Ухвала

від 25.03.2020 по справі 359/2498/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1777/2020

Справа № 359/2498/20

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2020 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву Бориспільської місцевої прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Бориспільської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг у Київській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та рішення державного реєстратора -

ВСТАНОВИВ :

23 березня 2020 року заявник керівник Бориспільської місцевої прокуратури Головка Л.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про забезпечення позову, якою просить вжити заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:07:002:0637 площею 0, 14 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району та перебуває у власності ОСОБА_1 . Заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаних земельних ділянок.

Заяву обґрунтовано тим, що Бориспільською місцевою прокуратурою Київської області в ході опрацювання інформації Служби автомобільних доріг у Київській області виявлено порушення вимог земельного законодавства під час виділення на користь фізичних осіб земельних ділянок на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер: 10-1751/15-17-сг від 03.02.2017, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:07:002:0637 площею 0,14 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

На підставі вказаного наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , Святопетрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, вніс відомості про земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення - 34178181 від 07.03.2017).

Однак, заявник стверджує, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області серія та номер 10-1751/15-17-сг від 03.02.2017 щодо відведення у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3220886700:07:002:0637 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи, що заявник подав до суду позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та рішення державного реєстратора, а також враховуючи, що спірна земельна ділянка може бути відчужена (поділена) на користь третіх осіб, що в подальшому призведе до порушення їх законних прав та інтересів, заявник звернувся до суду з даною заявою та просить її задовольнити.

Дана заява про забезпечення позову передана згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 24 березня 2020 року.

Розгляд заяви здійснено в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову керівник Бориспільської місцевої прокуратури Головка Л.В. подав разом з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Д.С.; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг у Київській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та рішення державного реєстратора.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідність застосування виду забезпечення позову у вигляді арешту та не вказано чи співмірна ця вартість ціні позову.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, щодо наявності намірів відповідачів щодо відчуження (поділу) земельної ділянки з кадастровим номером 3220886700:07:002:0637 площею 0, 14 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району та перебуває у власності ОСОБА_1 .

Доводи заявника про те, що земельну ділянку буде відчужено чи поділено, наразі є лише припущенням та не доведено належними і допустимими доказами.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України , з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149 ЦПК України для забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159 , 260 , 353 , 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Бориспільської місцевої прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Бориспільської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг у Київській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та рішення державного реєстратора - відмовити.

Копію ухвали суду невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.

Суддя Яковлєва Л.В.