Рішення

від 12.12.2019 по справі 686/835/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/835/16-ц

Провадження № 2/686/1156/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого - судді Приступи Д.І.,

секретаря Медвідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олешинське до ОСОБА_1 , Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, Олешинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним Державного акту, зобов`язання повернути земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, ТДВ Олешинське , звернувся до суду з урахуванням уточнених позовних вимог від 01.11.2017 року просить суд визнати недійсним Державний акт серії ЯЗ №119769 виданого відповідно до рішення сесії Олешинської сільської ради №3 від 20.05.2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825085100:01:008:0021; зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТДВ Олешинське земельну ділянку за кадастровим номером 6825085100:01:008:0028 площею 0,1293 га; зобов`язати державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області виключити ОСОБА_1 із даних Поземельної книги та Державного земельного кадастру України щодо її прав відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6825085100:01:008:0028 площею 0,1293 га..

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять позов задовольнити.

Повноважні представники відповідачів Вітязь Г.І., Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в відзивах на позов та у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, вказували на їх безпідставності та просили в задоволенні позову відмовити. Окрім того, представником ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків пропуску позовної давності та з цих підстав також просить в позові відмовити.

Повноважний представник Олешинської сільської ради в судовому засіданні протии задоволення позову не заперечував.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області відзиву стосовно уточнених позовних вимог не подало, свого представника для участі в судовому засіданні не направило, належним чином було повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність в відмові в позові.

Як об`єктивно встановлено судом, відповідно до Державного акту про право власності на землю ТДВ Олешинське набуло право власності в порядку приватизації на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25.02.2015 року відновлена технічна документація із землеустрою на вказану земельну ділянку, відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року у справі №49707680.

За даними відновленої технічної документації, на земельну ТДВ Олешинське накладається земельна ділянка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ; за кадастровим номером 6825085100:01:008:0028 площею 0.1293 га.

Вказане підтверджується матеріалами справи.

23.03.2017 року відповідачкою ОСОБА_1 було подано суду заяву про застосування до позовних вимог ТДВ Олешинське позовної давності як самостійної підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Виходячи із аналізу ст. 258 та ст. 268 Цивільного кодексу України - на вимоги позивача не передбачено спеціальної позовної давності чи непоширення на такі вимоги позовної давності взагалі. Тобто, об`єктивним буде твердження відповідача що на заявлені позовні вимоги поширюється загальна позовна давність тривалістю у 3 (три) роки.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що поданий ТДВ Олешинське позов та позиція відповідача - Олешииської сільської ради, щодо визнання Такого позову, за своєю суттю є втручанням державного органу у право на мирне володіння майном, яке є законним, оскільки виникло у ОСОБА_1 у встановленому порядку, а отже підлягає захисту в силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод громадян.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові по справі №521/8368/15-ц від 20 березня 2019 року.

Верховним Судом встановлено, що згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала па це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.

З огляду на практику ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності, у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Будь-яке втручання державного органу у право па мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в в цілому в структурі статті 1 Першого ПРОТОКОЛУ.

Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168. ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Верховний Суд зазначив, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає Па добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2019 року по справі №914/3224/16 дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з Власності власника. При цьому Суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

Враховуючи те, що Державний акту серії ЯЗ №119769 на ім`я ОСОБА_3 було видано 08.12.2008 року, а вимога про визнання його недійсним заявлена ТДВ Олешинське через 8 років з дати його прийняття позивач пропустив строк позовної давності, щодо заявления вймог про витребування (повернення) земельної ділянки.

Враховується, що 2012 році ТДВ "Олешинське" вже зверталось до суду з позовною заявою в якій викладені аналогічні вимоги, зокрема щодо визнання недійсним Державного акт серії ЯЗ №119769 та звільнення земельної ділянки. Однак, ТДВ "Олешинське" подало до суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим, ухвалою Хмельницького міськрайонногосуду від 16.01.2015 року позовну заяву по справі №2218/12689/12 залишено без розгляду.

Так, позивач рахує, що перебіг строку позовної давності почався в 09.12.2008 р.. а початок перебігу строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 254 Цивільного процесуального кодексу України строк, що визначенні роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Суд рахує, що перебіг позовної давності по означеній закінчився в 09.12.2011 році.

У зв`язку з тим, що збільшені позовні вимоги ТДВ Олешинське були заявлені до суду 17.05.2016 року, строк позовної давності сплив.

Відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховується, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, а тому клопотання про поновлення строку позовної давності, викладене у заяві представника ТДВ Олешинське Пасічника С.П. від 11.06.2018 року належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 141,258-273 ЦПК України,

вирішив:

В позові відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.12.2019 року

Суддя: Д.І. Приступа