Ухвала

від 01.04.2020 по справі 922/2454/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"01" квітня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2454/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства АТН-16351 (вх. № 7994 від 31 березня 2020 року) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства АТН-16351 , м. Дергачі, до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Дергачі, про стягнення коштів у розмірі 392 359,35 грн.,- ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 березня 2020 року прийнято заяву Приватного акціонерного товариства АТП-16351 про заміну сторони виконавчого провадження (вх. № 6850 від 17 березня 2020 року) до розгляду.

31 березня 2020 року, в межах розгляду заяви, яка розглядається в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України, від Приватне акціонерне товариство АТН-16351 надійшла заява, за змістом якої останній просить суд долучити до матеріалів справи завірену належним чином копію ухвали Господарського суду Харківської області від 16 березня 2020 року по справі № 922/1990/13 із доказами направлення даної заяви на адресу боржника, виконавчого органу та ФОП Кацман В.Я.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо прийняття до розгляду даної заяви застосувати приписи статті 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви з процесуальних питань, в тому числі пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань визначені у статті 170 ГПК України.

Так, за умовами статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 7 зазначеної статті).

Таким чином, зважаючи на обмежений строк розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником, документи на підтвердження обставин щодо правонаступництва мають бути подані разом з самою заявою про заміну сторони її правонаступником. Будь-яких виключень із загального правила норми процесуального законодавства не містять.

Як свідчать матеріали справи, 24 березня 2020 року стягувач надав до суду заяву (вх. № 7449) із проханням долучити до матеріалів справи завірену належним чином копію ухвали господарського суду Харківської області від 16 березня 2020 року.

Суд, з огляду на обмежений строк розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником, враховуючи, що документи на підтвердження обставин щодо правонаступництва мають бути подані разом з самою заявою про заміну сторони її правонаступником, повернув без розгляду вище означену заяву стягувачу.

При цьому, в даній ухвалі суду від 25 березня 2020 року суд стягувачу детально роз`яснив алгоритм подачі заяви в порядку 334 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що всі письмові документи, які на думку стягувача підтверджують його позицію, подаються одномоментно - разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Тобто, суд, здійснив інформування стягувача щодо його дії в разі подачі заяви в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України та роз`яснив порядок подачі письмових доказів на обґрунтування поданої ним заяви. Водночас, саме недодержання процедури щодо порядку подання додатків до прийнятої заяви були підставою для повернення без розгляду заяви стягувача (вх. № 7449 від 24 березня 2020 року) із доданим документом, а не відсутність доказів направлення вказаної заяви на адреси боржника, ФОП Кацман В.Я. та Державній казначейській службі України були підставою для повернення без розгляду заяви відповідної заяви. Процедура повідомлення інших осіб, яких стосується розгляд заяви стягувача, була зазначена судом в якості додаткової інформації для стягувача.

Заявник повинен був врахувати визначені в ухвалі суду від 25 березня 2020 року підстави повернення без розгляду заяви щодо долучення до матеріалів заяви документів (вх. № 7449 від 24 березня 2020 року).

Натомість, стягувач повторно прохає суд долучити до матеріалів заяви, яка розглядається в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України, письмовий документ щодо якого господарський суду виніс відповідну ухвалу 25 березня 2020 року.

Варто наголосити на тому, що поряд із законодавчим забезпеченням доступу до правосуддя, значний вплив на конституційно-правовий механізм реалізації права на доступ до правосуддя здійснюють самі сторони, шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначенного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).

В даному випадку стягувач, шляхом повторного подання заяви щодо долучення до матеріалів заяви письмового документа, намагається зловживати своїм процесуальним правом, оскільки діє у спосіб, не передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Оскільки в сукупному тлумаченні статей 80, 118, 169, 170 та 334 Господарського процесуального кодексу України, є одномоментність подання як самої заяви так і доказів на її обґрунтування, зазначені обставини є підставою для залишення без розгляду поданої заяви із відповідними додатками і відповідно заява - повертається заявникові в порядк,у визначеному частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України .

На підставі наведеного, керуючись статтями 80, 118, 169, 170, 232-236, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву Приватного акціонерного товариства АТН-16351 (вх. № 7449 від 31 березня 2020 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 01 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2454/15