.

від позивача: Тимошенко П.О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", боржник) із заявою про визнання судових наказів від 06.11.2019 та 03.12.2019 р. у даній справі такими, що не підлягають виконанню.

Заявник вважає, що судові накази не підлягають виконанню, оскільки в силу укладеної сторонами 23.08.2019 р. угоди про порядок погашення заборгованості стягнуті судовими рішеннями з АТ "Українська залізниця" пеня у сумі 15 365, 88 грн., інфляційні втрати у сумі 996, 00 грн., 3 % річних у сумі 2 625, 82 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 284, 81 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. не підлягають сплаті боржником.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 зазначена заява була призначена до розгляду відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити заяву.

Представник стягувача - ТОВ "Венчурс Груп" проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, розглянувши подану заяву, заслухавши думку учасників процесу, прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 р., яке набрало законної сили, провадження за позовом ТОВ "Венчурс Груп" до АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у сумі 275 092,41 грн. в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 253 551,00 грн. було закрито, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 21 541,41 грн. задоволено частково, стягнуто з АТ "Українська залізниця" пеню у сумі 15 365, 88 грн., інфляційні втрати у сумі 996, 00 грн., 3 % річних у сумі 2 625, 82 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 284, 81 грн.

Також додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 р., яке набрало законної сили, з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Венчурс Груп" були стягнуті витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

На виконання зазначених рішень Господарським судом міста Києва були видані накази від 06.11.2019 р. та 03.12.2019 р. (відповідно).

Згідно з ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник стверджує, що його обов`язок з виконання судового рішення від 30.09.2019 р. в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних припинився у зв`язку із подальшою сплатою АТ "Українська залізниця" заборгованості на підставі укладеної з ТОВ "Венчурс Груп" угоди про порядок погашення заборгованості.

Перевіряючи такі доводи заявника, суд встановив таке.

23.08.2019 р. між ТОВ "Венчурс Груп" (кредитор) та АТ "Українська залізниця" (боржник) була укладена угода про порядок погашення заборгованості (далі - угода). Згідно з пунктом 1 вказаної угоди сторони погодили, що у боржника існує прострочена заборгованість перед кредитором за договорами поставки № ЦЗВ-07-00518-01 від 20.04.2018 р., № ЦЗВ-07-03818-01 від 22.06.2018 р., № ЦЗВ-07-04318-01 від 05.07.2018 р., № ЦЗВ-07-04518-01 від 06.07.2018 р., № ЦЗВ-07-08118-01 від 04.10.2018 р. у сумі 12 125 035,68 грн. Також сторони визначили порядок сплати цієї заборгованості: у сумі 8 029 433,04 грн. - до 23.08.2019 р. (п. 2), у сумі 4 095 602,64 грн. - до 30.08.2019 р.

Пунктом 4 угоди сторони дійшли згоди, що після повної оплати суми заборгованості, передбаченої п. 1 цієї угоди, у порядку, визначеному п. 2, 3 угоди, кредитор зобов`язаний подати до Господарського суду міста Києва заяви про відмову від позову та підтримати їх у судових засіданнях, зокрема, по справі № 910/8500/19 щодо пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже, умовами даної угоди був визначений обов`язок ТОВ "Венчурс Груп" відмовитись у даній справі від позову про стягнення пені та матеріальних втрат у разі сплати до 30.08.2019 р. заборгованості за указаними вище договорами поставки на загальну суму 12 125 035,68 грн.

З доданих АТ "Українська залізниця" до матеріалів заяви платіжних доручень вбачається, що 23.08.2019 р. філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" була сплачена основна заборгованість за договорами поставки у сумі 8 029 433,04 грн., а 30.08.2019 р. - заборгованість у сумі 4 095 602,64 грн., що у загальній сумі склало 12 125 035,68 грн.

Однак, оскільки під час розгляду даної справи стягувач (ТОВ "Венчурс Груп") вважав простроченим зобов`язання АТ "Українська залізниця" за вказаною угодою, то він не заявив відмови від позову, а навпаки підтримав свої вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, при цьому матеріалами справи було підтверджене неналежне виконання АТ "Українська залізниця" своїх зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-07-00618-01 від 04.05.2018 р., тому рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 р. з АТ "Українська залізниця" були стягнуті пеня у сумі 15 365, 88 грн., інфляційні втрати у сумі 996, 00 грн., 3 % річних у сумі 2 625, 82 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 284, 81 грн.

Доводи заявника (боржника) про те, що виконання ним угоди від 23.08.2019 р. та сплата основної заборгованості стягувачу свідчить про добровільне виконання ним свого зобов`язання за рішенням суду, що є підставою для визнання наказу (виданого на виконання цього рішення) таким, що не підлягає виконанню, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Так, нормами ч. 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, передбачених договором або законом. Зокрема, згідно з положеннями ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з доданих до матеріалів заяви АТ "Українська залізниця" платіжних доручень від 23.08.2019 р. та 30.08.2019 р. на загальну суму 12 125 035,68 грн., сплата заборгованості боржником не була здійснена на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 р. про стягнення пені у сумі 15 365, 88 грн., інфляційних втрат у сумі 996, 00 грн., 3 % річних у сумі 2 625, 82 грн.

За таких обставин суд вважає, що зобов`язання заявника зі сплати вказаних коштів не припинилось та воно не було виконано у добровільному порядку.

Посилання заявника на лист ТОВ "Венчурс Груп" № 045-13В від 21.08.2019 р., яким стягувач підтвердив сплату АТ "Українська залізниця" основної заборгованості за договором № ЦЗВ-07-00618-01 від 04.05.2018 р. (у зв`язку з чим суд закрив провадження в цій частині), суд відхиляє, оскільки цей лист не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує добровільну сплату боржником пені та матеріальних втрат, стягнутих рішенням від 30.09.2019 р. У цьому листі стягувач лише зазначав, що не претендуватиме на сплату боржником штрафу та пені, проте, як свідчать матеріали справи, у подальшому такої домовленості не дотримався.

З урахуванням викладеного обов`язок боржника сплатити стягнуті з нього кошти (пеня у сумі 15 365, 88 грн., інфляційні втрати у сумі 996, 00 грн. та 3 % річних у сумі 2 625, 82 грн.) не припинився, а виданий господарським судом наказ від 06.11.2019 р. не може бути визнаним таким, що не підлягає виконанню. Натомість боржник, з метою невиконання рішення суду, на власний розсуд трактує вищевказані обставини та робить юридично неправильні висновки про наявність підстав для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Отже, суд вважає, що підстав, визначених ст. 328 ГПК України для визнання наказу про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню (наказ видано помилково, обов`язок боржника відсутній, оскільки той добровільно виконав зобов`язання чи такий обов`язок відсутній з інших причин), судом не встановлено.

Що стосується визнання наказу від 06.11.2019 р. в частині стягнення судового збору у сумі 284,81 грн. та наказу від 03.12.2019 р. про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., виданого судом на виконання додаткового рішення від 21.10.2019 р., то суд також не вбачає наявність законних підстав для такого визнання, оскільки надані заявником платіжні доручення на виконання угоди, зокрема платіжне доручення № 182 від 14.11.2019 р., не свідчать про сплату судових витрат на виконання наказів у даній справі. При цьому слід зазначити, що на момент такої сплати наказ від 03.12.2019 р. ще не був виданий судом (фактично не існував), а тому не міг бути виконаний боржником.

З урахуванням викладеного заява АТ "Українська залізниця" про визнання судових наказів від 06.11.2019 р. та 03.12.2019 р. такими, що не підлягають виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 16 березня 2020 року.

Повний текст ухвали складений 31 березня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя Головіна К. І.