Постанова

від 26.08.2020 по справі 905/1088/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р. Справа № 905/1088/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.

за участю представників:

позивач - не з`явився;

1-й відповідач - не з`явився;

2-й відповідач - Гришко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1573Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 року (повний текст складено 10.09.2019, суддя Курило Г.Є.) у справі №905/1088/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

до відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ", м. Мирноград, Донецької області

2) ОСОБА_1 , смт. Володимирівка Донецької області,

про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 81992,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 81992,97грн., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 74227,65грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1239,02грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору №б/н від 12.11.2018 та договору поруки.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.10.2019) позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" та ОСОБА_1 , про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 81992,97грн. задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Коршункова, 2, оф.30, код ЄДРПОУ 40704464) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 74227,65грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1239,02грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" (85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Коршункова, 2, оф.30, код ЄДРПОУ 40704464) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"(01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код 14360570) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

ОСОБА_1 з рішенням Господарського суду Донецької області не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення; скасувати рішення Господарського суду Донецької області в частині задоволення позовних вимог про стягнення з другого відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 74227,65грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у вигляді щомісячної комісії в розмірі 5400,00 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 1126,30 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги до другого відповідача залишити без задоволення; зупинити дію рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по даній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Ільїна О.В. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 року у справі №905/1088/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 27.07.2020 о 12:30.

У судовому засіданні 27.07.2020 року, за клопотанням другого відповідача оголошувалась перерва до 26.08.2020 року.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

У засідання суду з`явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, повноважних представників до суду не направили.

ПАТ Приватбанк електронною поштою надсилався відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення; розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Колегія суддів, з огляду на передбачений ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що явка представників не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю позивача і першого відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ ПАРТ" (позичальник, відповідач 1) з однієї сторони та Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (банк), з другої сторони, 12.11.2018 уклали кредитний договір №б/н, за яким позичальник приєднався до Умов та правил надання послуги "КУБ" шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ".

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача 1, відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua .

Істотними умовами такого кредитного договору є: розмір кредиту: 100000,00 грн.; строк - на 12 місяців з дати видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту); порядок погашення заборгованості за кредитом щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; графік погашення є додатком №1 до договору; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п.1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та сплачується неустойка у розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил; укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі "Приват 24 для бізнесу" або іншим шляхом що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (п.п. 1.2., 1.3.,1.4., 1.5., 1.6., 1.9. заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ").

Відповідно до Графіка погашення основної заборгованості суми боргу та процентів за кредитом - Додаток №1 до Заяви про приєднання Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ", відповідач повинен був сплачувати впродовж 12 місяців щомісячно по 8333,34грн.

За умовами п. 3.2.8.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24 (далі - Заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п.3.2.8.3.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").

Клієнт доручає Банку щомісячно у строку, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з дев`яносто першого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (п.3.2.8.3.1.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").

За умовами п.3.2.8.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.3 Умов).

Згідно з п.п. 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3 Умов, клієнт зобов`язався оплатити проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.

На виконання умов кредитного договору б/н від 12.11.2018 року позивачем 14.11.2018 року перераховано на поточний рахунок відповідача 1 (позичальника) кредитні кошти в розмірі 100000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача1 № НОМЕР_2 .

При цьому, наданий кредит повернутий лише частково, а саме у розмірі 25772,35 грн.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки №POR1541589884360 (договір поруки) від 07.11.2018 року (а.с. 35), предметом якого (п. 1.1. договору поруки) є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ "РАЙЗ ПАРТ" ЄДРПОУ 40704464, далі - "боржник" зобов`язань за угодами - приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" умов та правил надання банківських послуг, далі угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно угоди 1 - 1,8% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у угоді 1.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою1" цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису.

У відповідності до витягу про об`єкт перевірки за договором поруки №POR1541589884360 встановлено приналежність електронного підпису другому відповідачу - ОСОБА_1 і, вказано, що ЕЦП є правильним, підпис накладений 14.11.2018 року о 12:38:05.

Враховуючи те, що зобов`язання за договором кредиту не були виконані ТОВ "РАЙЗ ПАРТ", 22.05.2019 року, АТ КБ Приватбанк звернувся до відповідачів з вимогою від 14.05.2019 року погасити прострочену заборгованість не пізніше 5 календарних днів з дати одержання повідомлення, у випадку несплати простроченої заборгованості у вищевказаний строк, на підставі ст. 1050 Цивільного кодексу України, умов кредитного договору та договору поруки вимагав повернути суму кредиту у повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.

Господарський суд, приймаючи рішення і задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачами своїх зобов`язань щодо сплати на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 81992,97 грн, враховуючи вимоги щодо стягнення 48% річних, проценти за користування кредитом та пеню, які були нараховані у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

За приписами ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та першим відповідачем є Кредитним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, предметом спору у даній справі є виконання позичальником та поручителем зобов`язань в частині повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також застосування відповідальності встановленої договором та чинним законодавством України за порушення відповідних зобов`язань.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містяться в ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного договору, у них виникли майново-господарські зобов`язання згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та порукою.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Тобто, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

Враховуючи досягнення сторонам угоди стосовно істотних умов договору, положення ст. 1048, 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, а також наявність в матеріалах справи розрахунку заборгованості позивача, банківських виписок, що підтверджують факт заборгованості за кредитним договором, а також вимоги позивача, що була направлена на адресу відповідачів погасити заборгованість за кредитним договором, не надання відповідачами суду доказів виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту за встановленим графіком, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, колегія суддів вважає обґрунтованими заявлені вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 74227,65грн, 1239,02 грн - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, та 5400,00 грн - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Як визначено ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і відповідно до ст. 49 Закону "Про банки і банківську діяльність", надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення і наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, з урахуванням прострочення погашення заборгованості за кредитом, відсотки позивачем нараховані у відповідності з п.1.6 Заяви про приєднання до Умов - у розмірі 4% за місяць (48% за рік), а відсотки у вигляді комісії нараховані у розмірі, визначеному п.1.4 такої Заяви - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені в розмірі 1126,30грн. за період з 15.03.2019 по 23.05.2019.

Таким чином, Умовами і Правилам визначені умови про порядок нарахування, розмір та сплати процентів, комісій та пені як вид відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення грошових зобов`язань за договором кредиту, а відповідно до п.1.2 договору поруки, поручитель відповідає також і за виконання зобов`язань в частині сплати пені.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована ним з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та її розмір при нарахуванні застосований у узгодженому розмірі.

На підставі наведеного, суд попередньої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення 1126,30грн. пені солідарно з відповідачів, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що нею та позивачем не укладався договір поруки, а відповідно, і не підписувався нею із використанням електронного цифрового підпису спростовується матеріалами справи, а саме, витягом про об`єкт перевірки за договором поруки №POR1541589884360, яким встановлено приналежність електронного підпису ОСОБА_1 і, вказано, що ЕЦП є правильним, підпис накладений 14.11.2018 року о 12:38:05 (а.с. 35).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Тобто, наявність цифрового підпису не являється переважним перед власноручним підписом - обидва види використовуються для ідентифікації підписувача.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний документ є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження погодження другого відповідача з істотними умовами договору поруки.

Тобто, в даному випадку підтверджено факт ознайомлення з умовами договору і погодження з ними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 року у справі №905/1088/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 року у справі №905/1088/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.08.2020 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Склярук О.І.

Суддя Хачатрян В.С.