Постанова

від 01.04.2020 по справі 640/16284/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16284/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ренджи Татарбунари до Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування приписів і постанов, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ренджи Татарбунари на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Реджи Татарбунари (далі - позивач, апелянт, ТОВ Реджи Татарбунари ) звернулось у суд з позовом до Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - відповідач, Департамент), в якому просило визнати протиправними та скасувати приписи від 26 липня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також постанови від 09 серпня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про безпідставність притягнення до відповідальності, що передбачена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , оскільки будівельні роботи на об`єктах будівництва проводились після направлення повідомлення про початок виконання таких.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що належним чином повідомив про початок виконання будівельних робіт, а тому мав право на їх проведення на момент перевірки. Повертаючи повідомлення, відповідач діяв не в межах та спосіб, установлені законом. Предмет перевірки не відповідає висновкам відповідача за результатами проведення такої. До того ж, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначені достовірні відомості.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до Порядка здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), посадовою особою Департамента з виїздом на місце проведено позапланові перевірки достовірності даних, наведених у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), з нового будівництва фотовольтаїчної електростанції Петрівка за межами населеного пункту смт Петрівка Іванівського району Одеської області та фотовольтаїчної електростанції Ісаєво за межами населеного пункту Ісаєво Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

За результатом цих позапланових заходів складено акти від 26 липня 2019 року №ТЮПП-1207 та №ТЮПП-1207/2 (далі - акти перевірки).

Актами перевірки встановлено порушення позивачем вимог частини 1 статті 34 та частини 1 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядка, Департамент видав приписи з вимогами з 26 липня 2019 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, оформити дозвільні документи протягом 2-місяців або привести земельну ділянку до попереднього стану; надати до Департаменту проектну документацію, на яку отримано позитивний експертний висновок від 10 червня 2019 року №0643-19Е та №0642-19Е.

Також на підставі акта перевірки Департаментом складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 липня 2019 року, за результатами розгляду яких 09 серпня 2019 року прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №32/1015-05/1-6758 та №33/1015-05/1-6757, якими позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафи у сумі 722582 грн. кожний.

Не погоджуючись із діями відповідача по проведенню перевірки та рішеннями, прийнятими за її наслідками, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки позивача, відповідачем повернуті повідомлення про початок виконання будівельних робіт, в той час, як позивач недоліки в повідомленнях не усунув, нових належних повідомлень не подав. Факт відсутності поданих повідомлень про початок виконання будівельних робіт, тобто передбаченої законодавством підстави для проведення робіт, станом на момент проведення перевірки, позивачем жодним чином не спростований.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI).

Пунктом 1 частини 1 статті 34 цього Закону закріплено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання таких робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 наведеної правової норми передбачено, що зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Так само частина 1 статті 36 Закону України №3038-VI містить положення, згідно з якими право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частина 2 цієї правової норми закріплює, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Колегія суддів зауважує, що частиною 7 статті 36 Закону України №3038-VI передбачено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, згідно з положеннями Закону України №3038-VI у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, факт подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт є достатньою умовою для виникнення права на початок виконання таких. А орган архітектурно-будівельного контролю не був наділений повноваженнями щодо повернення повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

Не передбачено таких повноважень і положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, на яку посилається відповідач.

Як убачається із матеріалів справи, наказами відповідача від 12 липня 2019 року призначено проведення позапланових перевірок щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ Ренджи Татарбунари вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - перевірка достовірності даних, наведених у поданих повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Станом на зазначену дату позивачем було подано повідомлення від 20 червня 2019 року.

Зазначене свідчить про те, що приймаючи рішення про призначення перевірок, відповідач виходив з факту, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивачем подані.

Наведене, на переконання суду, виключає підстави для притягнення позивача до відповідальності за пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання.

Положеннями пункта 3 частини 3 статті 41 Закону України №3038-VI закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Оскільки оскаржувані приписи ґрунтуються на порушенні позивачем виключно частини 1 статті 34 та частини 1 статті 36 Закону України №3038-VI, що спростовано наведеним вище, такі приписи видано безпідставно.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані постанови та приписи підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних доручень №97 від 22 серпня 2019 року, №98 від 22 серпня 2019 року та №241 від 04 грудня 2019 року позивачем за його подання та подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн., то вказані витрати підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної архітектурно-будівельної інстанції України, структурним підрозділом якої є відповідач.

Керуючись статтями 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ренджи Татарбунари задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року скасувати .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ренджи Татарбунари задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати приписи Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26 липня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 09 серпня 2019 року №32/1015-05/1-6758 та №33/1015-05/1-6757 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ренджи Татарбунари (адреса: 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А, група нежитлових приміщень №177; код ЄДРПОУ 37197689) судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.П. Мельничук

О.Є. Пилипенко