Ухвала

від 02.04.2020 по справі 905/1088/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"02" квітня 2020 р. Справа № 905/1088/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №723 Д/2)

на рішення , ухвалене Господарським судом Донецької області у складі судді Курило Г.Є. об 11 годині 05 хвилини 10.09.2019 (повний текст складено 10.09.2019) у справі №905/1088/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

до відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ", м. Мирноград, Донецької області

2) ОСОБА_1 , смт. Володимирівка Донецької області,

про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 81992,97 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ", та ОСОБА_1 , про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 81992,97грн., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 74227,65грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1239,02грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.10.2019) позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" та ОСОБА_1 , про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 81992,97грн. задовольнити повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Коршункова, 2, оф.30, код ЄДРПОУ 40704464) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 74227,65грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1239,02грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Коршункова, 2, оф.30, код ЄДРПОУ 40704464) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"(01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д; код 14360570) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Господарський суд, приймаючи рішення у справі, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості, проте відповідачами не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 74227,65 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1239,02грн., заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30грн., в результаті чого господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням, ухваленим Господарським судом Донецької області, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся другий відповідач, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду Донецької області в частині задоволення позовних вимог про стягнення з другого відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 74227,65 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги до другого відповідача залишити без задоволення; зупинити дію рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19 залишено без руху; ухвалено апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду: вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із доказами, які підтверджують дату, коли особа дізналася про рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19 протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 10.03.2020 про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 26.03.2020.

Враховуючи викладене, строк на усунення недоліків спливає 06.04.2020 (оскільки останній день строку припадає на 05.04.2020 - вихідний день).

31.03.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги та заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення у справі №905/1088/19 прийнято та підписано 10.09.2019.

Тобто останнім днем строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення є 30.09.2019 .

Відповідно до штемпелю організації поштового зв`язку, що міститься на поштовому конверті, у якому надсилалася апеляційна скарга до суду, судом з`ясовано, що поштове відправлення передано до пересилання 26.02.2020 .

Тобто, ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі № 905/1088/19 більше ніж 4 місяців.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Зокрема у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт зазначає, що текст оскаржуваного рішення ним отримано не було. Зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, і не мешкає за місцем своєї реєстрації в смт Володимирівка, Волноваського району, Донецької області з 2018 року, а проживає в місті Києві по вул АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3010-5000241572 від 04.12.2019. В лютому 2020 другому відповідачу стало відомо, що на її майно у вигляді земельної ділянки накладено арешт і після з`ясування підстав накладання арешту, з Єдиного державного реєстру судових рішень скаржнику стало відомо про існування оскаржуваного рішення.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення скаржник зазначає, що 24.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до Адвокатського об`єднання "Аксіома" для отримання консультації та роз`яснення їй постанови про арешт коштів боржника від 14.11.2019. Під час вивчення зазначеної постанови було з`ясовано про існування рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19.

Апелянт зазначає, що оскільки відповідач-2 є внутрішньо переміщеною особою і не проживає за адресою, на яку судом направлялася поштова кореспонденція, то він не отримав та не міг отримати листи, що надсилалися судом.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи Господарського суду Донецької області (ухвала про відкриття провадження від 16.07.2019, ухвала про оголошення перерви від 06.08.2019, рішення від 10.09.2019, ухвала про виправлення описки від 04.10.2019) надсилалися ОСОБА_1 за адресою, яка міститься в матеріалах справи - АДРЕСА_1 .

Така ж адреса міститься у відкритому доступі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у рядку Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім`я, по батькові, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ", ЄДРПОУ 40704464, засновником якого є ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що всі поштові відправлення, які адресовані ОСОБА_1 , повернулися до Господарського суду Донецької області неврученими у зв`язку з тим, що адресат не проживає за вказаною адресою.

Відповідно до штампу організації поштового зв`язку, відмітка про відсутність особи за вказаною адресою датована 20.09.2019.

Відповідно до наданої апелянтом копії довідки від 04.12.2019 №3010-5000241572 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

Тобто, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.12.2019 видана ОСОБА_1 після ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19.

Доказів того, що до взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 мешкала за іншою адресою, ніж та, за якою направлялася поштова кореспонденція суду апелянтом надано не було.

Як встановлено судом смт Володимирівка Волноваського району Донецької області не входить до Переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та ПАТ "Укрпошта" не здійснює пересилання пошти.

Тобто відділення ПАТ "Укрпошта" здійснює пересилання поштових відправлень до смт Володимирівка Волноваського району Донецької області.

Оскільки матеріали справи не містить доказів того, що ОСОБА_1 на час розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення остаточного судового рішення у справі проживала за іншою адресою, ніж міститься в матеріалах справи, господарським судом першої інстанції поштова кореспонденція направлялася відповідачу-2 за належною адресою.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали та рішення суду за належною адресою, та які повернулися в суд у зв`язку з неотриманням адресатом у зв`язку з тим, що він не проживає за зазначеною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

04.10.2019 Господарським судом Донецької області видано наказ на виконання судового рішення від 10.09.2019 у справі №905/1088/19.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що про існування судового рішення у справі №905/1088/19 дізнався після вивчення постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно зі ст. 56 зазначеного закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Враховуючи, що приватним виконавцем під час вчинення виконавчих дій накладається арешт на майно та кошти боржника, сумнівним є твердження апелянта, що про накладення арешту та про існування постанови приватного виконавця від 14.11.2019, та як наслідок і про ухвалене рішення у даній справі, він дізнався лише у лютому 2020 року.

Однак жодних доказів та пояснень яким чином скаржник дізнався про існування виконавчого провадження та накладення арешту апелянтом до Східного апеляційного господарського суду надано не було, доказів на підтвердження того, що про зазначені обставини апелянт дізнався лише у лютому 2020 року також матеріали справи не містять та до апеляційної скарги заявником не надано.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

В свою чергу, відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень).

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19 було оприлюднено 12.09.2019.

Відповідно до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Отже, апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних та непереборних обставин, які завадили скаржнику скористатися правом на апеляційне оскарження, та могли бути визнані судом поважними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини зазначені апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19 є неповажними та вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19.

Керуючись ст.ст. 119, 234, 174, 260, 261 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/1088/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга № 64 від 26.02.2020 та додані до неї документи на 14 арк., поштовий конверт.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий