Ухвала

від 05.03.2020 по справі 638/4385/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4385/19

Провадження № 1-кс/638/799/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділення в сфері господарської діяльності СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження № 12018220000001002 від10.09.2018року за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

до суду звернувся начальник відділення в сфері господарської діяльності СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області про арешт майна, в обґрунтування якого зазначає, що у провадженні СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №120182200000001002 від 10.09.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України

В ході досудового розслідування встановлено, що до слідчого управління ГУНП в Харківській області надійшла ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 по справі № 640/14/896/18 згідно якої слідчого СУ зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ТОВ «Юнілівер Україна» про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС». На виконання вказаної ухвали відомості внесено до ЄРДР за № 120182200000001002 від 10.09.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що посадові особи, які мають відношення до господарської діяльності ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС» та ТОВ «ФК ФІНФЕСТ» шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ТОВ «Юнілівер Україна», а також в процесі своєї злочинної діяльності підробили договір щодо дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018, який укладено між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС».

23.12.2019 року слідчим суддею Дзержинського районного суду м.Харкова отримано тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницею по справі №638/4385/19 від 23.12.2019 щодо вилучення оригіналу дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018, який укладено між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС». Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Січеславська Набережна, 17, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

27.12.2019 року оголошено ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів директору Дніпропетровського науково-дослідного інституту експертизи ОСОБА_5 і вилучено в рамках тимчасового доступу до документів відповідь директора ОСОБА_6 №2413/12-04/12/19 від 27.12.2019 про те, що комплексна судова-почеркознавча та технічна експертиза разом з матеріалами наданих на дослідження в тому числі оригінал документу у вигляді дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018, який укладено між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС», який був об`єктом дослідження і направлено до Господарського суду м.Києва за вих.3367/3368/3370-19 від26.12.2019.

15.01.2019 року ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_7 направлено до Господарського суду м.Києва для вилучення оригіналу дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018, який укладено між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС», однак представник потерпілого ТОВ «Юнілівер Україна» надав відомості про те, що 16.01.2019 року представники ТОВ «ФК ФІНФЕСТ» з Господарського суду м. Києва забрали оригінал дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018, який укладено між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС», який був об`єктом дослідження і є речовим доказом.

23.08.2018 року між ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС» та ТОВ «ФК «ФІНФЕСТ» було укладено Договір факторингу №23/08-18Ф, чим підтверджуються взаємовідносини між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «Юніка-Сервіс»

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вищевказаного злочину можуть бути причетними службові особи ТОВ «Юніка Сервіс» ОСОБА_8 та директор ФК «Фінфест» ОСОБА_9 , які шахрайським шляхом, під приводом підробки договору дистриб`юторської угоди № 8/18 від 01.04.2018 заволоділи товарами ТОВ «Юнілівер Україна» у вигляді продуктів харчування та побутових товарів, які в подальшому їх реалізували, а грошові кошти ТОВ «Юнілівер Україна не повернули, і використовували на власний розсуд та грошові кошти переводились на банківські рахунки ТОВ «ФК «ФІНФЕСТ» р/р НОМЕР_1 ПАТ «Альфа-Банк»,МФО 300346, а банківські рахунки ТОВ «Юніка-Сервіс накладено арешт в рамках господарського судочинства.

23.08.2018 року між ТОВ «ЮНІКА-СЕРВІС» та ТОВ «ФК «ФІНФЕСТ» було укладено договір факторингу №23/08-18Ф, чим підтверджуються взаємовідносини між ТОВ «Юнілівер Україна» та ТОВ «Юніка-Сервіс», де в подальшому ТОВ «ФК ФІНФЕСТ» подав позов до Господарського суду в м. Києві щодо виконання зобов`язань ТОВ «Юнілівер Україна» з приводу дистриб`юторської угоди №8/18 від 01.04.2018 в якій зазначено п.19.3 про ретро бонуси, які ТОВ «Юнілівер Україна повинен сплатити ТОВ «Юніка -Сервіс» у вигляді 46 млн. гривень, однак представник ТОВ «Юнілівер Україна» ОСОБА_10 , повідомив пр оте, що ніяких дистриб`юторських угод з ТОВ «Юніка-Сервіс» та іншими контрагентами пунктів договорів пов`язаних з ретро-бонусами не укладали, тим самим посадові особи ТОВ «Юніка-Сервіс» підробили дистриб`юторську угоду №8/18 від 01.04.2018.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

09.12.2015 року були внесені зміни до ст. 170 КПК України, де законодавцем було визначено перелік ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатися арешт(ч. 1 ст. 170 КПК України). Так арештовуватися може майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно:

- є предметом, засобом чи знаряддям злочину;

- є доказом злочину;

- набуте злочинним шляхом;

- є доходом від вчиненого злочину;

- отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину;

- може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого;

- може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи;

- для забезпечення цивільного позову.

Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ч. 2 ст. 170 КПК України.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання, зважаючи на те, що клопотання слідчого не містить достатньої правової підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, вважаю, що клопотання слідчого не підлягає до задоволення, з огляду на наступні обставини.

Заст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно доч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно зч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу(ч. 3ст. 170 КПК України).

Згідно ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У матеріалах клопотання відсутні докази того, що є необхідність забезпечення збереження вказаних у клопотанні банківських рахунків.

До того ж, банківські рахунки не відповідають ознакам поняття «речовий доказ».

Разом з цим, клопотання старшого слідчого не відповідає вимогам закону, оскільки, відповідно до ч. 10ст. 170 КПК України, не передбачено можливості накладати арешт на банківські рахунки або зупиняти видаткові операції з грошовими коштами, що знаходяться на банківських рахунках, а арешт може бути накладено на грошові кошти, що знаходяться банківських рахунках, та на видаткові операції по цим рахункам.

Також слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання посадових осіб банку надати слідчому відомості щодо суми залишку коштів на рахунку, оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а є по суті тимчасовим доступом до речей та документів, що є окремим заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно зіст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, до якої зокрема відносяться відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України та відомості щодо операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, фінансово-економічний стан клієнтів, системи охорони банку та клієнтів, інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності, відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація, інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню, коди, що використовуються банками для захисту інформації, інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що під час здійснення кримінального провадження орган досудового розслідування, у разі виникнення потреби стосовно отримання інформації, яка становить банківську таємницю, та за наявності передбачених для цього достатніх підстав може звернутись до суду в порядкуст. 162 КПК Україниз клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Таким чином,з врахуванням наведених обставин, підстав для задоволення клопотання про арешт майна не вбачається.

Керуючись ст.ст.170,172,173 КПК України, слідчий суддя ,-

постановив:

у задоволенні клопотання начальника відділення в сфері господарської діяльності СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження № 12018220000001002 від10.09.2018року за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1