Рішення

від 24.03.2020 по справі 922/3986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2020 р.Справа № 922/3986/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

за участю учасників справи:

учасники справи не з`явились

розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр лабораторної медицини" (61178, м. Харків, Салтівське шосе, 266, код ЄДРПОУ 40891229) до Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 40, код ЄДРПОУ 22611218) про стягнення 156 755,60грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 112 000,00грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 27 579,70грн., 3% річних в розмірі 4 519,90грн., збитки від інфляції в розмірі 12 656,00грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням суду від 13.03.2020 по справі № 922/3986/19 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр лабораторної медицини" до Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" про стягнення 156 755,60грн. відмовлено повністю. Судові витрати за сплати судового збору покладено на позивача.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат відповідачем було зазначено про попередні витрати на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в розмірі 13 000,00грн.

10.03.2020 представник відповідача звернувся до суду з заявою, в якій повідомив, що остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та докази в його обґрунтування будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до приписів ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

16.03.2020 до суду надійшло клопотання Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" про стягнення судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 18.03.2020 клопотання Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" про стягнення судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.03.2020.

Представник Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" у призначене судове засідання не з`явився, 23.03.2020 на адресу суду надійшла його заява, в якій останній просить суд розглядати його клопотання без участі представника заявника.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте 23.03.2020 надав суду письмові заперечення, в яких проти визначеного відповідачем та його адвокатом гонорару заперечує, оскільки даний розмір не відповідає принципам справедливості та розумності за складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та є таким, що штучно завищений, оскільки, на думку позивача, послуги зі складання заперечень на відповідь на відзив та підготовка до судових засідань, як вже зазначалось вище, не вимагало собою значного обсягу юридичної та технічної роботи, так як адвокат фактично дублював аргументи, викладені ним раніше у відзиві на позов. Як зазначає позивач, нормативно-правове регулювання спірних відносин не змінювалось, а тому складнощів у зборі доказів у відповідача не було. Крім того, позивач посилається на відсутність договору пр надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019, посилання на який міститься в акті виконаних робіт та рахунках-фактурах. Як вважає позивач, цей договір є належним доказом під час визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі зазначеного просить суд в задоволенні клопотання відповідача про стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі з посиланням на ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить суд розгляд питання розподілу судових витрат розглянути за відсутності представника позивача через установлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 12.03.2020 на території України карантин.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у клопотанні про стягнення судових витрат, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

19.12.2019 між Адвокатським об`єднанням "Корт Райдер" в особі керуючого партнера Прокопченка Сергія Валерійовича (виконавець) та Спільним Українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" (відповідач) укладено договір про надання правової допомоги № ЛТД, відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов`язання по наданню правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п.1.2 договору виконавець зобов`язався здійснювати представництво (захист) інтересів відповідача у судах всіх інстанцій, зокрема, але не виключно представництва у господарській справі № 922/3986/19 зі всіма без виключення правами сторони, третьої особи (залежно від процесуального статусу).

Вартість послуг та порядок розрахунків сторони погодили у розділі 5 договору, а саме: вартість послуг за надання правової допомоги під час розгляду господарської справи № 922/3986/19 в суді першої інстанції за цим договором складає 13 000,00грн. (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.3 договору відповідач зобов`язався оплатити виконавцю 50% вартості послуг впродовж трьох календарних днів після підписання цього договору та 50% після надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.

За необхідності сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (п.5.2 договору).

Відповідачем до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019.

Таким чином, заперечення позивача в частині ненадання відповідачем до матеріалів справи копії примірника договору про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019, який, як зазначає сам позивач, є належним доказом під час визначення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи (а.с.51-52).

З матеріалів справи вбачається, що Прокопченко Сергію Валерійовичу видано свідоцтво № 360 від 08.07.2011 про право на заняття адвокатською діяльністю та Адвокатським об`єднанням "Корт Райдер" видано адвокату Прокопченко С.В. ордер на надання відповідачу правничої допомоги у цій справі.

В обґрунтування клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу відповідач надав суду акт № 13/03 від 13.03.2020 приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019, складений ним з Адвокатським об`єднанням "Корт Райдер", рахунок-фактуру від 19.12.2019 та від 13.03.2020 на загальну суму 13 000,00грн., копії платіжної квитанції від 20.12.2019 на суму 6 500,00грн. та копію квитанції № 5631 від 16.03.2020 про сплату 6 500,00грн. на виконання умов договору № ЛТД від 19.12.2019.

Судом встановлено, що адвокат Прокопченко С.В., як представник відповідача, брав участь у судових засіданнях у суді першої інстанції у цій справі. Крім того, в матеріалах справи містяться складені адвокатом Прокопченко С.В. відзив на позов, заперечення на відповідь позивача на відзив та клопотання, пов`язані з розглядом справи.

Також матеріалами справи підтверджується надання відповідачем попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, який подано одночасно з відзивом на позов.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд керується наступним.

За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України ).

Звертаючись 16.03.2020 до суду з клопотанням, відповідач надав акт № 13/03 від 13.03.2020 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019, складений ним з Адвокатським об`єднанням "Корт Райдер", копії платіжних документів, квитанції від 20.12.2019 на суму 6 500,00грн. та копію квитанції № 5631 від 16.03.2020 про сплату 6 500,00грн. на виконання умов договору № ЛТД від 19.12.2019, рахунки-фактури від 19.12.2019 та від 13.03.2020 на загальну суму 13 000,00грн., а також договір про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019.

За приписами ч.1, ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00грн., який міститься в його відзиві на позов, а надані суду докази, свідчать про існування договірних відносин між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Корт Райдер".

Що стосується заперечень позивача на клопотання відповідача про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В обґрунтування поданої заяви про відмову у задоволенні клопотання відповідача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр лабораторної медицини" судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 13 000,00грн., позивач посилається на частини 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про стягнення судових витрат позивач лише зазначає відповідну норму кодексу, однак не обґрунтовує жодного із критеріїв, перелічених у ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в чому є не пов`язаність витрат із розглядом справи, чому саме він вважає розмір таких витрат необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та інше.

За приписами ч.ч.6, 7, 9 зазначеної статті цього Кодексу:

- якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч.6 ст.129);

- якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч.7 ст.129);

- у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129).

Як вбачається судом з матеріалів справи, заявлена у клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачем сума в розмірі 13 000,00грн. була зазначена ним у попередньому (орієнтовному) розрахунку, а тому у суду відсутні правові підстави застосування ч.6 та ч.7 ст.129 Господарського процесуального кодексу України для відмови в задоволенні поданого відповідачем клопотання в повному обсязі.

Також відсутні правові підстави і для застосування ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки випадків зловживання відповідачем та його представником процесуальними правами встановлено не було, а в задоволенні позову позивачу було відмовлено саме через недоведеність останнім обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача з посиланням на ч.ч.5-7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, а тому є безпідставними та необґрунтованими.

Обґрунтованої заяви щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, в порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, позивачем суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не доведено обставини, викладені ним у запереченнях про відмову в задоволенні клопотання відповідача в повному обсязі, відповідачем дотримано вимоги ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає правових підстав для відмови в задоволенні клопотання відповідача про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини, зокрема, що адвокат Прокопченко С.В. як представник відповідача брав участь у судових засіданнях у суді першої інстанції, в матеріалах справи містяться складені адвокатом Прокопченко С.В. відзив на позов, заперечення на відповідь позивача на відзив та клопотання, пов`язані з розглядом справи, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Прокопченко С.В. відповідачу послуг, перелічених в акті № 13/03 від 13.03.2020 приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № ЛТД від 19.12.2019, що є підставою для задоволення вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00грн.

Керуючись ст.ст.232, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр лабораторної медицини" (61178, м. Харків, Салтівське шосе, 266, код ЄДРПОУ 40891229) на користь Спільного Українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова ініціатива ЛТД" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 40, код ЄДРПОУ 22611218) - 13 000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 02.04.2020.

Суддя Т.А. Лавренюк