УХВАЛА
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа №504/3358/17
адміністративне провадження №К/9901/8785/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (далі - Сільрада) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Сільради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: підприємство Союз у вигляді приватного підприємства, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - виконавчий комітет Сільради, Товариство з обмеженою відповідальністю Форекстін та Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті-Строй Плюс , про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04 вересня 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував рішення Сільради від 27 липня 2017 року 468-VII Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка , від 27 липня 2017 року № 486-VII Про надання дозволу на розроблення проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 3-1 та від 22 грудня 2017 року Про затвердження містобудівної документації - проект внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 3-1 .
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Сільрада не погодилася із цими судовими рішеннями і 26 березня 2020 року подала касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму, зміст, та строки подання у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Щодо строків касаційного оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалено 05 лютого 2020 року, її повний текст складено 17 лютого 2020 року, а касаційну скаргу заявник подав безпосередньо до Верховного Суду 26 березня 2020 року.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано засобами поштового зв`язку 25 лютого 2020 року. На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач надав копію супровідного листа П`ятого апеляційного адміністративного суду з відбитком штампу вхідної кореспонденції Сільради.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником обставини та надані на їх підтвердження докази не дають підстав для поновлення строку з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Отже, в даному випадку, для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення Сільраді копії судового рішення.
Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відмітка ж про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у розумінні названих вище положень процесуального закону не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо.
Таким чином, вказані заявником доводи, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 329 КАС України.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд також установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України , відповідно до пункту 4 частини 2 якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі зазначено, що скаржник при її поданні керується пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, проте у скарзі відсутнє обґрунтування оскарження судових рішень з підстави, встановленої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Як видно зі змісту скарги, на обґрунтування підстави, встановленої пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 826/25805/15, від 21 серпня 2018 року у справі № 295/14759/16-а, від 05 вересня 2018 року у справі № 826/8956/17, від 10 вересня 2018 року у справі № 820/4285/17, від 03 липня 2019 року у справі № 823/2491/18, від 26 червня 2019 року у справі № 824/1115/18-а, однак у скарзі не зазначено в чому полягає подібність правовідносин та які саме норми права застосовані по іншому.
Аргументи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій фактично зводяться до правової оцінки обставин справи та дослідження доказів.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, є залишення такої скарги без руху.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги, посилаючись на те, що для сплати судового збору Сільраді необхідний додатковий час для виділення грошових на сесії ради та проведення процедури перерахування бюджетних коштів через органи Державної казначейської служби.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб`єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб`єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На момент звернення з позовом (2017 рік) відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При зверненні з позовом до суду в 2017 році фізичними особами заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2017 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року на рівні 1600 грн.
Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, який містить три позовні вимоги немайнового характеру, поданим фізичними особами в 2017 році складав 1920 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3840 грн (1920 * 200% = 3840).
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3840 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - , код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;
З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами на підтвердження причин пропуску строку, надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та подання виправленої касаційної скарги із зазначенням : які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Крижанівській сільській раді Лиманського району Одеської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Визнати підстави, вказані у заяві Крижанівською сільською прадою Лиманського району Одеської області про поновлення строку на касаційне оскарження,, неповажними.
Касаційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області залишити без руху .
Надати Крижанівській сільській раді Лиманського району Одеської області строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами на підтвердження причин пропуску строку, надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та подання виправленої касаційної скарги із зазначенням : які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88556806 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні