Рішення

від 01.04.2020 по справі 540/233/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/233/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ідея" до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство Ідея (далі - позивач, ПП Ідея ) звернувся до суду з позовом Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просить

- визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у продовженні строку дії дозволу № 1222/4 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, Варварівський міст, виданого ПП Ідея , яка викладена в листі від 29.11.2019 року за № 18-567;

- зобов`язати відповідача продовжити на 5 (п`ять) років строк дії дозволу № 1222/4 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, Варварівський міст, виданого ПП Ідея ;

- визнати протиправною відмову Департаменту у продовженні строку дії дозволу № 1222/6 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний (колишній Леніна), 90, виданого ПП Ідея , яка викладена в листі від 06.09.2019 року за № 17-3127/2;

- зобов`язати відповідача продовжити на 5 (п`ять) років строк дії дозволу № 1222/6 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний (колишній Леніна), 90, виданого ПП Ідея ;

- визнати протиправними дії відповідача щодо продовження на 1 (один) рік строку дії дозволу № 1222/8 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Богоявленський (колишній Жовтневий) (магазин Квіти ) - вул. Чкалова, виданого ПП Ідея ;

- зобов`язати Департамент продовжити на 5 (п`ять) років строк дії дозволу № 1222/8 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Богоявленський (колишній Жовтневий) (магазин Квіти ) - вул. Чкалова, виданого ПП Ідея .

Ухвалою від 03.02.2020р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Також ухвалою витребовано у відповідача докази.

Відповідачем 24.02.2020р. подано відзив, а позивачем 05.03.2020р. - відповідь на відзив.

Докази відповідачем подані частково.

Згідно із положеннями п.10 ч.1 ст.4, ст.12, ч.5 ст.262 КАС України розгляд справи проведено у письмовому провадженні без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази та наведені учасниками справи у заявах по суті доводи, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що 03.12.2004р. ПФ Еліком видано дозвіл №458/1 на розміщення зовнішньої реклами - спеціальної конструкції (двох рекламних щитів розміром 3х6 м.) за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, Варварівський міст.

Розміщення рекламної конструкції було погоджено, зокрема, з власником місця розташування конструкції, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, органом Державтоінспекції, а також з утримувачами інженерних комунікацій ВАТ Миколаївгаз , Миколаївобленерго , Миколаївелектротранс , Миколаївводоканал , Технічним вузлом міжміських зв`язків і телебачення, про що свідчать відповідні відмітки в узгоджувальній частині дозволу.

Строк дії дозволу визначено з 01.12.2004р. до 01.12.2005р., також він був продовжений з 27.01.2006р. до 27.01.2011р.

27.01.2006р. до дозволу внесені зміни, в тому числі й щодо розповсюджувача реклами, яким зазначено ПП Ідея та в доповнення видано дозвіл від 27.01.2006р. №1222/4 на розміщення зовнішньої реклами - спеціальної конструкції (двох рекламних щитів розміром 3х6 м.) за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, Варварівський міст.

24.12.2010р. позивачу видано в доповнення до дозволу від 27.01.2006р. дозвіл №1222/4 на розміщення тієї самої зовнішньої реклами.

Строк дії дозволу №1222/4 визначено з 24.12.2010р. до 24.12.2013р.

Дію дозволу №1222/4 було неодноразово продовжено, у тому числі з 24.12.2010р. до 24.12.2013р., з 24.12.2013р. до 24.12.2018р. та з 24.12.2018р. до 24.12.2019р.

Крім того, 01.11.2013р. позивачу видано дозвіл №1222/6 на розміщення зовнішньої реклами - конструкції розміром 6х3 м на огорожі будівлі за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна (нині - Центральний), 90.

Розміщення рекламної конструкції було погоджено з власником місця розташування конструкції та спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, погодження з іншими суб`єктами не вимагалось.

Дію дозволу №1222/6 було продовжено з 27.11.2014р. до 27.11.2019р.

Також судом встановлено, що 24.10.2014р. ПП Ідея видано дозвіл №1222/8 на розміщення зовнішньої реклами - двосторонньої конструкції розміром 3х6 м за адресою: м. Миколаїв, проспект Жовтневий (нині - Богоявленський ) (магазин Квіти ) - вул. Чкалова.

Розміщення реклами погоджено з власником місця розташування конструкції та спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, органом Державтоінспекції, погодження з іншими суб`єктами не вимагалось.

Дію дозволу №1222/8 продовжено з 24.11.2014р. до 27.11.2019р.

У зв`язку із закінченням строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.08.2019р. №08/19 (вхідний без номеру від 02.08.2019р.) щодо продовження на п`ять років строку дії дозволів №1222/6, №1222/8 та заявою від 05.09.2019р. №14/19 (вхідний №17-3648 від 20.09.2019р.) щодо продовження на п`ять років строку дії дозволу №1222/4.

Листом від 06.09.2019р. №17-3127/2 відповідач відмовив у продовженні терміну дії дозволу №1222/6, а листом від 29.11.2019р. №18-567 відмовлено у продовженні терміну дії дозволу №1222/4.

Листом Департаменту від 29.11.2019р. №18-570 надано згоду на продовження строку дії дозволу №1222/8, при цьому у дозволі проставлено відмітку про продовження вказаного строку до 27.11.2020р., тобто на один рік.

Не погоджуючись із відмовою Департаменту у продовженні строку дії дозволів №1222/4, №1222/6, а також із продовженням строку дії дозволу №1222/8 на один рік замість п`яти років, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог ПП Ідея зазначає, що здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з розміщення реклами, основний вид діяльності - рекламні агентства. Головним управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, яке з 08.07.2019р. являється Департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, було надано позивачу 11 дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, у тому числі дозволи за №№ 1222/4, 1222/6 та №1222/8. Оскільки строк дії дозволів спливав, то позивач в установленому порядку звернувся до Департаменту із заявами про продовження строку їх дії ще на п`ять років.

Однак листами від 06.09.2019р. за № 17-3127/2, від 29.11.2019р. за № 18-567, 18-570 відповідач відмовив у продовженні строку дії дозволів №№ 1222/4, 1222/6, а строк дії дозволу №1222/8 продовжив, але не на п`ять років, як просив позивач, а на один рік.

Відмову у продовженні строків дії дозволів №№ 1222/4, 1222/6 позивач з посиланням на Закони України Про рекламу , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 Типові правила розміщення зовнішньої реклами та прийняті відповідно до них рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011р. №1015 Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві , вважає протиправною, указуючи на те, що як в Законі України Про рекламу та Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, так і в Правилах розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві відсутні підстави для відмови в продовженні строку дії дозволу. На думку позивача, відсутність законодавчо встановлених підстав для відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами свідчить про те, що в робочого органу взагалі відсутні повноваження відмовляти розповсюджувачам реклами, яким вже наданий відповідний дозвіл, в продовженні строку дії такого дозволу (за умови дотримання заявником строку подання заяви на продовження строку дії дозволу).

Також позивач вказує, що при оформленні дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами погоджує дозвіл з уповноваженими органами, якими під час розгляду питання щодо погодження розміщення рекламного засобу в конкретному місці здійснюється перевірка дотримання містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів, відповідність зовнішньої реклами вимогам законодавства та відсутність (або наявність) підстав для відмови у погодженні розміщення рекламного засобу в конкретному місці. Тобто отримання погоджень від уповноважених органів та в подальшому видача Робочим органом дозволу на розміщення зовнішньої реклами, свідчить про те, що розміщення зовнішньої реклами в даному місці не порушує законодавчо встановлені та містобудівні вимоги по розміщенню рекламних засобів. Тобто, Робочий орган має можливість та повинен перевірити дотримання розповсюджувачем зовнішньої реклами законодавчо встановлених та містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів та, за наявності законних підстав, перелік яких є вичерпним, має право відмовити у видачі дозволу

Крім того, у разі виявлення Робочим органом порушень вимог законодавства з боку розповсюджувача зовнішньої реклами, він наділений правом вимагати від розповсюджувача зовнішньої реклами усунення таких порушень, а у разі їх не усунення - анулювати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Позивач зазначає, що дозвіл № 1222/4 був виданий Робочим органом 03.12.2004р. на строк з 01.12.2004р. по 01.12.2005р. і строк його дії неодноразово продовжувався (з 27.01.2006р. по 27.01.2011р., з 24.12.2010р. до 24.12.2013р., з 24.12.2013р. до 24.12.2018р., з 24.12.2018р. до 24.12.2019р.); дозвіл № 1222/6 був виданий Робочим органом 01.11.2013р. на термін з 01.11.2013р. по 27.11.14р. і строк його дії був продовжений з 27.11.2014р. до 27.11.2019р. За час дії вказаних дозволів та розміщення підприємством зовнішньої реклами за вказаними адресами від Робочого органу не надходило повідомлень про порушення ПП Ідея законодавства про рекламу, приписи про усунення порушень не видавалися та дозволи не анулювалися.

У зв`язку з цим також вказує, що у листах від 06.09.2019р. за № 17-3127/2 та від 29.11.2019р. за № 18-567 відповідач посилається на порушення позивачем при розміщенні зовнішньої реклами вимог Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, норм ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів та ДСТУ 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізно дорожні переїзди , однак не конкретизує, які саме норми цих актів були порушені і в чому це проявилось. Вказана обставина, на думку позивача, разом із вищевикладеним свідчить про необґрунтованість та неправомірність відмов Департаменту.

Щодо продовження відповідачем строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1222/8 на один рік позивач вказує, що відповідно до законодавства дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві, при цьому нормативними актами не визначено строк, на який в подальшому продовжується строк дії дозволу, як і не передбачено, що Робочий орган має право на свій розсуд визначати строк, на який продовжується строк дії дозволу. Тому позивач вважає, що законодавчо встановлений строк дії дозволу у 5 років має також застосовуватись у разі задоволення Робочим органом заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії дозволу та не може бути меншим за цей строк, якщо про це не зазначено в відповідній заяві. Оскільки позивач при зверненні до Департаменту просив у заяві продовжити строк дії дозволу на п`ять років, то саме на цей строк дозвіл і мав бути продовжений. Відповідно дії щодо продовження строку дії дозволу лише на один рік замість п`яти є, на думку позивача протиправними.

Також позивач вказує, що за викладених обставин належним і ефективним способом захисту його порушених прав буде покладення на відповідача обов`язку продовжити строк дії дозволів №№ 1222/4, 1222/6 та №1222/8 на п`ять років.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає та наполягає на відмові у їх задоволенні.

Відповідач вважає, що діяв в межах своїх повноважень, на підставі норм діючого законодавства України, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.

Також з посиланням на Закони України Про рекламу , Про місцеве самоврядування в Україні , Про благоустрій населених пунктів , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 Типові правила розміщення зовнішньої реклами та прийняті відповідно до них рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011р. №1015 Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві , норми Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. З ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. В свою чергу, принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, відповідач вважає, що суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов`язувати останнього продовжити терміни дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо продовження дозволів є дискреційним повноваженням та його виключною компетенцією, як Робочого органу.

Крім того, відповідач посилається на те, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень Департаменту як виконавчого органу міської ради належить здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень, у тому числі і щодо розміщення зовнішньої реклами.

Пунктами 6.3, 6.4, 6.5 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011р. № 1015 Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві , визначений порядок внесення змін, продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника Робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами. Продовження строку дії дозволу здійснюється Робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

З метою встановлення дотримання ПП Ідея вимог чинного законодавства, 29.11.2019р. Департаментом було здійснено обстеження, дослідження, фото фіксація, у тому числі з відкритих даних джерел Інтернет ресурсів рекламних засобів ПП Ідея розташованих на території м. Миколаєва. В ході обстеження виявлені порушення, а саме: рекламний засіб дозвіл № 1222/4 розміщеній з порушенням вимог встановленим згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві від 12.06.2015р. № 496, та п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97, в частині заборони розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; рекламний засіб дозвіл № 1222/6 розміщеній з порушенням вимог, встановлених згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві від 12.06.2015р. № 496, оскільки не відповідає типу рекламних конструкцій, та пункту 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради Про впорядкування рекламних засобів по пр. Центральному (Леніна) від 21.04.2010р. № 532, відповідно до якого дозволено розміщення рекламних конструкцій по пр. Леніна тільки на перехрестях бульварної частини та на кільцевих транспортних розв`язках проспекту та в одну з фасадами та огорожами лінію розміром 3.0 х 6.0 м із зовнішнім освітленням та заглибленням фундаментного блоку (рекламна конструкція типу призматрон, на одній центральній опорі, одного кольору, за ескізом рекламного засобу, затвердженого Робочим органом).

У зв`язку з цим відповідач уважає, що ним було правомірно повідомлено позивача про відмову у подовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої діяльності в м.Миколаєві № 1222/4, № 1222/6 листами від 06.09.2019р. № 17-3127/2 та від 29.11.2019р. № 18-567.

Як зазначає відповідач, враховуючи, що чинними нормами законодавства не визначено перелік підстав для відмови у продовженні строку дозволів, він мав право відмовити позивачу у продовженні строку у зв`язку з наявністю грубих порушень виявлених під час обстеження рекламного засобу.

До відзиву відповідач додав копію акту обстеження рекламних засобів від 29.11.2019р. без номеру, скріншоти сервісу Google Maps та з геоінформаційної системи містобудівного кадастру Миколаївської міської ради, а також докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала відзив.

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу на те, що у наданому відповідачем акті обстеження рекламних засобів від 29.11.2019р. не зазначається, які саме пункти Містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві порушені ПП Ідея внаслідок розміщення вказаних рекламних конструкцій, а також відсутнє чітке формулювання порушень, які нібито установлені відповідачем.

Також зазначає, що цей акт, який складений 29.11.2019р., ніяк не міг бути підставою для відмови у продовженні строку дії дозволу №1222/6, оскільки про відмову позивача повідомили набагато раніше, а саме листом від 06.09.2019р. Указує, що у згаданому акті відсутня інформація щодо місця (адреси) розміщення рекламних засобів, обстеження яких проводилось, відсутній реєстраційний номер вказаного акту та не додано до нього фотознімки, які були зроблені під час обстеження. Крім того, в листах Департаменту про відмову в продовженні строку дії дозволів відсутнє посилання на даний акт обстеження.

Як і у позові, посилається на те, що дозволи №1222/4 та №1222/6 були видані 03.12.2004р. та 01.11.2013р., раніше строки їх дії продовжувались без заперечень чи зауважень. При цьому ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану був розроблений у 1997 році, а рішення виконкому Миколаївської міської ради № 532 Про впорядкування рекламних засобів по пр. Центральному (Леніна) прийнято 21.04.2010р. За час дії вказаних дозволів та розміщення підприємством рекламних конструкцій від Робочого органу не надходило повідомлень про порушення ПП Ідея законодавства про рекламу, приписи про усунення порушень не видавалися та дозволи не анулювалися. Більше того, Робочим органом вже під час дії зазначених ДСТУ та рішення виконкому погоджувались дозволи №1222/4 та №1222/6, які також були погоджені з усіма визначеними законодавством компетентними органами.

Указує, що відмовляючи у продовженні строку дії дозволів, які були видані на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відповідач тим самим змінює своє ж рішення щодо погодження ним розташування рекламних конструкцій у відповідному місці (дозвіл № 1222/4) та відповідного виду (дозвіл № 1222/6). Однак органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. У зв`язку з фактом видачі Робочим органом дозволів №1222/4 та №1222/6 виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів ПП Ідея . Зокрема, підприємством розміщені рекламні конструкції, які використовуються ним для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, укладаються договори на розміщення зовнішньої реклами із замовниками таких послуг. Тому позивач, отримавши дозволи на розміщення рекламних засобів правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном, в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час вирішення суб`єктом владних повноважень питання про продовження строку дії цих дозволів шляхом відмови у продовженні такого строку.

Додатково позивач заперечує доводи Департаменту про те, що останній з огляду на відсутність в законодавстві переліку підстав для відмови у продовженні строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами мав право відмовити у продовженні таких строків у зв`язку з наявністю грубих порушень, оскільки, по-перше, відповідачем не доведено, що ПП Ідея були допущені порушення вимог по розміщенню рекламних конструкцій, а по-друге, в такий спосіб грубо порушує норми Конституції України, а саме, частину 2 статті 19, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також з посиланням на викладені Верховним Судом у справах №361/7567/15-а, №569/15527/16-а, №461/2579/17, №820/4554/17, №569/16681/16-а, №826/8803/15, №813/4989/17 правові висновки спростовує доводи відповідача про наявність у останнього дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо продовження строку дії дозволів та самостійного визначення ним строку, на який такі дозволи будуть продовженні, тому що у даному конкретному випадку відповідач якраз не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. З огляду на доводи позивача, в Департаменту відсутні підстави для відмови в продовженні строку дії дозволів № 1222/4 та № 1222/6 та є лише один можливий варіант поведінки, який передбачений законодавством - це продовжити строк дії дозволів. При цьому, оскільки законодавством не передбачено право Робочого органу на свій розсуд визначати строк, на який продовжується строк дії дозволу, а законодавчо встановлений строк дії дозволу становить 5 років, тому цей строк також має застосовуватись у разі продовження строку дії дозволу, з урахуванням того, що саме на цей строк ПП Ідея просило відповідача продовжити строк дії дозволів 1222/4,1222/6 та № 1222/8 у відповідних заявах, які були подані Робочому органу.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачем у відзиві та поданими доказами не спростовано його доводи, що є підставою для задоволення позову.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України Про рекламу визначено, що зовнішня реклама - це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

За приписами частини 5 статті 16 Закону України Про рекламу перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

На виконання вимог частини першої статті 16 Закону України Про рекламу Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2003р. №2067 затвердив Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила №2067). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил №2067).

Пунктом 2 Правил №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно із пунктом 3 Правил №2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Отже, Законом України Про рекламу та Правилами №2067 передбачено, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами видаються у порядку, який встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад і не повинен суперечити Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд враховує, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005р. №2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон №2806-IV).

Згідно із визначеннями, наданими статтею 1 Закону №2806-IV, дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 2 Закону №2806-IV визначено, що його дія поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, а також нею установлено перелік правовідносин, на які сфера дії Закону №2806-IV не поширюється.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону №2806-IV, виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру;

строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Законом України від 19.05.2011р. № 3392-VI Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Статтею 1 вказаного Закону установлено, що термін документ дозвільного характеру вживається у значенні, наведеному у Законі України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ; забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері. Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначено в пункті 63 Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами , який передбачений Законом України Про рекламу .

Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного Закону.

Відповідно до статті 4-1 Закону №2806-IV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 Типові правила розміщення зовнішньої реклами не лише визначають правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах і порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, але й регулюють порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру у розумінні Закону №2806-IV.

Пунктами 5, 6 Правил №2067 визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать:

розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;

прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;

підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні;

видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;

ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;

подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;

підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.

Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві затверджені рішенням Виконавчого комітету ММР від 4 жовтня 2011 року № 1015 (далі Правила №1015).

Названі Правила регулюють відносини між виконавчими органами Миколаївської міської ради та суб`єктами господарювання, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами у місті, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, та погодження місць встановлення рекламних конструкцій, розміщення (встановлення, монтаж), експлуатації, а також порядок контролю за дотриманням вимог цих Правил (п. 1.1 Правил № 1015).

Пунктом 2 Правил №1015 визначено, що Робочий орган - це виконавчий орган Миколаївської міської ради, уповноважений нею здійснювати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 07.07.2011р. №7/33 управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради визначено Робочим органом по регулюванню діяльності з розміщення зовнішньої реклами (рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/2900.html).

Рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016р. №13/1 Про затвердження структури виконавчих органів Миколаївської міської ради ліквідовано управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та утворено департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради. (Рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/25675.html).

Департамент визначений правонаступником управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Отже, відповідач є робочим органом у розумінні Правил №2067 та №1015.

Пунктом 4.1 Правил №1015 визначено, що до повноважень Робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу; підготовка проекту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про надання дозволу, про відмову в його наданні; видача дозволу на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради або Робочого органу через державного адміністратора.

Згідно пунктів 5.1, 5.3, 5.4 та 5.5 Правил № 1015 для одержання дозволу заявник подає державному адміністратору або представнику Робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами, який здійснює прийом суб`єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву встановленої форми, до якої додаються:

- фотокартка місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів) з розташуванням комп`ютерного макета запланованої рекламної конструкції та її ескіз з конструктивним рішенням (формат А-4);

- доручення керівника юридичної особи або нотаріально посвідчене доручення фізичної особи для ведення справи по оформленню документів на розміщення зовнішньої реклами (у разі подачі документів довіреною особою).

За наявності документів, передбачених пунктом 5.1 цих Правил, заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється Робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами

Робочий орган протягом п`яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламної конструкції, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу. Після перевірки місця керівник Робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету Робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з Додатком 2, де зазначається перелік уповноважених органів (особи), з якими необхідно їх погодити. Одночасно між виконкомом міської ради та заявником укладається договір про пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, який підписується міським головою (заступником міського голови).

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету Робочий орган протягом трьох днів надає державному адміністратору вмотивовану відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлене місце розташування рекламної конструкції, або дати і номера рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на заявлене місце іншій особі. Рішення про відмову передається державним адміністратором заявнику у порядку, встановленому чинним законодавством. (пункт 5.6 Правил № 1015)

Згідно із пунктами 5.14, 5.20, 5.21 Правил № 1015 заявник протягом 3 місяців оформлює обидва примірники дозволу та подає їх державному адміністратору разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви та номер рішення про встановлення пріоритету на місце розташування рекламної конструкції.

Заявник повинен погодити дозвіл з наступними органами: власником (розпорядником, користувачем) місця або уповноваженим ним органом (особою); управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

На вимогу Робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках історії та архітектури, у межах зон охорони таких пам`яток і в межах об`єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій -у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій у формі схеми розміщення рекламної конструкції, що є невід`ємною частиною дозволу. Зазначені вище органи та особи погоджують дозвіл протягом п`яти робочих днів з дати звернення заявника. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.

Перелік документів, органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Робочий орган протягом не більш як десяти робочих днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає на чергове засідання виконавчого комітету міської ради пропозиції та проект відповідного рішення, про що інформує державного адміністратора. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради згідно з регламентом приймає рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні. Після отримання відповідного рішення виконкому Миколаївської міської ради про надання дозволу, керівник Робочого органу протягом одного робочого дня підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою. Перший примірник дозволу видається заявникові через державного адміністратора, а другий залишається Робочому органу для обліку та контролю. (пункти 5.22, 5.25, 5.26, 5.27 Правил № 1015).

Пунктом 7.1 Правил № 1015 установлені підстави анулювання виданого дозволу, якими є: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; - припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація); - припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; - встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації. Законом можуть встановлюватися інші підстави для анулювання дозволу.

Пунктами 8.11 - 8.14 установлені вимоги, яким має відповідати зовнішня реклама та випадки, коли її розміщення забороняється. Перелік цих вимог і заборон є вичерпним.

Зокрема, зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

- розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 8.15-8.18 цих Правил;

- розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

- освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

- фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;

- на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

- нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

- у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати рекламні засоби: на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів; у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

Пунктом 5.31 Правил № 1015 встановлено, що у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві може бути відмовлено, у разі:

- подання заявником неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу;

- виявлення у документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу;

- інших підстав, встановлених законами України.

Відмова у видачі дозволу за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в судовому порядку згідно з діючим законодавством.

Відповідно до пунктів 6.3, 6.4 та 6.5 п. 6 Правил № 1015 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника Робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами.

Продовження строку дії дозволу здійснюється Робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

З матеріалів справи видно, що у зв`язку із закінченням строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 27.01.2006р. №1222/4, від 01.11.2013р. №1222/6, від 24.10.2014р. №1222/8 позивач звернувся до відповідача із заявами від 05.09.2019р. №14/19 (вхідний №17-3648 від 20.09.2019р.) та від 02.08.2019р. №08/19 (вхідний без номеру від 02.08.2019р.) щодо продовження строку дії вказаних дозволів на п`ять років.

Листом Департаменту від 29.11.2019р. №18-567 відмовлено у продовженні терміну дії дозволу №1222/4, підставою відмови указано те, що рекламний засіб розміщений з порушенням вимог, встановлених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві , а також недотримання норм ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів та ДСТУ 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди .

Листом Департаменту від 06.09.2019р. №17-3127/2 відмовлено у продовженні терміну дії дозволу №1222/6, підставою відмови указано порушення вимог рішень виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві , від 21.04.2010р. № 532 Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна) .

Листом Департаменту від 29.11.2019р. №18-570 надано згоду на продовженні строку дії дозволу №1222/8, при цьому відповідач посилається на пункт 6.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві , затверджених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 04.10.2011р. № 1015, відповідно до яких у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламної конструкції, які зумовлюють необхідність зміни її місця розташування, Робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами.

Надавши указаним листом згоду, відповідач продовжив строк дії дозволу №1222/8 на один рік, до 27.11.2020р., замість зазначеного у заяві п`ятирічного строку.

Оцінюючи підстави відмови позивачу у продовженні строку дії дозволів, суд зазначає, що виключний перелік підстав для відмови у видачі відповідного дозволу установлений Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , який є спеціальним законодавчим актом, що регулює відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, та який має пріоритетність над Правилами №1015.

Так, статтею 4-1 Закону №2806-IV установлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Також слід урахувати, що Законом України Про рекламу безпосередньо не установлені підстави для відмови у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами чи продовженні строку дії такого дозволу, а лише встановлений у частині 4 статті 16 вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відмовляючи у продовженні строку дії дозволу №1222/4, відповідач лише указав, що рекламний засіб розміщений з порушенням вимог, встановлених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві , а також недотримання норм ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів та ДСТУ 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди .

При цьому він жодним чином не конкретизує, яким саме вимогам вказаних рішення та державних будівельних норм і державного стандарту не відповідає розміщення рекламної конструкції.

Лише у відзиві відповідач посилається на акт обстеження рекламних засобів від 29.11.2019р. без номеру, за змістом якого рекламний засіб за дозволом №1222/4 установлений з порушенням вказаних вище актів як такий, що розміщений ближче ніж 150 метрів до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування.

Ознайомившись із текстом рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві , опублікованим на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/22880.html, суд не виявив тих вимог до розміщення зовнішньої реклами, на які посилається відповідач у відзиві.

Що ж до недотримання норм ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів та ДСТУ 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди , а саме заборони розміщувати рекламоносії ближче ніж 150 метрів до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування, то суд відмічає, що ця заборона стосується розміщення зовнішньої реклами на дорогах загального користування. Згідно із статтею 5 Закону України від 08.09.2005р. № 2862-IV Про автомобільні дороги автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях. З матеріалів справи вбачається, що зовнішня реклама згідно з дозволом №1222/4 розташовується за адресою: м. Миколаїв, вул. В.Морська (Варварівський міст), тобто є вулицею (дорогою) населеного пункту, при цьому доказів того, що вул. В.Морська (Варварівський міст) є автомобільною дорогою загального користування - відповідачем до суду не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування обставин, з якими він пов`язує наявність підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу №1222/4.

Крім того, слід звернути увагу відповідача на те, що Правилами №1015 у пункті 6.2 установлений чіткий припис про те, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламної конструкції, які зумовлюють необхідність зміни її місця розташування, Робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва Робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламної конструкції вносяться зміни у дозвіл.

Як видно зі справи, первісно дозвіл №1222/4 наданий 27.01.2006р. і він був на той час погоджений у встановленому законодавством порядку з усіма компетентними органами.

Містобудівні вимоги по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві затверджені рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496, отже якщо відповідач уважає, що у зв`язку з цим відбулась зміна містобудівної ситуації, вимогам якої не відповідає місце розміщення зовнішньої реклами, то він був зобов`язаний письмово попередити позивача як розповсюджувача зовнішньої реклами та надати йому інше рівноцінне місце для її розміщення.

Доказів цього до суду не надано, що, на думку суду, також спростовує доводи відповідача про невідповідність місця розміщення належного позивачу рекламного засобу вимогам рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496.

Але найголовніше, що зазначені відповідачем у листі від 29.11.2019р. №18-567 підстави відмови у продовженні строку дії дозволу №1222/4 не передбачені чинним законодавством, тобто не входять до вичерпного переліку підстав, установлених Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . Не передбачені такі підстави і Правилами №1015.

При цьому відповідач жодним належним і допустимим доказом не підтвердив наявності передбачених саме законами України підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру або продовженні строку його дії.

Ураховуючи викладене, відмова Департаменту у продовженні строку дії дозволу №1222/4 вчинена не на підставі, передбаченої законодавством і нормативно-правовими актами міської ради та не відповідає принципам, визначеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправною.

Щодо наданої листом від 06.09.2019р. №17-3127/2 відмови у продовженні терміну дії дозволу №1222/6, то суд зазначає, що відповідними підставами відповідач указав порушення вимог рішень виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві , від 21.04.2010р. № 532 Про впорядкування рекламних конструкцій по пр . Центральному (Леніна) .

Суд враховує, що ця відмова містить ті самі дефекти, що і викладена у листі від 29.11.2019р. №18-567 в частині порушення вимог рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015р. №496 Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві .

Тому суд з тих саме підстав уважає відмову Департаменту у продовженні строку дії дозволу №1222/6 протиправною.

Стосовно додатково зазначеного відповідачем порушення вимог рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010р. № 532 Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна) слід зазначити, що так само відповідач не указав, у чому конкретно розміщена позивачем рекламна конструкція не відповідає указаному рішенню. Дозвіл №1222/6 виданий первісно 01.11.2013р., тобто після набрання чинності рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010р. № 532, строк його дії продовжувався до 27.11.2014р. та до 27.11.2019р., а його видачу було погоджено із спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. Доказів того, що рекламна конструкція розміщена не у відповідності із дозволом - до суду не надано.

При цьому суд не може взяти до уваги наданий відповідачем акт обстеження рекламних засобів від 29.11.2019р. без номеру, яким нібито установлено порушення при розміщенні зовнішньої реклами за дозволами №1222/4 та №1222/6, оскільки цей акт складено через два місяці після того, як відповідачем було відмовлено у продовженні строку дії дозволу №1222/6, а отже він не міг бути підставою для відмови.

Тому суд вважає недоведеними відповідачем обставини невідповідності розміщеної згідно із дозволом №1222/6 рекламної конструкції вимогам рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010р. №532 Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна) .

Таким чином, суд вважає протиправною відмову відповідача у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №1222/6.

Стосовно листа Департаменту від 29.11.2019р. №18-570, яким надано згоду на продовження строку дії дозволу №1222/8 на один рік суд вказує, що Законами України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та Про рекламу не установлені граничні строки дії дозвільних документів на розміщення зовнішньої реклами. Навпаки, абзацом четвертим частини статті 4-1 Закону №2806-IV установлено, що документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Натомість пунктом 23 Правил №2067 установлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

З цього суд робить висновок, що як строк, на який видається дозвіл, так і відповідно строк, на який продовжується дія такого строку, має становити п`ять років, якщо сам заявник не клопоче про строк меншої тривалості. У разі ж, якщо існують обставини, які унеможливлюють знаходження зовнішньої конструкції понад п`ятирічний строк чи строк, зазначений заявником, відповідач вправі визначити строк меншої тривалості, але з урахуванням приписів статті 2 КАС України таке зменшення строку дії дозволу повинно бути умотивованим.

Як видно з матеріалів справи, 02.08.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження терміну дії дозволів №1222/6 та №1222/8. При цьому у заяві позивач чітко просить продовжити строк дії дозволів на п`ять років.

Щодо дозволу №1222/6 відповідач відмовив у продовженні строку його дії листом від 06.09.2019р. №17-3127/2.

Однак щодо продовження строку дії дозволу №1222/8 відповідач повідомив позивач лише 29.11.2019р. листом №18-570, при цьому не вказав, на який строк продовжується його дія, але виклав зміст пункту 6.2 Правил №1015, відповідно до яких у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламної конструкції, які зумовлюють необхідність зміни її місця розташування, Робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами.

У самому ж дозволі №1222/8 вчинено запис про продовження строку його дії з 27.11.2019р. до 27.11.2020р., тобто на один рік.

Суд звертає увагу, що ні в листі від 29.11.2019р. №18-570, ані у відзиві відповідач не указав конкретні та реально існуючі підстави і причини продовження строку дії дозволу саме на один рік, а не на п`ять років, як того просив позивач.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламної конструкції або будь-які інші підстави, з якими можливо було б пов`язати необхідність визначення позивачу строку, на який продовжується дія дозволу, меншої тривалості, ніж він просив у заяві.

Отже, продовження відповідачем строку дії дозволу №1222/8 на один рік замість п`яти років є невмотивованим, а тому протиправним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними і допустимими доказами наявності установлених законами підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів №1222/4 та №1222/6 на розміщення зовнішньої реклами, а отже не спростував доводів позивача щодо протиправності таких відмов. Не було доведено відповідачем і обставин, які надавали йому легітимну можливість продовжити строк дії дозволу №1222/8 лише на один рік.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною відмови Департаменту у продовженні строку дії дозволів №1222/4 та №1222/6, а також визнання протиправними дій щодо продовження строку дії дозволу №1222/8 на один рік.

Таким чином, у вказаній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача продовжити на п`ять років строк дії дозволів №1222/4, №1222/6 та №1222/8 суд зазначає таке.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено з посиланням на конкретні докази наявності установлених законом підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів №1222/4, №1222/6 та обставин, які унеможливлювали продовження строку дії дозволу №1222/8 тривалістю більшою, ніж один рік.

Окрім бездоказових посилань на порушення позивачем вимог нормативно-правових актів при розміщенні рекламних конструкцій, відповідач наголошує на тому, що вирішення питання, чи продовжувати строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та визначення тривалості строку, на який продовжується дія дозволу, відноситься до виключної компетенції виконавчого органу міської ради і є його дискреційним повноваженням, у здійснення якого суд втручатись не уповноважений.

Суд не може в повній мірі погодитись із такою позицією відповідача.

Частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7631/15.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №813/4989/17.

Проте ситуація у даній справі не повністю співпадає з обставинами у вищеназваних справах, її особливістю є те, що відповідач не лише не надав доказів на підтвердження обставин існування підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів та обмеження строку тривалістю у один рік, але і не довів, що ці обставини встановлювались та покладались в основу прийнятих ним та оскаржених позивачем рішень і вчинених дій.

Установлення цих обставин у даному випадку не відноситься до компетенції суду.

Таким чином, оскільки оскаржені рішення і дії є необґрунтованими і невмотивованими, але наявними у справі доказами не підтверджено їх безпідставності, єдиним можливим варіантом захисту прав позивача, який може обрати у даному випадку суд, являється покладення на відповідача обов`язку повторно розглянути заяви ПП Ідея про продовження строку дії дозволів №1222/4, №1222/6 та №1222/8, з урахуванням викладених у цьому рішенні висновків суду.

Тобто, позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню частково, у спосіб інший, ніж зазначив позивач. Відповідно, у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача продовжити строк дії дозволів на п`ять років має бути відмовлено.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, за які при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 6306,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог до відшкодуванню позивачу належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн..

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства Ідея (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313) до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у продовженні строку дії дозволу № 1222/4 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, Варварівський міст, виданого Приватному підприємству Ідея , яка викладена в листі від 29.11.2019 року за № 18-567.

Визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради у продовженні строку дії дозволу № 1222/6 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний (колишній Леніна), 90, виданого Приватному підприємству Ідея , яка викладена в листі від 06.09.2019 року за № 17-3127/2.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради щодо продовження на один рік строку дії дозволу № 1222/8 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, проспект Богоявленський (колишній Жовтневий) (магазин Квіти ) - вул. Чкалова, виданого Приватному підприємству Ідея .

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради повторно розглянути заяву Приватного підприємства Ідея від 02 серпня 2019 року №08/19 про продовження на п`ять років строку дії дозволів №1222/6, №1222/8 та заяву Приватного підприємства Ідея від 05 вересня 2019 року №14/19 щодо продовження на п`ять років строку дії дозволу №1222/4, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) на користь Приватного підприємства Ідея (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3153,00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 108010200